У П’ЯТНИЦЮ, 8 ЖОВТНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ШОСТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.

На початку ранкового засідання заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк поінформував про підсумки роботи парламенту на попередньому пленарному засіданні.

Відбулося оголошення депутатських запитів, заяв, повідомлень.

Народний депутат Григорій Омельченко, виступаючи із заявою, відмовився вибачатися перед кандидатом на посаду Президента України Віктором Януковичем за те, що на одному з попередніх пленарних засідань він оприлюднив нові досі невідомі факти з його біографії.

Уповноважений представник фракцій „Регіони України” і „Трудова Україна” народний депутат Володимир Зубанов зачитав заяву цих фракцій, у якій висловлюється рішучий протест проти використання парламентської трибуни для відпрацювання сумнівних виборчих технологій.

В.Зубанов заявив, що це зумовило депутатів більшості не брати участь в голосуванні. „Парламентська більшість не згодна з такою практикою використання Верховної Ради”.

Після цього народні депутати з парламентської більшості на знак протесту залишили сесійну залу.

Народні депутати, які залишилися, приступили до розгляду питань порядку денного. Законопроект про Концепцію державної політики в галузі культури на 2004-2006 роки доповідала голова підкомітету Комітету з питань культури і духовності Валерія Заклунна-Мироненко. Концепцією визначені пріоритетні напрямки діяльності держави у сфері культури, а також обгрунтовано її проведення. Документ містить ґрунтовний аналіз сучасного стану культури як суспільного явища, а також встановлює базові засади державного впливу на суспільні культурні процеси.

Народні депутати у своїх виступах зазначали, що відсутність такої концепції культурного розвитку держави є одним з чинників її занепаду. Тому прийняття Концепції сприятиме зосередженню зусиль суспільства та держави на проблемах культури, дозволить узгодити діяльність суспільних інститутів та державних органів на розвитку культури та збереженні культурної спадщини.

Концепцію про державну політику в галузі культури на 2004-2006 роки Верховна Рада ухвалила 251-им

За скороченою процедурою розглядалися наступні законопроекти. Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв‘язку з прийняттям Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” доповідав перший заступник міністра внутрішніх справ Михайло Корнієнко. Законопроектом передбачається внести зміни до 68 нормативно-правових актів. Зокрема, у низці чинних законів пропонується замінити словосполучення „місце постійного проживання”, „постійне місце проживання” „постійне проживання” терміном „місце проживання” та/або словом „проживання” у відповідних відмінках.

Термін „прописка” замінюється словом „реєстрація” або словами „реєстрація місця проживання” у відповідних відмінках також у низці кодексів та законів.

Пропонується внести зміни до Сімейного та Цивільного кодексів, які передбачають, що фізична особа лише із досягненням п‘ятнадцятирічного віку (зараз – чотирнадцять років) може вільно обирати собі місце проживання.

Внесені зміни приведуть положення чинного законодавство України у відповідність до вимог Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.

Народні депутати підтримали запропоновані зміни і прийняли закон спочатку за основу, а потім у цілому.

Далі народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за порушення банківської таємниці), внесені відповідно народними депутатами і Національним банком. При цьому вони схилялися до прийняття депутатського законопроекту, як підготовленого більш фахово. Запропонованими змінами передбачається настання кримінальної відповідальності за несанкціоноване розголошення та збирання з метою використання банківської таємниці. Посилення відповідальності за розголошення та збирання з метою використання банківської таємниці, має позитивно вплинути на ефективність захисту інформації, яка створюється в процесі діяльності банків. Це може стати одним з чинників підвищення стійкості банківської системи та запобігти неплатоспроможності окремих банків, що в свою чергу, позначиться на розвитку національної економіки.

Нині чинним Кодексом України передбачено відповідальність особи за розголошення та збирання з метою використання банківської таємниці.

Під час прийняття рішення жоден з розглянутих законопроектів не був підтриманий для прийняття за основу. На доопрацювання відправлено законопроект, внесений народними депутатами С.Буряком та Т.Довгим.

Наступний законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо заборони масових сеансів з використанням гіпнозу) Верховна Рада відхилила. Народні депутати у ході обговорення висловлювались за його прийняття, але він не набрав необхідної кількості голосів.

За основу було прийняті законопроекти: про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення законодавства у відповідність до Цивільного кодексу України) і про внесення змін до Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” (щодо відмови в державній реєстрації). У запропонованій редакції цього законопроекту друкованому засобу масової інформації буде відмовлено в державній реєстрації у випадку, якщо реєструючим органом уже раніше зареєстровано друкований засіб масової інформації зі схожою назвою (нині чинна редакція зазначає, що друковані засоби повинні виходити на одній мові, а їх назви бути однакові).

Далі народні депутати розглянули і ухвалили дві постанови: про 90-річчя трагедії „Талергофу” і про відзначення 60-річчя голокосту ромів в Україні.

Наприкінці пленарного засідання народні депутати заслухали інформацію Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань моніторингу реалізації законодавства про вибори Президента України щодо стану виконання вимог Закону України „Про вибори Президента України” в частині дотримання принципу рівних умов проведення передвиборної агітації кандидатами на пост Президента України з використанням засобів масової інформації всіх форм власності та пропозиції стосовно вдосконалення законодавства України. Доповідали член Комісії народний депутат Роман Зварич, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Іван Чиж, заступник Голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко, секретар Тимчасової комісії Михайло Мельничук.

Народний депутат Роман Зварич, зокрема, зазначив, що закон максимально забезпечує принципи справедливості, об‘єктивності та прозорості у висвітленні виборчої кампанії з боку засобів масової інформації. Однак, констатував він, незважаючи на наявність у виборчому законодавстві чітких законодавчих норм щодо використання засобів масової інформації у виборчій кампанії, вже сьогодні досвід ведення передвиборчої агітації у кампанії 2004 року засвідчив їх ігнорування та невиконання з боку органів державної влади, правоохоронних органів переважною більшістю кандидатів на пост Президента України та їх виборчими штабами.

Він також наголосив, що нинішня виборча кампанія характерна масовим явищем порушень виборчого законодавства. Безкарність окремих ЗМІ та кандидатів на пост президента Роман Зварич пояснив „неадекватними механізмами покарання винних та прямою заангажованістю органів виконавчої влади у виборчому процесі”.

Масштаби порушення виборчого законодавства в цій сфері, за словами доповідача, настільки великі, що вже сьогодні неможливо говорити про забезпечення принципів демократичності, справедливості та рівного права доступу до ЗМІ, що є прямим обов‘язком органів виконавчої влади, органів правопорядку та органів прокуратури.

Р.Зварич далі зазначив, що окремі державні органи мають можливість застосовувати певні санкції щодо засобів масової інформації, але не використовують своїх повноважень, наданих їм законом. Він припустив, що це можливо тому, що законодавець чітко не встановив причетність порушника до санкції, яка має бути застосована щодо нього. Він наголосив, що пропонуватиме Верховній Раді прийняти зміни та доповнення до чинного законодавства, щоб чіткіше виписати цю частину і щоб відповідні органи державної влади мали би такий обов‘язок застосовувати такі санкції.

Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Іван Чиж у своєму виступі зазначив, що сьогодні немає рівності можливостей щодо виборів. Ця нерівність носить не суб‘єктивний, а об‘єктивний характер, пов‘язаний з реальною ситуацією в законодавстві.

Іван Чиж наголосив, що сьогодні відчувається тиск, особливо, на державних телерадіомовників, а Державний комітет телебачення і радіомовлення має вплив на вузький прошарок засобів інформації. На його думку, це законодавчий недолік, який треба надалі врахувати.

Заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко зауважив, що законодавець лишив Національній раді мало можливостей дисциплінарного втручання в діяльність ЗМІ під час виборчих кампаній. Однак, Національна рада ще рік тому прийняла рішення перевірку ЗМІ у 2004 року закінчити до початку виборчої кампанії. Він поінформував про заходи, яких вживала Національна рада у цьому напрямі, виявлені порушення з боку ЗМІ.

Голова парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко поінформував про моніторинг ЗМІ, який проводиться Комітетом, зауваживши, що „сьогодні є серйозний вплив на виборчу кампанію закордонних і кримінальних структур”.

Секретар Тимчасової спеціальної комісії Михайло Мельничук поінформував про ситуацію з виконанням вимог закону у регіонах. Він навів факти порушень виборчого законодавства у роботі засобів масової інформації та територіальних виборчих комісій, наголосивши, що „є повсюдне порушення чинного Закону „Про вибори Президента України”.

На цьому ранкове засідання завершилося.

Наступного тижня народні депутати будуть працювати в комітетах, фракціях і групах.

12 жовтня У Верховній Раді відбудеться День Уряду: „Інформація Кабінету Міністрів України про виконання Постанови Верховної Ради України „Про підсумки оздоровлення дітей влітку 2003 року та заходи Кабінету Міністрів України щодо організації відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2004 року”.

Наступне чергове пленарне засідання Верховної Ради України відбудеться 19 жовтня.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку