У СЕРЕДУ, 16ЧЕРВНЯ, П’ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.

На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради Володимир Литвин оголосив депутатські запити.

Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.

Головуючий запропонував народним депутатам включити до порядку денного і прийняти рішення щодо проекту закону про термінові заходи з розподілу прихованих доходів Державного бюджету України на 2004 рік. Однак, пропозиція не знайшла підтримки, „за” проголосувало 211 депутатів.

Дві фракції „Наша Україна” і БЮТ попросили оголосити перерву. Але, щоб не переривати засідання, головуючий надав слово уповноваженому представнику фракцій народному депутатові Віктору Пинзенику. Він ще раз привернув увагу до питання, яке не було включене до порядку денного. В.Пинзеник, говорячи про важливість розгляду запропонованого законопроекту, звинуватив уряд у заниженні доходної бази бюджету у розмірі 34 млрд. грн., що означає втрату доходів зведеного бюджету 10 млрд. грн. та приховування у Пенсійному фонді близько 5 млрд. грн.

В.Пинзеник зазначив, що доходів, прихованих в бюджеті, достатньо для того, щоб підняти мінімальну зарплату, міжпосадові оклади працівників бюджетної сфери і заробітну плату на 25 - 30 відсотків, пенсії на 30 відсотків і зняти гостроту суперечностей, які є в пенсійному забезпеченні.

Він звернувся до колег з проханням підтримати законопроект про термінові заходи з розподілу прихованих доходів Державного бюджету України на 2004 рік.

Після обміну думками народні депутати з фракції „Наша Україна” продовжили наполягати на включенні питання, заблокували трибуну.

Головуючий, щоб розблокувати роботу, поставив це питання на голосування ще раз. Друга спроба також не принесла позитивного результату – 218 голосів. На голосування була поставлена пропозиція про розгляд цього питання разом з законопроектом про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2004 рік” і проектом Постанови про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік на пленарному засіданні 17 червня. Однак, і вона не була підтримана – 211 голосів.

Щоб заспокоїти народних депутатів, головуючий пообіцяв розглянути законопроект на наступному пленарному засіданні у четвер.

Далі народні депутати приймали рішення з обговорених питань. Було розглянуто два проекти постанов. Постанову про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні було прийнято 300-ма голосами. З трьох запропонованих проектів Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про стан і формування цін та тарифів у житлово-комунальній сфері після кількох спроб не вдалося прийняти жодної. Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій було запропоновано підготувати узгоджений проект Постанови для розгляду його на наступному тижні.

За скороченою процедурою народні депутати розглянули низку законопроектів, що стосуються податкової сфери. Зокрема, були розглянуті у першому читанні і прийняті за основу проекти: про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість”; про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”; про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (щодо пенсійних вкладів), а також прийнято Постанову про зняття з розгляду деяких законопроектів.

Першим з них внесено зміни до Закону України „Про податок на додану вартість” стосовно, зокрема, механізму відшкодування податку на додану вартість, спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, застосування пільг та ставки податку.

Законом змінено ставку податку на додану вартість з 20% до 15% бази оподаткування. При цьому на перехідний період з 1 січня 2005 року до 1 січня 2006 року встановлюється ставка податку на рівні 17%.

Для включення до порядку денного та прийняття рішення було запропоновано два законопроекти: про внесення змін до Закону України „Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (щодо плодово-ягідних вин) і про внесення змін до Закону України „Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (щодо спирту етилового, що використовується підприємствами охорони здоров’я).

Першим з них запропоновано тимчасово, до 1 січня 2006 року, встановити ставки акцизного збору на вина плодово-ягідні з доданням спирту в розмірі 1,2 грн. за 1 літр. Аналогічна ставка акцизного збору діяла до 1 січня 2004 року. На сьогодні ставку акцизного збору на вина плодово-ягідні з доданням спирту встановлено на рівні 2,6 грн. за 1 літр. Прийняття законопроекту, за словами одного з авторів народного депутата Миколи Нощенка, дасть можливість не допустити зупинки виробництва плодово-ягідних вин, створити надійну базу для оподаткування, а також не втратити ринок. Народні депутати погодилися з авторами законопроекту, прийнявши закон в цілому 311-ма голосами.

Другим законопроектом, який представляв його автор народний депутат Павло Жебрівський, запропоновано встановити ставку акцизного збору у розмірі 2 грн. за 1 літр 100-відсоткового етилового спирту, що використовується закладами та установами охорони здоров’я для забезпечення лікувально-діагностичного процесу і виконання лабораторних досліджень, та виробниками-суб’єктами підприємницької діяльності для виготовлення лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів. Закон спочатку було прийнято за основу, а потім у цілому 226-ма голосами.

Наступний законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо зміни ставок і порядку справляння деяких зборів(обов’язкових платежів), яким пропонувалося запровадити ліцензування торговельної діяльності з використанням деяких видів товарів вітчизняного виробництва, а також вдвічі зменшити вартість торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, народні депутати відхилили.

Ще два питання із запропонованих для включення до порядку денного та прийняття рішення – законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) та проект Постанови про прийняття заяви Верховної Ради України стосовно конфлікту, що мав місце останнім часом в Косово та Метохії, не набравши необхідної кількості голосів, не були включені для розгляду.

Далі народні депутати розглянули три законопроекти про легалізацію доходів і майна, з яких не сплачено податки, внесені відповідно два – народними депутатами і Президентом України.

Президентським законопроектом пропонується прийняти законодавчий акт, який врегулював би питання податкової амністії. Проект передбачає, що легалізація здійснюється шляхом добровільного декларування фізичними особами або їх законними представниками відповідних об’єктів та сплати державного мита за видачу державного свідоцтва про легалізацію доходів за ставкою 10 відсотків вартості об’єктів легалізації, які знаходяться в Україні та за її межами.

Законопроект про податкову амністію, внесений народними депутатами С.Терьохіним, С.Буряком, В.Капустіним, спрямовано на створення передумов для повернення коштів та майнових цінностей, раніше вивезених з території України, та легалізації доходів юридичних або фізичних осіб з їх врахуванням у розрахунках податкових баз для визначення податкових зобов’язань таких осіб у майбутніх податкових періодах. Автори пропонують провести податкову амністію як одноразовий захід у зв’язку із зміною порядку погашення боргових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, а також порядку валютного регулювання та валютного контролю.

Народні депутати, які взяли участь в обговоренні законопроектів, підтримуючи ідею проведення податкової амністії, що дозволить суттєво поповнити державний бюджет, вказували на несвоєчасність її проведення, пропонували відхилити всі законопроекти, розробивши замість них законопроект про економічну амністію. Після завершення дискусії народні депутати прийняли рішення відхилити всі три законопроекти. Відхилено також було схожий законопроект, внесений народним депутатом Л.Черновецьким, - про запровадження тимчасового спеціального порядку повернення фізичними особами в Україні коштів. Аргументація неприйняття була тією ж.

Наприкінці засідання народні депутати почали розгляд законопроекту про Український державний компенсаційний фонд. На прохання доповідача прийняття рішення відбудеться на наступному засіданні, зважаючи на його важливість.

Як зазначив один з авторів законопроекту народний депутат Петро Цибенко, законопроектом пропонується утворити Український компенсаційний фонд зі статусом державної спеціалізованої установи, до функцій якого віднести акумулювання коштів, необхідних для виконання обов’язку держави перед громадянами щодо компенсацій їх знецінених заощаджень.

Доповідач мотивував внесення законодавчої ініціативи тим, що для повернення 132 млрд. грн. знецінених заощаджень при тому, що в рік повертається по 500 млн. грн., державі потрібно буде 627 років.

На відміну від попередніх законопроектів, якими пропонувалися різні механізми повернення заощаджень, автори цього законопроекту запропонували щорічно планувати один відсоток Державного бюджету для включення в державний фонд для повернення заощаджень, а також 70 відсотків коштів, отриманих від приватизації підприємств, залучати до коштів зазначеного фонду один відсоток суми від купівлі-продажу валюти і три відсотки від продажу предметів розкоші.

За їхніми підрахунками, це дасть можливість щорічно накопичувати і використовувати для повернення громадянам України, як мінімум, п'ять-сім мільярдів гривень для розв’язання цієї проблеми.

Наприкінці засідання головуючий поінформував народних депутатів про вихід народного депутата Віктора Мусіяки з депутатської фракції „Регіони України”.

На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.

З 15-ої години у Верховній Раді проходили парламентські слухання: „Економічна політика України: актуальні питання”.

Повернутись до публікацій

Версія для друку