У СЕРЕДУ, 17 ЛЮТОГО, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про результати роботи Верховної Ради на пленарних засіданнях 16 лютого.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями. В одному з виступів народний депутат Сергій Сас заявив, що він, аналізуючи Закон "Про Регламент Верховної Ради України", прийнятий Верховною Радою 10 лютого, підписаний Президентом України і оприлюднений сьогодні у газеті "Голос України", відзначив, що у тексті закону з'явилися деякі положення, які не були предметом розгляду під час прийняття рішення Верховною Радою. Мова йшла про те, що приймається закон в редакції 2008 року. Але, у статті 75 Регламенту з'явилося положення: "рішення щодо кандидатур на посаду Голови Верховної Ради приймається таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. При цьому процедура ad hoc, передбачена статтею 50 цього Регламенту, не застосовується".
С.Сас також звернув увагу на частину шосту, у якій зазначено, що для обрання таємним голосуванням Голови Верховної Ради потрібно, щоб у голосуванні взяли участь дві третини народних депутатів. Така ж позиція, за його словами, зазначена при відкликанні Голови Верховної Ради у частині 4 статті 77.
С.Сас повідомив, що Комітет з питань Регламенту перед візуванням законопроекту проаналізував положення, які приймалися Верховною Радою, і зазначив, що такі зміни до проекту внесені не були.
С.Сас звернувся до Голови Верховної Ради В.Литвина з вимогою, щоб він дав доручення Комітету з питань Регламенту розглянути дану ситуацію і прийняти відповідне рішення.
В.Литвин, підсумовуючи виступи, у відповідь на вимогу народного депутата С.Саса нагадав, що під час прийняття закону було внесено дві поправки народних депутатів А.Мартинюка і Ю.Кармазіна. Він послався на стенограму засідання, згідно з якою Комітет документ завізував, всі служби документ завізували з урахуванням цих двох поправок.
Народний депутат Олександр Єфремов заявив, що набрав чинності як закон Регламент Верховної Ради, згідно з яким коаліція має надати підписи 226 народних депутатів, які підтверджували б діяльність коаліції. "В іншому разі необхідно оголосити про припинення діяльності коаліції", - сказав він.
О.Єфремов звернувся до Голови Верховної Ради України Володимира Литвина з проханням офіційно оголосити у сесійному залі факт існування коаліції.
В.Литвин нагадав, коли формувалася коаліція, у Верховної Ради була проблема з Регламентом у зв'язку з тим, що Конституційний Суд визнавав неконституційним Регламент Верховної Ради. А відтак, діяла конституційна норма, згідно з якою коаліцію формують депутатські фракції, які повинні в сукупності мати більшість народних депутатів України.
Головуючий зачитав статтю 83 Конституції, згідно з якою у Верховній Раді за результатами виборів на основі узгодження політичних позицій формується коаліція з депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
В.Литвин звернув увагу на те, що у Регламенті Верховної Ради, який став законом, більш детально прописано порядок і процедура формування припинення діяльності коаліції. У статті 61 пункт 4 зазначається: "До коаліційної угоди додаються списки членів депутатських фракцій, що сформували коаліцію з особистими підписами народних депутатів. Списки членів депутатських фракцій є невід'ємною складовою угоди".
Головуючий нагадав про дискусії у сесійному залі з приводу припинення діяльності коаліції. В.Литвин також нагадав про свою позицію: "Дайте 226 підписів, тоді буде інша коаліція. А поки іншої немає, діє ця коаліція".
В.Литвин наголосив на необхідності зробити все, щоб Верховна Рада України працювали і ніхто не скористався правом дочасного її розпуску. "Бо за нинішнього виборчого закону нічого не зміниться, будуть ті ж обличчя у Верховній Раді, тільки будуть витрачені державні кошти", - сказав він.
Голова Верховної Ради України далі нагадав, що стаття 68 Регламенту чітко визначає обставини припинення діяльності коаліції: "1.Діяльність коаліції припиняється у разі припинення повноважень Верховної Ради відповідного скликання.
2. Зменшення чисельного складу коаліції до кількості народних депутатів меншої ніж визначено Конституцією України.
3. Прийняття коаліцією рішення про припинення своєї діяльності".
За словами В.Литвина, у даному випадку можна говорити про статтю 66 пункт 2. Він звернувся до Ради коаліції, до всієї коаліції з проханням надати всі документи, які підтверджують діяльність коаліції. В.Литвин послався на статтю 65 Регламенту, у якій мова йде про те, що може бути у разі, якщо одна фракція виходить, - наступає десятиденний термін для того, щоб або відкликати своє рішення або не відкликати.
В.Литвин звернувся до коаліції у десятиденний термін надати документи про існування коаліції. "Якщо документів не буде, тоді будуть інші реалії, про які ми будемо говорити, а саме про те, що нам треба формувати коаліцію", - сказав він.
В.Литвин доручив апарату Верховної Ради надати перелік питань, які Верховна Рада має розв'язати у зв'язку з тим, що Регламент набув статусу закону.
Голова Верховної Ради України також звернувся до народних депутатів з проханням прибрати зі своїх робочих місць всю символіку, яка визначає їхню політичну приналежність. "Регламент забороняє, щоб у сесійній залі були інші предмети, плакати, прапорці, які не відносяться до діяльності Верховної Ради. В іншому випадку це буде зроблено працівниками апарату. Давайте Верховну Раду не перетворювати на партійні штаби", - зазначив він.
Народні депутати, приступивши до розгляду питань порядку денного, обговорили проект закону про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання.
Міністр юстиції Микола Оніщук нагадав, що Договір між Україною і Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарань було підписано 12 червня 2009 року в місті Києві. Відповідно до Кримінального кодексу, зокрема його частини другої статті 10-ї, іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них на підставі цього Кодексу, можуть бути передані для відбування покарання за вчинений злочин тій державі, громадянами якої вони є, якщо така передача передбачена міжнародним договором.
За словами доповідача, метою Договору є створення правових підстав для передачі засуджених осіб для подальшого відбування ними покарання на території тієї держави, громадянами якої вони є, а також визначення відповідного механізму співпраці компетентних органів обох держав в зв'язку з такою передачею. Наслідком договору є сприяння досягненню цілей правосуддя та соціальної реабілітації засуджених.
Голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус повідомив, що Комітет рекомендує парламенту ратифікувати Договір.
Верховна Рада ратифікувала 305 голосами Договір між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання.
Проект закону про земельні аукціони доповів заступник голови Державного комітету із земельних ресурсів Володимир Кулініч. Він зазначив, що цим проектом пропонується запровадити прозорий механізм підготовки, проведення земельних аукціонів, законодавчо врегулювати порядок та організацію аукціонної діяльності.
Голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Бевзенко поінформував про рішення Комітету рекомендувати Верховній Раді відхилити цей законопроект, а питання проведення аукціонів врегулювати в законі про ринок земель.
В.Бевзенко зазначив, що поданий урядом законопроект має чисельні недоліки та не повною мірою врегульовує питання проведення земельних аукціонів. Поза увагою залишилися такі принципові питання щодо проведення аукціонів, як проведення повторного аукціону, проведення аукціону з можливістю зниження ціни, порядок оформлення результатів аукціонів його організатором, порядок сплати ціни та розірвання договору у разі невиконання обов'язку зі сплати ціни, порядок передачі земельної ділянки переможцю аукціону, відповідальність за недоліки земельної ділянки, проданої з аукціону, оскарження договорів, укладених з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, відповідальність організатора аукціону перед особами, права яких порушені при проведенні аукціону.
Доповідач повідомив, що незважаючи на наявність значних недоліків у законопроекті, Комітет повторно його розглянув другого грудня минулого року і вважає, що в цій ситуації доцільніше силами Комітету та суб'єктів законодавчої ініціативи усунути недоліки під час підготовки для розгляду у другому читанні.
Народні депутати під час обговорення висловлювалися за направлення проект на доопрацювання або його відхилення.
За результатами голосування законопроект був відхилений ("за" - 128 голосів).
Проект закону про внесення змін до Закону "Про особисте селянське господарство" у новій редакції доповів секретар Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Роман Ткач. Він зазначив, що цим проектом визначаються статус майна, що використовується для ведення особистого селянського господарства, особливості діяльності членів особистого селянського господарства, їх права та обов'язки, порядок надання пенсійного забезпечення та соціального страхування членів ОСГ, порядок надання державної підтримки особистим селянським господарствам, порядок ведення обліку і звітності особистих селянських господарств.
За словами доповідача, головним критерієм при визначенні осіб, які відносяться до членів особистих селянських господарств є те, що членами ОСГ будуть реєструватися тільки ті, хто має можливість реалізувати свою продукцію, тобто отримувати грошовий дохід, або ті, хто займається зеленим туризмом. Зареєстровані членом ОСГ не будуть вважатися підприємствами, але будуть сплачувати податок, з якого відрахування будуть йти в місцевий бюджет, в Пенсійний фонд і у Фонд соціального страхування.
Р.Ткач зазначив, що цей проект не розв'язує всіх проблем, але у ньому вперше зроблено такий підхід - відв'язати особисте селянське господарство від розміру земельної ділянки.
Під час обговорення парламентарії підтримали деякі положення проекту. Водночас вони висловили низку зауважень, які на їхню думку, необхідно врахувати під час доопрацювання.
Народні депутати пропонували направити законопроект на повторне перше читання. Під час голосування проект не набрав необхідної кількості голосів для прийняття у першому читанні і був направлений на доопрацювання.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати обговорили проект Закону про внесення змін до Закону "Про особисте селянське господарство" (щодо реєстрації в державній службі зайнятості). Про його суть доповіла міністр праці та соціальної політики Людмила Денісова. Вона зазначила, що у міністерстві поділяють підходи авторів попереднього законопроекту. За її словами, урядовим проектом на відміну від депутатського передбачається в чинному законі уточнити визначення "особисте селянське господарство", а також вести нові визначення: "ведення особистого селянського господарства" та "членство в особистому селянському господарстві" і визначити порядок набуття та припинення такого членства.
Л.Денісова звернулася до народних депутатів з проханням підтримати законопроект, прийняття якого дозволить врегулювати проблемне питання для близько 4,8 мільйона домогосподарств.
Секретар Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Роман Ткач поінформував про рішення Комітету рекомендувати парламенту повернути законопроект на доопрацювання.
Р.Ткач зазначив, що запропоновані у законопроекті поняття "особисте селянське господарство", "члени особистого селянського господарства" носять дискримінаційний характер, оскільки членство в особистому селянському господарстві пов'язується виключно із наявністю у власності або в оренді земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. І не враховується факт, що сільські мешканці можуть мати у власності інше майно, яке використовується для ведення особистого селянського господарства.
За його словами, цього законопроекту не потрібно, бо діє чинна Постанова Кабінету Міністрів, але все ж таки у ньому є норми, які можна якоюсь мірою поєднати із нормами, проголосованими у попередньому законопроекті.
Р.Ткач звернувся до міністра праці та соціальної політики з пропозицією спільно розробити єдиний законопроект, "який раз і назавжди позбавить селян примусу ставати фіктивно безробітними у зв'язку з тим, що вони не мають місця роботи".
За результатами голосування законопроект був відхилений.
Головуючий перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Лавринович оголосив ранкове засідання закритим.
Наступне пленарне засідання шостої сесії відбудеться у четвер, 18 лютого.