У П'ЯТНИЦЮ, 19 ЛЮТОГО, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ ШОСТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 18 лютого.
Головуючий зачитав депутатські запити.
В.Литвин повідомив про заяву народного депутата Януковича Віктора Федоровича про дострокове припинення ним депутатських повноважень.
Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата Януковича В.Ф. у зв'язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень. За відповідну постанову проголосувало 242 парламентаріїв.
Проект закону про внесення змін до деяких законів України (щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам) доповів народний депутат Олег Зарубінський. Він аргументував доцільність прийняття закону необхідністю підвищити рівень матеріального забезпечення та соціальних гарантій медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам, оплата праці яких здійснюється з Державного бюджету України, а також необхідністю покращити умови соціальної захищеності таких працівників, підвищити престиж цих професій, подолати проблеми кадрового забезпечення освітніх установ і закладів охорони здоров'я, особливо у сільській місцевості.
Доповідач погодився із зауваженнями до запропонованого ним проекту і відповів на деякі з них. Зокрема, щодо звуження прав медичних, педагогічних і науково-педагогічних працівників, заборони їм займатись підприємницькою діяльністю, які є у його проекті. За його словами, пошук додаткової роботи - це ознака невдоволення особою своїм соціальним статусом та матеріальним статком. Зрівняння ж у правах з держслужбовцями, на думку народного депутата, дозволить покращити добробут педагогів і медиків і відповідно зменшить зацікавленість в пошуку додаткових заробітків.
О.Зарубінський також відповів на зауваження, що зараз вчителям встановлено відпустка терміном 56 днів і вісімнадцятигодинний робочий день. Він зазначив, що проектом не скасовуються пільги, які застосовуються в профільних законах. Однак він погодився з тим, що потрібні напрацювання міністерства, які дозволили б сумістити між собою норми обох законів для того, щоб права цих категорій не були обмежені. І ці напрацювання мають удосконалити проект під час процедури другого читання.
Альтернативний законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розширення соціальних гарантій працівників закладів охорони здоров'я, навчальних закладів та установ освіти державної форми власності) представив народний депутат Юрій Прокопчук. Він зазначив, що на відміну від попереднього законопроекту він з колегою В.Швецем умисно пропонує не поширювати статус державних службовців на працівників закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, установ освіти державної і комунальної форм власності, оскільки таке розширення поняття державної служби потребуватиме кардинальної зміни величезного масиву законодавства, що нині складає інститут державної служби, та суттєвих додаткових витрат з Державного бюджету України, що мають бути спрямовані на докорінне реформування самої системи державної служби.
За словами Ю.Прокопчука, суть проекту полягає саме у наданні державних соціальних гарантій в частині, що стосується заробітної плати, пенсій, різних допомог і соціальних гарантій.
Доповідач нагадав, що чинне законодавство України встановлює низку особливих вимог та обмежень до державних службовців, які пов'язані саме з реалізацією ними державно-владних повноважень. Зокрема, заборона державним службовцям боротися за свої права, тобто проводити страйки тощо. Поширення цих вимог та обмежень на працівників державних медичних, педагогічних та інших установ, на погляд авторів, не є обґрунтованим та матиме наслідком невиправдане звуження їх прав. "Поширення статусу державних службовців на працівників закладів охорони здоров'я, навчальних закладів, установ освіти державної форми власності може привести до зменшення передбаченої законодавством тривалості відпустки та збільшення робочого часу медичних та педагогічних працівників", - зазначив Ю.Прокопчук.
У проекті пропонується без кардинальної зміни підходів до поняття державної служби розширити соціальні гарантії освітян та медичних працівників шляхом поширення на них особливостей матеріального та соціально-побутового забезпечення, передбачених Законом "Про державну службу", а саме: пенсійне забезпечення, збільшення матеріального забезпечення, у тому числі щорічна виплата матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань тощо. При цьому, у проекті вказано, що таке розширення жодним чином не обмежує інших прав, передбачених законом.
Ю.Прокопчук зазначив, що прийняття законопроекту передбачає підвищення розміру заробітної плати працівників освітньої та медичної сфер, а також додаткові витрати з Державного бюджету на підвищення соціальної захищеності працівників цих галузей і зауважив, що оплата праці таких працівників і зараз здійснюється за рахунок державних коштів з урахуванням незначної кількості пенсіонерів з числа вище перерахованих категорій працівників, а це менше 1 мільйона. За його словами, збільшення видатків на виплату підвищених пенсій становитиме близько 100-150 мільйонів гривень на рік, що менше 0,1 відсотка від загального бюджету видатків у другому півріччі 2010 року. "Така можливість є у держави, якщо буде наша з вами добра воля", - наголосив народний депутат. Він також зауважив, що прийняття законопроекту не призведе до суттєвого збільшення бюджетних видатків, а зазначену вище суму запропонував покрити за рахунок післякризового загального зростання економіки та відповідно збільшення надходжень до Державного бюджету України.
Перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ольга Боднар доповіла рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді направити обидва законопроекти на доопрацювання. Вона також повідомила, що профільний Комітет, погодившись з необхідністю посилення соціальних гарантій медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам, водночас зауважив, що внесена народним депутатом О.Зарубінським законодавча пропозиція не узгоджується з певними положеннями Закону "Про державну службу", а в законопроекті народного депутата Ю.Прокопчука відсутнє співвідношення посад зазначених категорії працівників з відповідними категоріями посад державних службовців, в залежності від яких формується схема посадових окладів, не передбачена зміна структури заробітної плати для зазначених категорії працівників з метою їх адаптації до структури зарплати державних службовців.
Члени Комітету також зауважили, що в обох законопроектах пропонується посилення соціальних гарантій щодо відповідних категорій працівників державної форми власності, в той час як такі ж категорії працівників, які працюють у відповідних установах комунальних форм власності, залишились поза увагою.
Заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук зазначив, що виконання обох законопроектів в разі їх прийняття обійдеться Державному бюджету відповідно у 22 і 5 млрд. грн. "Якщо врахувати решту працівників бюджетної сфери, то перший законопроект буде коштувати для бюджету близько 30 мільярдів гривень, другий - близько 7 мільярдів гривень. Неінфляційних джерел фінансування цих проектів ні в цьому, ні в наступному році не буде", - повідомив представник уряду.
Народні депутати, загалом підтримавши обидва законопроекти, погодились із зауваженнями профільного Комітету і також висловились за направлення обох законопроектів на доопрацювання.
За результатами голосувань законопроекти не набрали необхідної кількості голосів за прийняття їх за основу (відповідно - 163 і 202 голоси) і були направлені на доопрацювання.
Проект закону про повернення у власність держави (націоналізацію) майна базових галузей народного господарства, що знаходяться у власності громадян і юридичних осіб, доповів народний депутат Петро Симоненко. Він зазначив, що в результаті приватизації знищено практично економічний базис незалежності держави Україна. За його словами, сьогодні в держави залишилося всього 10 відсотків її власності, за роки приватизації до Державного бюджету надійшло тільки 5 мільярдів доларів, враховуючи 4 мільярди гривень за "Криворіжсталь".
П.Симоненко нагадав, що Україні від радянського періоду у спадок дісталося власності на 600 мільярдів доларів. Він запитав: Куди ці 600 мільярдів поділися? За його словами, "грабіжницька приватизація загальнонародної власності, створеної самовідданою працею багатьох поколінь, сьогодні використовується неефективно в інтересах народу України, а ефективно використовується тільки на кишеню окремих громадян, хто практично незаконно заволодів цими підприємствами". "Така приватизація призвела до широкомасштабної деіндустріалізації України, безпрецедентного спаду виробництва, зниження обсягу внутрішнього валового продукту більш як удвічі, масового безробіття, збіднення населення, руйнування найкращої в світі системи соціального забезпечення, деградації системи охорони здоров'я, народної освіти і культури тощо", - наголосив він.
П.Симоненко зазначив, що законопроект визначає основні принципи, порядок та умови націоналізації, органи, закони щодо захисту інтересів власника майна, що націоналізується, порядок вирішення спірних питань, що виникають у процесі націоналізації.
Під час обговорення народні депутати звертали увагу на те, що чинне законодавство містить норми, які дозволяють повернути підприємства, які були приватизовані, у державну власність, якщо не виконуються умови приватизації. Водночас, промовці зазначали, що "вони сьогодні можуть констатувати, що Україна не має цілісної, повноструктурної економічної системи, де ми маємо внутрішній ринок на базі випуску продукції національним виробником. Такої економіки на сьогоднішній день немає".
Погоджуючись з автором законопроекту, вони наголошували на тому, що в Україні "є один клан, який опікується експортом, який хоче, щоб уся економіка, весь потенціал України працював тільки на експорт".
Парламентарії також зазначали, що цей законопроект не має перспективи, оскільки він переобтяжений декларативними положеннями, що не мають характеру правових норм. Більшість запропонованих норм грубо суперечать Конституції. Висловлювалась думка, що "тільки через прийняття Програми стратегічно-пріоритетних підприємств галузей і через впровадження системи тимчасових державних адміністрацій можливо зрушити ці процеси".
Промовці також висловлювались за серйозне доопрацювання законопроекту для того, щоб "мати реальні механізми впливу на ці ситуації, а не декларації".
За результатами голосування законопроект був відхилений.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
22-26 лютого парламентарії працюватимуть з виборцями.
У четвер, 25 лютого, у Верховній Раді Україні відбудеться урочисте засідання, присвячене складанню присяги новообраним Президентом України.
Наступне пленарне засідання шостої сесії відбудеться у вівторок, 2 березня.