У П’ЯТНИЦЮ, 20 ЛЮТОГО, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ П’ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк оголосив депутатські запити до Президента України, Прем’єр-міністра, інших посадових осіб щодо вжиття невідкладних заходів по усуненню порушень законодавства, вирішенню інших питань, а також соціально-побутових питань громадян тощо. Потім відбулися виступи народних депутатів із заявами, повідомленнями, запитами та інформаціями.
Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2003 рік доповідав Верховній Раді Голова Національної ради Борис Холод. Він зупинився на стані виконання основних завдань, як стояли перед Національною Радою. Б.Холод доповів про завершення у минулому році ліцензування ефірних телеканалів і радіочастот, що дало можливість чітко структурувати телеорганізації України за формами та способами мовлення; про виконання контрольно-аналітичних функцій щодо дотримання телеорганізаціями вимог законодавства та умов ліцензування. Найбільшим успіхом тут Б.Холод вважає запровадження в Україні системи екранних, візуальних позначок для зазначення аудиторії щодо перегляду фільмів, серіалів і передач різними категоріями. Метою запровадження такої системи є очищення українського телеефіру від візуального бруду, насильства, жахів, порнографії, спрямоване на виконання недавно прийнятого закону „Про захист суспільної моралі”. Окрім цього Національна рада займалася контролем дотримання умов рекламної діяльності, критеріїв ведення програм державною мовою, дотриманням обсягів національного програмного продукту в наповненні телеканалів тощо.
Співдоповідав – Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко. Він відзначив погіршення ситуації у телевізійному просторі країни через „відмову телеканалів виконувати суспільну функцію”, яка простежується у перерозподілі квот розважальних та інших програм над іншими програмами, зокрема, пізнавальними та дитячими. М.Томенко також навів приклади окремих організацій, які займаються дискредитацією конкретних політиків, звернув увагу на те, що Національна рада не діє як незалежний орган, який би мав можливість контролювати або впливати на інформаційний простір, на недоліки в роботі цього органу щодо розгляду питань порушення законодавства, зокрема, рекламного, висловився за повернення статусу незалежного органу Національній раді.
Народні депутати, які взяли участь в обговорення звіту, звертали увагу на недостатнє істотне програмне наповнення телеканалів, цікавилися діяльністю кабельних, супутникових мереж, обласних державних телерадіокомпаній, критикували Національну раду за недостатній вплив на інформаційну політику в державі, радили членам Національної ради бути рішучішими у досягненні суттєвих перетворень у телерадіоінформаційній сфері.
Далі за скороченою процедурою розглядалися законопроекти, внесені до порядку денного. Проект про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування діяльності з проведення фумігації (знезараження) підкарантинних матеріалів та об’єктів доповідав перший заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник. Документом пропонується надати право здійснювати знезараження підкарантинних матеріалів та об’єктів, які перетинають державний контроль України, крім фумігаційних загонів державної служби з карантину рослин іншим суб’єктам господарювання, яке пропонується здійснювати шляхом ліцензування таких робіт. Зазначалась необхідність прийняття законопроекту, оскільки це пов’язано з початком весняно-польових робіт.
Наступним законопроектом – про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення законодавства про працю) - пропонується прийняти зміни, які призведуть до узгодження норм права, визначаючи орган, який здійснює державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.
Народні депутати також розглянули і обговорили проект закону про внесення змін до ст.1 Закону України „Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України”, яким пропонується до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України включити підрозділи судової міліції. Це дозволить, зокрема, забезпечити підтримання порядку в суді, припинити прояви неповаги до суду, забезпечити охорону приміщень суду, виконання функцій щодо державного захисту суддів, працівників суду, забезпечення учасників судового процесу.
Жваво обговорювалися у сесійній залі два законопроекти про внесення змін до ст.15 Закону України „Про поштовий зв’язок” (щодо права національного оператора на пересилку простих листів) та про внесення змін до ст.13 Закону України „Про поштовий зв’язок” (щодо вихідних даних на письмову кореспонденцію). Першим передбачається зменшення граничної маси простих листів (з 350 гр. до 50 гр.), на пересилання яких виключне право має національний оператор. Реалізація положень законопроекту, за словами доповідача – заступника Голови Державного комітету зв’язку та інформатизації України Андрія Омельченка, сприятиме лібералізації ринку поштових послуг України, а також дозволить забезпечити виконання Україною вимог, необхідних для вступу до Світової Організації Торгівлі, в частині обмеження виключного права національного оператора поштового зв’язку на пересилку простих листів.
Другим законопроектом, автор якого народний депутат В.Яворівський, пропонується встановити вимогу щодо обов’язкового попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, № замовлення та інше). Таке попередження повинно міститись у договорі про надання послуг зв’язку між національним оператором поштового зв’язку та користувачами. Відповідальність за дотримання цієї вимоги покладається на оператора зв’язку. На думку автора законопроекту, це сприятиме запобіганню випадків масового розповсюдження поштових відправлень без вихідних даних, за якими неможливо ідентифікувати відправника.
Народні депутати, які взяли участь в обговоренні першого законопроекту, зазначали, що ці проблеми необхідно розв’язувати шляхом створення поштового департаменту, який займеться цими проблемами, а не лібералізувати ринок поштових послуг, висловлювали протилежну позицію - на підтримку запропонованих змін, які сприятимуть наданню більш якісних послуг населенню.
Законопроект, спрямований на недопущення використання мереж операторів поштового зв’язку для розповсюдження недостовірної інформації народні депутати в основному підтримали. У ході обговорення були внесені пропозиції, спрямовані на покращання його норм.
За скороченою процедурою були розглянуті ще три законопроекти: про внесення змін та доповнень до Закону України „Про угоди про розподіл продукції” (щодо видобутих корисних копалин); про особливості приватизації пакета акцій, що належить державі у статутному фонді закритого акціонерного товариства „Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта”; про доповнення до ст.8 Закону України „Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав” (щодо відкликання з інших держав), яким пропонується надати право Верховній Раді України звертатись до Президента України з пропозицією про відкликання підрозділів Збройних Сил України з інших держав. Це дозволить парламенту приймати участь у відкликанні таких підрозділів, якщо їх знаходження в інших державах не відповідає національним інтересам України або порушуються зазначені в міжнародному договорі умови їх перебування.
Наприкінці засідання відбувся розгляд питань з розділу „Різне”.
На цьому засідання завершилось.
23-28 лютого народні депутати працюватимуть у виборчих округах. Наступне пленарне засідання Верховної Ради відбудеться 2 березня.