У ЧЕТВЕР, 16 ГРУДНЯ, ШОСТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 грудня. Розглянуто 14 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято два закони, три законопроекти прийнято у першому читанні, три законопроекти відхилено, розгляд трьох законопроектів перенесено.
Головуючий також поінформував про результати засідання Погоджувальної ради за участю економічного блоку уряду на чолі з виконуючим обов‘язки Прем`єр-міністра Миколою Азаровим. На засіданні вирішено доопрацювати проект закону про Державний бюджет на 2005 рік і винести його на розгляд у вівторок.
Приступивши до розгляду питань порядку денного, народні депутати спочатку затвердили Постанову про календарний план проведення 7-ї сесії Верховної Ради України. Постановою пропонується розпочати пленарні засідання сьомої сесії Верховної Ради у відповідності з вимогами Конституції України 1 лютого 2005 року, тобто у перший вівторок лютого місяця і закінчити її роботу 15 липня наступного року. За цей час передбачено для роботи у пленарному режимі 12 тижнів тобто майже 40 днів, 7 тижнів - 36 днів для роботи в Комітетах і фракціях, 5 тижнів - 24 дні відведено для роботи народних депутатів у виборчих округах. Постановою також пропонується провести 6 днів Уряду.
Верховна Рада ухвалила дві Постанови, однією з яких звільнила з посади Голови Національного банку України С.Тігіпка, а другою – призначила на посаду Голови Національного банку України В.Стельмаха.
Після цього дві фракції – „Наша Україна” і СПУ попросили оголосити перерву. Без її оголошення слово було надано представнику СПУ народному депутатові Олександру Баранівському. Він звинуватив голову Тимчасової слідчої комісії з питань встановлення фактів закордонного втручання у фінансування виборчих кампаній в Україні Валерія Мішуру у тому, що той в учорашній доповіді навів не всі факти фінансування з-за кордону окремих політичних партій і блоків із опозиції через різні гранти, забувши згадати свою участь та своїх однопартійців в одному такому семінарі, а також розкритикував позицію Комуністичної партії України, яка відмовившись від підтримки жодного з кандидатів на посаду Президента України, насправді підтримує одного з них. Як доказ на підтвердження своїх слів О.Баранівський продемонстрував газетну публікацію, з якої зрозуміло, що комуністи підтримують кандидата В.Януковича.
Далі розглядалися законопроекти у другому читанні. Народні депутати прийняли у другому читанні і в цілому закони: про внесення змін до Закону України „Про охорону культурної спадщини”; про внесення змін до Закону України „Про поховання та похоронну справу” (щодо надання допомоги); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за порушення правил виготовлення, придбання, збуту, обліку, зберігання печаток, штампів та піротехнічних засобів); про внесення змін до Закону України „Про державне оборонне замовлення” (щодо формування), про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо руху транспорту та пішоходів під час здійснення охоронних заходів); про внесення змін до ст.77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків; про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності водіїв маршрутних таксомоторів); про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за порушення банківської таємниці); про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за порушення правил тримання тварин).
Відхилено було один законопроект з цього розділу – про внесення змін до Закону України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” (щодо відчуження майна). Народні депутати вирішили, що прийняття такого закону „на користь” дальшому розбазарюванні військового майна та безконтрольності за його використанням.
Після перерви у ранковому засіданні народні депутати розглянули дві постанови про обрання суддів, зокрема розглядалися кандидатури суддів на різні посади: місцевих судів, апеляційних судів, до Вищого господарського суду. Після обговорення деяких суперечливих питань Верховна Рада обрала безстроково 23 судді різних судів.
Повернувшись до питань порядку денного, народні депутати розглянули низку законів з пропозиціями Президента України. Зокрема, вони подолали вето Президента на Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки суднобудівної промисловості України” (це рішення підтримане 337-ма голосами); підтримали пропозицію Президента і скасували Закон України „Про внесення зміни до Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне фінансування судових органів); прийняли у новій редакції Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців”, частково погодившись з пропозиціями Президента України; подолали вето Президента України на Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання земельних ділянок працівникам культури, освіти та охорони здоров‘я, що проживають у сільській місцевості” („за” проголосували 343 народних депутатів).
Верховна Рада також ухвалила у новій редакції Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту жертв нацистських переслідувань”.
На цьому ранкове пленарне засідання завершилось.
Вечірнє засідання розпочалося з розгляду проекту Постанови, яким пропонувалося затвердити рекомендації парламентських слухань „Стан та проблеми правового і соціального статусу сучасної української трудової міграції” від 17 листопада 2004 року. Однак, Постанова, не набравши необхідної кількості голосів, була відхилена.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підстав та порядку звільнення осіб з-під варти) доповідала заступник Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності народний депутат Марія Маркуш. Необхідність внесення змін вона пояснила тим, що в чинній редакції статті 165 Кримінально-процесуального кодексу України та статті 20 Закону України „Про попереднє ув'язнення” передбачають, що звільнення з-під варти осіб у разі закриття справи, закінчення строку тримання під вартою, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку та в інших випадках, здійснюється лише за рішенням судді або суду.
За словами доповідача, реалізація цих законодавчих приписів на практиці призводить до того, що особа, необхідність утримання якої під вартою давно уже відпала, ще певний час продовжує, як правило, до десяти, а іноді і більше діб утримуватися під вартою у зв‘язку з відповідними судовими процедурами. Хоча цілком очевидно, що при звільненні особи з-під варти не відбувається обмеження її конституційних прав, а відтак і судовий контроль у таких випадках за діяльністю органів, що розслідують справу, чи прокурора не потрібний. Тим більше, що він об‘єктивно призводить до грубих порушень конституційних прав і свобод громадян внаслідок незаконного утримання їх в установах попереднього ув‘язнення понад строки, передбачені чинним законодавством.
З метою усунення зазначених невідповідностей, що створюють законодавчі передумови порушення конституційних прав і свобод громадян, проектом закону пропонується доповнити статтю 165 Кримінально-процесуального кодексу України новою частиною - третьою, а частину другу статті 20 Закону України „Про попереднє ув‘язнення” викласти в новій редакції.
Народні депутати погодилися із пропозиціями, реалізація яких сприятиме посиленню захисту конституційних прав і свобод громадян. Законопроект було прийнято за основу 273-ма голосами.
Далі до порядку денного були включені і розглянуті два законопроекти про внесення змін до Закону України „Про державну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” (щодо виплат). Першим з них пропонувалося усунути деякі законодавчі неузгодженості і посилити державну підтримку дітей-інвалідів, інвалідів з дитинства. Зокрема, збільшити на 10 відсотків допомогу інвалідам з дитинства другої, третьої групи і встановити її відповідно у розмірі 80 і 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також встановити надбавку у розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму на догляд за одинокими малозабезпеченими інвалідами другої, третьої групи.
Проектом запропоновано збільшити з двадцяти до двадцяти п‘яти відсотків частину державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства, які перебувають на повному державному утриманні, а також дозволити виплачувати допомогу дітям сиротам, які проживають у будинках-інтернатах у повному розмірі, а іншим дітям інвалідам у розмірі 50 відсотків.
Другим законопроектом передбачалося поновлення виплати у встановленому законом розмірі, гарантованої щомісячної допомоги по догляду за дитиною-інвалідом та інвалідом з дитинства. Цей законопроект вносить зміни до чинного закону, якими встановлює право одного з батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, які не працюють і, фактично, здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, за відповідних умов отримують надбавку на догляд.
Запропоновані вимоги щодо визначення права на встановлення надбавки на догляд за дітьми-інвалідами збільшить чисельність одержувачів державної соціальної допомоги, що потребуватиме додаткових видатків на реалізацію Закону України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”.
З огляду на це положення законопроекту передбачається ввести в дію з 1 січня 2005 року, передбачивши в Державному бюджеті необхідні фінансові ресурси для Міністерства праці та соціальної політики України - головного розпорядника коштів на наступний рік.
За словами доповідача народного депутата Василя Гаврилюка, його прийняття покращить матеріальне становище, забезпечить належну якість життя та емоційну безпеку родин, які виховують дітей-інвалідів, що призведе до зменшення соціальної напруги в суспільстві.
Після обговорення законопроекти було поставлено на голосування. Перший законопроект, авторами якого є народні депутати В.Сушкевич і П.Цибенко, був прийнятий за основу у першому читанні, другий – відхилений. Однак, його положення будуть враховані при підготовці до другого читання першого законопроекту.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули і прийняли за основу проект закону про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” (щодо реорганізації Міністерства у справах науки і технологій). Міністр освіти і науки Василь Кремень коротко доповів про запропоновані зміни, якими передбачається після низки реорганізацій, пов‘язаних з ліквідацією Міністерства науки і технології, привести у відповідність до існуючої практики закони, зокрема замінити слова „Міністерство України у справах науки і технології” словами „Центральний орган виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної інноваційної діяльності”.
Василь Кремень поінформував також і про інші зміни. З метою визначення правових економічних і організаційних засад створення системи прогнозування науково-технічного інноваційного розвитку і формування на основі пріоритетних напрямків у розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності закріпити повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної інноваційної діяльності щодо організації прогнозування тенденцій науково-технічного та інноваційного розвитку та формування пріоритетних напрямків у розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності.
До напрямів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності, які забезпечує держава, додати організацію прогнозування тенденцій науково-технічного та інноваційного розвитку на середньостроковий і довгостроковий терміни.
Внесення цих змін дозволить посилити експертно-аналітичну і інформаційну складову діяльності органів виконавчої влади.
Зміни до чинного закону були підтримані 250-ма голосами.
Знято з розгляду було наступний законопроект – про внесення змін до Закону України „Про статус народного депутата України” (щодо несумісності депутатського мандата). Його автор народний депутат Василь Шпак попросив не розглядати проект, оскільки запропоновані ним зміни вже врегульовані нещодавно прийнятими змінами до Конституції України.
Дебатувалися два наступних законопроекти про внесення змін до Закону України „Про державну службу” (щодо володіння державною мовою). Представники різних політичних сил у парламенті по-різному розуміють володіння державною мовою службовцями. Дехто з народних депутатів, які взяли участь в обговоренні не зовсім зрозуміли про що йшла мова у запропонованих змінах. В сесійній звалі виникла суперечка, у ході якої опоненти намагалися відстояти свою позицію як єдино правильну. Врешті дискусія закінчилася безрезультатно, що відобразилось на прийняті рішення. У підсумку обидва законопроекти були відхилені.
За основу у першому читанні народні депутати прийняли наступний законопроект про внесення змін до Закону України „Про відпустки” (щодо додаткової відпустки батькам). Ним пропонувалося працівникам, дітям яких не виповнилося 18 років і вони вступають до вищих навчальних закладів у іншій місцевості, за їх бажанням надавати щорічну відпустку або її частину не менше як 12 робочих днів для супроводження дитини. Внесення таких змін автори законопроекту народні депутати Олександр Біловол та Олександр Волков аргументували додатковими заходами безпеки, які можуть вживати батьки для супроводження своїх дітей в іншу місцевість для вступу до вищого навчального закладу. Законопроект було прийнято за основу 264-ма голосами.
Наступним розглядався проект закону про внесення змін до Закону України „Про фізичну культуру і спорт” (щодо статусу національної спортивної федерації). Законопроект спрямований на вдосконалення порядку надання спортивним федераціям статусу національних. Проектом пропонується встановити норму відповідно до якої в разі існування у країні двох та більше спортивних федерацій, що займаються розвитком відповідного виду спорту і претендують на статус національної федерації, центральний орган виконавчої влади з фізичної культури і спорту має розробити положення щодо затвердження відповідно національної федерації на конкурсних засадах. За словами автора законопроекту народного депутата Миколи Кравченка, прийняття такого закону сприятиме конкуренції у цій сфері, що позитивно впливатиме на стан справ у спортивній сфері.
Погодившись з такою аргументацією, народні депутати прийняли законопроект за основу 249-ма голосами.
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули і ухвалили за основу і в цілому закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо терміна „Параолімпійський”).
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання відбудеться у п‘ятницю, 17 грудня.