У ЧЕТВЕР, 17 ГРУДНЯ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ П'ЯТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Головуючий Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Лавринович на початку ранкового засідання поінформував про підсумки роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 16 грудня 2009 року.
Народний депутат Олександр Єфремов повідомив про те, що на автотрасі між Херсоном і Миколаєвим внаслідок складних погодних умов, пов'язаних із сильним снігопадом, заблоковані сотні автомобілів з водіями та пасажирами. За його словами, їхньому життю загрожує реальна небезпека. О.Єфремов запропонував керівництву Верховної Ради України звернутися до Міністерства з питань надзвичайних ситуацій з проханням вжити всіх можливих заходів для надання допомоги автомобілістам, зокрема, задіяти вертольоти полку ООН, який базується неподалік, для евакуації громадян. Парламентарії підтримали цю пропозицію.
Народні депутати розглянули питання ратифікації. Верховна Рада дала згоду на обов'язковість Рамкової угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Індонезія про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях; Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації щодо заходів з охорони технологій у зв'язку зі співробітництвом у сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях і в створенні та експлуатації ракетно-космічної і ракетної техніки; Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Урядом Республіки Корея про внесення змін до Торговельної угоди між Урядом України та Урядом Республіки Корея від 30 листопада 1995 року.
Народні депутати також ухвалили закон про прийняття Рекомендації Ради Митного Співробітництва стосовно внесення змін до Конвенції про створення Ради Митного Співробітництва і закон про приєднання України до Конвенції про колізії законів, які стосуються форми заповітів.
За пропозицією керівників депутатських фракцій парламентарії розглянули два законопроекти, які стосувалися інформування громадян щодо наявності у продукції генетично модифікованих організмів.
Перший законопроект - щодо надання інформації про вміст у продукції генетично модифікованих компонентів - доповів народний депутат Олег Зарубінський. Цей законопроект, за його словами, передбачає зміни до закону "Про захист прав споживачів", а також до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Автор пропонує у чинному законі передбачити, що позначки застосовуються не лише щодо продукції, яка містить ГМО, але й щодо тих харчових продуктів, які не містять таких організмів, а також додати в закон нову частину 6-1, якою передбачити вимогу для виробників (продавців) замінювати протягом тижня недостовірну інформацію про товар, в разі якщо такий товар шкодить життю, здоров'ю, або майну споживача.
Змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити відповідальність за надання недостовірної інформації.
Народні депутати під час обговорення підтримали законопроект, який, за їхніми словами, надасть можливість споживачу "знати правду про всі складові, про всі технології, які застосовуються у виробництві харчових продуктів, і вже після цього робити свій вибір".
Верховна Рада прийняла законопроект за основу та в цілому 352 голосами.
Інший законопроект - про внесення змін до Закону "Про безпечність та якість харчових продуктів" (щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів) - доповів народний депутат Андрій Павловський. Він запропонував до вимог етикування продуктів, додати ще один показник про обов'язкове інформування щодо вмісту ГМО в продуктах харчування.
Парламентарії підтримали і цей проект за основу і в цілому 375 голосами.
Проект закону про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України доповів Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Олександр Єфремов. Він нагадав, що Закон "Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію, тимчасові спеціальні слідчі комісії Верховної Ради України" рішенням Конституційного Суду України від 10 вересня 2009 року визнаний неконституційним та втратив чинність.
Враховуючи те, що Конституційний Суд України розглянув закон не по суті і визнав його неконституційним у зв'язку з порушенням конституційної процедури прийняття чинності, зазначивши при цьому, що повторно розглянутий закон має містити дату його повторного прийняття 3 березня 2009 року і підпис Голови Верховної Ради України, який є свідченням відповідності змісту закону, прийнятому парламентом рішення, Комітет на своєму засіданні 23 вересня 2009 року розглянув пропозицію членів Комітету про внесення на розгляд Верховної Ради нового законопроекту, який підготовлений на основі закону, прийнятого 3 березня 2009 року.
О.Єфремов зазначив, що при цьому Комітет у черговий раз звернув увагу на те, що Конституційний Суд ухвалив рішення про неконституційність цього закону на закритому засіданні в порушення вимог статті 153 Конституції України, згідно з якою порядок, організацію і діяльність Конституційного Суду, процедура розгляду ним справ визначається Законом "Про Конституційний Суд України", регулюється лише організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України, а процедура розгляду ними справ згідно з положенням частини другої статті 3 цього закону визначається не законом, а актом про організацію внутрішньої його діяльності, тобто регламентом, що ставить під сумнів конституційність прийнятих ним рішень.
Комітет рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект за основу і в цілому.
У виступах народні депутати звернули увагу на те, що цей законопроект має довгу і цікаву історію. За словами промовців, "законопроект треба занести в Книгу рекордів Гіннеса, бо із дня прийняття Конституції України 96-го року 89-а стаття Конституції дає право парламенту створювати комісії і разом з тим ця стаття визначає, що діяльність таких комісій повинна регламентуватися законом про ці комісії".
Зазначалося також, що жоден із президентів не хотів визнавати і не визнають до цього часу цього закону, тому що ним дається і унормовується діяльність цих комісій. Зверталася увага на те, що Конституційний Суд знайшов дрібні зачіпки, якими скористався за пропозицією тих, хто не хоче цього закону. Промовці пропонували знову прийняти цей закон і направити на підпис Президентові України.
За результатами обговорення законопроект був прийнятий за основу 370 голосами.
Заяву фракцій БЮТ і "Наша Україна-Народна Самооборона" щодо розгляду наступним питанням законопроекту про внесення змін до Закону "Про вибори Президента України" (щодо унеможливлення фальсифікацій у виборчому процесі) озвучив народний депутат Роман Зварич. Він зазначив, що фракції наполягають на розгляді законопроекту з огляду на необхідність врахувати висновки Венеціанської комісії до нього.
Головуючий Перший заступник Голови Верховної Ради України О.Лавринович пояснив, що проект не включений до порядку денного сесії, хоча є сьогодні в розкладі засідання для включення до порядку денного сесії і прийняття рішення. О.Лавринович сказав, що він буде розглядатися тоді, коли буде розглядатися відповідний розділу порядку денного.
Народні депутати заслухали Звіт Тимчасової спеціальної комісії з питань реформування Служби безпеки України та його законодавчого забезпечення.
Голова цієї Тимчасової спеціальної комісії Олександр Скибінецький привернув увагу до найгостріших, на погляд членів комісії, проблем реформування СБУ. До цих проблем він відніс проблеми перетворення СБУ на сучасну спецслужбу демократичної держави, її демілітаризацію, підконтрольність, підзвітність громадянському суспільству, найперше, парламентському контролю, зміцнення принципу, коли Служба безпеки служить захисту прав громадян та інтересів держави.
Разом з тим, Радою національної безпеки і оборони і указами Президента України затверджені Концепція та програма реформування Служби безпеки. Цими документами ставиться завдання перетворити її на суто контррозвідувальний орган без правоохоронних функцій. Комісія вважає це передчасним.
О.Скибінецький зазначив, що комісія пропонує розв'язувати названі ним проблеми через прийняття і затвердження нової редакції Закону "Про Службу безпеки України". Такий проект схвалений комісією і поданий на перше читання. Члени Комісії пропонують Верховній Раді прийняти звіт до відома і продовжити її роботу на шість місяців для доопрацювання законопроекту про СБУ, внесення змін до чинних законів України, які пов'язані з прийняттям цього закону і законодавчого врегулювання діяльності Служби безпеки.
За результатами заслуховування Верховна Рада схвалила попередній звіт ТСК, ухваливши відповідну постанову, і продовжила діяльність Комісії.
Парламентарії також заслухали звіт Тимчасової слідчої комісії для перевірки дотримання законодавства України при проведенні реконструкції Національного спортивного комплексу "Олімпійський", який представив Голова Комісії Равіль Сафіуллін. Він повідомив, що Комісія опрацювала 534 документи, закони, акти Президента України, Кабінету Міністрів, інші матеріали міністерств і відомств, які викладені на більш ніж 6 тисячах сторінок. Крім цього, було проведено шість засідань Комісії за участю фахівців, експертів і представників організацій, які мають пряме відношення до реконструкції НСК "Олімпійський".
Р.Сафіуллін повідомив, що Комісія виявила факти нецільового використання державних коштів на реконструкцію, інші недоліки.
Згідно з постановою про утворення цієї Комісії її роботу буде продовжено.
Схвалено було звіт ще однієї Тимчасової слідчої комісії - з питань розслідування фактів порушення посадовими особами державних адміністрацій Київської області Конституції України і чинного законодавства України при наданні та переоформленні прав на земельні ділянки. Роботу цієї Комісії також було продовжено.
Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи доповіла народний депутат Катерина Ващук. Вона зазначила, що метою проекту є відновлення створених для агропромислового комплексу сприятливих умов запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи. Зокрема, пропонується запровадити без обмеження у часі спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства. За словами доповідачки, завдяки цьому режиму в розпорядженні сільгосптоваровиробників лише у 2009 році залишиться 7,4 млрд. гривень.
Проектом також передбачається продовжити без обмеження у часі дію фіксованого сільськогосподарського податку. К.Ващук пояснила, що цей податок у 2007 року, за даними ДПА, забезпечив зниження податкового навантаження на сільгосптоваровиробників у сумі 2,5 млрд. гривень. "Таке оподаткування діяло у попередні роки і довело свою доцільність та ефективність", - сказала вона.
Серед пропозицій цього проекту також призупинення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах; законодавче забезпечення введення державних стандартів на м'ясну продукцію; врегулювання проблеми щодо оплати аграрним фондом послуг елеваторів на зберігання зерна продовольчого резерву; встановлення норми щорічно при підготовці проекту закону про Державний бюджет на відповідний рік, починаючи з Державного бюджету України на 2010 рік, передбачати норму, згідно з якою сума податку на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти та іншу продукцію переробки худоби, закупленої у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно тощо), спрямовується до спеціального фонду Державного бюджету з подальшим використанням його на здійснення виплати доплат на 1 корову у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.
К.Ващук наголосила, що неприйняття цих норм призведе до значних втрат для підприємств агропромислового комплексу, тому вони потребують термінового відновлення.
Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Микола Присяжнюк повідомив рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу. Він назвав проект необхідним з огляду на те, що селяни повинні будуть заплатити близько двох мільярдів гривень податку, передбачених державою як пільги.
Народні депутати підтримали позицію авторів і профільного комітету. За результатами голосування законопроект був прийнятий за основу 318 голосами.
Парламентарії продовжили заслуховування звітів тимчасових слідчих комісій.
Звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин щодо порушень вимог законодавства України при відчуженні пакетів акцій, що перебувають у державній власності, акціонерних товариств у галузі сільськогосподарського машинобудування у зв'язку з діяльністю Відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Украгромашінвест", а також з'ясування обставин доведення до банкрутства Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" представив член цієї Комісії Володимир Скубенко.
Верховна Рада не підтримала проект постанови про звіт цієї Комісії, продовживши її роботу до 20 березня 2010 року.
За результатами звіту припинено діяльність Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин порушення Конституції України і законів України під час проведення позачергових виборів до Тернопільської обласної ради 15 березня 2009 року та фактів фальсифікації їх результатів.
Верховна Рада не підтримала проект постанови про звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин смерті народного депутата України IV скликання І.Плужникова та заволодіння невідомими особами його власністю, акціями телекомпанії "Інтер". Комісія продовжить свою роботу.
Звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин щодо самовільного захоплення земельних ділянок, незаконного будівництва у м. Сімферополі жилих, офісних і розважальних центрів, а також бездіяльності правоохоронних органів представив голова Комісії Василь Кисельов. За його словами, Комісією встановлено, що в Автономній Республіці Крим через бездіяльність правоохоронних органів має місце зрощення місцевої влади з представниками кримінального бізнесу.
В.Кисельов повідомив, що Комісією в результаті проведеного розслідування встановлені факти порушення законодавства у сферах містобудування та землекористування. Голова Комісії наголосив на бездіяльності контролюючих органів, якими, за його словами, не вжито дієвих заходів щодо притягнення до відповідальності замовників та підрядників об'єктів будівництва, збудованих самочинно та прийнятих в експлуатацію без відповідної документації на будівництво.
В.Кисельов також заявив, що правоохоронні органи не вжили заходів щодо притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб контролюючих органів та місцевого самоврядування за встановленими фактами.
За підсумками заслуховування звіту Верховна Рада прийняла постанову, виключивши деякі пункти, в цілому 241 голосом.
На цьому вечірнє пленарне засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання п'ятої сесії відбудеться у п'ятницю, 18 грудня.