У ЧЕТВЕР, 4 ЛИСТОПАДА, ПРОДОВЖУВАЛИСЬ ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ ШОСТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.

На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про підсумки роботи Верховної Ради на пленарному засіданні напередодні.

Народні депутати відразу приступили до розгляду питань порядку денного. Першим вони розглянули проект закону про забезпечення молоді першим робочим місцем у другому читанні.

Як зазначила доповідач – Голова парламентського Комітету з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму Катерина Самойлик, основна мета цього закону у тому, що Кабінет Міністрів щорічно визначає кризові галузі та перелік підприємств цих кризових галузей, і на основі цього в Державному бюджеті України та Фондом страхування передбачається дотація на створення перших робочих місць для випускників вищих навчальних учбових закладів та профтехучилищ.

За словами доповідача, законопроект містив у собі багато внутрішніх і зовнішніх протиріч, які потребували узгодження як між собою, так і з чинним законодавством.

Але завдячуючи конструктивним пропозиціям до законопроекту, які надійшли від народних депутатів, Кабінету Міністрів, робочій групі вдалося підготувати до розгляду у другому читанні досить пристойний законопроект, який відповідає чинному законодавству та вимогам Конституції України і вирішує поставлене перед ним завдання - надання молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту за спеціальностями, визначеними Кабінетом Міністрів, відповідно до потреб відповідних галузей в областях перше робоче місце.

До законопроекту надійшла значна кількість доповнень і пропозицій, які були згруповані в 65 пропозицій і викладені в порівняльній таблиці. З них на засіданні комітету було відхилено лише 16 пропозицій. Всі інші враховані повністю, частково або редакційно.

Народні депутати, не наполягаючи на окремому голосуванні поправок, підтримали закон в цілому.

Наступним розглядався проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за невиконання вимог органів державного контрою за цінами). Народні депутати без обговорення вирішили відхилити його.

У другому читанні в цілому Верховна Рада прийняла закони: про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв‘язку з прийняттям Митного кодексу України ; про внесення змін до Закону України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування у зв‘язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (щодо студентської молоді); про внесення зміни до Закону України „Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування”; про внесення зміни до Закону України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” (щодо розміру допомоги).

Уважно народні депутати поставилися до розгляду проекту закону про охорону здоров‘я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів, який було винесено на повторне друге читання.

Голова парламентського Комітету з питань охорони здоров‘я, материнства та дитинства Микола Поліщук, представляючи законопроект, наголосив, що він передбачає обмеження тютюнопаління у громадських місцях, заборону продажі тютюнових виробів дітям і молоді до 18 років, обмеження реклами (у законі немає повної заборони реклами). Не передбачається повна заборона продажу тютюнових виробів у спеціальних місцях. Вони можуть продаватися у магазинах, кіосках, не обов‘язково у відведених місцях.

Однак, навіть такі не суворі обмеження не знайшли підтримки серед більшості народних депутатів. Законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття, був відхилений.

Далі народні депутати, повторно розглядаючи Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у сфері вищої освіти) з пропозиціями Президента України, спробували подолати вето Президента.

Верховна Рада не підтримала пропозицію профільного Комітету з питань науки і освіти, який не погодився із пропозиціями Президента до Закону. Голова парламентського Комітету Станіслав Ніколаєнко пояснив це рішення так: „ми не можемо зрозуміти сьогодні позицію Президента, коли ми пропонуємо на вищу школу, коли ідуть витрати у підприємстві, ці витрати відносити на валові витрати, а не з прибутку. Хто сьогодні з прибутку буде давати на підтримку державних вищих навчальних закладів? Ніхто. І тому сьогодні плата за навчання у структурі утримання вищої школи 56 відсотків складає, підприємства дають 0,3 процента, бо вони з прибутку не можуть дати”.

Не погодився Комітет з іншими пропозиціями Президента. У ході голосування по Закону для подолання вето Президента не вистачило всього 23, а при повторній спробі 12 голосів.

У повторному першому читанні було розглянуто і прийнято за основу законопроект про внесення зміни до Закону України „Про ціни і ціноутворення” (щодо компенсації втрат доходів житлово-комунальних підприємств). Запропоновані зміни спрямовані на компенсацію витрат підприємств житлово-комунального господарства у випадку застосування тарифів на послуги для населення нижче, ніж економічно обґрунтовані витрати на їх виробництво.

За основу також було прийнято ще один законопроект, який розглядався у повторному першому читанні, - про внесення змін до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” (щодо терміну дії спеціальних санкцій).

За основу і в цілому Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, яким у чинному законі уточнено низку термінів.

За основу народні депутати прийняли наступні два законопроекти – про організацію виробництва та поводження з хімічними джерелами струму і про автомобільні дороги.

За скороченою процедурою далі розглядався проект закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу). У ході обговорення народні депутати висловили серйозні зауваження до нього. Не підтримав його прийняття і представник уряду.

Заступник Голови державної судової адміністрації Леонід Богданов обґрунтував рішення тим, що це призведе до погіршення обслуговування громадян і підприємств в судах, до фактичної зупинки судового процесу.

У підсумку законопроект було відхилено.

За основу у першому читанні народні депутати прийняли проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо помічників-консультантів депутата місцевої ради. Проектом пропонується запровадити правовий інститут помічника –консультанта депутата місцевої ради на громадських засадах. Передбачається, що помічник-консультант буде здійснювати функції організації діяльності депутата місцевої ради. Народні депутати у ході обговорення внесли пропозиції обмежити закріплення правового статусу громадського помічника депутата місцевої ради на рівні не нижче районної і обласної ради. Однак, погодженого рішення щодо такої пропозиції не було прийнято. Натомість сама ідея запровадження правового інституту помічника-консультанта депутата місцевої ради народним депутатам видається слушною.

Наприкінці ранкового засідання народні депутати приступили до розгляду низки законопроектів про внесення змін до Закону України „Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, внесених народними депутатами. Всі доповідачі поінформували про свої законопроекти.

Обговорення законопроектів було вирішено продовжити на вечірньому засіданні.

На цьому ранкове засідання завершилося.

  На початку вечірнього засідання позицію уряду щодо законопроектів про внесення змін до Закону України „Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України доповів представник уряду Сергій Харченко.

Він зазначив, що в уряді ці законопроекти дуже детально розглянуті і є норми, які можуть бути застосовані при підготовці цих законопроектів до прийняття в цілому. Однак, окрім позитивів кожний із цих законопроектів має і певні недоліки. Тому уряд пропонує всі законопроекти доручити спільній спеціальній тимчасовій парламентській комісії разом з урядом об‘єднати в один законопроект і протягом 2 місяців підготувати узгоджений проект закону, який би комплексно вирішував питання погашення заборгованості по знеціненим заощадженням. Крім того, головним питанням, яке при доопрацюванню цих законопроектів необхідно врахувати, щоб обов‘язково була гарантія врахування у бюджеті на відповідний бюджетний період обсягів коштів необхідних для погашення цих знецінених заощаджень.

Після обговорення кожного із законопроектів народні депутати визначалися щодо них. У ході голосування жоден з них не набрав необхідної кількості голосів для прийняття за основу. Законопроект, авторами якого є народні депутати О.Мороз, І.Бокий та ін., який набрав найбільшу кількість голосів – 205, було вирішено ще раз поставити на голосування. У результаті він, набравши 227 голосів, був прийнятий за основу. Проект визначає додаткові джерела коштів для повернення громадянам України знецінених грошових заощаджень. До них відносяться: кошти, які надходять від приватизації державних підприємств; кошти, отримані від частки акцій держави, розміщених у акціонованих підприємствах; 25 відсотків прибутку колишніх державних спеціалізованих банків та 50 відсотків від прибутку Ощадного банку України.

Ці кошти вносять на позабюджетний рахунок Мінфіну.

Крім того, законопроект передбачає наступний порядок поетапного повернення заощаджень:

З 2004 по 2009 рік включно по 150 грн. на один вклад щорічно, у межах коштів, зібраних на спеціальному позабюджетному рахунку;

З 2010 по 2016 рік – по 300 грн. на один вклад щорічно.

Після прийняття рішення щодо цих законопроектів Голова Верховної Ради поінформував про засідання Погоджувальної ради, яке відбулося у перерві між пленарними засіданнями. На засіданні розглядалося два питання:

про проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, насамперед, що стосується Закону „Про вибори Президента України” і про внесення змін до Конституції України, тобто про долю законопроекту 4180.

Погоджувальна рада не дійшовши одностайної думки, прийняла рішення винести перше питання в сесійну залу.

Володимир Литвин поставив його на голосування. Розглянути законопроект про внесення змін до Закону „Про вибори Президента України” погодилися 196 народних депутатів, що недостатньо для внесення його до порядку денного.

Щодо другого питання, то прийнято рішення обговорити його ще раз на Погоджувальній раді, щоб остаточно з‘ясувати, чи є наявних необхідних 300 голосів для розгляду цього питання. Володимир Литвин зазначив, якщо буде 300 голосів, Верховна Рада розгляне це питання, якщо ні, то позиції узгоджуватимуться далі, щоб повернутися до його розгляду після завершення президентських виборів.

Далі народні депутати розглядали схожий до попередніх проект закону про повернення знецінених заощаджень громадян України. Доповідав один з авторів народний депутат Олег Зарубінський. За його словами, суть проекту полягає у створенні без інфляційного механізму компенсації втрат заощаджень громадян України і водночас зменшення навантаження на Державний бюджет України.

У ході обговорення народні депутати підтримували і такий спосіб розв‘язання цієї актуальної проблеми. Однак, законопроект було відправлено на повторне перше читання.

Далі народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до Закону України „Про державну допомогу сім‘ям з дітьми” (щодо допомоги одиноким матерям). Один з них було схвалено у першому читанні, а другий як закон.

Верховна Рада розглянула і відхилила наступний законопроект про внесення зміни до ст.206 Митного кодексу України (щодо обладнання та устаткування для буріння).

Із двох законопроектів про внесення змін до Закону України „Про металобрухт” один було підтримано в цілому, а один відхилено.

За основу підтримано проект закону про внесення змін до Закону України „Про відходи” (щодо металобрухту); про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України (щодо узгодження питань відповідальності).

Верховна Рада відхилила два законопроекти про внесення змін до ст.69 Кримінального кодексу України (щодо призначення більш м‘якого покарання).

Наприкінці вечірнього засідання народні депутати схвалили дві Постанови: про підготовку та відзначення 70-річчя стаханівського руху; про інформування громадськості з питань, що стосується довкілля.

На цьому вечірнє засідання завершилося.

Наступне чергове пленарне засідання Верховної Ради України відбудеться 5 листопада.

Повернутись до публікацій

Версія для друку