У ЧЕТВЕР, 3 ЧЕРВНЯ, ПРОДОВЖУВАЛИСЬ ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ П’ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ.

Після оголошення ранкового засідання дві фракції – „Наша Україна” і БЮТ майже відразу наполягли на перерві. Щоб не оголошувати її, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин надав слово представнику від фракцій для пояснення мотивів перерви. Народний депутат Віктор Пинзеник зачитав заяву, в якій містилася вимога розглянути законопроект про приховування урядом бюджетних коштів і проект постанови щодо призупинення приватизації комбінату „Криворіжсталь”.

До розгляду було оголошено проект постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата А.Толстоухова. Три проведені голосування не дали позитивного результату.

Народні депутати почали вимагати розглянути ті питання, які їх найбільше хвилювали. На неодноразові прохання головуючого продовжити розгляд питань порядку денного парламентарі не реагували. Представники фракції КПУ заблокували трибуну і перешкоджали головуючому продовжувати роботу. В.Литвин попросив їх припинити блокування трибуни.

Однак, народні депутати не реагували на прохання головуючого. На вимогу двох фракцій КПУ і СПУ було оголошено перерву. Представник від цих фракцій народний депутат Олександр Баранівський після перерви зачитав заяву, у якій зверталася увага на значне підвищення цін на нафтопродукти і енергоносії, що призвело до подорожчання харчових продуктів та послуг, а також містилася вимога чотирьох фракцій парламенту включити до порядку денного і невідкладно розглянути питання щодо призупинення приватизації металургійного комбінату „Криворіжсталь”.

В.Литвин поінформував про засідання Погоджувальної ради, на якому розглядалося питання про те, чи буде Верховна Рада взагалі працювати, чи сесію необхідно достроково закрити до проведення президентських виборів. На Погоджувальній раді було прийнято рішення про розгляд тих питань, які ще не розглядалися на пленарних засіданнях. Доля питань, які вже розглядалися і не знайшли підтримки, буде визначатися шляхом консультацій, проведення засідань Погоджувальної ради з запрошенням інших зацікавлених сторін.

Щодо питання про „Криворіжсталь”, то В.Литвин нагадав про прийнятий закон, на який Президент України наклав вето. Рішення щодо його включення до порядку денного і розгляду буде прийнято на цьому засіданні і Верховна Рада визначиться щодо подолання вето Президента.

Головуючий також повідомив, що на Погоджувальній раді порушувалось питання відносно нерезультативного голосування з приводу позбавлення повноважень народного депутата Анатолія Толстоухова. Прийнято рішення: доручити Регламентному комітету провести сьогодні засідання і о 16 годині внести пакетом проект постанови про позбавлення повноважень народних депутатів, які суміщають депутатський мандат: А.Толстоухова, В.Слаути, В.Сацюка, А.Клюєва, В.Онопенка і В.Мойсика.

Однак, ця інформація не заспокоїла народних депутатів. Вони продовжили блокування трибуни.

Після виступів з процедури на голосування була поставлена пропозиція про продовження пленарних засідань у четвер до того часу, поки не буде вичерпано весь порядок денний. Але її підтримали тільки 208 парламентаріїв.

До розгляду було оголошено два проекти постанов: про День Уряду України у червні 2004 року щодо підходів Кабінету Міністрів України до виконання конституційних повноважень здійснюваних ним у сфері оборони та заходів щодо зміцнення керівництва у системі Міністерства оборони України на основі принципів професіоналізму та про заслуховування інформації Кабінету Міністрів України про виконання конституційних повноважень здійснюваних ним у сфері оборони та заходи щодо зміцнення керівництва у системі Міністерства оборони України на основі принципів професіоналізму. Першу постанову на прохання її автора народного депутата Б.Губського та профільного Комітету з питань національної безпеки і оборони було знято з розгляду, а другу народні депутати підтримали 355-ма голосами.

Підтримано було і наступну постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів тиску на народних депутатів України з боку державних органів.

Пристрасті в залі не вгамовувалися. Народні депутати з фракції КПУ продовжували блокувати трибуну і вимагати розгляду питання про призупинення приватизації металургійного комбінату „Криворіжсталь”. Головуючий, щоб заспокоїти зал, ще раз нагадав, що це питання буде розглянуте сьогодні.

Наступний законопроект, який було оголошено до розгляду, про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у повторному другому читанні, представляв голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Морозов. Він зазначив, що за роки незалежності в Україні в ДТП постраждали більше півмільйона громадян та загинуло близько 100 тисяч. Одним з найбільш важливих питань закону є страхові тарифи. Законопроектом передбачається укладення кількох видів договорів обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, звільнивши від них учасників бойових дій та інвалідів. Відбувся розгляд поправок до законопроекту, на яких наполягали їх автори. Розгляд питання відбувався на фоні шуму і вигуків у залі. У підсумку 270-ма голосами закон було прийнято у цілому.

Одразу ж на голосування було поставлено питання про повернення до розгляду питання щодо призупинення приватизації комбінату „Криворіжсталь”. Його підтримали 218 народних депутатів.

Наступний законопроект про внесення змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” народні депутати відхилили. Для його прийняття не вистачило всього двох голосів.

Далі до розгляду було оголошено законопроект про внесення змін до Закону України „Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”. Його було прийнято у цілому 330-ма голосами.

Після півгодинної перерви головуючий поінформував народних депутатів про результати засідання Погоджувальної ради, на якому було прийнято рішення о 16-ій годині розглянути Закон Президента із зауваженнями щодо приватизації комбінату „Криворіжсталь”.

Далі народні депутати продовжили роботу. Проект закону про внесення змін до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям щодо прожиткового мінімуму для дітей у багатодітній сім'ї” представила член Комітету з питань соціальної політики та праці народний депутат Людмила Давидова. Ним передбачається з 1 липня збільшити рівень забезпечення прожиткового мінімуму на 20 відсотків для кожної дитини в малозабезпеченій і багатодітній сім'ї, в якій виховується троє або більше дітей до 16 років, або, якщо дитини навчається, то до 18 років. Верховна Рада підтримала пропозицію Комітету прийняти закон в другому читанні і в цілому з введенням його в дію з 1 січня 2005 року, враховуючи, що це будуть додаткові видатки із Бюджету.

До наступного законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту населення від шумових впливів було внесено кілька поправок, жодна з яких не набрала необхідної кількості голосів. Закон було прийнято в цілому 336-ма голосами у редакції, запропонованій профільним Комітетом з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства.

Серйозна дискусія розгорілася у сесійній залі навколо законопроекту про охорону здоров’я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів. За словами Голови парламентського Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Миколи Поліщука, вплив тютюну наносить шкоду Україні в обсягах понад 12 мільярдів гривень щорічно. Він також зауважив, що закон про обмеження тютюнопаління прийняли практично всі парламенти Європи і закликав доєднатися до країни Європи, які ведуть боротьбу з цією шкідливою для здоров’я людини і навколишнього середовища звичкою. Після розгляду всіх поправок, внесених народним депутатом Ю.Кармазіним, законопроект спочатку було відхилено, а потім відправлено на повторне друге читання.

Після цього народні депутати повернулися до розгляду двох законопроектів порядку денного, які вони мали розглянути на початку ранкового засідання, - про внесення змін до Закону України „Про чисельність Збройних Сил України на 2000-2005 роки” і про внесення зміни до статті 3 Закону України „Про Збройні Сили України” (щодо переходу до тривидового складу”. Доповідав міністр оборони України Євген Марчук. Він зазначив, що проблема реформування Збройний Сил сьогодні значно запізніла від реальних потреб української армії і потребує негайних дій. Є.Марчук ознайомив депутатів з ситуацією у світі щодо оснащення сучасними видами озброєнь, назвав реальні цифри фінансування Збройних Сил для підтримання ними високої боєздатності, а також доповів про масштаби скорочення української армії через незадовільне фінансування та вирішення соціальних питань, звільнених із ЗС військовослужбовців. Представляючи другий законопроект, Є.Марчук детально аргументував необхідність реформування української армії за видами військ, переходу до тривидового її складу, що у підсумку призведе до підвищення її обороноздатності, підвищення управління ЗСУ, вирішення інших питань.

Співдоповідач Голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Георгій Крючков висловив занепокоєння тим, що скорочення Збройних Сил і перегляд структури відбувалися не в правовому полі. Він розповів про зусилля Комітету щодо повернення реформування ЗС у законодавче русло і повідомив рішення Комітету про підтримку обох законопроектів.

У народних депутатів, які взяли участь у обговоренні законопроектів найбільше запитань виникало до першого законопроекту, зокрема, щодо фінансування ЗС та розв’язання соціальних проблем звільнюваних у запас військовослужбовців. Водночас, вони підтримали другий законопроект про перехід до тривидового складу, розуміючи, що реформування ЗС необхідно продовжити. У підсумку під час голосування перший законопроект було відхилено 212-ма, а другий підтримано у цілому 368 голосами.

На цьому ранкове засідання завершилося.

  Вечірнє засідання розпочалося з інформації Голови Верховної Ради України Володимира Литвина про результати Погоджувальної ради за участю Прем’єр-міністра України і голови Фонду державного майна. В.Литвин повідомив, що обговорення завершилось з тими ж результатами, що й на ранковому засіданні і запропонував розглянути закон про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації” із зауваженнями Президента з двома голосуваннями: пропозицією Президента - відхилити цей закон. Якщо пропозиція Президента не буде підтримана, тоді поставити питання про подолання вето Президента на цей закон, для чого потрібно 300 голосів.

Була висловлена пропозиція про те, щоб розгляд пропозицій Президента України до Закону України про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” і голосування були проведені в таємному режимі.

Ця пропозиція була поставлена на голосування, але не підтримана народними депутатами. „За” проголосувало тільки 209 парламентаріїв.

Закон із пропозиціями Президента доповідав міністр промислової політики України О.Неустроєв. Він зупинився на кількох аспектах, пов’язаних з приватизацією комбінату „Криворіжсталь”. За словами міністра, комбінат не потрапляє до переліку об’єктів, які не підлягають приватизації, оскільки він не відповідає вимогам закону „Про приватизацію”. Його віднесення до об’єктів державної власності здійснено без проведення відповідного економічного обґрунтування. Тому в умовах обмежених фінансових ресурсів виникає повна відсутність надходження недержавних коштів на розвиток комбінату. О.Неустроєв підкреслив, що практично всі підприємства металургійного комплексу є підприємствами недержавної форми власності. Фінансово-економічні показники „Криворіжсталі” знаходяться на одному рівні з приватизованими підприємствами, такими як „Азовсталь”, Завод Ілліча, „Запоріжсталь”, Донецький металургійний, де приватизація ніяк не вплинула на погіршання соціальних умов трудових колективів цих підприємств.

Міністр далі зазначив, що незважаючи на уявне благополуччя, комбінат „Криворіжсталь” є одним з найбільш уразливих серед металургійних підприємств з точки зору ринкового асортименту, обмеженого в умовах конкуренції. Він обґрунтував це тенденцією до зниження цін, яка продовжуватиметься.

Міністр також вважає, що утриматися на ринкових позиціях комбінату допоможуть тільки широкомасштабні інвестиції, яких не буде, коли він залишатиметься державним. Тому міністр вважає, що затягування з приватизацією підприємства призведе до втрати його інвестиційної привабливості. Міністерство підтримало позицію Президента про виключення комбінату з списку об’єктів, які не підлягають приватизації.

Відповідаючи на запитання народних депутатів, міністр назвав кілька цифр, які характеризують його фінансовий стан, зазначивши, що доходи підприємства з року в рік знижуються.

Обговорення питання продовжувалось понад годину. Народні депутати, які взяли участь у дискусії, розійшлися у поглядах та оцінках питання. Представники опозиційних фракцій виступали проти приватизації підприємства, аргументуючи як політичними позиціями, так і економічними розрахунками, які на їх погляд свідчать про протилежне. Зокрема, керівник фракції СПУ народний депутат Олександр Мороз поінформував про проведене виїзне засідання фракції на комбінаті. На його думку, Мінпромполітики має аналізувати перспективу економіки, внутрішній ринок, а не тільки орієнтуватися на кон’юнктуру міжнародного ринку. О.Мороз також звернувся до міністра із запитанням пояснити чому він каже, що прибуток падає, коли рентабельність зростає. Він також запитав, чому в умовах на приватизацію не передбачено рівень прибутковості, розмір зарплати, соціальні умови, кількість збереження робочих місць.

На це міністр запевнив, що всі ці умови враховані у конкурсі приватизації.

Народні депутати у своїх виступах звинувачували уряд у проведенні приватизації виключно з метою перепродажу, наводили приклади приватизації підприємств, коли не виконувалися умови, зазначали, що приватизація призведе до відтоку державних коштів та приховування їх у офшорних зонах.

До виступів колег щодо заборони приватизації комбінату приєдналися і деякі депутати із фракцій парламентської більшості. Народний депутат В.Гуров, обраний до Верховної Ради від Кривого Рогу, назвав приватизацію комбінату злочином і зазначив, що тільки колектив має право його приватизувати.

Голова Спеціальної комісії Верховної Ради з питань приватизації Валентина Семенюк поінформувала про детальний аналіз Комісією умов конкурсу приватизації. У них, за її словами, не закладено гарантію працівникам колективу на заробітну плату. В.Семенюк вважає, що проголосувавши за приватизацію комбінату, народні депутати позбавлять зарплат, пенсій всіх тих, хто працює на цьому комбінаті і всього міста.

Першою на голосування була поставлена пропозиція Президента України про відхилення Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”. Вона була відхилена 195-ма голосами.

Друга пропозиція про подолання вето Президента на Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації” також була відхилена 212-ма голосами.

Вже після закінчення розгляду голосування, взявши слово з процедури, народний депутат Петро Порошенко зазначив, що проблема приватизації „Криворіжсталі” полягає не лише в тому, що бюджет втрачає чотири мільярди гривень, не лише в пограбуванні населення України, а в тому, що приватизація проводиться з брутальним порушенням законодавства, зокрема, позбавлення права на участь у приватизації всіх громадян України. Адже, відповідно до закону кожен громадянин має право подати заявку на конкурс, взяти участь в конкурсі і стати акціонером комбінату „Криворіжсталь”. П.Порошенко звинуватив Фонд держмайна у порушенні законодавства, у непрозорій процедурі приватизації.

Після цього народний депутат В.Семенюк запропонувала компромісний варіант: включити підприємство „Криворіжсталь” до переліку об’єктів, які можуть бути корпоратизованими, тобто до списку номер 2.

Головуючий нагадав народним депутатам про низку проектів постанов, які стосувалися приватизації комбінату „Криворіжсталь” і запропонував їм проголосувати за те, щоб повернутися до розгляду цих проектів. Однак, пропозиція не була підтримана.

Далі народні депутати повернулися до розгляду питання про поєднання посад народних депутатів з посадами в органах виконавчої влади.

Вони заслухали Голову Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентина Матвєєва. Він нагадав про правові норми щодо врегулювання питання несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності та дострокового припинення повноважень народного депутата.

В.Матвєєв зазначив, що ніякого так званого „пакетного” голосування щодо дострокового припинення повноважень народного депутата чи групи народних депутатів не може бути тому, що це буде грубим порушенням Конституції та відповідних законів України. За його словами, у народних депутатів є правові підстави для розгляду Верховною Радою тільки питання щодо заяви народного депутата Толстоухова. Відповідний проект постанови про припинення депутатських повноважень народним депутатом А.Толстоуховим був підтриманий 243-ма голосами.

Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули ще кілька питань. Зокрема, повернулися до проект закону про внесення змін до Закону України „Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття”. Але й друга спроба не була результативною. Законопроект було відхилено.

У новій редакції 423-ма голосами було прийнято Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про врегулювання заборгованості за вкладами фізичних осіб-вкладників та інших кредиторів Акціонерного комерційного агропромислового банку „Україна”.

Ще низку законів, запропонованих для повторного розгляду з пропозиціями Президента України, зокрема, Закони України: „Про внесення змін до Закону України „Про оренду державного та комунального майна”; „Про внесення змін до Закону України „Про власність”; „Про внесення змін до ст.12 Закону України „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему”; „Про міжнародні договори” і „Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту жертв нацистських переслідувань” народні депутати відхилили.

На цьому вечірнє засідання завершилося.

Наступне пленарне засідання п’ятої сесії Верховної Ради України відбудеться у п’ятницю, 4 червня.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку