У П'ЯТНИЦЮ, 5 ЛИСТОПАДА, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ СЬОМОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 4 листопада.
В.Литвин повідомив, що сьогодні не відбудеться "Година запитань до Уряду", оскільки жодна з фракцій не надала пропозицій.
Головуючий оголосив депутатські запити.
В.Литвин поставив на голосування пропозицію народного депутата С.Саса, яку він вніс під час обговорення порядку денного засідання, про зміну порядку розгляду питань - першим розглянути питання про позбавлення депутатських повноважень депутатів сумісників. Народні депутати не підтримали пропозицію.
Проект закону про внесення змін до статті 10 Закону "Про державні нагороди" (щодо встановлення почесних звань) доповів секретар Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Сергій Гордієнко. Він сказав, що проектом пропонується запровадити почесне звання "Заслужений працівник дипломатичної служби України" для відзначення професійних якостей кращих працівників дипломатичної служби, їхнього внеску у процес державотворення, забезпечення національних інтересів України у сфері зовнішніх зносин, становлення і розвиток цієї служби. Проектом також пропонується розширити сферу державних нагород, включивши до неї поняття "державне управління".
С.Гордієнко повідомив, що під час обговорення члени Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування не досягли згоди при ухваленні висновку по законопроекту і вирішили внести його на розгляд Верховної Ради без рекомендацій Комітету.
Під час обговорення народні депутати загалом висловилися проти розширення переліку звань "заслужений працівник" та встановлення нових звань.
Прихильники ж проекту зазначали, що працівники дипломатичної служби мають право на почесне звання, адже виконують не менш суспільно-важливу функцію, аніж представники інших професій, для яких такі почесні звання встановлені.
За результатами голосування законопроект був відхилений.
Секретар Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Сергій Гордієнко доповів і наступне питання порядку денного - проект закону про внесення змін до Закону "Про вибори Президента України" (щодо унеможливлення фальсифікацій). Як зазначив доповідач, цим проектом пропонується врегульовуються питання уточнення списків виборців, в тому числі на закордонних виборчих дільницях, організації голосування виборців за місцем перебування, складання дільничними виборчими комісіями протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, окружними виборчими комісіями - про підсумки голосування в межах відповідного територіального виборчого округу, Центральною виборчою комісією - про результати голосування у день виборів Президента України, а також порядку транспортування виборчої документації до окружних виборчих комісій та Центральної виборчої комісії.
Під час обговорення народні депутати зауважували, що не потрібно поспішати з прийняттям цього закону. Промовці аргументували таку позицію тим, що є доручення Президента України щодо прийняття цілісного документу - Виборчого кодексу, який врегулював би всі питання стосовно всіх виборів - Президента України, і народних депутатів, і місцевих.
Верховна Рада відхилила законопроект.
Проект закону про внесення змін до статті 3 Закону "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" (щодо виготовлення антиретикулярної цитотоксичної сироватки) доповіла голова підкомітету Комітету з питань охорони здоров'я Раїса Сорочинська-Кириленко. Вона зазначила: сучасне забезпечення ліками населення України не задовольняє потреби населення. Близько 60 відсотків ліків імпортується з США, Європи і Індії. Близько 90 процентів українських ліків виготовляється із імпортованої сировини. Це все впливає на вартість ліків. Водночас, за її словами, їх якість не завжди можна перевірити.
Доповідачка розповіла про український препарат, який ще у 1924 році розробив видатний український вчений Олександр Богомолець. Це - сироватка антиретикулярна цитотоксична, що застосовується з метою стимуляції реактивності із загальною опірністю організму людини. "Широкого застосування антиретикулярна цитотоксична сироватка набула в роки Великої Вітчизняної війни. Висока ефективність препарату показана при лікуванні імунодефіцитних станів, пов'язаних із зниженням імунологічної реактивності, запальних процесів із затяжним та хронічним перебігом, в післяопераційному періоді, після видалення пухлин, усіх клінічних форм атеросклерозу, ішемічній хворобі серця тощо. Ще одним перспективним напрямком використання препарату є лікування ВІЛ-інфікованих людей ", - зазначила народний депутат.
За словами доповідачки, сироватка виготовляється з крові коней гіперімунізованих антигеном, який виготовляється з клітин селезінки і кісткового мозку людини (анатомічний матеріал). "Сьогодні виробництво сироватки призупинено у зв'язку з тим, що Міністерство охорони здоров'я не надає ліцензію виробнику, оскільки таке виробництво підпадає під дію Закону "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини". Виключне право виготовляти отримав і тому є єдиним виробником антилітикулярної цитотоксичної сироватки українське підприємство ЗАТ "Біофарма", - повідомила Р.Сорочинська-Кириленко.
Р.Сорочинська-Кириленко запропонувала вилучити із сфери дії Закону "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" взяття анатомічних матеріалів людини, які використовуються під час виготовлення лікарського засобу "Сироватка антиретикулярна цитотоксична (АЦС за Богомольцем)".
Під час обговорення народні депутати висловились як на підтримку проекту, так і зауважували, що не потрібно поспішати з його прийняттям.
Прихильники аргументували свою позицію тим, що цей лікарський засіб допомагає рятувати життя пацієнтам, які чекають на донорські органи.
Опоненти наголошували на тому, що цим має займатися держава, а не приватні фірми.
За результатами голосування законопроект був направлений на доопрацювання.
Проект закону про державну підтримку галузевої науки доповів народний депутат Сергій Глазунов. Законопроектом пропонується визначити засади державної підтримки галузевої науки. За словами доповідача, зокрема, передбачається для науково-технічних установ і організацій галузевої науки, що включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, встановити норми законодавства, які діють для бюджетних наукових установ. Проектом пропонується здійснювати фінансування з Державного бюджету наукових досліджень, надавати цим установам фінансову підтримку для розвитку їх інфраструктури, оновлення матеріально-технічної бази, підготовки наукових кадрів, звільнити від плати за землю, яка використовується для здійснення ними основної наукової науково-технічної діяльності тощо.
Доповідач зазначив: правові та фінансові засади функціонування науково-технічної сфери визначаються Законом "Про наукову і науково-технічну діяльність", у тому числі щодо діяльності наукових установ, включених до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
С.Глазунов повідомив, що члени Комітету, схвалюючи в цілому запропоновані положення державної підтримки галузевої науки, рекомендують Верховній Раді повернути проект закону суб'єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Верховна Рада направила законопроект на доопрацювання.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на майнові права громадян та захисту вкладів представив народний депутат Валерій Бондик. Необхідність прийняття закону він обґрунтував численними зверненнями громадян стосовно грубого та систематичного порушення їх майнових прав та законних інтересів з боку банків та інших фінансових установ в умовах фінансової кризи в Україні. "Громадян обмежили у здійсненні однієї з фундаментальних правомочностей права власності - права її розпорядження, розпорядження грошовими коштами. Їх позбавили можливості припинення грошових зобов'язань з банками у порядку, встановленому законом. Саме службові особи різних банків, зловживаючи положеннями чинного законодавства України, відмовляються від імені банку виконувати умови договірних зобов'язань", - зазначив В.Бондик.
Народний депутат запропонував встановити кримінальну відповідальність службових осіб банку за відмову видачі на першу вимогу клієнта банківського вкладу, залишків грошових коштів на рахунку та інші порушення майнових прав клієнта. Зокрема, він запропонував доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 200-1 "Незаконні дії службових осіб банку", згідно з якою "Відмова видачі на першу вимогу клієнта службовими особами банку банківського вкладу, залишку грошових коштів на рахунку інше порушення майнових прав клієнта службовими особами банку
- карається штрафом від ста до двохсот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб
- караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років".
Голова підкомітету Комітету з питань правової політики Владислав Забарський доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді повернути законопроект суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Парламентарії підтримали рішення профільного Комітету 272-ма голосами.
Наприкінці пленарного засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
З 8 по 12 листопада народні депутати працюватимуть у комітетах та фракціях.
Наступне пленарне засідання сьомої сесії відбудеться у вівторок, 16 листопада.