У П’ЯТНИЦЮ, 24 ВЕРЕСНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ШОСТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.

На початку ранкового засідання заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк поінформував про підсумки роботи парламенту на попередньому пленарному засіданні. Зокрема, заслухано інформацію про представлення проекту закону про Державний бюджет України на 2005 рік, який прийнято до розгляду і направлено в Комітет з питань бюджету для підготовки на перше читання; призначено 59 суддів різних рівнів та звільнено двох суддів; розглянуто чотири законопроекти, з них прийнято в цілому один законопроект, який має соціальне значення, - щодо становлення сільської медицини; не прийнято один законопроект; прийнято в першому читанні один; розглянуто 17 проектів постанов; з них прийнято в цілому шість, не прийнято 11.

Адам Мартинюк також поінформував про зміни, як сталися у складі депутатських фракцій і груп, а саме про вихід народного депутата Володимира Мовчана із складу депутатської фракції НДП-ПППУ та його входження до фракції „Єдина Україна”.

Після цього були оголошені депутатські запити, із заявами, повідомленнями та пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.

Першим питання порядку денного розглядався законопроект про адвокатуру. Доповідав від профільного Комітету голова підкомітету Комітету з питань правової політики Сергій Соболєв.

За його словами, законопроект, внесений трьома народними депутатами М.Маркуш, С.Соболєвим і А.Демьохіним, став спільним проектом цих авторів і профільного комітету, створеним на на основі трьох окремих законопроектів, які за наполяганням Комітету з питань правової політики доопрацьовувала робоча група.

Доповідач зупинився на основних принципових моментах документа.

Законопроект регулює право набуття статусу адвоката. Згідно з проектом, статус адвоката не може набувати особа, яка має непогашену чи не зняту судимість, або визнана недієздатною чи обмеженою дієздатною в судовому рішенні.

Законопроект врегулював складні взаємовідносини з новими навчальними закладами третього і четвертого ступеня акредитації, які почали готувати юристів. У ньому врегульовано також питання щодо того, що адвокатом має право бути лише та особа, яка має вищу юридичну освіту і відповідну кваліфікацію. Такі ж самі вимоги до помічника або стажиста адвоката.

Принциповим моментом є також все, що стосується регулювання діяльності самого адвоката щодо його прав і обов'язків. Ці права розширені у порівнянні з діючим законодавством і приведені у відповідність із законодавчими актами, прийнятими в останні три роки.

Документ регулює організаційну діяльність адвокатури в Україні. За словами доповідача, цей момент є найбільш принциповий, він викликав різні застереження. Комітет отримав сотні листів від адвокатів, адвокатських об'єднань, в яких йдеться про обов‘язковість або необов‘язковість перебування в офіційних адвокатських об‘єднаннях, питання, пов‘язані з самоврядністю цієї організації.

Сергій Соболєв також доповів про протиріччя, які існували у питаннях адвокатської діяльності у чинному законодавстві і які, на його думку, вдалося зняти авторам. Вони стосувалися людей, які мають відповідне посвідчення адвоката і займаються цією діяльністю, громадян, які не мають посвідчення адвоката, мають вищу юридичну освіту, працюють у юридичних компаніях і займаються де-факто і де-юре юридичною діяльністю і адвокатів, які входять в адвокатські об‘єднання та адвокатів, які не входять в адвокатські об‘єднання. Автори внесли відповідні пропозиції, спрямовані на удосконалення адвокатської діяльності.

Відбулася гостра дискусія з приводу цих принципових моментів. Народні депутати висловлювали зауваження, які стосуються взаємовідносин адвокатури як корпоративної системи з органами влади, механізму таких взаємовідносин, а також питання щодо визначення змісту правової допомоги, прав адвокатів, зокрема, права безперешкодно входити до будь-яких приміщень тощо. У своїх виступах народні депутати звертали увагу на те, що автори свідомо на початку закладають антиконституційні норми, і вже з цих мотивів можна ставити питання про відхилення цього законопроекту, вказували на неправильну концепцію закону.

У підсумку законопроект, не набравши голосів спочатку для прийняття у першому читанні, а потім для направлення на повторне перше читання, було відхилено.

За скороченою процедурою народні депутати розглянули наступний законопроект: про скасування в Україні пільг та привілеїв для посадових осіб всіх гілок влади, внесений народним депутатом Леонідом Черновецьким. Законопроектом пропонується акціонувати та приватизувати відомчі медичні заклади, підприємства, заклади відпочинку та лікування, що знаходяться в розпорядженні органів державної влади, скасувати всі акти, якими посадовим особам цих органів встановлені будь-які особисті пільги і привілеї та доручити Кабінету Міністрів підготувати програму використання коштів, отриманих в результаті акціонування та приватизації зазначених закладів із спрямуванням їх на відшкодування втрати знецінених грошових заощаджень громадян України.

Законопроект викликав певний резонанс у сесійній залі, оскільки торкався актуальної для суспільства теми. Особливо принциповими були у своїх виступах представники опозиції, які підтримували його ідею, погоджувалися з тим, що є підстава на якій можна створити нормальний закон, який навів би порядок в цій сфері.

Проти законопроекту висловився представник Головного управління державної служби, який зазначив, що Кабінет Міністрів здійснює і підтримує заходи, спрямовані на підвищення ефективності і використання державного майна. Уряд не підтримує акціонування та приватизація медичних закладів, тому що це приведе до порушення низки статей законів України.

Законопроект, як і попередній, не був підтриманий як за основу, так і для направлення на повторне перше читання, і за результатами обговорення відхилений.

Далі народні депутати розглянули два проекти постанов про програму навчання студентів з Республіки Куба в Україні. Автор першого проекту народний депутат Микола Рудьковський зазначив, що необхідність прийняття Постанови про програму навчання студентів Республіки Куба в Україні обумовлена важливістю подальшого розвитку і закріплення розширення довгострокових стосунків між Україною і Республікою Куба.

За його словами, Республіка Куба надала дуже суттєву односторонню допомогу для України, для українських дітей після Чорнобильської катастрофи. Протягом всіх років з 90-го по 2004 рік продовжує в односторонньому порядку надавати допомогу нашим дітям. За цей час на Кубі оздоровилися 20 тисяч українських дітей.

М.Рудьковський зазначив, що група народних депутатів, зокрема М.Рудьковський, Р.Богатирьова, С.Ніколаєнко, та автори доопрацьованої постанови народні депутати С.Дорогунцов, В.Кафарський, М.Бауер, В.Родіонов, Т.Прошкуратова звернулися з проханням підтримати цю постанову, якою вони рекомендують уряду передбачити щорічно у Державному бюджеті фінансування для 200 студентів з Республіки Куба, щоб вони могли навчатися і отримувати освіту в Україні.

Доопрацьовану постанову підтримали парламентський комітет, Кабінет Міністрів і профільне міністерство.

Попри загальну підтримку кілька спроб ухвалили постанову не дали позитивного результату. Рішення щодо неї прийматиметься на наступному пленарному тижні.

Головуючий поінформував народних депутатів про те, що дві фракції наполягають на оголошенні перерви. Для заяви слово було надано уповноваженому представнику фракції „Регіони України” Олександру Колоніарі, який повідомив про хуліганський вчинок групи молодиків проти прем‘єр-міністра України Віктора Януковича, який стався в Івано-Франківську. О.Колоніарі звинуватив у цьому представників фракції „Наша Україна”.

У відповідь представник фракції „Наша Україна” народний депутат Микола Томенко спростував це звинувачення.

Наприкінці засідання народні депутати виступили із повідомленнями, заявами у розділі „Різне”. На цьому ранкове засідання завершилося.

Наступне чергове пленарне засідання Верховної Ради відбудеться 5 жовтня.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку