У ВIВТОРОК, 29 ЧЕРВНЯ, П’ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.
На початку засідання народні депутати підтримали пропозицію Голови Верховної Ради України Володимира Литвина щодо змін у роботі парламенту в останній пленарний тиждень п’ятої сесії. Зокрема, Верховна Рада у середу працюватиме у пленарному режимі повний робочий день, а роботу вечірнього засідання у ці дні буде продовжено на одну годину.
Потім парламентарії приступили до розгляду питань порядку денного. Проект Лісового кодексу України у новій редакції представив автор однієї з груп, які працювали над цим кодексом, народний депутат Юрій Кармазін. Необхідність прийняття кодексу, за його словами, зумовлена змінами змісту економічних відносин, що виникають з приводу використання, захисту та відновлення лісових ресурсів. Тому законопроект принципово відрізняється від чинного Лісового кодексу як за формальною побудовою, так й за правовим змістом його положень. Зокрема, змінено методологічний підхід до регулювання лісових відносин, що знайшло своє відображення у визначенні терміну „ліс”.
Головним нововведенням Кодексу, зазначив Ю.Кармазін, є встановлення рівності форм власності на ліс та землі лісогосподарського призначення. Законопроектом також встановлюється можливість переведення земель лісового фонду до сільськогосподарських угідь. Але рішення з цього питання пропонується приймати лише у виняткових випадках, органами місцевого самоврядування, з погодженням з органами Мінекоресурсів.
Новацією кодексу є розподіл лісів на види, щодо яких встановлюються різні режими їх охорони в залежності від ступеню значущості лісів для збереження екологічної рівноваги.
Головним автори проекту вважають заборону суміщати одній і тій же юридичній особі реалізацію функцій державного управління в області охорони, захисту, використання лісового фонду і відтворення лісів, здійснення користування і переробки отриманої при цьому деревини, підвищення контрольних функцій Міністерства екології та природних ресурсів за раціональним використанням лісових ресурсів, визначення земель лісогосподарського призначення, встановлення обов'язкової сплати земельного податку.
У проекті також пропонується врегулювати такі правовідносини: матеріалізувати конституційні права, надані органам державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, наблизити основні його положення до поглиблення земельної реформи у лісовому господарстві, проголошеному у Земельному кодексі, визначити земельні ресурси землями лісогосподарського призначення, лісове господарство суб’єктом економічної діяльності з лісництва, встановити порядок виникнення, здійснення, припинення і захисту прав користування ділянками земель лісогосподарського призначення і прав користування ділянками лісів, лісовими ресурсами.
Ще один проект Лісового кодексу представив народний депутат Валерій Самоплавський, який є одним з його авторів. Він зазначив, що процеси, що відбувається у політиці і економіці вимагають узгодження чинного лісового законодавства з прийнятими після 1994 року законами України, які стосуються лісових відносин, а також приведення його у відповідність до сучасних суспільних, економічних та правових відносин, які сформувалися у державі.
Доповідач підкреслив, що у законопроекті враховано забезпечення рівності права власності на ліси громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, а також гарантії держави у здійсненні громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження лісами, поєднання особливості лісів, як екологостабілізуючого чинника, природного ресурсу і засобів виробництва.
Об'єктом лісових відносин визначено всі ліси незалежно від того, на яких категоріях земель вони зростають - це землі Лісового фонду, землі природоохоронного призначення, землі оборони і інші, а також полезахисні лісові смуги та інші лінійні насадження площею від 0,1 гектара. Хоча Земельним кодексом вони виключені із складу земель Лісового фонду, що не враховує європейський досвід.
Проектом Кодексу не допускається виконання функцій державного управління і контролю господарськими структурами. Враховуючи тривалість лісовирощування, надзвичайно важливе екологічне та обмежене експлуатаційне значення лісів України визначено право ведення лісового господарства лише на умовах постійного користування лісами.
В проекті Лісового кодексу врегулювані питання тимчасового використання лісових ресурсів, в тому числі на умовах оренди, без вилучення лісів у постійних користувачів і тільки для окремих видів використання лісових ресурсів - заготівля сіна, випасання худоби, збір грибів, ягід і тощо. Використання лісів для потреб мисливського господарства, оздоровчих, рекреаційних та інших цілей здійснюється на умовах оренди також без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів. Суборенда та викуп ділянок, що орендуються, забороняється. Громадяни мають право вільно перебувати в лісах, безкоштовно збирати в них для власного споживання квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо.
Документом визначені основні завдання державного регулювання та управління в сфері лісових відносин, уточнені повноваження законодавчих та виконавчих органів державної влади. Передача лісів у власність, надання у постійне користування, тимчасове користування на умовах оренди на землях державної власності за межами населених пунктів, віднесені до компетенції Ради Міністрів Автономної Республіки Крим та обласних державних адміністрацій. Лісогосподарські підприємства створюються не за територіальним принципом, до їх складу входять земельні ділянки декількох районів, це 3-4, до 8, на значних площах. Тому вирішення питань про надання та вилучення земельних ділянок для ведення лісового господарства повинно бути віднесено до повноважень обласних державних адміністрацій.
За словами доповідача, окремо визначено порядок економічного стимулювання впровадження заходів щодо розширеного відтворення лісів. В.Самоплавський наголосив, що основні положення нового Лісового законодавства створюють усі передумови для ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку, найбільш повного використання економічного і ресурсного потенціалу лісів.
Під час обговорення законопроекту ті народні депутати, які виступили, проаналізували переваги одного й другого проектів, висловили зауваження та пропозиції щодо їх покращання.
У підсумку під час голосування за основу у першому читанні було прийнято проект Лісового кодексу, внесений народними депутатами В.Самоплавським та М.Шершуном.
Наступним розглядався законопроект про гарантії виборчих прав громадян. Автор законопроекту народний депутат Юрій Ключковський зазначив, що потреба у проекті викликана тим, що сьогодні виборче законодавство в Україні побудоване за галузевим принципом. Для кожного виду виборів є свій закон, який по-своєму регулює всі основні проблеми, пов'язані із здійсненням виборчих прав громадян. І в різних законах реалізується різний підхід, що викликано і різним авторством, і різним часом прийняття цих законів.
Автор запропонував уніфікувати підхід, який би з єдиних позицій врегульовував однорідні питання незалежно від виду виборів чи референдумів. Він зауважив, що це той шлях, який має привести до створення майбутнього Виборчого кодексу.
З доповідачем погодилася більшість його колег, які під час дискусії погоджувалися щодо прийняття такого закону. Законопроект набрав 227 голосів і був прийнятий за основу у першому читанні.
Законопроект про Державний реєстр виборців доповідав народний депутат Олександр Задорожній. Поінформувавши про передісторію його розробки, доповідач нагадав, що питання реєстру є комплексним питанням. Створення загальнонаціонального реєстру передбачає створення системи, в тому числі тих органів, які будуть його вести.
Законопроектом передбачається розв’язати низку проблем: однозначне встановлення терміну місця проживання і намагання зробити таким чином, щоб виборець не мав можливості двічі-тричі, а то й чотири рази голосувати за різними документами, які посвідчують особу.
Автори законопроекту пропонують створити автоматизовану електронну систему, яка дала б можливість не тільки декларувати таке право, а й реалізувати передбачене Конституцією право.
Законопроект підтримав у своєму виступі член Тимчасової спеціальної комісії по опрацюванню проектів законів про внесення змін до Конституції України Юрій Ключковський. „Ідея цього законопроекту сьогодні витає в повітрі, і є неодноразові звернення Центральної виборчої комісії про те, що реєстр вкрай необхідний. Власне, цей законопроект і покликаний розв'язати цю проблему”, - зазначив Ю.Ключковський.
Законопроект підтримували як представники парламентської більшості, так і опозиційних фракцій. Більшість з тих, хто взяв участь в обговоренні, схилялися до думки, що законопроект в разі його прийняття, стане на перепоні кількаразовим голосуванням виборців у кількох округах одночасно під час виборів. Його підтримали 333 народних депутати. Таким чином, законопроект було прийнято за основу у першому читанні.
Народні депутати розглянули і прийняли за основу у першому читанні ще два законопроекти: про Державну кримінально-виконавчу службу України і про статус та процесуальні і соціальні гарантії слідчих України.
Приймаючи рішення з обговорених питань, Верховна Рада відхилила запропонований для прийняття проект Постанови про інформацію Кабінету Міністрів України про стан і формування цін та тарифів у житлово-комунальній сфері. Думки у народних депутатів розійшлися у тому, яку оцінку давати роботі Кабінету Міністрів: недостатню чи незадовільну. Не визначившись щодо цього, народні депутати проголосували за доручення профільному комітету підготувати варіант постанови з урахуванням пропозицій альтернативних варіантів і винести його на розгляд сесійної зали.
Наступна постанова про Рекомендації парламентських слухань „Становище жінок в Україні: реалії та перспективи” була підтримана 280-ма голосами народних депутатів.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував народних депутатів про те, що у сесійній залі знаходиться офіційна делегація парламенту Австралії на чолі із спікером палати представників паном Лейло Ендрю. Народні депутати тепло привітали своїх австралійських колег.
Повернувшись до розгляду повернутих законів, парламентарії підтримали Закон України „про внесення змін до Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у новій редакції з пропозиціями Президента України.
У новій редакції, частково погодившись з пропозиціями Президента, народні депутати ухвалили Закон України „Про міжнародні договори України”.
Народні депутати також прийняли у новій редакції з пропозиціями Президента України Закон України „Про внесення змін до ст.12 Закону України „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему”.
Далі народні депутати включили до порядку денного та прийняли відповідні рішення ще щодо кількох законопроектів.
Верховна Рада ухвалила в цілому закон про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу. За основу було прийнято один з трьох проектів Господарського процесуального кодексу України, а саме урядовий проект.
Народні депутати прийняли також у першому читанні проект Житлового кодексу України, з якого виключили статтю 4-ту із статті 94 щодо виселення за рішенням суду наймачів житла, які вносять плату за житло.
Розглянули народні депутати і підтримали спочатку за основу, а потім в цілому наступний законопроект – про внесення змін до Закону України „Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України”. Закон поширює дію і на галузеві академії. Це зроблено з метою підтримки фундаментальної і галузевої науки.
За основу було прийнято законопроект про забезпечення сталої роботи підприємств паливно-енергетичного комплексу. Його метою є сприяння стабілізації фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Розглянувши наступний, дещо схожий з попереднім, законопроект – про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, народні депутати відхилили його, а ще один, також схожий своєю назвою з попередніми двома, законопроект – про забезпечення сталої роботи суб’єктів електроенергетики, навіть не включили до порядку денного для розгляду.
На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.
Необхідність його прийняття, наголосив доповідач, обумовлена кризовим станом міського електричного транспорту України, а також необхідністю запобігти повторенню помилок відносно міського електричного транспорту, особливо наземного, які були допущені в окремих містах.
Г.Семчук, обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту, наголосив, що міський електричний транспорт функціонує в 53-х , крупних промислових містах України та в усіх обласних центрах, за винятком міста Ужгород. Цим видом транспорту щорічно перевозиться майже 4 мільярди пасажирів, або 65 відсотків загальної кількості міських пасажироперевезень.
Доповідач також наголосив на тому, що цей транспорт став фактично соціальним, так як перевозить в першу чергу пільгові категорії пасажирів, зокрема, пенсіонерів.
За словами Г.Семчука, починаючи з 1991 року, в Україні сформувалася стійка тенденція до ускладнення роботи підприємств міського електричного транспорту, що призвело до погіршення обслуговування населення, зменшення рухомого складу і кількості маршрутів. Протягом зазначеного періоду кількість рухомого складу скоротилася на третину, а обсяги транспортної роботи збільшились майже в два рази. Але мову слід вести не тільки про накопичення проблем, а виключно про остаточне руйнування та зникнення трамваїв і тролейбусів з вулиць наших міст.
Доповідач наголосив, що існує реальна загроза закриття трамвайно-тролейбусного сполучення в невеликих містах України. В значній мірі це викликано тим, що існуюча законодавча база не враховує специфіку роботи міського електричного транспорту в умовах ринкової економіки. Зокрема, Закон України "Про транспорт", прийнятий в 1994 році, визначає лише основні засади функціонування транспорту, тоді як прийняті в його розвиток закони: про залізничний транспорт, про автомобільний транспорт - врахували особливості функціонування цих видів транспорту.
Далі доповідач поінформував про ключові норми законопроекту: надання транспортних послуг міським електричним транспортом на договірних засадах із органами місцевого самоврядування, забезпечення державного регулювання у сфері міського електричного транспорту, установлення цивілізованих відносин між усіма суб'єктами ринку транспортних послуг, визначення порядку та джерел фінансування оновлення рухомого складу. Зокрема, остання норма регулює закупівлю рухомого складу за рахунок Державного та місцевих бюджетів на умов співфінансування. Це також підтверджує досвід розвинутих країн, де оновлення рухомого складу громадського транспорту здійснюється за зазначеним принципом. Документ також відповідає основним положенням законодавства Європейського Союзу у сфері міського громадського транспорту.
Законопроект у підсумку було прийнято однією і тією ж кількістю голосів – 359 – спочатку за основу, а потім у цілому.
За скороченою процедурою Верховна Рада розглянула і прийняла за основу законопроекти: про доповнення ст.57 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності у сфері надрокористування); про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за порушення правил виготовлення, придбання, збуту, зберігання печаток, штампів та піротехнічних засобів); про внесення зміни до Закону України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам” (щодо прав та розміру допомоги); про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно вирішення проблем професійної і трудової реабілітації інвалідів; про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно вирішення проблем професійної і трудової реабілітації інвалідів.
Після цього Голова Верховної Ради України поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про входження народного депутата Валентина Дзоня до складу депутатської фракції НДП-ПППУ.
Далі народні депутати повернулися до одного із законопроектів, який розглядався раніше, але не був підтриманий, - до законопроекту про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Законопроект було прийнято за основу у першому читанні 236-ма голосами.
Законопроект про внесення змін до Закону України „Про державну службу” (щодо обмежень у проходженні служби) доповідав народний депутат Олег Зарубінський. Законопроектом пропонується доповнити положенням, згідно з яким, подарунки, одержані державним службовцем під час виконання службових функцій від юридичних чи фізичних осіб – співгромадян або іноземців, за винятком символічних сувенірів, є державним майном України, яке обліковується і використовується в службових приміщеннях або передається до державних музеїв чи інших державних установ та організацій в установленому порядку. При цьому, подарунки, що мають особливу цінність передаються до скарбниці Національного банку України. Державні нагороди та інші нагороди, одержані службовцем, належать йому особисто.
У ході дискусії навколо цього законопроекту, були висловлені пропозиції щодо поширення дії цього закону на інші категорії службовців, зокрема Державної податкової адміністрації. Пропонувалося також змінити назву законопроекту на таку, яка повною мірою відповідала б меті – боротьбі з корупцією. У підсумку законопроект, не набравши необхідної кількості голосів для прийняття за основу, було відправлено на повторне перше читання.
Законопроект про внесення змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” (щодо студентської молоді) доповів Голова Комітету з питань соціальної політики та праці Василь Хара. Документ передбачає включення до переліку осіб, що підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, студентів (слухачів), курсантів, екстернів, асистентів-стажистів, інтернів, клінічних ординаторів та інших осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах. Крім того, проект визначає порядок здійснення страхових виплат безпосередньо з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у випадку, якщо страхувальник не може їх здійснити більше ніж протягом місяця через відсутність коштів на банківських рахунках або через їх арешт. Прийняття цього законопроекту дозволить вирішити питання погашення заборгованості по страховим виплатам на підприємствах, що знаходяться в стадії банкрутства чи рахунки яких заарештовано, або мають заборгованість із виплати заробітної плати, а також підвищити соціальний захист застрахованих осіб.
Законопроект було підтримано 356-ма голосами за основу.
Наступні законопроекти про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати стали предметом жвавої дискусії. За словами доповідача секретаря Комітету з питань соціальної політики та праці Ярослава Сухого, принципової відміни між ними немає. Обидва передбачають дві новели: перша - що своєчасність виплати заробітної плати не може бути поставлена в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості і друге - поновлюється звернення стягнення на майно боржника за рішенням судів щодо погашення заборгованості державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 процентів із виплат заробітної плати та інших виплат.
Народні депутати, які взяли участь у дискусії, погоджувалися з тим, що питання своєчасної виплати заробітної плати необхідно вирішувати.
Під час голосування народні депутати врахували пропозицію профільного Комітету і підтримали обидва законопроекти, оскільки вони взаємодоповнюють один одного.
За основу народні депутати прийняли законопроект про молодіжні трудові загони, за основу і в цілому закони: про внесення доповнення до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо передачі об’єктів соціальної інфраструктури села); про внесення змін до Житлового кодексу України (щодо надання житла інвалідам війни).
Далі народні депутати розглянули два законопроекти про виноград і вино. У першому читанні за основу було прийнято законопроект, внесений народними депутатами В.Калінчуком, В.Цушком та В.Фіалковським.
Верховна Рада прийняла за основу і в цілому закон про внесення змін до Закону України „Про ветеринарну медицину” (щодо захисту населення від хвороб, спільних для людей і тварин).
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули кілька законопроектів про внесення змін до Закону України „Про статус гірських населених пунктів в Україні” (щодо критеріїв віднесення). Перевагу у підсумку було віддано законопроекту народного депутата Василя Бартківа, який було прийнято як закон.
Останнім народні депутати розглянули і прийняли в цілому закон про внесення змін до ст.1 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію” (щодо терміну „сільгосптоваровиробник”).
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання п’ятої сесії Верховної Ради відбудеться у середу, 30 червня.