У ЧЕТВЕР, 21 ЖОВТНЯ, ПРОДОВЖУВАЛИСЬ ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ ШОСТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про підсумки роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 20 жовтня.
Далі Володимир Литвин нагадав про доручення Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України і Комітету з питань правової політики розглянути заяву, яка була виголошена від імені групи фракцій щодо звинувачення у нелегітимності Верховної Ради і рішень, які вона приймає. Регламентний комітет розглянув і відповідно до Конституції, Закону України „Про статус народного депутата”, а також Регламенту Верховної Ради зробив висновок з цього приводу. Його оприлюднив Голова Регламентного комітету Валентин Матвєєв, зазначивши, що порушені у заяві питання щодо блокування нормального регламентного законотворчого процесу не підтверджуються роботою Верховної Ради України.
Відбулися всі передбачені календарним планом пленарні засідання і жодне з них не було закрито достроково у зв‘язку з блокуванням роботи Верховної Ради.
Станом на 20 жовтня на шостій сесії всього розглянуто проектів законів 154. Із них прийнято в цілому 34, у першому чи другому читанні - 39. Направлено на доопрацювання 22, відхилено та знять з розгляду 59.
В.Матвєєв також спростував звинувачення Верховної Ради у порушенні Конституції, Закону України „Про вибори народних депутатів”, Регламенту Верховної Ради України.
При здійсненні аналізу роботи Верховної Ради України за період шостої сесії четвертого скликання встановлено, що Верховна Рада України працювала відповідно до вимог Конституції, законів України та Регламенту Верховної Ради України. Під час пленарних засідань рішення Верховної Ради приймалися виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.
В.Матвєєв нагадав, що відповідно до рішення Конституційного Суду від 17 жовтня 2002 року №17 РП-2002 Верховна Рада правомочна приймати закони і реалізувати інші конституційно визначені повноваження за умови присутності на її пленарних засіданнях на момент голосування не менше тієї кількості народних депутатів України, яка згідно з Конституцією України необхідна для прийняття відповідного рішення. Що і витримувалося при проведенні пленарних засідань.
Голова Регламентного комітету також поінформував про думку Комітету стосовно позиції депутатських груп і фракцій щодо права надалі не брати участь „у цьому політичному шоу”. Комітет відзначив, що Конституція України не передбачає можливості неучасті народного депутата України у голосуванні. У тексті присяги народного депутата сформульовано зобов‘язання народного депутата України додержуватися Конституції України та законів України, згідно з яким особиста участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховної Ради України, є обов‘язком кожного народного депутата України.
У разі, якщо запропоноване рішення проголосувала визначена Конституцією України більшість, воно є прийнятим, незалежно від того скільки народних депутатів України не брали участі у голосуванні. Неучасть певної кількості народних депутатів України у голосуванні не є складовою процесу прийняття рішень Верховною Радою України.
Стосовно звернення лідерів депутатських фракцій і груп про перенесення пленарних засідань з цього тижня на період з 7 по 10 грудня, а цей тиждень визначити для роботи у комітетах, депутатських фракціях та групах, то Комітет зазначив, що, відповідно до норм Регламенту зміни до календарного плану проведення сесії Верховної Ради України здійснюються тільки внесенням та прийняттям відповідної постанови Верховної Ради України. Таким чином, Комітет дійшов висновку, що головна теза проголошена у заяві, що після початку виборів Президента України діяльність Верховної Ради України заблокована, не відповідає дійсності.
Після цього народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Були розглянуті і ухвалені Постанови: про проведення парламентських слухань „Стан та проблеми правового і соціального статусу сучасної української трудової міграції” (17 листопада 2004 року); про проведення парламентських слухань з питання „Про законодавче забезпечення розвитку бурякоцукрового комплексу в Україні та заходи щодо його покращання” (у лютому 2005 року).
Дві фракції – „Наша Україна” і БЮТ наполягли на перерві. Щоб не робити її слово для виголошення заяви було надано народному депутатові Миколі Томенку. Він привернув увагу до фактів „політичного терору проти тих людей, які мають свою позицію і знаходяться в політичній опозиції”. За його словами, міліція щоденно арештовує студентів, активістів, активних громадян України тільки за те, що вони виступають проти кандидата від влади і мають іншу позицію.
Фракції висунули вимогу про звільнення міністра внутрішніх справ.
Далі розглядався законопроект про внесення змін до Закону України „Про поліпшення матеріального становища інвалідів війни”. Врахувавши всі поправки до нього, народні депутати прийняли закон в цілому 243–ма голосами.
Верховна Рада також розглянула і прийняла в цілому ще низку законів: про внесення змін до Закону України „Про перелік об‘єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”; про внесення змін до Закону України „Про виконавче провадження” (щодо експертизи); про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати; про внесення змін до Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” у новій редакції; про джерела фінансування соціальних виплат та пов‘язаних з ними адміністративних витрат.
Ухвалена також була Постанова про скасування рішення Верховної Ради України про прийняття за основу проекту Постанови про затвердження Завдань Національної програми інформатизації на 2003-2005 роки.
Верховна Рада ухвалила Постанову про обрання суддів апеляційних, місцевих районних, місцевих міськрайонних судів у м. Києві та регіонах держави.
За скороченою процедурою розглянуті та прийняті за основу два законопроекти про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок терористичного акту або диверсії і законопроект про внесення змін до Закону України „Про соціальні послуги” (щодо учасників ринку послуг).
Для включення до порядку денного були підтримані два з чотирьох законопроектів про внесення змін до Закону України „Про перелік об‘єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”.
Розглянувши за скороченою процедурою законопроект про внесення зміни до ст.37 Закону України „Про державну службу” (щодо інвалідів I-II груп), народні депутати прийняли його за основу.
За основу було прийнято і наступний законопроект порядку денного – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість.
Думки щодо наступних п‘яти законопроектів про внесення змін до Закону України „Про охорону дитинства” у народних депутатів розділилися. Обговоривши запропоновані зміни, вони прийняли три з них за основу і два відхилили.
Гостра полеміка у сесійній залі розгорілася навколо наступного законопроекту про внесення змін до Закону України „Про трансплантацію органів та анатомічних матеріалів людини” (щодо вилучення органів). У запропонованих змінах більшість тих, хто взяли участь в обговоренні законопроекту, побачила створення можливостей для порушень з боку лікарів і лобіювання деякими депутатами „вбивств заради того, щоб людей пізніше розбирали на органи”. Думка залу була одностайною – прийняття такого закону не на часі. Під час голосування його не підтримав жоден з народних депутатів при 103 „проти” та понад 100, які не брали участь у голосуванні.
На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.
Першим розглядався проект закону про внесення змін до Закону України „Про приватизацію державного майна” (щодо пільг працівникам приватизованих підприємств). Законопроект спрямований на ліквідацію пільг, наданих діючим законом України про приватизацію державного майна адміністративному апарату підприємства, керівникам, їх заступникам, головним спеціалістам, керівникам структурних підрозділів, диспетчерам та іншим категоріям стосовно додаткового придбання акцій відкритих акціонерних товариств, що створюється в процесі приватизації та корпоратизації тих підприємств на загальну суму 5 відсотків статутного фонду товариства. Також законопроектом пропонується вилучити положення закону, яким визначається спеціальна ціна, за якою здійснюється пільговий продаж акцій працівникам підприємств, майно яких приватизується. Ціна однієї акції встановлюється на рівні половини номінальної вартості акції. Члени Комітету, підтримуючи вилучення частини четвертої 25-ої статті закону, відзначили, що такі зміни нададуть можливості забезпечити рівні права кожного працівника підприємства, майно якого приватизується, усунути конфліктні ситуації, які нині мають місце під час реалізацій вказаних положень закону, причому ці конфлікти виникають між адміністрацією, трудовими колективами зазначених підприємств.
Законопроект було прийнято за основу 228-ма голосами.
Наступним законопроектом про внесення змін до деяких законів України (щодо сертифікації відповідності на якість та безпеку) пропонується прийняти рішення, згідно з яким не буде допущена можливість подорожчання продукції, втрата бюджету, і рішення, яке не має метою контроль якості, бо контроль якості має забезпечуватися у виробника продукції.
Як пояснив доповідач народний депутат Віктор Пинзеник, у жовтня 2003 року Кабінет Міністрів прийняв постанову, згідно з якою передбачалося на кожен папірець клеїти всього-на-всього голограму.
Кожна партія товарів відповідно з законодавством сертифікується. Вимога сертифікації або наявності документа відповідності - норма закону, але уряд вважає, що цього мало. Уряд вважає, що у кожної партії, яка поставляється в магазин, на копіях документів має бути сертифікат відповідності.
За приблизними розрахунками доповідача, для громадян України. це коштуватиме близько 1 млрд. грн., що обернеться подорожчанням цін на товари українського виробництва.
Закон було прийнято спочатку за основу, а потім і в цілому 247-ма голосами.
Верховна Рада розглянула і прийняла за основу чотири законопроекти про внесення доповнень до Закону України „Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування”.
У повторному першому читанні народні депутати розглянули і відхилили проект закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”. Документом пропонувалося по суті скасувати примусову реалізацію майна, що на думку виступаючих доцільно зробити після проведення президентських виборів.
За основу було прийнято розглянутий за процедурою повторного першого читання проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо права на інформацію). Зміни до Цивільного кодексу зумовлені, за словами доповідача Голови Комітету з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка, вимогою більшості журналістських організацій, журналістів, які стурбовані цілою низкою нових норм, що двозначно тлумачаться і вже сьогодні мають наслідком відкриття судових справ. Передусім мова йде про статтю 277, яка в Цивільному кодексі ввела новий термін визначення „негативна інформація”. Оскільки жоден законодавчий акт не тлумачить що таке „негативна інформація”, то норма Цивільного кодексу „негативна інформація”, поширена про особу, є недостовірною, небезпечною і такою, яка може бути використана проти журналістів. М.Томенко зауважив, що вже є кілька таких судових позовів і ведуться дискусії як розшифрувати визначення „негативна інформація”.
Автори законопроекту запропонували внести до Цивільного кодексу ще кілька змін, якими приведуть у відповідність положення Цивільного кодексу і Закону „Про інформацію” і положення Цивільного кодексу, окремі неточні, нечіткі формулювання до вимог Конституції України.
Законопроект було прийнято за основу.
За основу і в цілому народні депутати прийняли наступний документ – закон про порядок призначення керівників (президентів) Національної телекомпанії України і Національної радіокомпанії України та про припинення їхніх повноважень.
Після цього народні депутати включили до порядку денного і підтримали за основу проект закону про внесення змін до Закону України „Про радіочастотний ресурс України (щодо терміну повноважень відповідальних органів виконавчої влади у галузі зв‘язку); законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняття Кримінально-виконавчого кодексу; відправили на повторне перше читання проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо адаптації осіб, які відбували покарання).
За основу було прийнято проект Постанови про відхилення законопроектів, які втратили актуальність та повернення законопроектів на доопрацювання.
Відхилено було проект закону про внесення змін до статті 92 Земельного кодексу України (щодо права користування земельною ділянкою).
Розглянувши три законопроекти про внесення змін до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, народні депутати ухвалили один з них.
Наприкінці вечірнього засідання після розгляду було відхилено проект закону про внесення змін до закону України „Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист” (щодо ветеранів податкової служби та кримінально-виконавчої системи).
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання шостої сесії Верховної Ради відбудеться 22 жовтня.