У СЕРЕДУ, 19 СІЧНЯ, ПРОДОВЖУВАЛИСЬ ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ ШОСТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 18 січня. Розглянуто 17 питань порядку денного, за результатами розгляду прийнято 2 закони, 3 законопроекти прийнято за основу, 10 законопроектів відхилено, 3 законопроекти направлено на доопрацювання, 1 проект постанови направлено на доопрацювання, розгляд одного питання перенесено. За результатами розгляду пропозиції Президента України подолано вето Президента Україна на один закон і 1 закон прийнято в новій редакції.
Головуючий оголосив депутатські запити.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.
Далі народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.
Першим розглядався законопроект про систему органів досудового слідства. Як зазначив представник профільного Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Михайло Потебенько, Комітет вважає за доцільне повернути цей законопроект для доопрацювання. Це рішення М.Потебенько мотивував тим, що у законопроекті йде мова про систему досудового слідства. Сьогодні така система є і немає сенсу повторювати те, що уже записано в законі. Слідство є в органах внутрішніх справ, в СБ і податкової адміністрації і на перехідний період в прокуратурі.
Комітет повністю погодився, що необхідно йти по шляху, який передбачає Конституція: створення єдиного слідчого апарату. Для цього необхідно вивести слідство від залежності органів внутрішніх справ і інших служб: податкової адміністрації і СБ, - де є оперативні служби. Прокуратура також повинна передати це слідство.
За словами співдоповідача, необхідно взагалі відхилити цей законопроект і в майбутньому йти по шляху створення єдиного слідчого апарату, який буде називатися „Комітет” чи „Бюро розслідування” чи ще якось інакше.
Більшість народних депутатів, які взяли участь в обговоренні законопроекту, народні депутати - юристи також висловлювалися проти прийняття такого закону. Водночас вони підтримали ідею створення єдиної системи досудового слідства, яка зараз вже формується згідно з Конституцією України.
У підсумку законопроект було відхилено.
Наступний законопроект – про міліцію місцевого самоврядування – його автор народний депутат Володимир Бондаренко зняв з розгляду, мотивувавши своє рішення тим, що в цій сфері треба наводити порядок і підходити більш широко до цієї проблеми і створювати новий Закон про міліцію. Законопроект було знято з розгляду.
Розглядаючи питання ратифікації, Верховна Рада ратифікувала Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво. Угода передбачає надання Україні позичок на суму до 11 мільйонів євро з терміном погашення 40 років, в тому числі пільговий період 10 років з процентною ставкою за користування 0,75 річних. Крім того передбачається надання грантів на безоплатній та безповоротній основі на суми 3 мільйони євро на супроводження заходів для впровадження необхідних проектів. Умови надання позик та грантів визначатимуть окремими кредитними угодами, що мають бути укладені з кредитною установою для відбудови. Позики надаються для реалізації наступних проектів: підтримка сільгосппідприємств і приватних підприємств у сільській місцевості України, розвиток системи кредитування у сільській місцевості і підтримка ефективного використання енергії малими та середніми підприємствами в Україні.
Реалізація положень Угоди між Кабміном і урядом ФРН про фінансове співробітництво сприятиме розвитку кредитування у сільській місцевості і надасть можливість отримати малим підприємствам у сільській місцевості довгострокові і дешеві кредити.
Далі народні депутати розглядали питання за скороченою процедурою.
Проект закону про внесення зміни до Цивільного кодексу України (щодо обмеження права розпоряджання рахунком) доповідав міністр юстиції Олександр Лавринович. За його словами, суть проблеми полягає у тому, коли і в якому порядку можна списувати кошти з рахунку боржника і коли і в якому порядку можна накладати арешт на ці кошти, щоб їх не могли використовувати.
Текст закону має одне речення: „Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків передбачених законом”. Тобто ті закони, які прийняті Верховою Радою, набули чинності, вони можуть регулювати ті моменти, коли накладається заборона використання своїми коштами чи їх списання.
Міністр зазначив, що питання виникло через те, що сьогодні є право кількох органів, які можуть накладати арешт на кошти, що знаходяться на рахунку. Це стосується того, коли винесено рішення суду щодо боржника, чи це фізична особа, чи це юридична особа, яка заборгувала іншій фізичній особі чи юридичній особі, і судом встановлено, що є борг, рішення набуло законної сили, його треба виконувати.
Тобто проектом пропонується замінити існуючий судовий порядок обмеження прав клієнта на розпорядження грошовими коштами, які є на його рахунку на можливість встановлення різних випадків на можливість обмеження цього права в Законі.
Парламентський Комітет з питань правової політики, позицію якого озвучив голова підкомітету цього Комітету Віктор Мусіяка, вважає, що чинна редакція статті 1074 Цивільного кодексу відповідає Конституції в усіх цих положеннях, а також стосовно положення статті 41-ї Конституції, яка забезпечує право приватної власності фізичної особи на різні об‘єкти.
Тому Комітет рекомендував Верховній Раді цей законопроект відхилити. Верховна Рада підтримала цю пропозицію і законопроект було відхилено.
Після цього перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк оголосив про вихід народного депутата Миколи Нощенка зі складу фракції „Трудова Україна” та НДП.
Далі народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.
Законопроект про внесення доповнень до Цивільного кодексу України (щодо обігу векселів) доповідав його автор народний депутат Сергій Матвієнков. Він спрямований на усунення неузгодженості між статтею 3 Закону України „Про обіг векселів в Україні” (спеціальний закон стосується векселів), за якою векселі лише видаються для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. А також між статтею 198 Цивільного кодексу, в якій „відмова від виконання зобов‘язання, посвідченого цінним папером з посиланням на відсутність зобов‘язання не допускається”.
Оскільки Цивільний кодекс говорить взагалі про цінні папери не відображаючи специфіку такого цінного паперу, як векселі, то в даному випадку є протиріччя між цими двома положеннями. І виходить так, що якщо керуватися Цивільним кодексом, то незалежно від наявності підстави для видачі векселю, необхідно задовольняти вимогу про видачу тієї суми, яка забезпечена векселем.
Якщо ж застосовувати закон, то тільки тоді, коли забезпечений цей вексель відповідними послугами, виконанням робіт чи поставкою товарів. Наявність цієї суперечності вже викликає конкретні реальні негативні наслідки.
Народні депутати підтримали пропозицію свого колеги і ухвалили законопроект за основу у першому читанні.
З двох наступних розглянутих законопроектів про внесення змін до Закону України „Про нотаріат” (щодо майнових прав осіб, над якими встановлено опіку) і (щодо квоти нотаріусів) народні депутати погодилися підтримати за основу у першому читанні перший законопроект, оскільки він вирішує конкретні проблеми, які виникають у функціонуванні органів опіки і піклування, і перш за все пов‘язаних із забороною незаконного, несправедливого, неетичного відчуження майна осіб, які перебувають під опікою органів опіки і піклування. Хоча, за словами Голови Комітету з питань правової політики, проблема вже розв‘язана і прийнятий законопроект лише буде уточнюючим.
Другим законопроектом пропонувалося доповнити чинний закон новою статтею, яка передбачає порядок встановлення квот нотаріусів. Однак, ця пропозиція тими, хто взяв участь в обговоренні проекту, не була підтримана.
Проти прийняття законопроекту висловилася і представник міністерства юстиції Інна Ємельянова. За її словами, це пов‘язано з тим, що на законодавчому рівні не можна зараз чітко врегульовувати питання чисельності державних нотаріусів. Це залежить від попиту, який існує в тій чи іншій місцевості щодо послуг нотаріусів, від економічного розвитку того чи іншого району.
У ході голосування законопроект було відхилено.
Верховна Рада відхилила і останній розглянутий законопроект про забезпечення особистої безпеки суддів України, автором якого є народний депутат Леонід Черновецький. На думку народних депутатів, питання, які пропонує автор проекту врегулювати, вже врегульовані у чинному законодавстві. Зверталася увага і на те, що проект суперечить чинному Кримінально-процесуальному адміністративному законодавству, містить технічні і юридичні вади, що унеможливлюють його прийняття.
Підтримали законопроект всього 47 народних депутатів.
На цьому пленарне засідання завершилося.
Наступне чергове засідання шостої сесії Верховної Ради України відбудеться у четвер, 20 січня.