У ВIВТОРОК, 5 ЖОВТНЯ, ШОСТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин оголосив про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема про вихід народного депутата Олега Салміна з депутатської групи „Демократичні ініціативи”.
Дві фракції НДП-ПППУ і „Регіони України” вимагали перерви. Головуючий, не перериваючи засідання, надав слово уповноваженому представнику від цих фракцій народному депутатові Олегу Петрову для заяви. Виголошена заява стосувалася подій, які сталися 2 жовтня на поліграфічному підприємстві „Новий друк”, втручання народних депутатів з фракцій „Наша Україна” і БЮТ у виробничий процес. Фракції висловили своє обурення „кричущими діями представників БЮТ та "Нашої України" і висловили підтримку голові Народно-демократичної партії, співголові фракції Валерію Пустовойтенку, чий син постраждав в результаті нападу, та іншим постраждалим, які зазнали образи з боку нападників.
Фракції НДП-ПППУ і „Регіони України” вимагали правової оцінки цим подіям.
Потім ще дві фракції „Наша Україна” і БЮТ також наполягли на перерві. Слово для заяви від фракцій було надано народному депутатові Павлу Качуру. Під час оголошення ним заяви народні депутати з фракції „Наша Україна” демонстрували своїм колегам зразки вилученої ними на підприємстві „Новий друк” поліграфічної продукції.
П.Качур звинуватив депутатів з фракції „НДП-ПППУ” „у брехні” і висловив готовність показати відеоматеріали про ті події. Він звернувся до Голови Верховної Ради України з проханням активізувати діяльність Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України.
Після обміну репліками народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного.
Законопроект про житлове кредитування громадян України доповідав один з авторів народний депутат Олег Петров. Він зазначив, що основним завданням проекту є встановлення правових та організаційних засад для підвищення рівня державного регулювання та підтримки у галузі житлового кредитування, створення та функціонування загальнодержавних та регіональних механізмів іпотеки, якісно удосконалення законодавчої бази в цій галузі, забезпечення доступності для кожного громадянина соціальних послуг, які надаватимуться центральними органами виконавчої влади у галузі житлового кредитування Державним фондом житлового кредитування, створеного на базі державного фонду сприяння молодіжного житлового будівництва.
Особливістю законопроекту, за словами доповідача, є підвищення вікового цензу молодих сімей до 35-ти років, що значно збільшує і потребує пільгових кредитів на будівництво та придбання житла.
О.Петров також наголосив, що нагальною залишається потреба у забезпеченні житлом військовослужбовців та членів їх сімей, в тому числі звільнених у запас у зв‘язку із скороченою чисельністю Збройних Сил України. Цю проблему намагаються вирішити окремо відповідні відомства: Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних ситуацій, СБУ, МВС, прикордонні війська, Департамент забезпечення виконання покарань та інші. Але в загальному, складна ситуація із забезпеченням військовослужбовців житлом радикально не змінюється.
Окремо доповідач зупинився на такій категорії громадян, як державні службовці, соціальний захист яких у галузі забезпечення житлом не досяг належного рівня.
Загалом, зауважив О.Петров, розпорошеність державних коштів по окремим відомствам за різними програмами знижує ефективність використання бюджетних коштів. Будівництвом та придбанням житла повинна займатися спеціалізована установа, наголосив він. Тому назріла необхідність створення центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом. Розв‘язання цих проблем і покладено на закон, який визначатиме правові, організаційні, економічні та соціальні умови надання громадянам України, які постійно проживають на території держави.
Народні депутати цікавилися у доповідача чи врахував представлений законопроект таке поняття як „соціальне житло”, чи сприятиме він розв‘язанню житлової проблеми на селі, вигідністю умов кредитування.
Урядовий законопроект представляв голова Державного комітету з будівництва та архітектури Валерій Череп. Він зазначив, що у законопроекті мова йде не про кредитування всіх категорій громадян, це буде іпотека, а лише тих, хто потребує захисту або підтримки з боку держави.
Голова Держкомбуду детально роз‘яснив, що таке „соціальне житло”, його вартість, яка визначатиметься, виходячи з опосередкованій вартості спорудженої загальної площі житла, в розрахунку на 1 квадратний метр в відповідному регіоні. Ця ціна буде контролюватися з боку держави і з боку Держбуду України.
В.Череп попросив народних депутатів підтримати законопроект, на який давно чекають громадяни, які не в змозі вирішити питання забезпечення житлом.
Співдоповідав від профільного Комітету заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з цього питання Сергій Терьохін.
Він зазначив, що обидва законопроекти визначають загальні правові та організаційні засади державного фінансування та цільового довгострокового житлового кредитування громадян з метою реалізації ними конституційного права на житло. Законопроектами передбачені положення щодо напрямків фінансування житлового будівництва за рахунок коштів Державного і місцевого бюджетів.
Комітет відзначив важливість і актуальність вирішення питання, внесеного для законодавчого врегулювання за огляду на соціальний економічний ефект прийняття позитивного рішення і рекомендував прийняти за основу проект закону про державне фінансування цільове довгострокове кредитування будівництва житла, внесений урядом, а положення проекту, внесеного народними депутатами К.Самойлик і О.Петровим, врахувати при доопрацюванні законопроекту до другого читання.
Від себе С.Терьохін додав, що „якщо законопроект народних депутатів це є добрі побажання, є мрія, тому що він не підкріплений фінансовими інструментами, то законопроект Кабінету Міністрів має дуже добру назву, а всередині нічого не має”.
У ході обговорення народні депутати звертали увагу на різні аспекти законопроектів, погоджуючись з тим, що гостру житлову проблему в державі необхідно розв‘язувати. Наводились статистичні дані, вплив відсутності житла особливо у молодих сімей на демографічну ситуацію. В основному народні депутати підтримали ідею прийняття такого закону. Однак, у ході голосування законопроект, не набравши необхідної кількості для прийняття за основу, було відправлено на повторне перше читання (участь у голосуванні не брали фракції СДПУ(о), „Регіони України”, „Трудова Україна”).
Після цього слово було надано народному депутатові Олегу Самофалову, який оголосив заяву від шести фракцій парламенту. У заяві фракції відкинули звинувачення лідера фракції „Наша Україна” Віктора Ющенка на адресу влади, у тому, що сталося з ним нещодавно, вимагаючи від нього відмовитися від участі у виборчій кампанії на президентську посаду.
Наступним розглядався законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо сфери іпотечного кредитування). Необхідність у його прийнятті викликана усуненням розбіжностей в законодавчих актах, які регулюють питання іпотеки. Як зазначив доповідач заступник міністра юстиції Леонід Єфименко, існує нагальна потреба узгодити в законах про іпотеку термінологічний апарат, сформувати єдиний підхід в регулюванні правових відносин, пов‘язаних із забезпеченням виконання зобов‘язань, які складаються у сфері іпотечного кредитування. Законопроектом пропонується внести зміни до 17 законодавчих актів. У ньому уніфіковано предмет іпотечного договору, зокрема, з числа об‘єктів, що можуть бути предметом іпотеки виключено майнові права на нерухомість і об‘єкти незавершеного будівництва, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати. Визначається, що предметом іпотеки може бути лише нерухоме майно, об‘єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця у майбутньому. Також встановлюється єдиний підхід до порядку примусової реалізації предмета іпотеки, який враховує положення Закону „Про виконавче впровадження”.
Законопроект передбачає виключення запроваджених законами видів обов‘язкового страхування фінансових ризиків. При цьому основними ознаками страхового ризику є ймовірність і випадковість настання, тобто страхування не може виконувати функцію додаткового джерела фінансування, спорудження об‘єкта будівництва. Документом також пропонується встановити, що зміни та доповнення до іпотечного договору вносяться шляхом укладення окремого договору, який підлягає нотаріальному посвідченню. Законопроект передбачає доповнити статтю 3 Закону „Про цінні паперу і фондову біржу” таким видом цінного паперу як сертифікат фонду операцій з нерухомістю.
Проект також передбачає внесення змін до деяких законів у частині доповнення переліку юридичних дій, які вчиняються щодо майна державної чи комунальної форми власності, стосовно якого прийнято рішення про приватизацію або яке включено до переліку об‘єктів, що підлягають приватизації.
За словами доповідача, прийняття цього законопроекту дасть змогу уникнути колізій при застосування норм Закону „Про іпотеку” та інших законів, які регулюють правовідносини, пов‘язані із забезпеченням виконанням зобов‘язань, що складаються у сфері іпотечного кредитування.
На відміну від попереднього законопроекту цей проект викликав у народних депутатів багато запитань. Не зважаючи на його актуальність, він викликав у парламентаріїв побоювання і занепокоєння у зв‘язку з його неперспективністю. Розуміючи, що такий закон необхідно приймати, народні депутати водночас зауважували, що треба чітко виписати все, що стосується іпотеки, особливо механізм надання іпотеки, так звані „правила гри”, які мають бути ясними і зрозумілими.
Втім, законопроект, не набравши необхідної кількості голосів, було відхилено.
Далі народні депутати розглянули два законопроекти про рибне господарство та охорону водних живих ресурсів, внесені відповідно народними депутатами і урядом. Обидва проекти направлені на забезпечення умов сталого функціонування та розвитку рибогосподарського комплексу держави. В Україні відсутній нормативний акт, який би визначав правові, економічні, соціальні та організаційні засади рибогосподарської діяльності в державі.
Законопроекти передбачають основні напрямки розвитку рибного господарства, серед яких - збереження рибопромислової діяльності у відкритих районах Світового океану у виключних економічних зонах іноземних держав, інтенсифікації промислу в Азово-Чорноморському басейні, у внутрішніх водоймах, розвиток аквакультури, нарощування обсягів відтворення рибних запасів та виробництва рибної продукції.
Як зазначали доповідачі, реалізація положень законопроектів забезпечить створення сприятливих умов для збільшення впливу водних живих ресурсів, нарощування виробництва рибної продукції з метою гарантування продовольчої безпеки країни, задоволення потреб населення рибопродуктами.
Однак, після обговорення обидва законопроекти були відхилені.
За основу у першому читанні Верховна Рада прийняла наступний законопроект порядку денного - про Державний земельний кадастр. Він ставить за мету встановлення правових основ діяльності в галузі Державного земельного кадастру та забезпечення проведення земельно-кадастрової діяльності.
Необхідність його прийняття обумовлена створенням правової бази, проведенням земельно-кадастрової діяльності, веденням Державного земельного кадастру, ефективного механізму гарантування прав власності на землю і державного управління земельними ресурсами через призму земельно-кадастрової інформації та реалізації положень Земельного кодексу України щодо раціонального використання та охорони земель, розвитку ринку землі та вдосконалення системи оподаткування землі.
У проекті висвітлені поняття системного державного земельного кадастру об‘єктів та суб‘єктів і основні його принципи та мету. Визначено, що об‘єктом Державного земельного кадастру є всі землі та земельні ділянки у межах території України, визначено повноваження органів державної влади і органів місцевого самоврядування в галузі Державного земельного кадастру, розкрито зміст організації Державного земельного кадастру та визначено систему, яка складається з 3 рівнів його ведення. Визначено порядок проведення всіх складових Державного земельного кадастру, склад відомостей та документи Державного земельного кадастру, порядок надання відомостей Державного земельного кадастру та посадових осіб, які здійснюють державну реєстрацію і облік земельних ділянок.
Далі народні депутати проголосували за включення до порядку денного сесії законопроекту про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2005 рік, який після цього буде направлено у парламентські комітети для опрацювання.
Приймаючи рішення з обговорених питань, народні депутати відхилили два проекти постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про стан і формування цін та тарифів у житлово-комунальній сфері, проект постанови про рекомендації парламентських слухань „Економічна політика України: актуальні питання”, два проект постанови про стан реформування правоохоронних органів України та законодавче забезпечення їх діяльності. Прийнято з доповненнями один з двох проектів постанови про програму навчання студентів з Республіки Куба.
Розглянувши за скороченою процедурою законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо охорони державної таємниці), народні депутати відхилили його.
На цьому ранкове пленарне засідання завершилось.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного. Спочатку парламентарії розглянули три законопроекти про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, подані Кабінетом Міністрів.
Першим законопроектом визначаються відносини між скупниками і ломбардами та іншими учасниками рентного обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що є у ювелірних та побутових виробах і при торгівлі цими ж виробами, що стали непридатними чи втратили експлуатаційну цінність.
Другим законопроектом пропонується додати слова „а також захищеного паперу з водяними знаками та фарб і захисними властивостями, які для цього використовуються”. Ініціатива спрямована на припинення підробки цінних паперів, акцизних марок, зменшення загрози для економічної безпеки держави, посилення державного контролю за цією діяльністю.
Третій законопроект пропонує уточнити у чинному законі і розширити його, що дасть змогу продовжити обов‘язкове ліцензування діяльності, пов‘язаної з виловом риби у внутрішніх водоймах, територіальному морі та виключній морській економічній зоні, а також у водах, що знаходяться під національною юрисдикцією інших держав і у відкритому морі, тобто за межами юрисдикції України.
З розглянутих трьох законопроектів за основу було прийнято один, третій.
Далі розглядався законопроект про внесення зміни до Декрету Кабінету Міністрів України „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” (щодо вікового складу керівників державних підприємств).
Проектом пропонується регламентувати питання граничного віку кандидата на посаду керівника держпідприємства, що є у державній власності. Зокрема, пропонується встановити граничний вік - 65 років не може перевищувати, але у окремих випадках цей вік може бути збільшений у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.
Народні депутати, що взяли участь в обговоренні законопроекту пропонували його відхилити. Народний депутат Юрій Кармазін, зокрема наголосив, що „велика кількість таких законопроектів, які подає зараз уряд, є зловживання своїм правом законодавчої ініціативи і заважає Верховній Раді нормально працювати”.
Однак, прозвучали й інші думки щодо доцільності його прийняття. У виступах наводилися факти, коли керівник державного підприємства, якому виповнилося більше років від граничного віку, добре справляються зі своїми обов‘язками, водночас значно молодші керівники доводять свої підприємства до кризи. Питання, наголошували промовці, не у віку.
Однак, попри гостроту під час обговорення, законопроект було відхилено. „За” проголосував всього один народний депутат.
Народні депутати прийняли в цілому першу з двох постанов про деякі заходи вшанування ветеранів Великої Вітчизняної війни з нагоди 60-ї річниці визволення України від фашистських загарбників. Постановою рекомендується Кабінету Міністрів до 60-річчя визволення України надати матеріальну допомогу, виготовити пам‘ятні знаки та вручити подарунки і привітання ветеранам.
Народні депутати також пропонують уряду підвищити мінімальну пенсію до прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, надати стопроцентну знижку плати за користування комунальними послугами, газом, електроенергією та іншими послугами у межах середніх норм споживання для ветеранів Великої Вітчизняної війни за рахунок Державного бюджету і передбачити це в бюджеті та виплатити, повернути заощадження, які мали ветерани на своїх книжках у розмірі не менше 500 мільйонів гривень, передбачивши це в бюджеті.
За основу народні депутати прийняли законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо відкликання депутатів місцевих рад). Законопроект, як зазначив один з авторів народний депутат Борис Безпалий, спрямований на захист депутатів місцевих рад від сваволі і водночас на їхню відповідальність перед виборцями. Уточнення стосуються порядку дострокового припинення повноважень депутатів місцевих рад.
Автори запропонували внести зміни щодо того, щоб у тих випадках, коли є судові рішення, якщо депутати місцевих рад є, суд визнає їх правопорушником, то припиняла їхні повноваження територіальна виборча комісія. Саме ця комісія визнає їх повноваження і логічно, щоб вона приймала такі рішення. Ще одна пропозиція стосується того, щоб рада сама по собі не могла ініціювати питання про відкликання депутатів. Рада не визнає їх повноважень і негоже, якщо одні колеги, які перебувають на даний момент в більшості, будуть ініціювати відкликання просто депутатів неслухняних. Таким чином, йдеться не про захист тільки опозиційних депутатів, а про захист будь-якого депутата місцевої ради, який насмілюється мати власну думку.
Продовжуючи розглядати питання, які стосуються діяльності депутатів місцевих рад, народні депутати розглянули ще три законопроекти про внесення змін до Закону України „Про статус депутатів місцевих рад”. З трьох було ухвалено один, яким пропонується спеціальний порядок до притягнення до кримінальної відповідальності депутатів місцевих рад. Цей порядок з одного боку не дозволяє нікому безкарно порушувати закон, а з іншого унеможливлює притягнення до відповідальності невинних, тому що ситуація набуває розголосу, і прокуратура буде більш відповідально підходити до питань притягнення депутатів місцевих рад до кримінальної відповідальності.
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули законопроект про символіку місцевого самоврядування. Проектом визначаються організаційно-правові і економічні засади застосування символіки місцевого самоврядування. У проекті розкривається зміст самого поняття символіки місцевого самоврядування, зазначено коло об‘єктів, які можуть кваліфікуватися як місцева символіка або її складові, зазначено, що до об‘єктів місцевої символіки відносяться назви, зображення, пам‘ятники історії та культури, культових споруд, пам‘ятники природи, елементів ландшафту вулиць, тощо відповідно населеного пункту. Запроваджуються переліки об‘єктів, пам‘ятників історії та культури, що відносяться до місцевої символіки, які встановлюються відповідними органами місцевого самоврядування і заносяться до центрального реєстру переліків.
Законопроект не набрав необхідної кількості голосів і був відхилений.
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться у середу, 6 жовтня.