У ВIВТОРОК, 21 ВЕРЕСНЯ, ШОСТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕТРОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин оголосив про те, що дві фракції „Наша Україна” і БЮТ вимагають перерву. Головуючий без оголошення надав слово уповноваженому від фракцій лідеру фракції „Наша Україна” Віктору Ющенку. Віктор Ющенко у своєму виступі торкнувся факту свого отруєння, численних повідомлень та коментарів щодо цієї теми у засобах масової інформації. Лідер „Нашої України” спростував більшість з них, зазначивши, що те, що з ним сталося „це не проблема їжі і не проблема режиму харчування - це проблема політичного режиму в цій країні”.
Критика прозвучала і на адресу окремих політичних осіб, які намагалися „прокоментувати” цю подію у засобах масової інформації.
Після виступу з репліками головуючий поінформував про те, що на засіданні Погоджувальної ради порушувалося питання про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України народного депутата України Віктора Ющенка. Погоджувальна рада не приймала з цього приводу рішення. Фракція „Наша Україна” наполягає на тому, щоб включити його до порядку денного і розглянути по суті.
Постанову про створення Тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка була прийнята без обговорення 425-ма голосами з доповненням народного депутата Ігоря Шурми про включення до складу цієї комісії представника міністерства охорони здоров‘я.
Далі народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Зокрема, парламентарії розглянули та ухвалили рішення щодо двох постанов про проведення Дня Уряду у Верховній Раді України. Першою з них запропоновано провести День Уряду у листопаді 2004 року стосовно виконання урядом вимог Конституції України та законів України щодо належного рівня та своєчасної виплати заробітної плати. Ще один проект Постанови про День Уряду України у жовтні 2004 року щодо дотримання вимог законодавства при веденні господарства та утриманні зелених насаджень в населених пунктах України Верховна Рада відхилила.
Наступним розглядався проект закону про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік. Доповідач міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв, представляючи законопроект, наголосив на його важливості, оскільки прожитковий мінімум - це соціальний стандарт, на базі якого визначаються соціальні гарантії, такі як мінімальна заробітна плата, пенсія, соціальні допомоги, соціальні виплати, субсидії тощо.
Законопроектом запропоновано встановити прожитковий мінімум на 2005 рік на одну особу в розрахунку на місяць 382 гривні. Дітям віком до шести років - 335 гривень, дітям віком від шести до 18 років - 422 гривні, для працездатних осіб прожитковий мінімум пропонується встановити в розмірі 409 гривень, для осіб, які втратили працездатність, - 300 гривень.
За словами доповідача, прожитковий мінімум в середньому на одну особу в 2005 році збільшиться порівняно з 2004 роком на 19 гривень 80 копійок.
Михайло Папієв також зазначив, що прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення розраховано нормативним методом, виходячи з наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та наборів послуг. Це документ напрацьований на тристоронній основі, тобто представниками уряду, професійних спілок та роботодавців. Показники напрацьовуються на принципах соціального партнерства і затверджуються Кабінетом Міністрів.
Міністр праці, завершуючи виступ, наголосив, що в даний час держава, враховуючи фінансові можливості, поступово забезпечує досягнення мінімальних соціальних гарантій до розміру прожиткового мінімуму. Це стосується пенсійних виплат і мінімальної заробітної плати.
Після представлення законопроекту у сесійній залі відбулося його обговорення, у ході якого представники фракцій, які представляють різні політичні сили, дали оцінку запропонованому урядом документу. Народні депутати висловлювалися як за його прийняття, так і піддали сумніву запропонований рівень прожиткового мінімуму, а також методику його обчислення, яку використовує уряд.
Врешті, погодившись з тим, що такий важливий закон має бути прийнятий до розгляду законопроекту про державний бюджет на 2005 рік, народні депутати прийняли його у першому читанні. Однак, прийняти його в цілому не вдалося – „за” проголосувало усього 123 народні депутати.
Народний депутат Дмитро Святаш, взявши слово для репліки, поінформував колег про те, що члени депутатської групи "Демократичні ініціативи Народовладдя", які 9 вересня заявили про тимчасове призупинення свого членства в парламентській більшості, а це народі депутати Дмитро Сандлер, Борис Райков, Микола Колісник, Василь Салигін, Людмила Давидова, Дмитро Святаш, Олексій Ярославський, Ернест Галієв, Олександр Фельдман, Ігор Рєзник, Олександр Бандурка, Олександр Ярославський, Олександр Карпов, після врахування позиції групи урядом і досягнення взаєморозуміння заявили про поновлення свого членства в парламентській більшості та продовження участі в діяльності парламентсько-урядової коаліції.
Головуючий після обміну репліками звернувся до народних депутатів із проханням працювати далі. Голова Верховної Ради України ще раз наголосив, що „будь-які вказівки не голосувати, не працювати у Верховній Раді не пройдуть”.
Далі розглядався проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення осіб льотних екіпажів повітряних суден авіації товариства "Сприяння обороні в Україні" у повторному другому читанні. Доповідач від профільного комітету народний депутат Валерій Альошин нагадав, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2004 року, льотчики і інші особи льотного складу мали певні особливі умови пенсійного забезпечення. Однак, це не стосувалося льотчиків Товариства сприяння обороні України. І автори законодавчої ініціативи, внесеної ще до набрання чинності Закону „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” ініціювали розповсюдження тих особливих умов пенсійного забезпечення і на працівників льотного складу авіації відповідного товариства. Закон було прийнято в цілому 282-ма голосами.
Ще два законопроекти – про цінні папери та фондовий ринок і про іпотечні цінні папери після тривалого обговорення, в ході якого народні депутати висловили як розуміння і підтримку розвитку фондового ринку в державі, так і несприйняття ринкового курсу економіки держави, не були прийняті. Перший з них відправлено на повторне перше читання, а другий – відхилено.
Голова Верховної Ради України у проміжку між розглядом цих законопроектів звернувся до народних депутатів, зазначивши, що „ дана команда окремим фракціям "зірвати" Верховну Раду, не голосувати. Це право фракцій”.
Володимир Литвин підкреслив, що руками народних депутатів хочуть знищити Верховну Раду України. Голова Верховної Ради закликав їх продемонструвати відповідальність, щоб Верховну Раду не звинуватили в її недолугості.
Наприкінці ранкового засідання Верховна Рада розглянула і прийняла за основу у першому читанні законопроекти про Загальнодержавну програму „Питна вода України” і про внесення змін до Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” (щодо екологічної броні).
Голова Державного комітету з питань житлово-комунального господарства Григорій Семчук, доповідаючи перший законопроект, зазначив, що в останні роки в Україні спостерігається різке погіршення стану основних джерел водопостачання, яке пояснюється незадовільною господарською діяльністю, забрудненням водоймищ та підземних водоносних горизонтів пестицидами, фенолами, поверхнево активними речовинами, сполуками азоту, важкими металами, нафтопродуктами, патогенними мікроорганізмами. Це призводить до порушення природних процесів самоочищення водних об'єктів і значного ускладнення проблеми одержання якісної питної води на діючих водозаборах підприємств водопровідного і каналізаційного господарств.
Іншими чинниками, які негативно впливають на забезпечення неякісною питною водою є: повільне впровадження новітніх технологій у практику водопостачання, водовідведення, очищення природних стічних вод; слабке використання у багатьох регіонах для питного водопостачання населення підземних вод надійно захищених від забруднення і які є практично єдиними джерелом водопостачання під час надзвичайних ситуацій; низьку ефективність заходів захорони поверхневих та підземних вод на території водозаборів; наявність скидів забруднених вод та нереалізованих стоків у санітарних зонах.
Г.Семчук зазначив, що аналіз сучасного стану водогосподарської галузі у багатьох регіонах України свідчить, що водно-екологічні проблеми зберігають масштабний характер та гостроту. Заходи, що вживаються для зміни такої ситуації недостатні для забезпечення населення якісною водою. Все це потребує негайного вирішення питання щодо розроблення, затвердження, впровадження загальнодержавної програми "Питна вода України", яка б стала програмним документом у сфері забезпечення якісною питною водою.
Програмою передбачається проведення фундаментальних досліджень у сфері питного водопостачання та водовідведення; підвищення ефективності, надійності функціонування систем питного водопостачання за рахунок здійснення водоохоронних, технічних, фінансово-економічних та інших заходів, у тому числі створення нормативних запасів питної води на випадок надзвичайних ситуацій; розроблення технічних систем і обладнання, у тому числі компактних та мобільних з очищення забруднених та високомінералізованих вод для питного водопостачання; вдосконалення нормативно-правової та науково-технічної бази у сфері питного водопостачання; будівництво і реконструкцію найважливіших об'єктів, а також здійснення заходів, що потребують фінансування з державного бюджету, у тому числі в межах субвенцій з державного бюджету України на виконання інноваційних проектів регіону.
Програма передбачає її поетапну реалізацію. На першому етапі до 2008 року необхідно здійснити заходи щодо стабілізації ситуації у водному секторі і створення бази для поступового поліпшення та розвитку системи питного водопостачання. На другому етапі, 2002-2013 роки, буде здійснено заходи з підвищення ефективності та надійності функціонування систем питного водопостачання, поступовим підвищенням якості питної води. На третьому етапі, 2014-2018 роки, будують завершені регіональні програми та здійснені заходи, які дадуть забезпечити населення якісною питною водою.
Загальний орієнтовний обсяг фінансування програми з державного бюджету України становить понад 5 млрд. грн.
Реалізація програми, зазначив доповідач, дозволить поліпшити забезпечення населення питною водою нормативної якості, достатньої кількості з поступовим наближенням до стандартів Євросоюзу.
Обидва законопроекти, зважаючи на серйозність проблеми якісного водопостачання та забезпечення населення, знайшли розуміння і підтримку у сесійній залі. Вони були ухвалені відповідно 256-ма і 252-ма голосами.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного.
Законопроект про внесення змін до Закону України „Про нафту і газ” (щодо диверсифікації постачання сирої нафти) доповідав заступник міністра палива та енергетики України Богдан Клюк. За його словами, основною метою законопроекту є закріплення в законодавчому рівні додаткових принципів державного регулювання розвитку нафтогазової галузі, які стосуються забезпечення підвищення енергетичної безпеки держави. Це створить умови для більш надійної і ефективної роботи нафтотранспортної системи України та її подальшого розвитку і сприятиме міжнародному співробітництву в сфері трубопровідного транспорту.
Прийняття та реалізація відповідних доповнень до Закону України "Про нафту і газ" дозволить також збільшити транзит нафти до країн Європи і доходи від послуг за її транспортування, частка яких направляється на утримання та розвиток системи нафтопроводів та надасть можливість додаткових надходжень сирої нафти для забезпечення потреб нафтопереробних заводів України із альтернативних джерел, створення нових об'єктів та робочих місць, призведе до поліпшення соціального захисту працівників.
Незважаючи на те, що профільний Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендував підтримати законопроект, народні депутати відхилили його.
Верховна Рада відхилила і наступний законопроект про внесення змін до Закону України „Про плату за землю” (щодо скасування пільг). Проект спрямований на створення рівних умов для всіх землекористувачів по сплаті вказаного податку, забезпечення раціонального використання земельних ресурсів і за рахунок цього збільшення надходжень до місцевих бюджетів. Це дозволить зміцнити місцеві бюджети і направити близько 900 мільйонів гривень на фінансування заходів по охороні земель і підвищення родючості грунтів. У цьому, як зазначив доповідач народний депутат Олександр Борзих, є гостра потреба.
Автори, розуміючи, що загальна сума пільг щороку зростає (в минулому році вона становила 1,2 мільярда гривень, а за останні 12 років до даного закону було внесено 50 змін, направлених на розширення пільг по сплаті земельного податку для широкого кола фізичних і юридичних осіб (зараз налічується близько 33 тисяч пільговиків) запропонували залишити пільги тільки інвалідам 1 і 2 груп, громадянам, які виховують 3 і більше дітей, пенсіонерам, а також тим громадянам, яким визначені пільги відповідним законодавством України. Сума таких пільг складатиме 250-300 мільйонів гривень.
У ході обговорення народні депутати висловили низку зауважень до законопроекту, внесли пропозиції. Але, законопроект, не набравши необхідних голосів для прийняття, було відхилено.
Взявши слово з процедури народний депутат Микола Томенко звернувся до Голови Верховної Ради надати доручення Апарату Верховної Ради. Він звернув увагу на те, що на момент реєстрації з 16 години фракція СДПУ(о) одну картку вмонтувала, решта карток відсутня, "Трудова Україна" одна картка, решта карток відсутні, "Регіони України" сім карток присутні, решта карток відсутні. М.Томенко зауважив, що треба перевірити цю ситуацію, зазначивши, що „якщо це політична позиція трьох фракцій не працювати і не голосувати за соціально-економічні закони, яких вимагає український народ, то нехай лідери цих трьох фракцій виступлять і пояснять, чому СДПУ(о), "Трудова Україна" і "Регіони" не працюють на засідання Верховної Ради України”.
Далі за основу у першому читанні Верховна Рада прийняла проект закону про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров‘я (щодо додаткової відпустки). Ним пропонується законодавчо врегулювати питання відновлення права на додаткову триденну відпустку за безперервний стаж окремим категоріям медичних працівників - лікарям дільничних лікарень та амбулаторій, розташованих в сільській місцевості, дільничним лікарям-терапевтам, лікарям-педіатрам та дільничним медичним сестрам територіальних ділянок міських поліклінік. Зміни вносяться у зв‘язку з тим, що у чинному законі чітко не визначено працю медичних працівників на додаткову оплачувану відпустку. В окремих регіонах органи по нагляду за дотриманням законодавства про працю по-різному тлумачать надання такого права. Тому далеко не всі із значених категорій медичних працівників отримують додаткові відпустки. Прийняття ж законопроекту дозволить уникнути неоднозначного тлумачення чинного законодавства з цього питання.
Народні депутати підтримали законопроект 256-ма голосами.
За основу були прийняті і наступних два законопроекти про внесення змін та доповнень до статей 3, 7, 18 та 15 і 24 Основ законодавства України про охорону здоров'я. Перший з них передбачає надання державними та комунальними закладами охорони здоров'я медичних послуг виключно на безоплатній основі. А медичні послуги, які виходять за межі медичної допомоги, можуть надаватися на платній основі за переліком та у порядку, встановленому законодавством.
Другий законопроект передбачає надання асоціаціям фахівців, створення та організація яких визначається окремим законодавством, експертних повноважень в галузі охорони здоров'я, зокрема, надання їм права розробляти, подавати на затвердження спеціально уповноваженим органам державної влади, здійснювати громадську експертизу державних стандартів, критеріїв і вимог спрямованих на забезпечення охорони навколишнього середовища та санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, нормативів професійної діяльності, вимог державної фармакопеї та інших.
Далі народні депутати розглянули низку законопроектів про захист тварин від жорстокого поводження та проект закону про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення правил тримання тварин. За основу були прийняті два з трьох проектів про захист тварин від жорстокого поводження та проект про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та кримінального кодексу України (щодо відповідальності за порушення правил тримання тварин).
Останнім на вечірньому засіданні народні депутати розглянули законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо реалізації конституційних прав громадян). Законопроектом передбачається приведення національного законодавства стосовно забезпечення прав і основних свобод людини та громадянина у відповідність до низки міжнародних правових норм.
З цією метою автори запропонували внести зміни та доповнення до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні порушення, а також до законів України „Про міліцію”, „Про Державну податкову службу України”, „Про Державну контрольно-ревізійну службу України”, „Про оперативно-розшукову діяльність” та „Про попереднє ув'язнення”.
Профільний Комітет, враховуючи, що ряд законів України, що регламентують діяльність правоохоронних органів, містять норми декларативного характеру, мають істотні прогалини щодо механізму забезпечення прав та свобод людини та громадянина, не гарантують виконуваність норм щодо дотримання механізму реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість і безпеку, на захист та правову допомогу, вирішив схвалити і запропонувати Верховній Раді розглянути у першому читанні та прийняти за основу.
У ході обговорення народні депутати погодили зауваження, висловлені до законопроекту і у підсумку закон було прийнято в цілому.
На цьому вечірнє засідання Верховної Ради України завершилося.
Наступне пленарне засідання відбудеться 22 вересня 2004 року.