У П’ЯТНИЦЮ, 22 ЖОВТНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ШОСТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про підсумки роботи парламенту на попередньому пленарному засіданні.
Відбулося оголошення депутатських запитів, заяв, повідомлень.
Після цього слово було надано Голові Комітету з питань правової політики Василю Онопенку, який поінформував про аналіз наявності правових підстав у заяві керівників восьми депутатських груп і фракцій про нелегітимність рішень, які приймає зараз Верховна Рада України.
В.Онопенко зазначив, що змістовне наповнення ситуації, про яку йдеться в заяві, лежить виключно у політичній площині і стосується об‘єктивних процесів, які перманентно переживає парламент у зв‘язку з переформатуванням парламентської більшості.
Національна правова доктрина, наголосив Голова Комітету з правової політки, стверджує презумпцію легітимності ухвалених парламентом рішень. Протилежне може бути констатовано лише органом, уповноваженим Основним Законом України здійснювати функції конституційного контролю.
Тому будь-які припущення щодо нелегітимності результатів роботи Верховної Ради України, які містяться у заяві, ухвалених більшістю від конституційного складу парламенту, є свідомо неправомірними і юридично некоректними.
Комітет зробив висновок: легітимність рішень Верховної Ради України, за які проголосувала визначена Основним законом України більшість парламенту, є безумовною, незалежно від того, скільки народних депутатів не брали участі у голосуванні. Неучасть в голосуванні певної кількості народних депутатів України, яка є меншою від передбаченої Конституцією України кількості парламентаріїв, наділених правом спільно реалізовувати повноваження парламенту не може бути перешкодою для прийняття рішень Верховної Ради України.
В.Онопенко спростував також інші твердження керівників частини депутатських фракцій і груп щодо наявності підстав для відкриття-закриття, вирішення питань організації роботи парламенту, дотримання вимог Регламенту Верховної Ради України, що обумовлюють легітимність пленарного засідання, зокрема, і питання кворуму тощо.
Після ознайомлення з інформацією Комітету з правової політики народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Верховна Рада ратифікувала Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про взаємну охорону секретної інформації.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули і схвалили два закони: про внесення змін до Закону України „Про відпустки” (щодо дітей, хворих на цукровий діабет) і про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток.
За основу було прийнято проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незаконного проникнення в транспортний засіб); проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за дрібне розкрадання майна).
В цілому Верховна Рада ухвалила закон про внесення зміни до Закону України „Про статус народного депутата” (щодо виступів на радіо та телебаченні. Ним передбачається, що народні депутати матимуть можливість виступати у засобах масової інформації, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету: на радіо (до 10 хвилин на місяць) та телебаченні (до 20 хвилин на місяць) у прямому ефірі. Це дозволить забезпечити народним депутатам прямий доступ до ефіру під час виступів з питань їх депутатської діяльності та звіту перед виборцями.
Народні депутати далі розглянули і відхилили проект Постанови про внесення змін до Положення про „День Уряд України” у Верховній Раді України.
Останнім розглядався проект закону про внесення змін до Закону України „Про громадянство України”. Законопроектом уточнюються деякі терміни, що вживаються у чинному законі, а також умови набуття громадянства України та підстави його припинення. Пропонується включити до переліку осіб, що можуть бути законними представниками неповнолітнього у справах пов‘язаних із громадянством, прийомних батьків неповнолітнього. До чинного закону пропонується внести ще кілька змін, які допоможуть усунути розбіжності з положеннями нового Кримінального кодексу, низки чинних актів, дія яких стосується питань громадянства, що сприятиме виключення випадків двозначного тлумачення норм Закону України та інших законодавчих актів.
Наприкінці засідання народні депутати заслухали інформацію про стан готовності до проведення голосування 31 жовтня 2004 року по виборах Президента України та додержання відповідних вимог закону. Першим доповідав заступник Голови Центральної виборчої комісії Ярослав Давидович.
Він поінформував про проблеми, які доводиться розв‘язувати членам Центральної виборчої комісії. Вони стосувалися зміни виборчого законодавства, формування складу дільничних виборчих комісій, фінансового, матеріального та технічного забезпечення виборів.
Я.Давидович зазначив, що вибори Президента викликають великий інтерес за кордоном. За словами заступника Голови ЦВК, за ходом виборів буде спостерігати більше трьох з половиною тисяч офіційних спостерігачів з 18 країн світу і 25 міжнародних спостерігачів. Від кандидатів у президенти за виборами спостерігатимуть більше 86 тисяч чоловік.
Доповідач також зазначив, що одразу після виборів ЦВК має намір звернутися до Верховної Ради з конкретними пропозиціями стосовно удосконалення Закону „Про вибори Президента”.
Я.Давидович поінформував про здійснення Центральною виборчою комісією матеріально-технічного забезпечення виборів. За його словами, переважна кількість виборчих документів, які використовуються під час президентських виборів, виготовляються комісією централізовано. Це стосується текстів законів, Конституції України, іншої виборчої документації. Завершилося централізоване виготовлення, і практично уже завершується доставка до територіальних виборчих комісій 104 тисяч великих і 80 тисяч малих скриньок для голосування, а також 70 тисяч архівних боксів для передачі виборчої документації на зберігання відповідних державних архівних установ.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, які стосувалися проведення виборів у непристосованих приміщеннях та низької якості списків виборців, Я. Давидович погодився з цим, зазначивши, що вибори проводитимуться у тих приміщеннях, у яких вони проводилися і до цього. Щодо списків виборців, то він зазначив, що вони постійно уточнюються і станом на 22 жовтня 2004 року до них включено 36 млн. 720 тис. виборців, що більше ніж на півмільйона тиждень тому.
Я.Давидович також зазначив, що йому невідомо про формування додаткових 450 виборчих дільниць за кордоном. Загалом ЦВК в усіх країнах сформовано 113 виборчих дільниць.
Від Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України інформував член цієї комісії народний депутат Георгій Пономаренко.
Він зупинився на виявлених недоліках в роботі територіальних і дільничних виборчих комісій. Зокрема, у ході перевірок виявлені факти браку приміщень для голосування, неточність у списках (присутність у них 4,8% так званих мертвих душ, та 3,5% громадян, які не проживають за вказаними адресами), витискування зі складу виборчих комісій представників опозиційних кандидатів.
Г. Пономаренко також проаналізував роботу правоохоронних органів у передвиборчий період, які „не лише проявляють бездіяльність щодо фактів кримінального втручання у виборчих процес, а й самі стають інструментом злочинних дій”.
Доповідач повідомив, що всі чиновники обласного і районного рівня відмобілізовані і відкомандировані на виборчі дільниці, що є грубим порушенням виборчого законодавства.
Г.Пономаренко також розповів про скарги, які надходять до ЦВК. Більшість їх стосується порушень порядку формування дільничих комісій, бездіяльності виборчих комісій, бездіяльності влади щодо створення умов для нормального проведення виборів. Особливо багато скарг на проведення передвиборчої агітації.
Г.Пономаренко зазначив, що є ще час, щоб ліквідувати окремі недоліки у підготовці до голосування.
Завершуючи розгляд інформації, Голова Верховної Ради зазначив, що у парламенту є повне порозуміння в плані співпраці з Центральною виборчою комісією.
Володимир Литвин пообіцяв звернутися до Кабінету Міністрів з пропозицією підтримати розрахунки ЦВК щодо відповідного фінансування, та до керівників всіх місцевих органів влади з пропозицією, щоб вони невідкладно ще раз провели інвентаризацію готовності виборчих дільниць до 31 жовтня.
На закінчення Голова Верховної Ради поінформував про результати роботи Верховної Ради України пленарного тижня з 19 по 22 жовтня 2004 року. Упродовж чотирьох днів народні депутати розглянули 62 питання порядку денного: 63 законопроекти та 14 проектів постанов. За результатами їх розгляду прийнято 19 законів в цілому, 19 законопроектів прийнято у першому читанні, 4 направлено на доопрацювання, 15 законопроектів відхилено, прийнято 8 постанов.
На цьому ранкове засідання завершилося.
25-29 жовтня народні депутати працюватимуть у виборчих округах.
Наступне пленарне засідання відбудеться другого листопада.