У ВIВТОРОК, 15 ЧЕРВНЯ, П’ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.
На початку засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк поінформував про перетворення депутатської фракції Аграрної партії України у фракцію Народної аграрної партії України у зв’язку із зміною назви партії, прийнятою на нещодавньому з’їзді партії.
Головуючий також поінформував про вихід народних депутатів України Віктора Бойка, Анатолія Гіршфельда, Сергія Касьянова, Станіслава Косінова та Валентина Савицького з депутатської групи „Центр” та їх входження до депутатської фракції Народної аграрної партії України, а також про входження народного депутата Ігоря Плохого до депутатської групи „Демократичні ініціативи Народовладдя”.
Обраний по загальнодержавному виборчому округу від виборчого блоку політичних партій „За Єдину Україну” народний депутат України Валентин Дзонь склав присягу на вірність Україні.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин далі оголосив про те, що дві фракції СПУ та КПУ попросили перерву. Щоб не робити її, слово для виступу було надано керівникам цих фракцій Олександру Морозу та Петру Симоненку, які висловили занепокоєння фактом приватизації металургійного комбінату „Криворіжсталь”.
О.Мороз озвучив позицію фракції СПУ, яка наполягає заслухати інформацію Кабінету Міністрів про управління державними частками майна та оголосити мораторій на приватизацію до закінчення президентської кампанії.
П.Симоненко висловив обурення фактом „так званої приватизації, в результаті якої найпотужніший комбінат "Криворіжсталь" просто віддано двом структурам”. Лідер КПУ звинуватив владу у пограбуванні народу України, висунув вимогу: заслухали інформацію голови Фонду державного майна.
Народні депутати опозиційних фракцій, які взяли участь в дискусії з цього приводу, підтримали заяви керівників фракцій СПУ та КПУ і наполягали на включенні до порядку денного питання про звіт Фонду держмайна, інформацію Кабміну, а також розгляду Закону "Про мораторій на приватизацію об'єктів стратегічного значення" до проведення президентських виборів.
В.Литвин поінформував народних депутатів про засідання Погоджувальної ради напередодні, на якому обговорювалося питання про заслуховування інформації уряду про стан управління об'єктами державної власності або звіту голови Фонду держмайна щодо продажу стратегічних державних підприємств. На Погоджувальній раді ця пропозиція не набрала необхідної кількості голосів, і питання винесено на розсуд Верховної Ради України.
Головуючий поставив на голосування про включення до порядку денного у порядку надходження проекту Постанови про інформацію уряду про стан управління об'єктами державної власності. Проект, набравши 210 голосів „за” було відхилено.
Наступний проект Постанови про звіт голови Фонду державного майна України М.Чечетова щодо продажу стратегічних державних підприємств також не було підтримано. За нього проголосували 215 народних депутатів.
Після оголошення результатів голосування народні депутати почали висловлювати невдоволення ними. Головуючий оголосив перерву, під час якої відбулося засідання Погоджувальної ради. Після перерви В.Литвин поінформував про підсумки засідання, на якому було прийнято рішення: 16 червня під час парламентських слухань розглянути додатково окремо інформацію уряду про стан управління об'єктами державної власності, наступного вівторка заслухати звіт Фонду державного майна за попередній рік його роботи, а також розглянути після звіту законопроект про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації.
Керівники фракцій і груп також домовилися про забезпечення сталої результативної роботу парламенту.
Після обміну думками законотворчу роботу було продовжено. Для включення до порядку денного на голосування було поставлено питання про необхідність повернення до розгляду раніше не підтриманого проекту закону про внесення змін до Закону України "Про чисельність Збройних Сил України на 2000-2005 роки". „За” проголосувало 175 депутатів.
Наступним розглядався законопроект про реформування Збройних Сил України у другому читанні. Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков поінформував, що до проекту було внесено 68 зауважень і пропозицій, враховано повністю 24, частково з уточненням редакції - 19. Комітет запропонував у зв'язку з тим, що Президент вніс проект закону про встановлення нової чисельності Збройних Сил, який не був прийнятий, вилучити ці положення, а також вилучити положення про перехід до тривидової структури. Цей закон прийнятий, хоча він практично зараз не може бути реалізований, оскільки не встановлена нова чисельність Збройних Сил. У зв'язку з цим Комітет вніс пропозицію щодо нової назви законопроекту: "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України та членів їхніх сімей”.
За словами Г.Крючкова, Комітет при доопрацюванні врахував пропозиції, що дозволило суттєво посилити соціальні гарантії для військовослужбовців, які звільняються зі Збройних Сил у зв'язку з реформуванням. Пропозицію про нову назву законопроекту народні депутати підтримали 381 голосом, а сам закон в цілому 386-ма голосами.
Далі у другому читанні розглядався законопроект про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
За словами голови підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Анатолія Оржаховського його метою є законодавче врегулювання питання щодо виконання обов'язків сільського, селищного, міського голови в разі дострокового припинення його повноважень та покладання даних функцій на секретаря відповідної сільської, селищної та міської ради народних депутатів.
Закон було прийнято в цілому 330-ма голосами.
Наступний законопроект про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності, яким пропонувалося внести до видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, видобування корисних копалин із запасами, які оцінені як промислові, мають загальнодержавне значення та становлять державний фонд родовищ корисних копалин, було відхилено. Він набрав лише 97 голосів, а при спробі відправити його на повторне друге читання ще менше – 70. У підсумку законопроект було відхилено.
У новій редакції народні депутати прийняли закон про внесення змін до Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”; закон про внесення змін до Закону України „Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні”; закон про внесення змін до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (щодо інвалідів з дитинства); закон про внесення змін до Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”; закон про внесення змін до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” (щодо обчислення пенсій); закон про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; закон про внесення змін до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (щодо створення робочих місць); закон про внесення змін до Закону України „Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” (щодо переліку осіб); закон про внесення змін до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Верховна Рада відхилила законопроект про внесення змін до Закону України „Про металобрухт” (щодо особливостей дії Закону на території Автономної Республіки Крим) та доопрацьований проект Постанови про заходи щодо впорядкування діяльності тимчасових спеціальних і слідчих комісій Верховної Ради України.
Далі народні депутати розглядали питання ратифікації. Верховна Рада ратифікувала Угоду між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамагирією про співпрацю у сфері праці та працевлаштування та прийняла поправки до ст.1 Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію. Повернувшись до розгляду раніше не підтриманих питань, народні депутати ратифікували Угоду про позику (проект „Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру”) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
Натомість ще одна Угода з цього розділу – про позику (проект „Україна – розвиток через Інтернет”) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку – не була підтримана у сесійній залі.
Наприкінці ранкового засідання законопроекти про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування доповіли від груп авторів народні депутати Лілія Григорович та Ігор Шурма.
Народний депутат Лілія Григорович зазначила, що пропонований законопроект є найімовірніший варіант зробити медичну допомогу загальнодоступною, визначити перелік медичних послуг тощо. Він не пропонує навантаження на фонд оплати праці, як цього побоюються окремі депутати. Тому що закон про податковий внесок, який щороку буде приймати парламент, буде регламентувати і оподаткування, і перелік медичних послуг тощо. Доповідач висловила переконання, що народні депутати стоять на порозі чи не найбільш соціального і гуманітарного рішення, яке є тестом для всіх них.
Народний депутат Ігор Шурма наголосив, що сьогодні цей законопроект потребує прийняття. Необхідно забезпечити нормальне фінансування закладів охорони здоров'я і цілої системи, потрібно приступити до реформування самої системи фінансування у цій галузі. Він також зазначив, що автори законопроекту, одним з яких є він, знімають свій законопроект на користь законопроекту, внесеного народними депутатами І.Франчуком, Р.Богатирьовою, Л.Григорович.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Співдоповідач Голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Хара зазначив, що незадовільний стан системи охорони здоров’я залишається однією з найбільш гострих соціальних проблем в країні. Рівень захворюваності населення є критичним. За даними за 2003 рік лише 42 відсотки населення вважалося умовно здоровим, інші 58 відсотків потребують системного лікування. До основних причин такого стану він відніс незадовільне фінансування, в першу чергу з бюджету ( за цими показниками Україна займає 111 місце серед 190 країн), а також недостатнє медикаментозне і матеріально-технічне забезпечення галузі охорони здоров’я. Не останнє місце у цьому переліку посідають нераціональна організація системи надання медичної допомоги та вкрай низька оплата праці працівників охорони здоров’я. Співдоповідач зауважив, що назріла необхідність впровадження механізму багатоканального фінансування медичних послуг. Всі ці проблеми дозволить розв’язати прийняття запропонованого народними депутатами І.Франчуком, Р.Богатирьовою, Л.Григорович законопроекту. За його словами, досвід країн Європейського Союзу з соціально орієнтованою економікою свідчить, що фінансування системи охорони здоров’я, в основу якої покладена модель обов’язкового соціального страхування, є найбільш оптимальною. Вона забезпечує високу якість надання медичних послуг і належний рівень дотримання соціальних гарантій у сфері охорони здоров’я. Тому прийняття цього законопроекту, вважає В.Хара, „дозволить витягти галузь з глибокої ями, в якій вона сьогодні знаходиться”. Він закликав народних депутатів підтримати законопроект, який повністю відповідає Конституції України, концепції соціального забезпечення громадян України, і на який чекають люди.
Підтримати законопроект попросив законодавців і Голова Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Микола Поліщук. За його словами, законопроект впродовж двох років доводився до оптимального стану у Комітеті. Законопроект соціальний, у ньому є ряд неточностей, ряд питань, які можуть бути спірними і які можуть викликати ті чи інші сумніви. Але зважаючи на те, що автори законопроекту ставлять одне із основних завдань - проведення реформ в галузі охорони здоров'я, які б дали можливість економічного, тобто ефективного використання ресурсів в галузі охорони здоров'я, його необхідно приймати.
Водночас співдоповідач висловив застереження щодо додаткового оподаткування Фонду заробітної плати, тому що охорона здоров'я - це одна з самих затратних галузей, а також щодо того, що цей фонд - недержавний фонд, і він може акумулювати гроші і витрачати їх нецільово.
Втім до того, як закон вступить в силу з 1 січня 2006 року, буде досить часу для того, щоб прийняти ряд законопроектів, які б реформували галузь охорони здоров'я, запевнив народних депутатів Микола Поліщук.
У ході дискусії народні депутати погоджувалися з ідеєю законопроекту, з розумінням ставилися до того, що необхідно щось робити з галуззю, яка знаходиться у кризовому стані. Разом з тим, зазначалося, що над законопроектом потрібно ще попрацювати, висловлювалися застереження щодо створення недержавного фонду, який розпоряджатиметься коштами громадян, щодо його не підконтрольності у зв’язку з цим. Зверталася увага на те, що це - останній вид страхування, який не отримав своїх правових законодавчих засад.
Визначаючись під час голосування, народні депутати віддали за законопроект 179 голосів. Пропозиція Комітету про направлення на доопрацювання також не знайшла підтримки – 189 голосів. Таким чином, законопроект було відхилено.
Далі за скороченою процедурою розглядалися чотири законопроекти про визнання державним боргом зобов'язань згідно з абзацами 8-10 частини першої статті 57 Закону України "Про освіту" та механізми обслуговування й повернення боргу. Їх автори доповіли про особливості кожного із законопроектів. У підсумку найбільшу кількість голосів – 237 – набрав законопроект народних депутатів В.Воюша, Т.Прошкуратовою, Н.Шуфричем. Його було прийнято за основу.
Наступним розглядалися законопроекти про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Перший з них представляв заступник Голови Державної податкової адміністрації Володимир Мокрієв. Він зауважив, що нестабільність законодавчої бази не сприяє ефективному контролю з боку держави за виробництвом та обігом спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, заважає нормальному функціонуванню ринку спирту та алкоголю. Тому метою прийняття закону є вдосконалення механізму державного регулювання у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
В.Мокрієв зазначив, що існуючий порядок передбачає лише дозвільну систему відпуску спирту. Недосконалість контролю за обігом спирту призводить до фактів його нецільового використання.
Проектом закону пропонується додатково запровадити на спиртових заводах спеціальний режим - акцизні склади спирту, що разом із діючими нормами, а також нормами, які передбачені іншими проектами нормативно-правових актів, забезпечить створення комплексної системи контролю за обігом спирту та його цільовим використанням.
Заступник Голови Державної податкової адміністрації поінформував про запровадження порядку транспортування спирту з обов'язковим попереднім інформуванням органів Державної податкової служби у супроводженні її представників, оформлення нарядів на відпуск ВКД, запровадження на спиртових заводах податкових постів. Цим законопроектом підвищуються вимоги до суб'єктів господарювання при видачі їм ліцензій на виробництво, оптову і роздрібну торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, а також передбачається анулювання таких ліцензій у разі порушення їх власниками ліцензійних вимог.
Реалізація цих заходів, за словами доповідача, дозволить скоротити тіньовий сектор алкоголю, який за експертними оцінками становить близько 25 відсотків, що у свою чергу призведе до збільшення надходжень до бюджету близько 200 мільйонів гривень.
Проектом також передбачено введення відповідальності за фальсифікацію алкогольних напоїв і тютюнових виробів, зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками.
Прийняття закону сприятиме своєчасній сплаті акцизного збору до бюджету, гарантованій доставці спирту при транспортуванні по території України та його цільового використання, створить принципово новий правовий простір для легальної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності і сприятиме захисту інтересів держави у сфері виробництва та обігу спирту й алкоголю.
Наступний законопроект представляв народний депутат Віктор Веретенников. Головною метою його законопроекту є нагальна необхідність чіткого та прозорого регулювання виробництва імпорту та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Він зауважив, що його проект не є альтернативним до законопроекту 5340, який подав Президент України. Цей проект містить у собі майже всі положення, запропонованого Президентом проекту. Але цей проект набагато ширший і врегулює більше питань. Далі В.Веретенников поінформував про особливості запропонованого ним законопроекту.
У підсумку законопроект, внесений Президентом України, набрав 255 голосів і був прийнятий.
Далі народні депутати розглянули низку законопроектів, які стосуються вдосконалення податкової системи. Зокрема, були розглянуті і прийняті в першому читанні і в цілому закони: про внесення змін до ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо операцій з продажу сільськогосподарської продукції); про внесення змін до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” (щодо збільшення суми податкової соціальної пільги на утримання дітей); про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо земельних ділянок під об’єктами нерухомості).
На повторне перше читання народні депутати відправили законопроект про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо нульової ставки для підприємств ПЕК).
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати прийняли дві Постанови: про створення територіальних представництв Рахункової палати і про звернення IV з’їзду Організації ветеранів України щодо оголошення 2005 року Роком ветеранів в Україні.
На цьому вечірнє пленарне засідання п’ятої сесії Верховної Ради завершилося.
Наступне чергове засідання відбудеться 16 червня.