У ЧЕТВЕР, 11 ЛЮТОГО, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ШОСТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарному засіданні 10 лютого.
Народні депутати заслухали інформацію Міністра закордонних справ України Петра Порошенка щодо невиконання Республікою Молдова своїх зобов'язань відповідно до Договору між Україною і Республікою Молдова про державний кордон та Додаткового протоколу до нього щодо передачі у власність України ділянки автомобільної дороги Одеса-Рені в районі населеного пункту Паланка Республіки Молдова, а також земельної ділянки, по якій вона проходить, і режиму їх експлуатації від 18 серпня 1999 року.
П.Порошенко нагадав, що Договір між Україною і Республікою Молдова про державний кордон та додатковий протокол були ратифіковані парламентами обох країн і набули чинності 18 листопада 2001 року.
Він зазначив, що молдовська сторона зволікає з передачею Україні акту про передачу землі під ділянкою, що є порушенням статті 10 договору і статті 1 додаткового протоколу. Українська сторона неодноразово звертала увагу представників молдовської влади на необхідність повного виконання міжнародних зобов'язань Республіки Молдова за вищезазначеними договорами.
Міністр закордонних справ повідомив, що внаслідок наполегливих зусиль вдалося досягти реальних зрушень у цьому питанні лише після приходу в минулому році до влади в Молдові уряду альянсу демократичних сил. За його словами, за останні тижні вдалося досягти помітних зрушень у врегулюванні цього питання, а також інших питань, які входять до комплексу питань, які роками тяжіли над нашими відносинами.
П.Порошенко назвав важливою подією, яка дозволила закріпити позитивні тенденції, робочий візит Прем'єр-міністра Республіки Молдова Влада Філата до України 1 лютого цього року. За його підсумками молдовська сторона підтвердила готовність вже найближчим часом забезпечити передачу Акту про власність України на земельну ділянку під автомобільною дорогою Одеса-Рені в районі Паланки. При цьому обидві сторони домовилися вжити заходів для того, щоб цей процес не створював жодних додаткових проблем для місцевих жителів і сприяв розвитку міжлюдських контактів на місцевому рівні.
Міністр повідомив, що зараз молдовська сторона завершує внутрішньодержавні процедури, необхідні для належного оформлення зазначеного акту і його передачі в Україну. У цьому зв'язку П.Порошенко звернувся до народних депутатів із проханням не пов'язувати цей процес з ратифікацією Верховною Радою двосторонньої Угоди про функціонування мостів на українсько-молдовському кордоні. "Ми виходили і маємо виходити з того, що в наших відносинах з Молдовою ми відмовилися від застосування так званого пакетного підходу для вирішення проблемних питань, як неефективного і контрпродуктивного", - сказав він.
Міністр закордонних справ також наголосив на тому, що з метою відстоювання національних інтересів і забезпечення суверенітету української держави в України є достатньо важелів та інструментів впливу на молдавську сторону для забезпечення позитивного вирішення питання про передачу у власність України земельної ділянки. "Це питання є і залишається безумовним пріоритетом україно-молдавських відносин та перебуває на моєму постійному контролі. Українська сторона продовжує вживати активних політико-дипломатичних заходів з метою забезпечення виконання Республікою Молдова взятих на себе міжнародно-правових зобов'язань. Ми також завершили процедури визначення на місцевості повних точних розмірів цієї ділянки і через тиждень за нашою домовленістю з молдавською стороною відбудеться остання зустріч експертів, яка чітко зафіксує процедуру передачі", - завершив П.Порошенко.
Проект закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про утримання автодорожніх мостів на українсько-молдовському державному кордоні доповів голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус. Він нагадав, що народні депутати під час розгляду законопроекту 20 січня поточного року висловили занепокоєння "хронічним невиконанням молдовською стороною своїх зобов'язань відповідно до Угоди між Україною та Республікою Молдова про державний кордон від 18 серпня 1999 року, зокрема тих, що стосується передачі у власність Україні частини автомобільної дороги Одеса-Рені протяжністю 7,7 кілометрів в районі населеного пункту Паланка" і вирішили тоді відкласти прийняття рішення. "Настав час вирішення всього комплексу питань, які накопичилися", - сказав він.
О.Білорус повідомив, що Комітет ще раз уважно проаналізував законопроект і, враховуючи інформацію міністра закордонних справ, рекомендує ратифікувати цю угоду.
Верховна Рада 339 голосами ратифікувала Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про утримання автодорожніх мостів на українсько-молдовському державному кордоні.
Фракції БЮТ і "Наша Україна-Народна Самооборона" наполягли на перерві або наданні слова для заяви. Заяву двох фракцій, яка стосувалася вимоги фракцій невідкладно розглянути проект постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин порушення Конституції України та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу, зробив народний депутат К.Куликов.
Народні депутати підтримали пропозицію головуючого розглянути проект постанови разом із законопроектами у другому читанні.
Проект постанови про Заяву Верховної Ради України "Без'ядерному статусу України - реальні гарантії" доповів народний депутат Сергій Гриневецький. Він нагадав, що 5 грудня 2009 року виповнилося 15 років з дня підписання Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї - Будапештського Меморандуму. "Наша держава послідовно і неухильно дотримувалася і дотримується свого зобов'язання: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї", - наголосив він.
За словами С.Гриневецького, великі держави, які підписали зазначений меморандум, взяли на себе політичні зобов'язання згідно з принципами Заключного акту Гельсінської наради з питань безпеки і співробітництва у Європі.
Доповідач звернув увагу на те, що Будапештський меморандум не передбачав конкретного механізму реалізації цих зобов'язань, крім консультацій, не був підкріплений достатніми міжнародно-правовими гарантіями незалежності і суверенітету без'ядерної України. "Зростання після підписання Будапештського меморандуму кількості ядерних держав, які фактично володіють ядерною зброєю, розвиток подій у світі, що засвідчує тенденцію до їх потенційного збільшення, становить загрозу безпеці як у глобальному вимірі, так і для окремих держав, насамперед без'ядерних", зазначив народний депутат.
На думку С.Гриневецького, нинішня ситуація вимагає еволюції ідеології, закладеної у Будапештському меморандумі та її оновленого втілення у документі, який мав би міжнародно-правовий зобов'язуючий характер, і передумов вироблення такого міжнародно-правового інструментарію, який гарантував би надійну відповідь на сучасні виклики національній безпеці нашої країни. За його словами, першим кроком на цьому шляху має стати укладення державами-гарантами у розвиток положень Будапештського меморандуму нової домовленості з Україною, яка була б втілена у документі, що має міжнародно-правовий статус.
"Схвалення такого документу Організацією Об'єднаний Націй, закріплення зобов'язань ядерних щодо міжнародно-правових гарантій для неядерних країн стало б значним внеском у справу створення надійного безпекового простору не тільки на європейському континенті, а у світі в цілому", - зазначив доповідач.
С.Гриневецький зауважив, що Звернення Верховної Ради України до парламенту Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, конгресу Сполучених Штатів Америки, Федеральних Зборів Російської Федерації, парламенту Французької Республіки, Всекитайських Зборів народних представників як законодавчих органів країн - гарантів нашої національної безпеки, із закликом підтримати цю ініціативу сприятиме зміцненню миру і міжнародної безпеки.
Голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус поінформував про рішення Комітету рекомендувати парламенту направити проект постанови на доопрацювання.
Парламентарії під час обговорення висловили діаметрально протилежні думки. Прихильники прийняття Заяви наголошували на тому, що Верховна Рада має прийняти "простий постулат: ті, хто спонукав до відмови від ядерного статусу, ті, хто скористався з нашої ядерної зброї, мають вибудувати чіткий і прозорий механізм забезпечення суверенної цілісності і недоторканності держави".
Їхні опоненти зазначали, що необхідно "обережно піднімати питання про додаткові гарантії без'ядерного статусу" і переконували у тому, що "набагато важливішим для України є приєднання до найбільш ефективної системи міжнародної безпеки - Північноатлантичного Союзу".
Деякі промовці пропонували відкласти розгляд питання, оскільки воно не на часі і повернутися до нього згодом. Пропонувалося також підтримати пропозицію профільного Комітету про створення спеціальної групи за участю депутатів з Комітетів у закордонних справах, з питань оборони і безпеки і фахівців Міністерств закордонних справ і оборони для глибшого вивчення питання.
Верховна Рада прийняла проект постанови за основу 338 голосами.
Парламентарії далі розглянули низку законопроектів у другому читанні. Розглянувши поправки до проекту закону про внесення змін до Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", народні депутати прийняли законопроект у цілому.
Головуючий поінформував про обрання народних депутатів С.Соболєва і А.Шкіля заступниками голови депутатської фракції БЮТ згідно з протоколом засідання депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко" (політичних партій "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", Українська соціал-демократична партія, партія "Реформи і Порядок") від 10 лютого 2010 року.
Народні депутати розглянули поправки до проекту закону про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Перший заступник голови Комітету з питань економічної політики Сергій Осика повідомив, що сьогодні завершується процедура розгляду поправок. Профільний Комітет просить народних депутатів повернутися до 133-ї поправки з огляду на те, що ця поправка містить в собі важливе положення про оскарження, яке дає можливість хоч деякої незалежної експертизи і разом з правом на судове оскарження право хоч якось розбиратися в питаннях, що кожного разу виникають у питаннях закупівель.
Підтримавши 133-ю поправку, народні депутати розглянули низку інших поправок і прийняли законопроект в цілому 245 голосами.
В цілому як закони були прийняті проекти законів: про внесення змін до Закону "Про захист тварин від жорстокого поводження" (щодо уточнення норм та термінів); про внесення змін до Закону "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність"; про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо формування статутних капіталів господарських товариств); про внесення змін до Закону "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії"; про внесення зміни до статті 41 Господарського процесуального кодексу України (щодо призначення судових експертиз); про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав перегляду судових рішень; про внесення змін до деяких законів України щодо визначення порядку та строків зберігання деяких категорій документів.
За результатами розгляду відхилені законопроекти про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України щодо колективного сільськогосподарського підприємства і про внесення змін до деяких законів України з питань діяльності неприбуткових організацій.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати розглянули проект постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин порушення Конституції України та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу. Проголосувавши за кожен пункт проекту окремо і врахувавши деякі пропозиції, парламентарії прийняли проект постанови в цілому 334 голосами.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд питань порядку денного. Розглянувши поправки до доопрацьованого Закону "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" з пропозиціями Президента України, парламентарії прийняли його у новій редакції.
Проект закону про внесення змін до статті 11 Закону "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (щодо короткотермінового відвідування) доповів народний депутат Юрій Ключковський. Він запропонував надати право громадянам-резидентам, які на законних підставах тимчасово проживають за кордоном (навчаються, працюють за трудовим договором (контрактом) або перебувають у шлюбі з іноземним громадянином) та перебувають на тимчасовому консульському обліку у закордонних дипломатичних установах України, у разі короткотермінового відвідання України тимчасово ввозити транспортні засоби для власних потреб на термін до 60 днів без сплати ввізного мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів.
Народний депутат А.Мартинюк під час обговорення вніс пропозицію додати до проекту норму, згідно з якою громадянин, який тимчасово ввозить автомобіль, бере на себе зобов'язання повернутися на цьому автомобілі назад. За його словами, це перешкодить громадянам займатися контрабандою.
Законопроект був прийнятий за основу, а з урахуванням поправки народного депутата А.Мартинюка в цілому 343 голосами.
Про суть трьох законопроектів, які стосувалися особливостей застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи доповіли виконуючий обов'язки міністра фінансів Ігор Уманський, народні депутати Анатолій Гриценко та Юлія Новікова.
Голова Комітету з питань податкової та митної політики Сергій Терьохін повідомив, що Комітет рекомендував Верховній Раді направити всі три законопроекти на доопрацювання. С.Терьохін охарактеризував усі проекти і поінформував про рішення профільного комітету звернутися до Кабінету Міністрів з проханням надати новий комплексний законопроект про спрощену систему оподаткування малого і середнього бізнесу.
За результатами голосування за основу був прийнятий один із законопроектів. автором якого є народний депутат І.Акимова.
Верховна Рада прийняла за основу законопроекти про внесення змін до підпункту "з" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"; про внесення змін до статті 5 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (щодо скорочення фінансових витрат при повторній сплаті податкових зобов'язань).
За основу та в цілому був прийнятий законопроект про внесення змін до Закону "Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої" (щодо ставки акцизного збору на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду).
Народні депутати розглянули три законопроекти, які стосувалися внесення змін до Закону "Про Єдиний митний тариф" (щодо процедури застосування особливих видів мита), (щодо розміру ставок) та (щодо мита на електричні провідники).
За результатами голосувань усі три проекти були відхилені.
Верховна Рада відхилила законопроект про внесення зміни до Закону "Про внесення змін до деяких законів України" (щодо скасування окремих положень, що не узгоджуються з чинним законодавством).
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання шостої сесії відбудеться у п'ятницю, 12 лютого.