У ВIВТОРОК, 18 СІЧНЯ, ШОСТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про обрання уповноваженими представниками депутатської фракції „Трудова Україна” та Народно-демократичної партії народних депутатів України В.Пустовойтенка, Ю.Іоффе, В.Гладкіх, В.Заічка, М.Нощенка, В.Петрова, Л.Супрун, М.Шведенка.
Головуючий також поінформував про вихід народного депутата І.Кураса зі складу фракції „Регіони України” і про входження до складу фракції Народної аграрної партії України народного депутата В.Майстришина.
Далі Володимир Литвин довів до відома народних депутатів інформацію на депутатський запит, який було оголошено на засіданні Верховної Ради України 14 січня 2005 року щодо приватизації виконуючим обов‘язки голови Уряду України Миколою Азаровим дачного будинку, розташованого на території будинку відпочинку Конча-Заспа.
Згідно з інформацією виконуючого обов‘язки керівника Державного управління справами Адміністрації Президента України Панько жодного будинку фізичними або юридичними особами на території Кончі-Заспи приватизовано не було.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Першим слухався проект закону про порядок ввезення громадянами предметів на митну територію України. Він розроблений з метою усунення проблем та неврегульованих питань, виявлених під час практичного застосування закону України від 2001 року „Про порядок ввезення (пересилання) в Україну митного оформлення оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться громадянами”.
За підсумками практичного застосування вимог закону, доповів перший заступник Голови Державної митної служби Михайло Іванюк, виникли ряд питань в умовах практичного застосування положень нового Митного кодексу України та був проведений всебічний аналіз проблем, які виникли при застосуванні вимог закону України та застосування вимог Митного кодексу України.
Тому Державна митна служба України з метою врегулювання цих проблемних питань внесла у Верховну Раду України перелік змін, які могли б розв‘язати ці проблемні питання.
Доповідач зазначив, що Державна митна служба підтримала пропозицію Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій стосовно необхідності направлення зазначеного законопроекту на доопрацювання з урахуванням того, щоб в Митному кодексі України ті зміни, які подані до Верховної Ради України пройшли читання і були прийняті, а також після того розглядати цей законопроект в пакеті з Митним кодексом України.
Народних депутатів зацікавили конкретні положення цього законопроекту. Доповідач пояснив, що пропонується більш широке визначення терміну „предмети”, що дасть змогу чітко визначати митні процедури стосовно товарів, транспортних засобів, а також особистих речей, які не врегульовано та чітко не виписано.
Співдоповідач від профільного Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій народний депутат Володимир Скомаровський ознайомив колег з позицією Комітету, який висловився за відхилення цього законопроекту, оскільки ним Державна митна служба повністю міняє суть Митного кодексу.
Роз‘яснення профільного Комітету народним депутатам, які взяли участь в обговоренні законопроекту здалося слушним, що відобразилось на голосуванні. Проект було відхилено.
Далі народні депутати розглянули три схожих законопроекти, підготовлених до розгляду Комітетами з питань промислової політики і підприємництва і з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи: про регулювання експорту деревини; про мораторій на проведення суцільних рубок та вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів; про заготівлю деревини в лісах України.
Перший з них має актуальне значення для збереження рослинного світу країни. В його основу покладені два основні моменти: заборона експорту деревини у круглому виді та пиломатеріалів рідкісних порід і запровадження видачі та пред‘явлення при митному оформленні експорту деревини сертифікату її походження у круглому виді.
За словами доповідача народного депутата Валерія Самоплавського, перелічені в законопроекті деревні породи мають незначні обсяги їх запасів в лісовому фонді. Тому це не несе прихованого обмеження торгівлі. Що стосується запровадження сертифікату, тобто, свідоцтва походження деревини, то реалізація цього положення законопроекту, безперечно, позитивно вплине на стан ринку деревини в Україні.
Другим законопроектом пропонується заборонити всім суб‘єктам господарювання вивозити за кордон пиломатеріали, дозволити вивозити виключно готову продукцію у вигляді меблів і виробів, готових до споживання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За словами автора народного депутата Юрія Кармазина, саме це, плюс контроль, плюс відновлення процесів по відновленню лісів якісно вплине на якість нашого життя, на захворюваність населення, відобразиться на прирості населення. „Зараз тільки прийняття таких рішучих кроків потрібно, з одного боку, для того, щоб підняти промисловість, а з другого боку, щоб зберегти екологію і здоров'я нашої нації”, - зазначив Ю.Кармазін.
Третій законопроект, автором якого є народний депутат Роман Зварич, визначає правові засади здійснення заготівлі деревини в порядку спеціального використання лісових ресурсів України; встановлює правила визначення розподілу і освоєння лісосічного фонду та ефективного контролю під час здійснення заготівлі деревини та її обігом до першої переробки; посилює відповідальність суб‘єктів ведення лісового господарства з метою недопущення правопорушень у цій сфері і дозволить припинити безконтрольне вирубування лісів України.
Законопроект передбачає проведення заготівлі деревини виключно лісокористувачами, тобто спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами, і належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України.
Після тривалого і зацікавленого обговорення законопроектів, які, на думку народних депутатів, є актуальними, перший законопроект було прийнято за основу, а два інших запропоновано врахувати при підготовці Лісового кодексу.
Далі народні депутати розглянули та відхилили два законопроекти про ідентифікацію та реєстрацію тварин і маркування продукції тваринного походження.
Верховна Рада відхилила і наступний законопроект про розвиток виробництва та споживання біологічних видів палива.
Народні депутати повторно розглянули два закони України з пропозиціями України. На перший з них – „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об‘єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” Президент наклав вето, не погодившись включити згідно з цим законом до згаданого переліку державне підприємство „Свердловантрацит” (Луганська область). Верховна Рада 319-ма голосами подолала вето Президента на цей закон.
Ще один закон – „Про внесення зміни до ст.15 Закону України „Про електроенергетику” – народні депутати прийняли у новій редакції з врахуванням пропозицій Президента. Він стосується порядку здійснення розподілу коштів між виробниками електроенергії від її продажу на оптовому ринку. Закон дозволить вирівняти грошові потоки від продажу електроенергії на оптовому ринку між всіма енергогенеруючими компаніями. Це пропонується здійснити шляхом пропорційного розподілу оплати вартості електричної енергії між енергогенеруючими компаніями в залежності від загального рівня оплати поставленої електрики на оптовому ринку.
Далі народні депутати спочатку включили до порядку денного, а потім прийняли за основу і в цілому два закони: про внесення змін до деяких законів України (щодо центрів соціальних служб) і про внесення змін до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом) (щодо підприємств вугільної галузі).
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули і відправили на повторне перше читання проект Постанови про повне погашення заборгованості із збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного. Законопроект про внесення змін до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” (щодо використання платежів за забруднення у повторному першому читанні та законопроект про внесення змін до ст.46 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” (щодо розподілу зборів за заподіяну шкоду) доповідав Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадій Руденко. Він запропонував підтримати у першому читанні обидва законопроекти з тим, щоб об‘єднати їх і подати на розгляд парламенту один узгоджений проект.
У ході голосування обидва законопроекти не набрали необхідної кількості голосів для прийняття і були відхилені.
Народні депутати далі розглянули три законопроекти про внесення змін до деяких законів України (щодо критеріїв визначення малих підприємств).
У підсумку всі три законопроекти були направлені на повторне перше читання.
Першим з розглянутих наступних двох законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо впорядкування державної реєстрації у зв‘язку із прийняттям Цивільного кодексу України пропонувалося узгодити норми Господарського кодексу між собою, а також з нормами Цивільного кодексу України, спеціального закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, інших законів України щодо суб'єктів та об‘єктів державної реєстрації, термін такої реєстрації, узгодити інститути перереєстрації та заміну свідоцтва про державну реєстрацію. Зокрема, у Господарському та Цивільних кодексах України, в спеціальному законі України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” не передбачається реєстрація відокремлених підрозділів юридичних осіб, філій, представництв, тощо. Відтак, існує необхідність уточнення положень частини 2 статті 19 Господарського кодексу України. Потребують узгодження між собою та уточнення інститути перереєстрації та заміни свідоцтва про державну реєстрацію, в тому числі стосовно їх підстав. Так, Господарським кодексом України, Законами України „Про друковані засоби інформації”, „Про інформаційні агентства”, „Про музеї та музейну справу” тощо, а також рядом інших законодавчих актів, що передбачають зміну законодавчого регулювання окремих організаційних форм суб‘єктів господарювання, закріплений інститут державної перереєстрації. Одночасно цей інститут відсутній у Цивільному кодексі України, спеціальному Законі України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб”.
Законопроект спрямований на взаємне узгодження цих інститутів, в тому числі щодо підстав перереєстрації.
Прийняття другого закону зумовлене потребою узгодити норми Цивільного кодексу України між собою та з нормами спеціального Закону „Про державну реєстрацію”. Зокрема, йдеться про поняття „місцезнаходження”, що означає знаходження відповідного виконавчого органу, особи за певною адресою.
Профільний Комітет рекомендував парламенту підтримати обидва законопроекти за основу у першому читанні. Що й підтвердило голосування.
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули два проекти законів про внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України (щодо відповідальності за підрив репутації державного діяча). Ними пропонувалося встановити кримінальну відповідальність за „підрив репутації державного діяча”, „за посягання посадової особи органу державної виконавчої влади, на який законодавством України покладено здійснення оперативно-розшукових заходів, на політичну незалежність народного депутата України або керівника політичної партії шляхом застосування погроз, шантажу, вимагання, наклепу, дискредитації, протиправної протидії законній господарській діяльності підприємства, організації, що заснована за участі державного чи громадського діяча, вчинене у зв‘язку з їх державною чи громадською діяльністю”.
Першим законопроектом пропонувалося карати за „підрив репутації державного діяча” виправними роботами на строк від шести місяців до двох років або обмеженням волі на строк до одного року.
Другий законопроект передбачає більш суворе покарання – позбавлення волі на строк від десяти до п‘ятнадцяти років.
У ході обговорення народні депутати висловлювалися проти прийняття таких законів, вбачаючи у них намагання з допомогою закону розправлятися з небажаними опонентами. „Закони повинні бути для всіх однакові”, - констатував один з виступаючих.
У підсумку обидва законопроекти були відхилені.
На цьому вечірнє засідання завершилося. Наступне пленарне засідання відбудеться у середу, 19 січня.