У СЕРЕДУ, 17 ЛИСТОПАДА, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
На початку ранкового засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Проект закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму доповідала заступник міністра юстиції Валерія Лутковська. Вона зазначила, що Конвенцію було розроблено з метою створення сучасної та ефективної системи міжнародного співробітництва для проведення спільної кримінальної політики, спрямованої на захист суспільства від тяжких злочинів, що стали зростаючою міжнародною проблемою, та укладено у м. Варшава 16 травня 2005 року.
За словами доповідачки, Конвенція є новою редакцією Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, 1990 року, а також комплексним інструментом, що має на меті наближення національних законодавств держав-учасниць до сучасних міжнародних стандартів стосовно заходів боротьби з відмиванням доходів від злочинів, а також проти фінансування тероризму.
В.Лутковська нагадала, що від імені України Конвенцію підписано 25 листопада 2005 року та згідно з вимогами Закону "Про міжнародні договори України" і статті 49 Конвенції вона підлягає ратифікації.
Заступник міністра наголосила на тому, що ратифікація Конвенції створить правові підстави участі України у сучасній та ефективній системі міжнародного співробітництва з метою проведення спільної кримінальної політики, спрямованої на захист суспільства від тяжких злочинів, шляхом позбавлення злочинців доходів, одержаних злочинним шляхом, та знарядь і засобів злочинів, а реалізація Україною зобов'язань, взятих відповідно до положень Конвенції, сприятиме наближенню законодавства України до нових європейських стандартів у сфері протидії і боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму, а також формуванню позитивного іміджу нашої держави на міжнародній арені.
Перший заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Володимир Вечерко доповів рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді дати згоду на обов'язковість Конвенції.
Під час обговорення народні депутати висловлювалися як за ратифікацію, так і проти. Народний депутат І.Попеску, підтримуючи Конвенцію, зазначив, що її ратифікація сприятиме гармонізації національного законодавства з європейським та виконанню Україною своїх зобов'язань у цій сфері перед Радою Європи, а також дозволить ввести норми у сфері протидії і боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, у національне законодавство.
Представники з фракцій меншості наголошували на тому, що Конвенцію не можна ратифіковувати, оскільки в Україні не має законодавчих актів у сфері відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.
Промовці пропонували спочатку напрацювати та прийняти відповідні законодавчі акти, а вже потім ратифіковувати Конвенцію.
Верховна Рада ратифікувала Конвенцію Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму 316-ма голосами.
Парламентарії розглянули та ратифікували Угоду (у формі обміну листами) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку про внесення змін до Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Демократичної Республіки Конго про сприяння та взаємний захист інвестицій.
Проект закону про забезпечення енергетичної безпеки України доповів народний депутат Сергій Соболєв. Він зазначив, що питання функціонування ринку природного газу набуло ознак загрози енергетичній безпеці України, оскільки до постачання природного газу були залучені компанії-посередники, що сформували непрозору систему його постачання і формування цін. Це призвело до того, що рішеннями Арбітражного інституту Стокгольмської Торгової палати від 30 березня 2010 року та від 8 червня 2010 року на Україну покладено виконання певних майнових і фінансових зобов'язань. За словами доповідача, Україна повинна повернути ЗАТ "РосУкрЕнерго" 11,1 млрд. кубометрів природного газу, 1,1 млрд. кубометрів природного газу в якості компенсації та виплатити 197 млн. дол. США як компенсацію.
С.Соболєв запропонував заборонити використання бюджетних коштів, а також коштів, отриманих від міжнародних фінансових організацій, для виконання зобов'язань держави, що випливають з рішень Арбітражного інституту Стокгольмської Торгової палати у справі НАК "Нафтогаз України" проти ЗАТ "РосУкрЕнерго". Проектом також пропонується заборонити передачу природного газу, придбаного для використання споживачами, для виконання зобов'язань держави, що випливають із рішень Арбітражного інституту Стокгольмської Торгової палати у справі НАК "Нафтогаз України" проти ЗАТ "РосУкрЕнерго".
С.Соболєв наголосив на тому, що прийняття законопроекту унеможливить як у цій ситуації, так і в майбутньому, використання державних коштів для оплати приватним бізнесменам "різних оборудок".
Перший заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олексій Кунченко доповів рішення Комітету рекомендувати парламенту відхилити цей законопроект.
Під час обговорення парламентарії по-різному оцінювали законопроект. Так, народний депутат А.Кінах зазначив, що питання енергетичної безпеки України має принципове значення і впливає на всі сфери життєдіяльності нашої держави і суспільства. За його словами, "забезпечити її високий рівень, можна тільки тоді, коли об'єднуються зусилля всіх - Президента, парламенту, Кабінету Міністрів і всіх політичних структур. Бо це питання стратегічного значення". "Замість того, щоб зараз займатися разом завантаженням газотранспортної системи, модернізацією, вимагати і виборювати сприятливі ціни для українських споживачів на природний газ, щоб бути конкурентоздатними, дійсно працювати з Європарламентом, шукати баланс інтересів між постачальниками, транзитерами і споживачами газу, ми займаємося такими політизованими питаннями, які в черговий раз руйнують міжнародну довіру до України і демонструють, що Україна продовжує дуже ганебну традицію відсутності консолідації в політикумі, в державі по захисту принципових національних інтересів, енергетичної безпеки держави", - сказав А.Кінах.
Законопроект підтримали представники опозиційних фракцій. Зокрема, народний депутат О.Гудима з фракції БЮТ зазначив, що "ніякого остаточного рішення суду нема. Всі судові рішення сьогодні занесені у Верховний Суд України, який має поставити останню крапку в тій суперечці Проголосувавши за відхилення цього законопроекту, ми повинні сказати про наслідки. Головний реформатор Партії регіонів пан Тігіпко попереджає українців, що з 1 квітня газ буде вкотре піднятий знову на 50 відсотків. Але він не врахував, що 30 мільярдів гривень, які представники Партії регіонів хочуть віддати пану Фірташу, - це додаткове ярмо для 46 мільйонів українців. І ціну на газ треба буде піднімати ще раз".
За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття і був відхилений.
Суть проекта закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання безпечності продукції доповіла народний депутат Ксенія Ляпіна. Вона зазначила, що законопроект спрямовано на вдосконалення державного регулювання безпечності продукції відповідно до європейських стандартів через внесення змін в окремі законодавчі акти.
Народний депутат, зокрема, запропонувала внести зміни до законів "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" та "Про відходи", які відповідно до європейського законодавства встановлюють, що саме нормативно-правими актами визначаються показники безпечності продукції; надають можливість для застосування гнучких механізмів забезпечення безпечності продукції через запровадження різних механізмів підтвердження відповідності (а не тільки сертифікації); змінюють механізм встановлення показників безпечності від їх визначення тільки для окремої виробленої певним оператором ринку продукції (санітарно-гігієнічна експертиза) до загальних горизонтальних вимог для всього виду продукції (нормативно-правові акти).
Секретар Комітету з питань охорони здоров'я Лілія Григорович повідомила, що Комітет рекомендує Верховній Раді направити законопроект на доопрацювання.
Л.Григорович зазначила, що прийняття у запропонованій редакції законопроекту не призведе до розв'язання основної проблеми у цій сфері - чіткого розмежування на законодавчому рівні заходів з технічного регулювання з санітарними заходами і заходами, що розробляються і застосовуються на підставі медичних вимог безпеки для здоров'я людини. За її словами, передбачені зміни розбалансують вже існуючу систему регулювання безпечності продуктів.
Представник Комітету також зауважила, що санітарно-гігієнічні вимоги до продукції, що виробляється з відходів, встановлюється не нормативно-правовими актами, а відповідною технічною документацією, яка узгоджується у кожному конкретному випадку під час вирішення питання щодо шляхів утилізації продукції.
За результатами голосування законопроект був відхилений.
Народні депутати розглянули ще кілька законопроектів порядку денного.
Верховна Рада направила на доопрацювання законопроект про внесення змін до Гірничого закону України щодо компенсацій за оплату комунальних послуг і відхилила законопроекти - про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності господарських товариств та про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо оскарження правових актів).
Наприкінці пленарного засідання народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (про заборону приватизації приміщень, де розміщуються бібліотеки, книгарні та державні видавництва). Суть проекту доповів його автор, народний депутат Юрій Костенко. Він зазначив, що метою проекту є врятування державних книгарень і видавництв, які ще функціонують, але яким загрожує приватизація через їх привабливе розташування, як правило, у центрі міст, а також через земельні ділянки, на яких знаходяться їхні приміщення і які можна перетворити у "шикарні офісні центри". Однак, за його словами, питання стоїть гостріше, тому що йдеться про порятунок української книги, українського книговидавництва.
Ю.Костенко запропонував доповнити статтю 2 Закону "Про приватизацію невеликих державних підприємств" обов'язковою вимогою заборонити приватизацію будівель (споруди, приміщення) або їх окремих частин, де розміщуються бібліотеки, книгарні та державні видавництва.
Народні депутати підтримали законодавчу ініціативу, наголошуючи на її актуальності та важливості для справи збереження українського книговидавництва, оскільки "ситуація у цій сфері виглядає катастрофічною". Промовці також наголошували на невідкладному вжитті всіх можливих заходів.
За результатами голосування законопроект 278-ма голосами був прийнятий за основу.
Головуючий закрив пленарне засідання.
Наступне пленарне засідання сьомої сесії відбудеться у четвер, 18 листопада.