У ВIВТОРОК, 22 ЧЕРВНЯ, П’ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.

Народні депутати сьогодні, у День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни, 63–ї річниці початку Великої Вітчизняної війни, хвилиною мовчання вшанували пам’ять всіх загиблих у її роки.

Присягу на вірність Україні склав народний депутат України Антон Кіссе, обраний на довиборах у 136-му окрузі м. Одеси. Він пообіцяв оберігати суверенітет і незалежність України і віддано служити батьківщині.

Далі народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. З інформацією Кабінету Міністрів про виконання конституційних повноважень, здійснюваних ним у сфері оборони виступив міністр оборони України Євген Марчук. Він зазначив, що в основному вдалося досягти відповідної законодавчої ієрархії, яка регламентує діяльність уряду у сфері оборони, включаючи Конституцію України, а також прийнятий в минулому році Закон України "Про основи національної безпеки і оборони України", воєнну доктрину, проекти указів Президента України про стратегічний і оборонний бюлетень України на період до 2015 року та перелік реальних і потенційних загроз національній безпеці у воєнній сфері та завдання Збройним силам України, які схвалені Радою національної безпеки і оборони.

З огляду на значимість та важливість завдань щодо забезпечення  обороноздатності і національної безпеки України утворено Державну комісію з питань реформування розвитку Збройних Сил, інших військових формувань, озброєння та військової техніки. За час її роботи були розглянуті фундаментальні і ключові проблеми у сфері оборони держави та визначені шляхи їх вирішення.

Є.Марчук далі зазначив, що вперше за роки незалежності в минулому році оборонний бюджет був профінансований на 100 відсотків від запланованого. У поточному році визначено найбільший за роки незалежності бюджет, який за перше півріччя профінансований повністю.

З метою створення загальнодержавної системи оборони і планування, поліпшення прозорості складання оборонних програм, формування оборонного бюджету України за ініціативою уряду був розроблений проект закону про організацію оборонного планування. Завершено проведення оборонного огляду в Україні.

Далі міністр зазначив, що у 2003-2004 роках в умовах фактичного існування бюджету проїдання вдалося провести повноцінне та планове фінансування об'єднаних сил швидкого реагування, досягти значних зрушень у підготовці всіх компонентів цієї структури. Головна увага приділялася комплектуванню з'єднань і військових частин військовослужбовцями за контрактом, забезпечення їх найбільш боєздатними модернізованими зразками озброєння та військової техніки, матеріально-технічними засобами.

З прийняттям Верховною Радою Закону про внесення змін до статті 3-ої Закону України "Про Збройні сили" розпочато структурну перебудову Збройних сил з чотиривидової на трьохвидову.

За словами міністра, Кабінетом Міністрів виконана значна робота щодо розробки мобілізаційного плану держави, на особливий період у якому враховані сучасні реалії та новітні воєнно-наукові дослідження.

У Міністерстві оборони триває процес щодо створення нової структури військового резерву людських ресурсів. Підготовлений законопроект про службу у резерві та Указ Президента України про структуру військового резерву людських ресурсів. Поступово вирішується проблема професіоналізації Збройних сил України. Протягом 2003-2004 років виконано комплекс заходів, пов'язаних із створенням умов для проходження військової служби військовослужбовців за контрактом. Сьогодні це уже 42 тисячі осіб. Зокрема профінансовано переобладнання 11 казарм під комфортабельні гуртожитки. За два останні роки рівень грошового утримання військовослужбовців за контрактом збільшено у середньому на 70 відсотків. Ці заходи дають підстави для зменшення терміну служби військовослужбовців строкової служби з 18 місяців до 12 уже в 2005 році.

З метою удосконалення функціонування оборонно-промислового комплексу уряд затвердив Державну програму реформування та розвитку озброєння оборонно-промислового комплексу на період до 2010 року. Реалізація державної програми дозволить забезпечити розвиток озброєння військової техніки на мінімальному рівні, провести модернізацію і продовження ресурсу та закупівлю відповідної кількості основних типів озброєння, об'єднання сил швидкого реагування перш за все.

Є.Марчук також поінформував про модернізацію танку "Т-64Б" та випробування військово-транспортного літака "АН-70", які продовжуються і на що у бюджеті поточного року виділені значні кошти. Позитивних зрушень досягнуто у реформування військової освіти та кадрової політики. Підготовлена широкоформатна програма, яка кореспондується із програмою реформування Збройних Сил, яка буде сприяти значній оптимізації військової освіти.

Завершуючи свій виступ, Євген Марчук наголосив на тому, що уряд уперше за року незалежності підійшов системно до вирішення проблем у сфері оборони. Це дозволило на підставі створеної законодавчої бази здійснити довгострокове планування з урахуванням завдань, що стоять перед воєнною організацією держави та її економічними можливості.

Міністр зупинився на проблемах, які треба розв’язати. Першою з них, він назвав неприйняття Закону України про внесення змін до Закону України "Про чисельність Збройних Сил на 2000-2005 роки", що не дозволяє в повному обсязі реалізувати вимоги Закону про державні гарантії соціального захисту.

Крім того, зволікання з прийняттям цього закону призводить до додаткових витрат на утримання інфраструктури, яка не має перспективи для подальшого використання у Збройних Силах. Неможливість вивільнення фінансових ресурсів майже 440 млн. грн. в бюджеті 2005 року для розвитку і покращання грошового утримання військовослужбовців, необхідності збільшення обсягу призову у 2004 році. Ми планували в цій програмі, в цьому році зменшити на 14 тис. осіб призов військовослужбовців строкової служби.

Зростання приведе також до зростання вартості проведення заходів реформування на 175 млн.

Аналіз досвіду останніх збройних конфліктів, за словами міністра, висвітлює нагальну потребу у нарощуванні та розвитку можливостей сил засобів національної воєнної розвідки. А для цього треба суттєво змінити структури воєнного бюджету.

Євген Марчук запевнив народних депутатів у тому, що Збройні Сили України є надійним гарантом територіальної цілісності і недоторканості кордонів нашої держави і готові до виконання покладених на них завдань.

Відповідаючи на запитання народних депутатів стосовно кількості генералів у Збройних Силах та прийняття нової воєнної доктрини, Є.Марчук повідомив, що в Програмі реформування Збройних сил на 2010 - 2015 роки передбачено 121 генерал (зараз 221), що є оптимальною величиною до тієї чисельності, яка передбачається. Що стосується прийняття нової воєнної доктрини, то сьогодні є нова редакція воєнної доктрини, яка відповідає реаліям сучасного світу, визначає загрози воєнній безпеці, загрози Україні, які можуть трансформуватися в інші види небезпек. Є.Марчук висловив думку, що її затвердження завершить ієрархію законодавчого забезпечення діяльності всієї оборонної організації держави.

Міністр також відповів на інші запитання народних депутатів. які стосувалися виконання деяких державних програм, перебування українського миротворчого контингенту в Іраку та джерел його фінансування, вирішення питань соціального захисту військовослужбовців тощо.

Від профільного Комітету з питань національної безпеки і оборони співдоповідав Голова Комітету Георгій Крючков. він детально проаналізував стан Збройних Сил України, у якому вони перебувають. Г.Крючков висловив глибоку стурбованість народних депутатів надзвичайно важливим напрямком державного будівництва.

Голова парламентського Комітету зазначив: „Ми дійшли критичної межі, стоїмо перед вибором: або рішуче і радикально змінимо ситуацію, або, керуючись популістськими мотивами, передвиборними міркуваннями, залишимо все так, як склалося і приречемо наші Збройні сили на незворотну деградацію”.

Г.Крючков висловив здивування непослідовністю у здійсненні затверджених програм реформування Збройних сил, а також тим, що ця робота проводиться не в правовому полі.

Ситуація, що склалася у Збройних Силах, на його думку, вимагає негайних, радикальних кроків. Головним Г.Крючков вважає змінити на всіх рівнях ставлення до проблем оборони, передусім до потреб Збройних сил - серцевини воєнної організації держави.

Голова Комітету зазначив, що насамперед потрібно негайно прийняти закон про чисельність Збройних сил, Державній комісії з реформування і розвитку Збройних сил невідкладно визначитись з перспективами розвитку Збройних сил і всієї воєнної організації держави, уряду забезпечити в повному обсязі фінансування програм реформування Збройних сил, визначені законом соціальні гарантії військовослужбовців, заходів із збереження в пожежовибухобезпечному стані та утилізації боєприпасів, вирішення долі сотень військових містечок, військового майна, яке вивільняється. Кабінету Міністрів запропоновано грунтовно зайнятися проблемами оборонно-промислового комплексу, не допустити його остаточного знищення, визначитися з порядком і конкретними строками усунення соціальної несправедливості, кричущих диспропорцій в розмірах пенсійного забезпечення військовослужбовців залежно від часу виходу їх на пенсію.

Зауваження, пропозиції щодо функціонування, реформуванню і розвитку Збройних сил висловив Голова Рахункової палати Валентин Симоненко. Він повідомив, що результати перевірок і аналіз бюджетного фінансування оборонних потреб держави протягом п’яти років, проведений Рахунковою палатою, свідчить про глибокі розходження між поставленою метою і завданнями і фактичним станом справ у цій сфері.

В.Симоненко зазначив, що уряд разом з міністерством фінансів та міністерством оборони не забезпечили належний рівень управління координацією воєнних бюджетних програм. Жодна з них за 10 років не виконані. Системним упущенням В.Симоненко назвав те, що уряд не визначає пріоритетні оборонні програми, втрачається контроль за їх виконанням, у результаті чого 349 млн. грн. використано неефективно і фактично втрачено для розв’язання найгостріших проблем оборонного комплексу.

Перевірки Рахункової палати свідчать про те, що уряд прийняттям важливих для держави програм лише звітує про намір їх виконувати, не передбачаючи при цьому фінансування, звітності та контролю.

В.Симоненко вважає, що потрібна програма хірургічного втручання у механізм управління цими програмами, потрібно переглянути Державну програму реформування Збройних сил, надавши їй статус національної.

Під час обговорення питання народні депутати звертали увагу на ті питання, які їх хвилювали, висловлювали позицію різних політичних сил на стан Збройних сил. Серед критичних висловлювань звучали і конструктивні щодо подальшого реформування Збройних сил, їх оснащення сучасними системами озброєння, скорочення чисельності та соціального захисту звільнених з лав військовослужбовців.

Розглянувши питання, народні депутати прийняли постанову, якою роботу Кабінету Міністрів з виконання конституційних повноважень, здійснюваних ним у сфері оборони, визнано недостатньою.

Після цього головуючий запропонував народним депутатам визначитися щодо законопроекту про внесення змін до закону України „Про чисельність Збройних Сил України на 2000-2005рр.”. Законопроект підтримали 238 народних депутатів. Прийнятим Законом пропонується до 30 грудня 2004 року скоротити чисельність військовослужбовців до 210 тисяч, кількість співробітників ЗС – до 75 тисяч чоловік.

Звіт Фонду державного майна України про виконання Державної програми приватизації на 2000-2002 роки у 2003 році представив народним депутатам голова ФДМ Михайло Чечетов. За його словами, вперше за 12 років приватизації у минулому році були перевиконані завдання з надходжень коштів в державний бюджет України від приватизації державного майна. Згідно підсумків приватизації ФДМ отримав 2 млрд.170 млн. грн., перерахувавши в загальний фонд держбюджету 2 млрд.20 млн. грн.

М.Чечетов нагадав, що у цілому на 2003 рік передбачалось отримати від приватизації засобів у сумі 2 млрд. 150 млн. грн., а в загальний фонд держбюджету 2 млрд. грн. Таким чином, річне завдання ФДМ перевиконав майже на 101 відсоток.

Доповівши про стан справ по групах приватизації, М. Чечетов поінформував народних депутатів про те, що з метою запобігання тінізації національної економіки, частини ціноутворення на об'єкти власності впроваджується перехід України на проведення оцінки майна відповідно до національних стандартів оцінки майна, що грунтується на міжнародних стандартах.

Суттєвою проблемою, за його словами, на яку Фонд державного майна звертає особливу увагу, залишається відчуження державного майна за позапротекційними процедурами. Набули поширення правопорушення, пов'язанні з незаконним відчуженням майна через штучне створення ситуацій щодо банкрутства стратегічно важливих підприємств.

Державне майно також відчужується відповідно до законодавства, виконавчого впровадження, реалізації об'єктів податкової застави тощо. Причому обсяги такого позапротекційного відчуження на сьогодні вже є не меншими за масштаби приватизації державного майна.

Співдоповідала голова Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації Валентина Семенюк.

Оцінюючи в цілому підсумки приватизації за звітний період, вона зазначила, що вони свідчать про те, що Фонд виходить не з державних, а вузько відомчих інтересів виконання надходження коштів до бюджету, приватизуючи, в першу чергу, високорентабельні та інвестиційно привабливі підприємства, у модернізацію яких держава напередодні приватизації вклала колосальні кошти. При цьому ціна продажу таких підприємств практично не відповідала їхній справедливій ринковій ціні.

За словами В.Семенюк, здійснювана Фондом держмайна приватизація не відповідає ні меті, ні принципам цього процесу.

Після обговорення звіту ФДМ і співдоповіді Голови Спецкомісії, народні депутати визначались щодо кількох проектів постанов, в яких давалася різна оцінка діяльності ФДМ – від недостатньої до незадовільної. У підсумку жоден з них не набрав необхідної кількості голосів для прийняття. Верховна Рада України доручила Спеціальній контрольній комісії з питань приватизації розробити узгоджений проект постанови про звіт ФДМ про виконання державної програми приватизації на 2003 рік. Це рішення підтримали 258 народних депутатів.

Наступним розглядався законопроект про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації. Документом передбачається встановлення, заборона приватизація об’єктів, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також вносяться зміни до порядку здійснення приватизації державного майна.

Автори проекту запропонували створити реєстр державного майна об'єктів стратегічного призначення, які забезпечували би функцію держави по наповненню бюджету.

На думку профільного Комітету, яку доповів перший заступник Голови Комітету з питань економічної політики. управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Демьохін, законопроект доцільно відхилити.

Врешті, законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття і для відправлення на повторне перше читання, був відхилений.

Приймаючи рішення з обговорених питань, народні депутати після кількох нерезультативних спроб прийняли у цілому Постанову про рекомендації парламентських слухань про збереження та цільове використання об’єктів соціально-культурного призначення в процесі зміни форми власності суб’єктів господарювання, що їх утримують. Постанову підтримали 246 народних депутатів.

За скороченою процедурою народні депутати розглянули два схожих законопроекти – про статус учасників міжнародних миротворчих операцій та їх соціальний захист та про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту ветеранів війни і учасників виконання бойових і миротворчих завдань.

Доповідала перший заступник міністра оборони Валентина Гошовська. Вона зазначила, що питання соціального захисту учасників міжнародних миротворчих операцій частково врегульовані ст. 8 Закону України "Про участь України у міжнародних миротворчих операціях" та ст. 11 Закону України "Про порядок направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав". Проте, норми цих статей законів не містять конкретних соціальних гарантій і в основному є відсильними.

Згідно із законопроектом, на миротворців під час виконання обов'язків у складі відповідних контингентів пропонується поширити систему грошових винагород та пільгового обрахування вислуги років і трудового стажу. Законопроект дозволяє аби такі гарантії стали нормами прямої дії.

Після повернення миротворців в Україну законопроектом передбачається основну увагу зосередити на забезпеченні підвищення гарантій їх конституційних прав на працю, освіту, на охорону здоров'я, медичну допомогу.

Зокрема, передбачається, що миротворці матимуть право користування визначеним обсягом медичних послуг у відповідних закладах охорони здоров'я, до Міжнародного дня миротворців 29 травня пропонується запровадити щорічну виплату учасникам міжнародних миротворчих операцій разової грошової допомоги.

На думку доповідача прийняття законопроекту буде сприяти відповідному ставленню суспільства до миротворчих зобов'язань держави, суттєво вплине на мотивацію громадян України до виконання таких завдань.

Голова парламентського Комітету Георгій Крючков зазначив, що у державі з'явилася нова категорія громадян - учасники міжнародних миротворчих операцій, які виконують досить відповідальні функції. Можна по-різному ставитися до них. Але такий закон потрібен.

Комітет дійшов висновку, що законопроект недосконалий і потребує серйозного доопрацювання. Ним не враховується, зокрема те, що за ризик миротворці одержують грошову винагороду, яка на кілька порядків вища від тієї оплати праці, яку отримують військові. Цього не можна не враховувати. Тому треба зосередити увагу на захисті прав тих військовослужбовців, які втратили здоров'я, членів їх сімей у зв’язку із загибеллю миротворця. Профільний Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти закон за основу, використавши при доопрацюванні положення іншого проекту закону народного депутата Василя Надраги.

Розпочавши обговорення законопроектів. народні депутати завершили ранкове засідання.