22 ЖОВТНЯ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛОСЯ СПЕЦІАЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ З НАГОДИ 60-Ї РІЧНИЦІ З ДНЯ ПІДПИСАННЯ КОНВЕНЦІЇ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД 1950 РОКУ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин повідомив, що у Спеціальному засіданні беруть участь Прем'єр-міністр України Микола Азаров та члени уряду, Голова та судді Конституційного Суду України, Голова Вищого господарського суду України, Голова вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Голова Вищої ради юстиції, Генеральний прокурор України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Присутні також представники міжнародних організацій, правозахисних організацій України, церков та релігійних організацій, дипломатичного корпусу, наукових установ та вищих навчальних закладів, всеукраїнських громадських організацій національних меншин.
В.Литвин оголосив відкритим Спеціальне засідання, присвячене 60-й річниці з дня підписання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Учасники засідання привітали видатного українського поета, політичного і громадського діяча Бориса Олійника з 75-річчям з дня народження.
Голова Верховної Ради України В.Литвин повідомив, що учасникам Спеціального засідання надіслав відео-звернення Президент України Віктор Янукович.
Глава держави назвав Спеціальне засідання "символічним, адже воно проводиться в умовах глибинного реформування всіх сфер життєдіяльності України, зокрема системи захисту прав людини".
У своєму зверненні Президент України поставив низку запитань з приводу того, чому Україна на 60-му році існування Конвенції про захист прав людини змушена боротися за запровадження у життя її базових принципів?
В.Янукович сказав, що зроблено чимало кроків у напрямку забезпечення прав і свобод українських громадян, серед яких і можливість оскаржувати судові рішення у Європейському суді з прав людини. "Але ми мусимо оцінювати ситуацію із захистом прав людини глибше і системніше", - наголосив глава держави і зазначив, що Верховна Рада і Кабінет Міністрів мають якнайшвидше завершити процес уніфікації національного законодавства з європейськими правозахисними стандартами.
В.Янукович висловив переконання у тому, що Україна має всі можливості за рік-два істотно покращити ситуацію з дотриманням стандартів, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. "Україна мусить позбутися і вона позбудеться статусу держави, в якій регулярно порушуються основні права людини", - наголосив Президент України.
Прем'єр-міністр України Микола Азаров у зверненні до учасників спеціального засідання зазначив, що для уряду дотримання та захист прав громадян є безумовним пріоритетом. "Міністерство юстиції через урядового уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини здійснює постійне представництво України в Європейському суді з прав людини і звітує про хід виконання рішень Європейського Суду", - сказав Прем'єр-міністр.
За словами М.Азарова, уряд забезпечує відкритість та прозорість діяльності органів виконавчої влади, а також участь громадськості у процесі формування та реалізації державної політики, створені всі можливості для вільного та об'єктивного висвітлювання діяльності влади в засобах масової інформації.
Прем'єр-міністр, завершуючи, наголосив: "Ми розуміємо, що стан справ у державі потребує рішучих реформ. Президент України отримав від народу мандат на здійснення таких реформ, на оновлення країни. І тому сьогодні єдина сильна влада спільно виконує цей мандат. Уряд і надалі буде робити все для демократичного розвитку України, забезпечення прав і свобод громадян".
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин виступив із доповіддю. Невеличкий екскурс в історію дозволив доповідачеві стверджувати: "важко, або й практично неможливо назвати статтю Конвенції і Протоколів до неї, положення якої були б відкриттям для українського права, правової думки українців чи народів, які проживали на території нашої держави до її утворення".
В.Литвин нагадав, що 18-19 лютого цього року на Конференції високого рівня в Інтерлакені було ухвалено Декларацію, спрямовану на реформування як Європейського суду з прав людини, так і всієї регіональної системи захисту цих прав. До кінця наступного року Україна має поінформувати Комітет міністрів Ради Європи, що зроблено на виконання цієї Декларації. Часу залишилось мало, а роботи - непочатий край. Крім того, Україна досі не виконала деяких зобов'язань, які взяла на себе, вступаючи до Ради Європи. Голова Верховної Ради зауважив, що з травня наступного року Україна головуватиме в Комітеті міністрів Ради Європи. Тому Кабінет Міністрів і Верховна Рада повинні негайно вжити заходів щодо виконання зобов'язань України перед Радою Європи і домогтися зняття моніторингу. "Бо це явно ненормальна ситуація, коли головуюча в Комітеті міністрів Ради Європи країна сама знаходиться під моніторингом».
Голова Верховної Ради України завершуючи доповідь, зазначив, що вся передісторія 60-літнього ювілею, який нині відзначається, доводить, що попри все Конвенція є не рутинним міжнародно-правовим актом, а надійним дороговказом цивілізаційного просування шляхом демократії, що, попри усі вади, є найкращою моделлю розвитку.
На спеціальному засіданні виступили Міністр юстиції України Олександр Лавринович і Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Юрій Зайцев.
Перед учасниками спеціального засідання виступила Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова. Вона зазначила, що цією визначною подією, що відбулася 4 листопада 1950 р (Італія), на Європейському континенті розпочався процес розбудови якісно нової європейської системи захисту прав і свобод, яка сьогодні стала фундаментом для національних правових систем всіх країн Європи.
Україна від часу проголошення незалежності взяла послідовний курс на приєднання до країн європейської спільноти, що означає необхідність дотримання стандартів Ради Європи у галузі прав і свобод людини. Шлях, пройдений Україною у цьому напрямі, був дуже непростим. 60-річний ювілей Конвенції дає слушну нагону для того, щоб об'єктивно оцінити зроблене, визначити проблемні питання на перспективу щодо втілення європейських стандартів при повсякденну практику життя.
Н.Карпачова представила Спеціальну доповідь Омбудсмана України, у якій, за її словами, зроблено комплексний аналіз виконання Україною зобов'язань, як тих, що були взяті при вступі до Ради Європи, так і тих, що випливають з Європейської конвенції з та європейських конвенцій, ратифікованих нашою державою. У спеціальній доповіді висвітлена діяльність Уповноваженого з прав людини щодо сприяння імплементації у законодавство України та правозастосовну практику європейських стандартів, аналізується практика Європейського суду з щодо України.
Уповноважений з прав людини нагадала, що процес ратифікації в Україні Конвенції був складним і навіть драматичним одночасно. "Йому чинився активний супротив, це нагадувало драматичну історію розробки і прийняття самої європейської Конвенції", - нагадала вона.
Н.Карпачова розповіла про діяльність Уповноваженого з прав людини щодо скасування смертної кари, запобігання катуванням, дотримання права на судовий захист і невиконання судових рішень, забезпечення свободи засобів масової інформації та і плюралізму думок тощо.
Н.Карпачова, завершуючи ще раз звернулася до Спеціальної доповіді Омбудсмана України, зазначивши, що у ній вперше публічно представлено аналіз виконання Україною зауважень та рекомендацій постійних контрольних моніторингових органів Ради Європи і закликала усі політичні сили України до консолідації на засадах реального захисту прав і свобод людини.
Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський назвав добрим знаком для суспільства відзначення на високому державному рівні ювілейної річниці Європейської конвенції з прав людини. "Воно засвідчує, що всі гілки влади прагнуть докласти зусиль, щоб права людини в нашій державі наповнились реальним змістом", - сказав він.
О.Зарубінський зауважив, що держава не забезпечує сьогодні повною мірою реалізацію прав і свобод, передбачених Конституцією і передбачених законодавством України. Тому голова парламентського Комітету наголосив на необхідності у цьому питанні консолідованих, об'єднаних дій, адже "метою і нашим прямим обов'язком є утвердження і забезпечення прав і свобод людини".
О.Зарубінський зазначив, що Верховна Рада України постійно працює над розвитком положень Конвенції та інших фундаментальних міжнародних договорів із захисту прав людини в національному законодавстві. Він назвав низку чинних законів України у даній сфері, адаптованих до європейських стандартів, які пройшли експертизу у Раді Європи, ОБСЄ та в інших міжнародних структурах. Це - закони "Про громадянство", "Про біженців", "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" тощо.
Доповідач поінформував про діяльність Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, головним завданням якого є законодавче забезпечення прав людини. За його словами, зараз Комітет опрацьовує законопроекти - про порядок організації проведення мирних зборів, про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, про внесення змін до Закону України про звернення України щодо удосконалення порядку розгляду звернень громадян, про запобігання дискримінації осіб літнього і похилого віку тощо. О.Зарубінський особливо наголосив на проекті закону про мирні зібрання, який ось вже 14 років опрацьовується в парламенті.
Голова Комітету також наголосив на необхідності посилення парламентського контролю за дотриманням прав людини,
Завершуючи виступ, О.Зарубінський зазначив: "Сьогоднішнє спеціальне засідання ще раз засвідчило: проблеми у сфері забезпечення прав людини мають бути сфокусовані у чітких завданнях, а останні, у свою чергу, конвертовані у реальні та ефективні дії, адже визначальною для отримання результату тут є сама модель підходу до проблеми".
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, підбиваючи підсумки обговорення, висловив переконання, що "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод - це документ навіки, який буде вдосконалюватися". "Права людини - безмежні, вони будуть розвиватися. Головне, щоб вони співставлялися з нашими традиціями, з нашою вірою, щоб вони слугували людям, прогресу, людській спільноті і Україні", - наголосив В.Литвин.
Голова Верховної Ради України подякував учасникам і оголосив спеціальне засідання закритим.