У П'ЯТНИЦЮ, 14 СІЧНЯ, ЗАВЕРШИЛАСЯ СЬОМА СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, нагадав: щоп'ятниці проводиться "Година запитань до Уряду". Представники депутатських фракцій Партії регіонів та "БЮТ-Батьківщина" внесли пропозицію заслухати під час "Години запитань до Уряду" інформацію Кабінету Міністрів щодо дотримання законодавства органами Міністерства внутрішніх справ України.
На запитання відповідав Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов.
Перше запитання стосувалося затримання трьох активістів акції протесту, які пройшли на Майдані проти Податкового кодексу, і висунутих їм звинувачень за статтею "Умисне знищення або пошкодження чужого майна", що завдало шкоду у великих розмірах. Зокрема, затриманим закидають пошкодження гранітного покриття Майдану Незалежності. Народні депутати запитали: чи не є безглуздям такі дії правоохоронних органів?
А.Могильов нагадав, що учасникам громадських акцій дозволяється висловлювати свій протест та робити все, крім того, що заборонено законом. Він зазначив, що правоохоронні органи зобов'язані принципово реагувати на будь-яке правопорушення з боку громадян, незважаючи на політичні або інші переконання. "Закон один для всіх! І це гасло, під яким проходили у нас багато акцій, це гасло в державі з минулого року виконується і буде виконуватися", - наголосив Міністр внутрішніх справ.
Щодо конкретної справи А.Могильов нагадав, що організаторами зазначеної акції виступили 4 громадські організації, керівники яких згідно з діючим в Україні законодавством повинні нести відповідальність за такі дії. Попри відсутності повідомлень ініціаторів акції інформації про встановлення наметів, у гранітне покриття Майдану Незалежності вбили 132 металевих кілків. "Будь-якому свідомому громадянину зрозуміло, що це злочин, це пошкодження чужого майна. Тобто організатори не вжили достатніх заходів щодо припинення правопорушень, а сприяли їх скоєнню під час проведення акції", - наголосив він.
А.Могильов додав: збитки від умисного пошкодження майна за висновками незалежних експертів складають 230 тисяч гривень. За цим фактом 3 грудня порушено кримінальну справу. Слідству відомі безпосередні виконавці, це раніше неодноразово судимі громадяни. Один громадянин тричі судимий - чотири роки позбавлення волі відбув за ґратами. Інший громадянин - двічі судимий, три з половиною роки був за ґратами. І ще один громадянин, який притягувався за цією справою - вісім років провів за ґратами. Одна з зазначених осіб затримана і находиться під вартою, їй пред'явлено обвинувачення, двоє інших перебувають в розшуку.
Міністр внутрішніх справ також відповів на запитання, яке стосувалося вжиття комплексу заходів чи програми щодо подолання корупції у правоохоронних органах, очищення їх від випадкових людей та попередження подібних випадків.
Народні депутати цікавилися станом реформування правоохоронних органів, чи відбувається скорочення чисельного складу та як забезпечується соціальний захист звільнених працівників?
Інші запитання стосувалися ходу розслідування конкретних справ, зокрема, щодо вбивства в Одесі депутата обласної ради, керівника обласної організації Партії промисловців і підприємців Коробчинського, з'ясування обставин розшукування міліцією української письменниці, лауреата національної премії, Марії Матіос.
Парламентарії також запитували у Міністра внутрішніх справ: чи відбуваються перевірки регіональних органів внутрішніх справ щодо дотримання підлеглими прав і свобод затриманих громадян.
А.Могильов відповів, що серед головних критеріїв оцінки діяльності органів внутрішніх справ, насамперед, є забезпечення конституційних прав і свобод громадян. І на цій основі підвищення рівня довіри населення до органів внутрішніх справ. "Такі зміни в системі оцінки роботи дозволяють відмовитися від хибної практики штучного регулювання показників та забезпечити стабільну, динамічну роботу, визначити реальне навантаження на кожного працівника і на цій основі оптимізувати штатну чисельність органів і підрозділів, підвищити об'єктивність аналізу та достовірність прогнозування розвитку кримінальності ситуації, вироблення адекватних заходів протидії злочинності", - зазначив Міністр внутрішніх справ.
Народні депутати також цікавилися причинами низької якості роботи спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, запитували про роль та місце слідчого апарату в системі органів внутрішніх справ України, яким має бути досудове слідство після реформування кримінально-процесуального законодавства, яким чином міліція протидіє зловживанням в сфері земельних відносин?
А.Могильов відповів на ці та інші запитання народних депутатів.
Головуючий зачитав депутатські запити.
Народні депутати внесли зміни до ухваленої на попередньому пленарному засіданні Постанови "Про проведення парламентських слухань на тему: "Земля в українській долі: ситуація у земельній сфері, законодавче забезпечення земельних відносин та практика його реалізації", визначивши новою датою проведення парламентських слухань 23 березня поточного року.
Проект постанови про призупинення приватизації пакета акцій, що належать державі, у статутному фонді Закритого акціонерного товариства "Одеська кіностудія" доповів народний депутат Володимир Литвин. Він зазначив, що метою прийняття постанови є недопущення приватизації пакету акцій, що належать державі, у статутному фонді Закритого акціонерного товариства "Одеська кіностудія", збереження цілісного майнового комплексу кіностудії, а також недопущення його перепрофілювання.
В.Литвин зазначив, що приводом до внесення проекту постанови стали звернення колективу "Одеської кіностудії" до всіх інстанцій з проханням не руйнувати через приватизацію цю унікальну установу. Він також повідомив, що профільний Комітет з питань економічної політики вважає за доцільне врегулювати це питання прийняття закону, а не постанови.
Голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олександр Бондар повідомив, що під час обговорення проекту постанови члени Комітету наголосили, що зазначені питання, зокрема призупинення приватизації та управління об'єктами державної власності (визначення недоцільності передачі конкретного об'єкта до статутного фонду чи у заставу) відповідно до статті 92 Конституції України мають врегульовуватися виключно прийняттям законів, якими визначається правовий режим власності.
О.Бондар повідомив, що на думку Комітету, яка співпадає і з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, оптимальним шляхом вирішення цього питання є прийняття окремого закону про включення пакету акцій, що належать державі, у статутному фонді ЗАТ "Одеська кіностудія", до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
О.Бондар передав текст законопроекту, підготовленого членами Комітету, головуючому і звернувся до народних депутатів з проханням прийняти законопроект за основу та в цілому як закон.
Народні депутати під час обговорення підтримали законодавчу ініціативу і за результатами голосування прийняли законопроект у першому читанні та в цілому 354-ма голосами.
В.Литвин доповів ще один законопроект, автором якого він є, - про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності садівницьких товариств та дачних кооперативів. Народний депутат аргументував необхідність прийняття законопроекту відсутністю правового механізму безоплатного набуття садівницькими товариствами земельних ділянок загального користування у власність та вдосконалення правового регулювання відносин у сфері садівництва, індивідуального дачного будівництва, а також захисту інтересів членів садівницьких товариств та дачних кооперативів під час використання земель загального користування. Доповідач нагадав у цьому зв'язку, що згідно з практикою, що склалася, землі загального користування надаються садівничому товариству в користування на умовах оренди, що не відповідає положенням частини четвертої статті 35 Земельного кодексу, за якою землі загального користування садівничого товариства є його власністю.
В.Литвин запропонував врегулювати відносини у сфері садівництва та індивідуального дачного будівництва, передбачити безоплатне отримання садівницькими товариствами та дачними кооперативами земель загального користування у власність без проведення земельних торгів, внісши відповідні зміни до частини четвертої статті 35 Земельного кодексу.
Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу.
Народні депутати підтримали рішення Комітету, ухваливши законопроект не тільки на основу, а й в цілому як закон.
Верховна Рада прийняла за основу та в цілому проект закону про внесення змін до статті 32 Кримінально-процесуального кодексу України (щодо терміну "близькі родичі").
Щорічну доповідь "Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні" представила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова. Вона зазначила, що ця доповідь є результатом системного моніторингу конкретних проваджень, аналізу звернень громадян України, іноземців, осіб без громадянства - біженців.
Н.Карпачова відзначила, що за час існування інституції до Омбудсмана звернулось понад 1 мільйон людей. Тільки за минулий рік звернулося 82 тисячі громадян. Кожне друге звернення стосувалося порушення громадянських прав, зокрема права на справедливий суд, на виконання судових рішень, належних умов тримання в місцях ув'язнення. У кожному третьому зверненні йшлося про порушення соціально-економічних прав. "Як і в попередні роки, значна кількість звернень до Уповноваженого породжується зневажливим бюрократичним ставленням посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування до розгляду звернень людей, які не бажають миритися з беззаконням. Кожне п'яте звернення містило скарги на дії чи бездіяльність працівників органів внутрішніх справ, кожна десята - органів прокуратури", - зазначила доповідачка.
Уповноважений з прав людини наголосила на основних порушеннях прав людини, зазначивши, що "найбрутальнішою формою порушення прав людини в Україні залишається бідність". Неприпустимими, за її словами, є також порушення конституційних прав людини на своєчасну оплату праці, неповага до українців за кордоном, недопущення дискримінації іноземних мігрантів України і проявів ксенофобії.
Н.Карпачова торкнулася однієї з болючих проблем суспільства - дотримання права на судовий захист, наголосивши на необхідності прийняття довгоочікуваних Закону "Про безоплатну правову допомогу" та нової редакції Закону "Про адвокатуру".
Уповноважений з прав людини висловила стурбованість збільшенням упродовж минулого року майже вдвічі кількості рішень Європейського Суду з прав людини за розглянутими справами про необґрунтоване тривання людини під вартою.
Системною назвала Уповноважений з прав людини проблему застосування катувань, що дедалі частіше призводить до загибелі затриманих. Вона навела кілька прикладів закатованих працівниками органів внутрішніх справ до смерті громадян.
Н.Карпачова наголосила на необхідності якнайскорішого створення національного механізму запобігання катуваннями відповідно до міжнародних зобов'язань України і у цьому зв'язку звернулася до народних депутатів з проханням прийняти законопроект про визначення незалежного статусу Уповноваженого з прав людини у кримінальному процесі, який понад 3 роки знаходиться без руху в парламенті.
Доповідачка вкотре привернула увагу парламентаріїв до захисту права на свободу слова, наголосивши на відповідальності самої преси перед суспільством і перед кожним громадянином.
Н.Карпачова також повідомила, що Уповноважений намагається систематично співпрацювати з Президентом України, як з гарантом дотримання конституційних прав людини. Тільки в минулому році було внесено 20 подань і 16 звернень Уповноваженого Президентові України з найгостріших проблем захисту прав людини.
Завершуючи виступ, Н.Карпачова наголосила: "Неупереджене ставлення до кожної людини, яка звертається до Уповноваженого з прав людини, прагнення розв'язати будь-яку проблему, яка лежить в площині моєї компетенції, безперечно у відповідності до норм міжнародного права, Конституції України, чинного законодавства, а також керуючись власною совістю, залишається правилом моєї діяльності на цій посаді. Забезпечення невід'ємних прав і свобод кожної людини має стати основою національної ідеї, яка могла би консолідувати наше суспільство і послугувати підґрунтям для подальшого демократичного руху України".
Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський зазначив, що заслуховування Щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини "Про стан дотримання та захист прав і свобод людини в Україні" є одним з повноважень парламенту, передбачених статтею 85 Конституції України. За його словами, це дає можливість отримати сконцентровану і систематизовану інформацію про ситуацію з правами людини в державі, почути про найбільш болючі проблеми з їх забезпеченням.
О.Зарубінський повідомив, що до Комітету лише впродовж минулого року надійшло понад тисячу звернень громадян, і майже третина з них - 28 відсотків - є колективними. Практично всі ці звернення мають на меті відновлення порушених справ заявників, забезпечення дотримання законності та фактичної реалізації проголошених Конституцією прав та свобод людини.
О.Зарубінський, згідно з проведеним аналізом звернень громадян, що надходять в Комітет, виокремив кілька аспектів, які викликають особливе занепокоєння громадян. В першу чергу це - скарги на незаконні методи ведення слідства, застосування катувань, про що йшлося в доповіді, та інших форм жорстокого поводження до осіб, взятих під варту та ув'язнених, ненадання їм належної медичної допомоги, позбавлення можливості користуватися правовою допомогою захисника.
Голова Комітету відзначив, що нинішня доповідь Уповноваженого з прав людини, як і попередні, містить висновки та рекомендації щодо шляхів поліпшення стану забезпечення прав і свобод людини. "Таким чином, вона не може бути лише барометром щодо ситуації з правами людини. Адже ми не можемо бути статистами і обмежитись заслуховуванням фактів порушення прав людини. Ми повинні реагувати на них як суб'єкти законотворення", - наголосив він і зазначив, що ця доповідь повинна використовуватись, як ґрунт для подальшої законотворчої діяльності.
О.Зарубінський повідомив, що члени Комітету висловили переконання, що на часі провести системний аналіз виконання висновків та рекомендацій, які містяться у щорічних доповідях про стан дотримання та захист прав і свобод людини в Україні.
Головуючий повідомив, що у церемонії закриття сьомої сесії беруть участь члени Кабінету Міністрів на чолі з Прем'єр-міністром України М.Азаровим, заступник Голови Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, Голова Вищого адміністративного суду України, Голова Національного банку України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Центральної виборчої комісії, Генеральний прокурор України, Голова Фонду державного майна України, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Вищої ради юстиції та інші офіційні особи.
Голова Верховної Ради України В.Литвин виступив із заключним словом. Він назвав першою і ключовою особливістю сьомої сесії те, що було пройдено точку неповернення. "Є всі підстави констатувати, що ця Верховна Рада України допрацює свій конституційний термін за однієї умови, що ми разом з вами зробимо все, щоб піднести порозуміння в сесійній залі, забезпечити конструктивізм на принциповій основі", - зазначив В.Литвин.
Голова Верховної Ради України назвав ще шість особливостей цієї сесії, які визначали діяльність Верховної Ради України у складний період.
В.Литвин зазначив, що наступна сесія буде важливою, оскільки вимагатиме від народних депутатів особливої витримки, відповідальності, толерантності і професійного підходу до законотворчої роботи. "Сподіваюсь і вірю, що ми здатні забезпечити саме таку роботу, підпорядкувавши цій роботі наші партійні позиції. Тим більше, що зараз на опрацюванні у Верховній Раді України знаходиться тисячу 100 законопроектів, із яких майже 160 вже готуються до другого читання", - зазначив В.Литвин.
Голова Верховної Ради України подякував членам Кабінету Міністрів і народним депутатам за плідну роботу і оголосив сьому сесію закритою.
Наступна восьма сесія Верховної Ради України шостого скликання розпочнеться у вівторок, 1 лютого 2011 року.