У СЕРЕДУ, 12 СІЧНЯ, ПРОДОВЖУВАЛИСЬ ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ ШОСТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 11 січня. Було розглянуто 14 питань порядку денного: 12 законопроектів і три проекти постанови. За результатами їх розгляду прийнято чотири закони, чотири законопроекти прийнято за основу в першому читанні, три законопроекти відхилено, один законопроект направлено на доопрацювання, прийнято дві постанови, один проект постанови прийнято за основу.
Головуючий оголосив депутатські запити.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.
Далі народні депутати розглядали питання ратифікації.
Верховна Рада ратифікувала Консульську конвенцію між Україною та Італійською Республікою і Угоду про співробітництво держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав з питань повернення неповнолітніх у держави їх постійного проживання.
Після ратифікації Консульської угоди між Україною та Італійською Республікою Голова Верховної ради України Володимир Литвин поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про вихід народного депутата Валерія Горбатова з фракції СДПУ(о) і про вихід народного депутата Олександра Колоніарі з фракції „Регіони України”.
Дискусія розгорілася у сесійній залі навколо ратифікації Додаткового протоколу до Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв‘язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Додатковий протокол, за словами Голови Державного комітету ядерного регулювання Вадима Грищенка, спрямований на підвищення ефективності та дієвості режиму гарантій нерозповсюдження ядерної зброї. Його застосування дає можливість виявити діяльність щодо створення ядерної зброї на початковій стадії.
Відповідно до цього міжнародного режиму гарантій держава зобов‘язується надавати додаткову інформацію МАГАТЕ про плани науково-дослідних та конструкторських робіт у галузі ядерного паливного циклу, про виробництво товарів подвійного використання, наприклад виробництво цирконієвих труб, важкої води, граніту, контейнерів для відпрацьованого палива тощо, про експорт та імпорт ядерних технологій, про установки, що мають відношення до ядерного паливного циклу.
Додатковим протоколом передбачається надання доступу інспекторам МАГАТЕ до відповідних об'єктів на території України.
Деякі з перелічених пунктів викликали заперечення у народних депутатів – фахівців з питань ядерної енергетики. Зокрема, прозвучали критичні зауваження щодо необхідності дотримання умов і приєднання до Додаткового протоколу. Наприклад, міжнародна організація не бере на себе зобов'язань фінансового та консультативного характеру у випадку виявлення невідповідності експлуатації ядерних матеріалів Україною з метою усунення цих невідповідностей. Тобто буде тільки зафіксовано те, що робиться, а які дії хто повинен приймати, міжнародна організація на це ніяк не відповідає.
На прийняття позитивного рішення не вплинула інформація Голови парламентського Комітету у закордонних справах Станіслава Сташевського про те, що ратифікація Додаткового протоколу передбачена також в плані дій щодо реалізації пріоритетних положень програми „Інтеграція України до Європейського Союзу”. У підсумку під час голосування Додатковий протокол набрав лише 125 голосів і був відхилений.
Далі народні депутати повторно розглянули низку законів України з пропозиціями Президента України. Зокрема, у новій редакції були прийняті: Закон України „Про внесення змін до ст.14 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування” (депутати не погодилися з пропозиціями Президента про відхилення цього закону), Закон України „Про внесення зміни до ст.25 Закону України „Про відпустки”; Закон України „Про формування конкурентних засад у процесі приватизації акцій (часток, паїв), що належать державі у майні юридичних осіб”; Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про ветеринарну медицину”; Закон України „Про внесення зміни до статті 20 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з частковим врахуванням пропозицій Президента; Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)”.
Верховна Рада подолала вето Президента України на Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” і на Закон України „Про внесення змін до статті 18 Закону України "Про статус народного депутата України”
Скасовано було Закон України „Про м‘ясо та м‘ясні продукти”.
Не вдалося народним депутатам подолати вето Президента на Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”. Закон було відхилено.
Відхилено також було при спробі подолати вето Президента Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати почали розгляд чотирьох законопроектів, об‘єднаних в одне питання, оскільки вони стосувалися правоохоронної сфери, точніше її приватного сектору. Законопроекти про приватну детективну діяльність; про службу безпеки суб‘єктів господарювання та інших юридичних осіб; про охоронну діяльність доповіли їх автори.
Про рішення профільного Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності щодо двох законопроектів про приватну детективну діяльність доповідав перший заступник голови Комітету Олександр Бандурка. Комітет запропонував перший з них прийняти за основу, а другий відхилити.
Щодо законопроектів про службу безпеки суб‘єктів господарювання та інших юридичних осіб та про охоронну діяльність співдоповідав голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Шкіль. За його словами, перший законопроект містить ряд новацій, але недопрацьований у виконавській дисципліні. Тому Комітет запропонував Верховній Раді відправити його на повторне перше читання на доопрацювання.
Другий законопроект стосується того, що працівники міліції є монополістами здійснення охоронної діяльності у банках, тільки вони мають право на використання, застосування, носіння і зберігання автоматичної зброї, а інкасація і охорона найкраще здійснюється з допомогою саме цієї зброї. І тут міліція являється монополістом. Тому, на думку А.Шкіля, з монополізмом треба боротися. Комітет підтримав ідею, але зробив зауваження щодо того, що вона входить у суперечки із існуючим законодавством. Тому і цей законопроект Комітет запропонував направити на повторне перше читання.
Обговорення цих законопроектів та прийняття рішення щодо них відбувалося на вечірньому засіданні.
Після детального обговорення законопроекти були поставлені на голосування. У підсумку було прийнято за основу перший законопроект про приватну детективну діяльність, решта законопроектів відхилено.
Далі народні депутати розглянули низку законопроектів за скороченою процедурою.
Першим з них - про внесення змін до Сімейного кодексу України пропонувалося узгодити кілька положень, які стосуються розв‘язання проблеми патронату, опіки та піклування. За словами міністра юстиції Олександра Лавриновича, вони по-різному вирішуються в Сімейному кодексі і в Цивільному кодексі, що є неприпустимим.
Проект також передбачає виключення абзацу третього частини третьої статті 19, якою встановлено, що у разі звернення з позовом до суду припиняється виконання рішення органу опіки та піклування.
Запропонована зміна зумовлена тим, що передчасне припинення рішення органу опіки та піклування до ухвалення рішення суду може негативно вплинути на дотримання інтересів сторін і насамперед дитини.
Законопроект було прийнято у першому читанні за основу.
Наступним законопроектом про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення системи органів юстиції пропонувалося розв‘язати дві проблеми, які сьогодні є. Одна з них стосується структури органів юстиції в Україні, оскільки існуюча система районних, міських управлінь в містах обласного значення і районних управлінь, в містах, де є районний поділ, має досить громіздку структуру щодо посад, які мають забезпечувати в якості інфраструктури діяльність системи. Пропонується, щоб було передбачена можливість об'єднання цих управлінь, з тим щоб використовувати більше осіб, які будуть виконувати безпосередньо функції, які покладено на систему юстиції. Тобто мова йде про можливості об'єднання міського і районного управління юстиції в містах обласного значення і про об'єднання районних управлінь юстиції в містах, де є районний поділ.
Друга проблема стосується того, що у законах передбачені одні і ті ж функції за різними органами. Мова йде про функцію реєстрації чи легалізації об'єднань громадян. Частина цих функцій передбачена за органами місцевого самоврядування і передбачена також ця функція за органами юстиції. З метою уникнення дуалізму норм, які існують в законодавстві, пропонується визначити єдину систему.
Народні депутати підтримали пропозицію профільного Комітету і прийняли законопроект за основу 256-ма голосами.
За скороченою процедурою народні депутати також розглянули проект закону про внесення змін до Цивільного процесуального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо виконавчого провадження). Суть запропонованих змін зводиться до того, щоб доповнити Цивільний процесуальний кодекс України та Кримінальний процесуальний кодекс України положеннями про порядок та строки вирішення судом питання про виїмку чи вилучення виконавчого документу або виконавчого провадження, що знаходиться на виконанні в органах державної виконавчої служби. Закон передбачає такі дії, але не встановлена Процесуальним кодексом сама процедура і не встановлені процесуальні строки.
Зміни також стосуються порядку проникнення до житла, який має здійснюватися виключно на підставі рішення суду. І цей порядок прийняття рішення судом теж має бути відповідним чином виписаний, з тим щоб можна було вирішувати покладені на державну виконавчу службу питання в разі, якщо є така потреба, чи мова йде про відібрання дитини, чи мова йде про вилучення майна, яке незаконним чином знаходиться в помешканні. Якщо суд буде вважати за потрібне прийняти таке рішення, потрібно, щоб була виписана процедура, як це має розглядатися, і яким чином має ухвалюватися, і яким рівнем суду. Ці пропозиції були підтримані у першому читанні 239-ма голосами.
За основу Верховна Рада прийняла і наступний законопроект про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” (щодо виконання судових рішень).
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати за скороченою процедурою розглянули ще один законопроект про внесення зміни до ст.177 Сімейного кодексу України (щодо відчуження майна дитини). Як наголосила автор законопроекту народний депутат Катерина Самойлик, запропоновані зміни спрямовані на врегулювання правовідносин, пов‘язаних з управлінням майном дитини, усуненням неузгодженостей між актами чинного законодавства, захистом майнових і житлових прав дитини, попередження можливості втрати житла дітьми за ініціативою недобросовісних батьків.
Законопроект було прийнято у першому читанні.
Проект закону про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” доповів його автор народний депутат Микола Карнаух. Автор вважає за доцільне передбачити в структурі місцевих господарських судів посаду першого заступника голови суду.
Законопроект було прийнято за основу 238-ма голосами.
Завершуючи розгляд питань порядку денного, народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за перевезення нелегальних мігрантів). Цей законопроект було відхилено.
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання відбудеться у четвер, 13 січня.