У П'ЯТНИЦЮ, 22 КВІТНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ СЬОМОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 21 квітня. Розглянуто 17 питань, 8 законопроектів і 10 проектів постанов. За результатами розгляду прийнято три закони, один законопроект прийнято у першому читанні за основу, один законопроект направлено на доопрацювання, два законопроекти відхилено, один законопроект знято з розгляду, прийнято 10 постанов.
Головуючий також оголосив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про входження народного депутата Віктора Развадовського до фракції НПУ.
Голова Верховної Ради звернувся до народних депутатів з пропозицією депутатських фракцій і груп пленарні засідання, заплановані на четверте - шосте травня цього року, не проводити у зв'язку з необхідністю народних депутатів взяти участь у заходах, присвячених 9 Травню, Дню Перемоги. Головуючий запропонував підтримати проект Постанови про внесення змін до календарного плану проведення сьомої сесії, передбачивши у період 4-6 травня роботу народних депутатів в округах. Постанова була підтримана 353-ма голосами.
Потім головуючий оголосив депутатські запити. Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили народні депутати.
Про ситуацію, яка складається навколо національної грошової одиниці, а також її можливого впливу на прибуткову частину Державного бюджету України, поінформував Голова Національного банку України Володимир Стельмах. За його словами, економічні основи зміцнення курсу вже визріли, оскільки курс національної валюти є заниженим і це починає працювати негативно на всі економічні процеси. Недооцінка валюти за різними підрахунками виражається і в 4 гривні, і в 2 гривні 60, і 50 копійок, це було саме нижче, тобто від 75 до 49 відсотків коливається заниження курсу гривні. Найбільш оптимальним є курс 3.80 за долар. Однак, якщо піти на сильне укріплення, то це буде згортання грошової маси і воно теж буде негативний ефект мати.
Голова Національного банку наголосив на тому, що на користь зміцнення національної валюти говорять надзвичайно високі темпи експорту (37 відсотків зростання експорту за минулий рік, а зростання ВВП 12 відсотків); наявність серйозної цінової диспропорції (це сприяє тому, що диспаритет не дає можливості розвивати належним чином внутрішнє виробництво і збільшує цінові та інфляційні очікування.
За словами Голови Національного банку, занижений курс негативно впливає на інвестиції, а безпідставне зниження курсу гривні стало головним каталізатором зростання внутрішніх цін. Ці фактори говорять про те, що необхідно було зміцнювати курс.
Ще одним фактором зміцнення національної валюти Володимир Стельмах назвав взятий в розрахунках бюджету середньорічний зважений курс у 5,1.
Завершуючи свій виступ, Голова Національного банку наголосив на тому, що основним завданням економічних перетворень, які здійснюються в Україні є підвищення добробуту населення. Від підвищення курсу національної валюти населення тільки виграє і це навіть призведе до скорочення безробіття, - наголосив Володимир Стельмах.
Голова Національного банку на підтвердження своїх слів навів деякі цифри.
Поінформував народних депутатів про ситуацію, яка складається навколо національної грошової одиниці і міністр фінансів Віктор Пинзеник. Хоча питання курсової політики не відноситься до компетенції уряду, але це питання надзвичайно важливе для економіки, для бюджету, і тому воно варте уваги як і Верховної Ради України, так і всього українського суспільства, - зазначив Віктор Пинзеник.
Міністр фінансів проаналізував тенденції, які відбувались в курсовій політиці останніми роками. Сьогодні Україна опинилася в не простій ситуації, Національний банк України в тому числі. За словами В.Пинзеника, в Україну такий шалений наплив долара, що Національний банк вимушений без цієї причини був робити 1,5 мільярдну емісію щодня. За таких темпів викупів доларів, а значить і емісії замість запланованого зростання грошової бази на 34% мало відбутись більш ніж подвоєння грошової бази.
Міністр фінансів підтримав дії Національного банку по зміцненню курсу національної валюти по відношенню до американського долара. Ситуація із зміцненням гривні - це реальне відбиття того, що є. В.Пинзеник також наголосив, що минулого року долар впав на 11 відсотків, але це відбувалося диким варварським способом, коли зміцнення гривні або падіння курсу долару відбувається через інфляцію. І країна не має права жити в умовах такої курсової політики, тому що це б'є по економіці, б'є по громадянах і ніхто в країні не зможе керувати інфляцією. Тому те, що гривня зміцнюється, це закономірний наслідок того, що відбувається на ринку.
Зміцнення гривні - неминучий процес, антиінфляційний процес, вважає міністр фінансів, а от курс 5,3 був приводом для спекуляцій банків нерезидентів, тому що всі розуміли, що гривня буде зміцнюватися.
Підсумовуючи обговорення Голова Верховної Ради України Володимир Литвин нагадав, що відповідно до Бюджетного кодексу України Національний банк України до квітня року, що передує плановому, подає до Верховної Ради та Кабінету Міністрів проект основних засад грошово-кредитної політики на наступний бюджетний період.
Однак, Верховна Рада, наголосив Володимир Литвин, не отримала відповідні документи від Ради Національного банку, в якій передбачена курсова політика в межах 5,35. Натомість народні депутати отримали другий документ від 13 вересня 2004 року з розрахунком курсу 5,27-5,31 гривні за 1 долар. Після того від Ради Національного банку Верховна Рада не отримала жодного документу.
У даному разі Верховна Рада зведена до ролі пасивного спостерігача, зазначив Голова Верховної Ради. Тому потрібно врахувати цю прогалину і внести відповідні зміни до законів. З тим, щоб Верховна Рада, яка дає згоду на призначення Голови Правління Національного банку, частину складу Наглядової ради, щоб вона мала відповідні важелі контролю і впливу.
Володимир Литвин також зазначив, що Верховна Рада і Уряд несуть взаємну відповідальність, а не Верховна Рада потрібна тільки для того, щоб протиснути ті рішення, які потрібні урядові. "Вони потрібні країні, але давайте тоді разом працювати", - наголосив Голова Верховної Ради.
Володимир Литвин звернувся до Голови Національного банку з проханням, щоб правління Національного банку, а також Кабінет Міністрів подали відповідну, вичерпну інформацію Верховній Раді щодо курсової політики, щоб народні депутати могли проаналізувати її у відповідному профільному Комітеті і Верховна Рада могла визначити свою позицію.
Після закінчення обговорення питання про ситуацію, яка складається навколо національної грошової одиниці, дві фракції – СДПУ(о) і "Регіони України" наполягли на оголошенні перерви. Народний депутат Ігор Шурма, виступивши від фракцій, привернув увагу до того, що значна кількість депутатів продовжують порушувати закон, суміщаючи роботу у парламенті з роботою у виконавчих структурах. Він звернувся до Президента України з вимогою усунути порушення вимог статей 78, 120 Конституції України щодо несумісності депутатського мандату з іншими видами діяльності, секретарем РНБО, міністрами, головами облдержадміністрацій, керівниками інших державних установ.
Далі народні депутати розглядали проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо митного тарифу). За словами доповідача, міністра економіки Сергія Терьохіна, після вчорашнього обговорення питання по імпортним тарифам 1-24 групи надійшли остаточні доповнення і пропозиції від суб'єктів законодавчої ініціативи. І в зв'язку з тим, що це абсолютно узгоджений проект з усіма суб'єктами законодавчого процесу, Уряд просить ще раз поставити його на голосування, щоб не допустити дефіциту на внутрішньому продовольчому ринку, і прийняти цей законопроект в цілому як закон.
Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк повідомив, що вчора ввечері Комітет досить детально проаналізував ситуацію щодо неприйняття залом парламенту цього законопроекту, і зробив декілька висновків, що зазначений законопроект є результатом багатосторонніх консультацій урядовців, депутатів, виробників, переробників та споживачів.
Другим фактором, який має сприйняти прийняттю за основу цього законопроекту є те, що це нова, уточнена редакція законопроекту. Але найголовнішим у нинішній ситуації є те, що Комітет з питань фінансів та банківської діяльності, як профільний комітет, пропонує і пропонував Верховній Раді прийняти цей законопроект тільки за основу в першому читанні для того, щоб зняти питання, які вчора досить активно дискутувалися. Профільний комітет разом з урядом взяв на себе зобов'язання уважно і прискіпливо за участю народних депутатів розглянути пропозиції до другого читання від усіх суб'єктів права законодавчої ініціативи.
Народні депутати у ході обговорення, погодившись з тим, що були враховані їхні пропозиції, висловили до законопроекту ще низку зауважень. У підсумку законопроект було прийнято за основу у першому читанні 238-ма голосами.
Далі народні депутати визначались з обговорених питань. Зокрема, вони приймали рішення щодо трьох проектів постанов "Про стан виконання Кабінетом Міністрів України законодавства України щодо комплексного вирішення питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи". У ході голосування жодна з них не була підтримана.
Наприкінці пленарного засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями та пропозиціями в розділі "Різне".
На цьому пленарне засідання завершилося.
25-29 квітня народні депутати працюватимуть у виборчих округах.
10 травня у Верховній Раді відбудеться День Уряду, на якому розглядатиметься питання про хід виконання заходів щодо вступу України до СОТ.
10 травня також відбудуться парламентські слухання на тему: "Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку".
11-13 травня народні депутати працюватимуть в комітетах і фракціях.