У СЕРЕДУ, 22 ВЕРЕСНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 21 вересня.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Проект закону про внесення змін до Кодексу України про надра щодо видобування питних підземних вод доповіла народний депутат Наталія Королевська. Вона зазначила: мета проекту - надати право землевласникам і землекористувачам видобувати питну підземну воду без отримання спеціальних дозволів і та гірничого відводу незалежно від глибини її добування.
Доповідачка звернула увагу на те, що зараз без спеціальних дозволів землевласники і землекористувачі можуть добувати прісну воду на глибині до 20 м. Однак, ресурс якісної питної води на горизонтах до 20 м сьогодні фактично відсутній. Більше того, понад 260 населених пунктів в Україні позбавлені доступу до якісної питної води.
Н.Королевська наголосила на тому, що норма про вільний доступ до питної води на глибині до 20 м в умовах погіршення екологічної ситуації потребує змін. Народний депутат запропонувала передбачити право видобування без отримання спеціального дозволу питної підземної води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300м3 на добу.
Секретар Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Сергій Глазунов, доповідаючи рішення профільного комітету щодо законопроекту, доповнив доповідачку: "Сьогодні добування прісних підземних вод для власного споживання дуже часто відбувається з більших глибин, ніж передбачено Кодексом України про надра. Особливо це часто зустрічається в гірських районах, де сусідні домогосподарства знаходяться на різній відстані від підземних вод, що одним людям дозволяє видобувати воду без отримання дозволу до 20 метрів, а іншим, відповідно до чинного законодавства, необхідно отримувати дозвіл. Це також відбувається у гірничо-видобувних районах України, де із-за проведення гірничих робіт підземна вода зникає і її доводиться видобувати все з більших і більших глибин". Тому, за його словами, необхідно вносити зміни до Кодексу України про надра.
С.Глазунов повідомив, що Комітет з питань екологічної політики природокористування рекомендує Верховній Раді прийняти за основу.
Під час обговорення народні депутати підтримали проект.
Верховна Рада прийняла законопроект за основу 351-им голосом.
Фракції БЮТ і "Наша Україна-Народна Самооборона" вимагали оголосити перерву або надати слово для заяви. Народний депутат С.Сас нагадав, що порядок денний у середу згідно з Регламентом формує опозиція. Він звернув увагу на те, що у сьогоднішній порядок денний включено два проекти, авторами яких є представники фракцій коаліції, - проект постанови про встановлення мораторію на експорт зерна з України (реєстр. №7060) і проект закону про внесення змін до Закону "Про зерно та ринок зерна в Україні" (щодо повного забезпечення потреб держави у зерні) за реєстр. №7061.
Фракція БЮТ вимагала від Голови Верховної Ради не включати такі проекти у порядок денний на середу і наполягала виключити ці проекти з порядку денного.
Головуючий погодився з тим, що дійсно в середу опозиція має право формувати порядок денний. В.Литвин також сказав: якщо є альтернативні законопроекти, в тому числі від опозиції, то надалі вони не будуть включатися у порядок денний, а будуть переноситися на наступний день. Він запропонував проголосувати за те чи розглядати чи не розглядати проекти, проти яких виступає опозиція тоді, коли до них дійде черга.
Народний депутат Н.Королевська доповіла ще один проект, автором якого вона є, - про встановлення мораторію на підвищення пенсійного віку для жінок. Вона закликала народних депутатів сьогодні вирішити питання про встановлення мораторію на підвищення пенсійного віку для жінок. Доповідачка аргументувала свою законодавчу ініціативу тим, що пропозиція різкого підвищення пенсійного віку в наявних умовах - це прояв зневаги до жінки.
Окрім цього, за словами Н.Королевської, спроба розв'язання існуючих проблем окремо вихопленим із загального контексту пенсійної реформи заходом - підвищенням пенсійного віку для жінок - по-перше, не вирішить проблеми подолання дефіциту Пенсійного фонду (бо 2 мільярди гривень скорочення його видатків в 2011 році - це не більше 3% очікуваного об'єму дефіциту), а по-друге, призведе до численних негативних проявів.
Доповідачка продовжила: "Виникнуть проблеми у сфері зайнятості, які матимуть довготривалі наслідки. Жінки, яким буде відстрочено пенсію, займатимуть від 2 до 2.5 мільйонів робочих місць. Якби вони виходили на пенсію, ці робочі місця автоматично переходили б до молоді - випускників вищих і професійних навчальних закладів, шкіл. В результаті продовження пенсійного віку ця молодь залишиться без роботи, отже, збільшиться трудова міграція, а в перспективі - зменшиться народжуваність і демографічна ситуація ще більше погіршуватиметься.
Н.Королевська висловила впевненість у тому, що пенсійну реформу проводити необхідно. Вона також висловила впевненість у тому, що перш ніж розчерком пера змусити сотні тисяч жінок передпенсійного віку знову шукати роботу, необхідно створити умови для їх гідної зайнятості.
Народний депутат також зазначила, що підвищення пенсійного віку - це скорочення тієї частини життя, яку людина може провести на заслуженому відпочинку після довгих років напруженої праці, які для багатьох жінок були насправді роками боротьби за виживання. "З огляду на це підвищення пенсійного віку за нинішніх обставин є глибоко аморальним і виглядає як відверте знущання над жінками", - наголосила доповідачка.
Підготовлений членами Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів проект закону доповів голова Комітету Валерій Сушкевич. Він звернув увагу на те, що порушені питання викликають надзвичайно велику дискусію в суспільстві і серед пенсіонерів, так і серед потенціальних пенсіонерів. "Проте цілком впевнений, що сьогодні головним чинником пенсійного реформування є оптимальний варіант реформування, який повинен враховувати пріоритети загальної стратегії соціально-економічних відносин в Україні", - сказав він.
В.Сушкевич охарактеризував ситуацію на ринку праці, зокрема зупинився на зайнятості пенсіонерів і звернув увагу на нішу проблему - підвищення пенсійного віку розглядається як варіант забезпечення стабільності нинішньої солідарної системи. За його словами, зокрема, за рахунок збільшення економічної активності населення, тобто жінок, відповідно збільшення надходжень від страхових внесків, якщо буде підвищений пенсійний вік.
В.Сушкевич наголосив на тому, що не бачить практики реалізації вже діючих законодавчих норм, діючого пенсійного законодавства.
Голова Комітету звернув увагу на те, що цей несистемний чинник пенсійного реформування - підвищення пенсійного віку для жінок, вже посіяв паніку. Він наголосив на тому, що сьогодні реформа повинна бути системною. І вона повинна початись з реформи заробітної плати, з виведення з тіні заробітної плати, стабілізації солідарної системи, проведення певних економічних чинників економічним блоком уряду, щоб реально забезпечити ситуацію з розвитку фінансового ринку і поступовим переходом до другого рівня пенсійної системи.
В.Сушкевич зазначив, що повинен бути і чітко визначений план загальнодержавних комплексних заходів. Він повідомив, що Комітет підтримав законодавчу ініціативу народного депутата Н.Королевської, доопрацював її в контексті закону, внесення змін до Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і рекомендує Верховній Раді прийняти цей законопроект за основу і в цілому як закон.
Під час дискусії народні депутати з фракцій опозиції підтримали обидва законопроекти. Вони зазначали, що "потрібно нарешті підійти до осмислення пенсійної реформи як реформи економічної", пропонували подумати над тим, як через пенсійну реформу забезпечити якість життя, підвищити тривалість життя.
Представники фракцій коаліції висловлювалися проти його прийняття, закликаючи опозицію "не займатися лукавством", вбачаючи у цьому "політичний популізм", спрямований на загравання з виборцями напередодні проведення місцевих виборів, пропонували пошукати інші варіанти проведення пенсійної реформи, створити такі умови, коли пенсіонер сам був би зацікавлений піти не в 50 років, а пізніше.
Більшість промовців висловилися за всебічне обговорення питання на парламентських слуханнях.
Обидва законопроекти не набрали необхідної кількості голосів для прийняття і були відхилені.
Проект закону про внесення змін до Закону "Про третейські суди" (щодо удосконалення окремих положень) доповів народний депутат Юрій Кармазін. Необхідність прийняття закону він аргументував тим, що сьогодні практика застосування Закону "Про третейські суди" засвідчила його недосконалість, оскільки поза увагою законодавців залишилася ціла низка важливих проблем від питання про статус третейських судів до проблеми контролю, в тому числі і державного, за їх діяльністю.
Ю.Кармазін запропонував внести зміни до чинного закону, спрямовані на: створення в Україні дієвих механізмів контролю за діяльністю третейських судів, в тому числі державного контролю; усунення недоліків та правових прогалин з питань виконання рішень третейських судів; обмеження компетенції судів ad hoc та встановлення суворого контролю за їх діяльністю; уточнення інституту оскарження рішень третейських судів; вдосконалення інститутів забезпечення позовів, витребування доказів; уточнення статусу Третейської палати України та надання їй повноважень щодо контролю за діяльністю третейських судів, зокрема ведення єдиного реєстру третейських судів в Україні, атестація або сертифікація третейських судів; набуття третейськими судами своєї дієздатності з моменту внесення третейського суду до єдиного реєстру третейських судів в Україні; право Третейської палати України на подання про скасування державної реєстрації третейського суду.
На думку доповідача, проект закону, в разі його прийняття, дозволить розв'язати нагальні проблеми третейського судочинства щодо забезпечення прав юридичних і фізичних осіб, а також найбільш ефективно реалізувати повноваження Третейської палати України із представництва та захисту професійних і соціальних прав третейських суддів та третейських судів і здійснення методичної та видавничої роботи, аналізу практики правозастосування третейських судів тощо.
Голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Дмитро Шпенов звернув увагу на те, що процес удосконалення законодавства про третейські суди триває. Він нагадав про те, що у березні минулого року парламентом вже було внесено низку радикальних змін, спрямованих на протидію використання третейських судів у рейдерських схемах. Крім цього, нещодавно Верховною Радою у першому читанні прийнятий законопроект за реєстр. №4806 щодо змін до Цивільного процесуального кодексу України відносно оскарження та виконання рішень третейських судів.
Д.Шпенов повідомив, що профільний Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти цей проект за основу.
За результатами голосування законопроект був відхилено.
Проект закону про введення податкових канікул для малого бізнесу доповіла голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська. Вона зазначила, що метою прийняття закону є запровадження тимчасових податкових канікул для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність на самостійній основі без залучення найманих працівників.
Н.Королевська запропонувала до 31 грудня 2016 року звільнити фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність на самостійній основі без залучення найманої праці, від сплати: податку на додану вартість; податку з доходів фізичних осіб; фіксованого податку; плати (податку) за землю; ринкового збору; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; плати за патенти згідно із Законом "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Доповідачка також зазначила, що положення закону пропонується поширити на платників податків, які здійснюють виробництво товарів (крім підакцизних), сільськогосподарської продукції та її переробку, надання побутових послуг населенню.
Н.Королевська запропонувала запровадити спрощений облік результатів діяльності та звітності, передбачивши заходи державного впливу на суб'єктів господарювання, які здійснюватимуть господарську діяльність відповідно до цього закону.
Під час дискусії представники опозиційних фракцій висловили впевненість у тому, що цей законопроект не буде прийнятий з огляду на те, що він не потрібний владі у такому вигляді. Однак, за словами промовців, він дає можливість, нарешті, підняти фундаментальне питання: що країна очікує від малого підприємництва? Парламентарії наголошували на тому, що необхідно підтримати в першу чергу тих, хто господарює самостійно, не використовуючи найману працю.
Представники фракцій коаліції зазначали, що проект має інше спрямування - захистити представників великого бізнесу, які намагаються сховати свої прибутки від оподаткування, подрібнюючи власний бізнес.
За результатами голосування законопроект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття і був відхилений.
Верховна Рада прийняла Постанови - "Про відзначення 90-річчя з дня народження двічі Героя Радянського Союзу Султана Амет-Хана"; "Про відзначення 200-річчя з дня народження Миколи Пирогова"; "Про відзначення 110-річчя з дня народження Катерини Білокур"; "Про відзначення 170-річчя з дня народження Михайла Старицького"; "Про відзначення 440-річчя з дня народження гетьмана Петра Сагайдачного".
Наприкінці засідання народні депутати включили до порядку денного сесії проект закону про визначення засад тарифно-цінової політики на житлово-комунальні послуги та природний газ для побутових потреб населення у 2010-2011 роках.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання сьомої сесії відбудеться у четвер, 23 вересня.