У ВІВТОРОК, 15 ЛЮТОГО, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ВОСЬМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про підсумки роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 1-4 лютого 2011 року.
Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій.
Народні депутати привітали воїнів-інтернаціоналістів з 22-ю річницею виведення радянських військ з Афганістану та хвилиною мовчання вшанували пам'ять загиблих воїнів.
Присягу народного депутата України перед Верховною Радою склали Сергій Андрос, Анатолій Степаненко, Володимир Литвинов, Василь Євтухов, Павло Солтус, Ігор Зварич, Станіслав Березкін та Володимир Лещенко.
Головуючий оголосив про входження народного депутата В.Лещенка до складу фракції КПУ, а народних депутатів С.Андроса, А.Степаненка, В.Литвинова, В.Євтухова, П.Солтуса, І.Зварича - до складу фракції Партії регіонів.
Парламентарії включили до порядку денного восьмої сесії проекти постанов: про внесення змін до Постанови Верховної Ради України "Про відзначення 140-річчя з дня народження видатної української поетеси, громадського діяча Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки)" і про вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з нагоди 25-х роковин Чорнобильської катастрофи.
Приступивши до розгляду питань ратифікації, народні депутати обговорили проект закону про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої). Законопроект доповіла Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська. В.Лутковська нагадала, що свого часу Україна вже була стороною попередньої Європейської конвенції. Зараз пропонується приєднатися до її нової редакції.
Доповідачка зазначила, що ця конвенція містить норми і стандарти стосовно матеріального права у сфері усиновлення, зокрема, вона покликана уніфікувати законодавство держав - членів цієї конвенції в частині усиновлення, в частині вимог до усиновлювачів, в частині права усиновленого на те, щоб надати згоду на усиновлення, в частині права усиновленого на те, щоб знати про своє походження, а також стосовно законодавства про наслідки усиновлення.
За словами Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, міждержавне співробітництво в рамках цієї конвенції виключно застосовується в частині надання інформації про особу дитини, а також про особу усиновлювачів. "Приєднання України до цієї конвенції сприятиме тому, що наше законодавство відповідатиме європейським стандартам в цій сфері, полегшить питання усиновлення і приведе його у відповідність до європейських стандартів. Ця конвенція не вимагає внесення змін до чинного законодавства України", - наголосила В.Лутковська.
Перший заступник голови Комітету у закордонних справах Тарас Чорновіл доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді дати згоду на обов'язковість Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої). Т.Чорновіл також зазначив, що цей документ закладає базові основні права дитини, зобов'язання держави, усиновлювачів і органів опіки тощо.
Народні депутати підтримали рішення профільного Комітету 288-ма голосами.
Верховна Рада прийняла закони: "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"; "Про приєднання України до Схеми сортової сертифікації насіння зернових культур, Схеми сортової сертифікації насіння кукурудзи та сорго Організації економічного співробітництва та розвитку".
Ратифіковано було низку міжнародних актів: Конвенцію Міжнародної організації праці №174 1993 року про запобігання великим промисловим аваріям; Конвенцію Міжнародної організації праці №176 1995 року про безпеку та гігієну праці в шахтах; Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про морське торговельне судноплавство; Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про повітряне сполучення.
На прохання Комітету у закордонних справах було перенесено розгляд Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11 серпня 1994 року.
Під час розгляду питань ратифікації головуючий Перший заступник Голови Верховної Ради України А.Мартинюк оголосив про вихід народного депутата Івана Плюща зі складу фракції "Наша Україна-Народна Самооборона".
Народні депутати розглянули поправки до підготовленого до другого читання проекту закону про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків).
Секретар Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Юрій Полунєєв обумовив необхідність прийняття цього закону низкою важливих причин. Зокрема, необхідністю привести Закон "Про банки і банківську діяльність" у відповідність до законодавства Євросоюзу та інших законів України. Крім того, прийняття змін до Закону "Про банки і банківську діяльність" з питань забезпечення розкриття інформації про реальних власників банків є одним із зобов'язань української сторони, передбачених Меморандумом про економічну та фінансову політику, укладеним в рамках спільної з Міжнародним валютним фондом Програми "Стенд-бай".
Ю.Полунєєв констатував: текст підготовленого до другого читання законопроекту повністю узгоджений з положеннями базельських принципів та Директиви ЄС про кредитні установи, враховує коментарі та рекомендації Міжнародного валютного фонду і Світового банку, та погоджений із фаховими експертами.
За словами доповідача, проектом передбачається запровадити механізм та процедуру виявлення реальних власників банків, до них встановлюються конкретні спеціальні вимоги. Проектом також пропонується розширити обсяг інформації про власників істотною участю в банку, яка має надаватися клієнтам, посилити відповідальність власників за приховування інформації про себе. Законопроект передбачає зміну порядку набуття та збільшення істотної участі у банку. Згідно з цим особа, яка має намір здобути істотну участь в банку, за три місяці до набуття або збільшення істотної участі у банку зобов'язана повідомити про це Національний банк України. Пропонується, що разом із повідомленням подається повний пакет документів, що дає змогу ідентифікувати заявника і зробити висновок про його ділову репутацію та фінансовий стан.
Проектом також передбачається встановити розмір мінімального статутного капіталу банків, що викликано, в першу чергу, необхідністю захистити споживачів фінансових послуг і клієнтів банку.
Ю.Полунєєв повідомив, що Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в цілому.
Під час голосувань не були підтримані кілька поправок до законопроекту. Натомість народні депутати запропонували повернутися до деяких врахованих поправок, які визначали розмір мінімального статутного капіталу банків та термін, у який банки зобов'язані привести розмір статутного капіталу у відповідність з вимогами закону.
Народний депутат Ю.Воропаєв запропонував встановити вимоги щодо мінімального розміру статутного капіталу банку у розмірі 120 млн. грн.. Він аргументував пропозицію необхідністю підвищити рівень капіталізації банків та знизити ризики для вкладників і клієнтів банків.
Народний депутат С.Аржевітін запропонував у Прикінцевих положеннях закону передбачити, що банки, створені до набрання чинності цим законом, зобов'язані протягом п'яти років з дня набрання ним чинності привести розмір статутного капіталу у відповідність з вимогами закону.
Народні депутати підтримали ці пропозиції.
За результатами голосування законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків) був прийнятий в цілому 230-ма голосами.
Проект закону про внесення змін до статті 9 Закону "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав" (щодо комплектування складу підрозділів) доповів Міністр оборони Михайло Єжель. М.Єжель зазначив, що цим проектом передбачається замінити контракт про умови і порядок проходження військової служби у складі військового підрозділу, що направляється до іншої держави, додатком до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України.
Міністр оборони нагадав, що відповідно до чинної нормативно-правової бази військовослужбовці, які направляються за кордон у складі військових підрозділів, окрім контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, укладають контракт про умови і порядок проходження військової служби у складі військового підрозділу, що направляється до іншої держави. Проектом пропонується, що з військовослужбовцем, який проходить службу за контрактом та направляється до іншої держави для участі в міжнародних миротворчих операціях у складі миротворчих контингентів, підписується додаток до укладеного з ним контракту про проходження військової служби, в якому зазначаються умови та порядок проходження військової служби у складі підрозділу, що направляється до іншої держави, і який є невід'ємною частиною даного контракту. Проектом також передбачається, що безперервний строк служби осіб військового і роботи цивільного персоналу у складі підрозділів Збройних Сил України, направлених до іншої держави, не може перевищувати одного року.
Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.
Народні депутати підтримали рішення профільного Комітету і прийняли законопроект за основу та в цілому 295-ма голосами.
Парламентарії розглянули і направили на доопрацювання проект закону про внесення змін до Закону "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" (щодо бюджетних асигнувань з підтримки розвитку вітчизняного машинобудування для АПК).
Народні депутати привітали членів делегації Сейму та Сенату Республіки Польща на чолі з віце-маршалком Сейму Республіка Польща Єжи Вандерліхом, яка бере участь у п'ятому засіданні Міжпарламентської асамблеї України та Республіка Польща.
Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку доповів народний депутат Анатолій Семинога. Він запропонував надати право створювати об'єднання співвласників власникам об'єктів нерухомості, які знаходяться, як в одному, так і декількох багатоквартирних та одноквартирних житлових будинках, а також власникам нежитлових будинків, дач, гаражів, садових будинків, які розміщені на спільній земельній ділянці чи суміжних земельних ділянках, і закріпити це положення у Цивільному кодексі України. За словами народного депутата, засновниками і учасниками об'єднань співвласників багатоквартирного будинку повинні бути власники квартир, кімнат і нежилих приміщень.
А.Семинога зазначив, що, враховуючи прийняття Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", вважає неможливим проводити державну реєстрацію об'єднань на підставі порядку державної реєстрації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів від 11.10.2002 року (№1521).
Заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Ігор Лисов повідомив, що Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу з доопрацюванням висловлених до нього зауважень.
За результатами голосування законопроект був направлений на доопрацювання.
На прохання профільного комітету було перенесено розгляд проектів законів: про внесення змін до статті 210 Кримінального кодексу України щодо удосконалення кримінальної відповідальності за порушення бюджетного законодавства і про внесення змін до Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" (щодо посилення захисту прав людини).
Проект закону про внесення змін до статті 217 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо обов'язків слідчого) доповів народний депутат Сергій Міщенко. Він запропонував унеможливити слідчому фальсифікувати кримінальну справу. За його словами, коли кримінальна справа закінчується, робиться опис цієї кримінальної справи. І цей опис, на думку автора, повинен в кінці слідства надаватися потерпілому чи його представнику, щоб після цього неможливо було в кримінальну справу вшити, надати якісь інші докази чи матеріали.
Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Мойсик доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.
Народні депутати, які взяли участь в обговоренні, зазначали, що закон потрібен, він дійсно викликаний необхідністю посилити захист конституційних прав і свобод громадянина.
Верховна Рада прийняла законопроект у першому читанні та в цілому 329-ма голосами.
За результатами голосування були відхилені проекти законів: про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо пом'якшуючих обставин при призначенні покарання) і про внесення зміни до статті 1 Закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо персональних пенсіонерів місцевого значення).
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення роботи Верховного Суду України доповів народний депутат Дмитро Притика. Автор обґрунтував прийняття закону необхідністю вдосконалити норми чинного Закону "Про судоустрій і статус суддів". За його словами, "Практика застосування закону показала, що статус Верховного Суду України, як найвищого судового органу держави, потребує більш чіткого визначення та подальшого розширення його компетенції. Зокрема, чинний закон не передбачає повноважень Верховного Суду України щодо можливості надання судам роз'яснення з приводу застосування законодавства з метою забезпечення єдності судової практики, на що звернула увагу і Венеціанська комісія в своєму висновку до цього закону".
Д.Притика запропонував вдосконалити порядок розгляду справ у Верховному Суді України шляхом визначення категорій справ, які будуть розглядатися судовими палатами, та тих справ, які розглядатимуться усім складом Верховного Суду України, тобто Пленумом.
Проектом також пропонується розширити повноваження Верховного Суду України, надавши йому право переглядати рішення судів касаційної інстанції не тільки в разі неправильного застосування норм матеріального права, але і у випадках порушень окремих процесуальних норм та надавши Пленуму Верховного Суду України право узагальнювати судову практику та надавати рекомендаційні роз'яснення за наслідками перегляду рішень касаційних судів по конкретних справах.
Пропозиції також стосувалися створення умов для переведення суддів до інших судів і збереження рівня грошового та соціально-побутового забезпечення, встановлених для суддів Верховного Суду України.
Д.Притика наголосив, що запропоновані цим проектом зміни сприятимуть забезпеченню більш ефективної роботи Верховного Суду України та оперативному виконанню ним завдань, передбачених Конституцією України та Законом "Про судоустрій і статус суддів".
Народні депутати під час обговорення висловили низку зауважень до законопроекту.
Голова Верховного Суду України Василь Онопенко, який взяв участь в обговоренні, зазначив, що позитивною є пропозиція щодо повернення деяких повноважень Верховному Суду України. Заперечення у В.Онопенка викликала пропозиція стосовно скорочення складу Верховного Суду до 20 суддів.
За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу 238-ма голосами.
Народні депутати прийняли у першому читанні проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання взаємовідносин у сфері телебачення та телекомунікацій.
За результатами голосування на доопрацювання був направлений проект закону про посилення відповідальності за дотримання соціальних та трудових гарантій населення, забезпечення умов оплати праці.
Головуючий оголосив про входження народного депутата С.Березкіна до складу фракції "БЮТ-Батьківщина".
Парламентарії розглянули і відхилили проекти законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціальних гарантій для молоді, інвалідів та інших малозахищених верств населення; про внесення змін до статті 7 Закону "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (щодо відомостей); про внесення змін до Закону "Про телекомунікації".
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Закону "Про телекомунікації" (щодо запобігання протиправному користуванню кінцевим обладнанням телекомунікацій). Автор законопроекту, народний депутат Геннадій Москаль, запропонував зобов'язати операторів мобільного зв'язку за власні кошти встановлювати технічні засоби на приватні мобільні телефони і вимикати вкрадені мобільні телефони. Народний депутат навів статистичні дані, згідно з якими лише минулого року у громадян було вкрадено близько одного мільйона мобільних телефонів. "Невже ми не можемо прийняти закон, який зобов'язав би операторів мобільного зв'язку вимикати викрадені мобільні телефони і вони, фактично, стануть металоломом, їх не можна буде повторно використовувати, продати, перепродати тощо", - наголосив Г.Москаль.
Голова підкомітету Комітету з питань транспорту і зв'язку Юрій Мороко доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту направити проект на доопрацювання. Члени Комітету, ухвалюючи таке рішення, зауважили, що законопроект суперечить Конституції України та кільком законам.
За результатами голосування законопроект був відхилений.
Головуючий закрив ранкове засідання.
Наступне пленарне засідання восьмої сесії відбудеться у середу, 16 лютого.