У П’ЯТНИЦЮ, 18 ЧЕРВНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ П’ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк оголосив депутатські запити.
Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили уповноважені представники депутатських фракцій і груп.
Далі народні депутати приступили до розгляду питань порядку денного. Першим розглядався проект закону про формування конкурентних засад у процесі приватизації акцій, часток, паїв, що належать державі у майні юридичних осіб. Доповідав один з авторів законопроекту народний депутат Василь Надрага. Документом, за його словами, пропонується системно розв’язати проблему приватизації: ліквідувати право переваги будь-кого на будь-яких умовах викуповувати державну частку у випадку приватизації підприємства.
Законопроект передбачає єдиний механізм: всі державні паї, які виставляються на приватизацію, мають виставлятися на відкритий конкурс. Саме конкурс є найголовнішим для всіх без винятку, хто хоче взяти участь у приватизації.
Співдоповідав перший заступник Голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир Демьохін. Він зазначив, що для розуміння всієї складності питань, які пропонується розв'язати в законопроекті, доцільно дати загальну характеристику сучасного стану справ у галузі управління державними корпоративними правами у статутних фондах господарських товариств.
За словами співдоповідача, державний сектор економіки на початок 2004 року включав близько 2 600 державних підприємств, понад 1 500 господарських товариств, у яких присутні державні корпоративні права. З них переважна кількість знаходиться у статутних фондах відкритих акціонерних товариств, близько ста у статутних фондах товариств з обмеженою відповідальністю. Крім того, державні пакети акцій 306 відкритих акціонерних товариств передані у статутний фонд державних акціонерних та холдінгових компаній.
В.Демьохін підкреслив, що немає можливості реально оцінити, яка кількість підприємств із зазначених підпадає під норми запропонованого законопроекту. Тобто віднесені до об'єктів приватизації групи є й займають монопольне становище на ринках України, мають стратегічне значення для економіки України, мають податкову заборгованість до бюджету та державних цільових фондів.
Він також зауважив, що на 1 січня 2004 року у процесі приватизації знаходилися 224 стратегічно важливих підприємства, або підприємства - монополісти. Об'єкти державного сектору не впорядковані належним чином ні за сферами управління, ні з точки зору їх наявності в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій.
Тому Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти закон за основу та в цілому.
Народні депутати, які взяли участь в обговоренні, зазначали, що, хоча проблему і необхідно розв’язувати, але питання приватизації Верховна Рада має тримати під своїм контролем. У ході дискусії лунали думки як і про те, що законопроект необхідно приймати, тому, що він створює належні умови для приватизації акцій, часток і паїв, що належать державі у майні юридичних осіб і мають податкову заборгованість до бюджетів та державних цільових фондів, так і про відхилення.
Голова Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Валентина Семенюк висловила думку, що цей закон не тільки не відповідає законодавству про приватизацію, а є згубним для того, що всі спільні підприємства, де мають частки майна, під них будуть написані всі кваліфікаційні вимоги, і ніякої прозорості у процесі приватизації не буде.
Аргументи „за” прийняття виявилися сильнішими і закон було прийнято в цілому 235-ма голосами.
Далі народні депутати розглянули законопроект про нотаріат. Доповідав голова підкомітету Комітету з питань правової політики Віктор Мусіяка. За його словами, законопроект направлений на встановлення ефективного позасудового забезпечення охорони та захисту законних прав і інтересів фізичних осіб, установ, організацій, територіальних громад та держави.
Цим законом переслідується мета завершення процесу реформування нотаріату в Україні, запровадження єдиного нотаріату відповідно до нових економічних, соціальних потреб суспільства. Законопроект закріплює статус нотаріуса як публічної офіційної особи, професіонала в галузі права, вводить новий прозорий порядок підготовки до нотаріальної діяльності та допуску до цієї діяльності. У проекті закону вирішуються питання самоврядування нотаріусів, визначення принципів організації та здійснення нотаріальної діяльності, її самофінансування, критерії встановлення нотаріальних округів, граничної чисельності нотаріусів, порядку заміщення нотаріусів тощо. Особливо ретельно, на думку доповідача, виписано види нотаріальних дій відповідно до нового Цивільного кодексу, нового Сімейного і Господарського кодексів.
В.Мусіяка доповів і про деякі особливості законопроекту. Зокрема, щодо відносин нотаріус-клієнт, фізична особа, громадянин. Вони мають чітку соціальну спрямованість і відповідають основним принципам функціонування нотаріату. Проектом передбачено також запровадження єдиних ставок оплати послуг усіх нотаріусів на всій території України. Розмір ставок встановлюється державою. Вона ж їх буде контролювати і враховано буде платоспроможність при цьому фізичних осіб, громадян, надання пільг, а також до звільнення від оплати тих чи інших нотаріальних послуг.
В.Мусіяка поінформував про позитивні відгуки Міжнародного союзу латинського нотаріату на законопроект, який об'єднує більше сімдесяти держав світу. Його також широко обговорено у середовищі нотаріусів України.
Правовий Комітет запропонував прийняти цей законопроект в першому читанні, з огляду на те, що вже чотири роки він намагається створити нормальні правові підвалини під діяльність нотаріусів. Необхідно це зробити ще й тому, що нотаріуси фактично працюють не в правовому полі, бо старий закон не відповідає вимогам ні Цивільного кодексу, ні Сімейного кодексу, ні Господарського. Нотаріуси діють на основі підзаконних актів тоді, як Конституція встановлює, що нотаріат має діяти на основі тільки закону.
Необхідність прийняття такого закону підтримали і більшість народних депутатів, які взяли участь в його обговоренні. Вони висловили низку зауважень до законопроекту, пропозицій щодо покращання його статей.
Народний депутат Василь Онопенко зазначив, що з прийняттям цього закону в першому читанні буде ліквідований державний нотаріат, якого фактично немає в усіх країнах. Він навів аргументи на користь цього закону і його переваги.
Головним на його думку буде те, що з прийняття закону Україна вступає в Міжнародний союз латинського нотаріату, а це відкриває дорогу для вступу в СОТ.
У підсумку законопроект було прийнято за основу 295-ма голосами.
Законопроект про забезпечення доказів у справах, що розглядаються органами Антимонопольного комітету України доповідала заступник Голови Антимонопольного комітету Світлана Мороз. Цей законопроект, за її словами, не надає Антимонопольному комітету будь-яких додаткових повноважень порівняно з тими, що сьогодні закріплені в законах, а тільки передбачає процесуальну регламентацію вже існуючих.
Необхідність його прийняття обумовлено тим, що неврегульованими залишаються багато процесуальних питань, забезпечення доказів у справ, які розглядаються Антимонопольним комітетом. Проект закону передбачає детальне врегулювання порядку звернення державного уповноваженого, голови територіального відділення до суду для прийняття судом рішення стосовно проникнення у житло чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку.
Доповідач звернула увагу на те, що законопроект передбачає процедуру фіксування органами Антимонопольного комітету усних пояснень, а також визначення випадків, коли такі пояснення надаються виключно в суді.
За словами співдоповідача члена Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Пилипа Буждигана, прийняття законопроекту має підвищити ефективність розгляду органами Антимонопольного комітету справ про узгодження дій, концентрацію суб'єктів господарювання, унормує збирання, оцінку та зберігання доказів у справах.
276-ма голосами народні депутати прийняли законопроект за основу у першому читанні.
У першому читанні також було прийнято законопроекти: про внесення змін до Митного тарифу України (щодо товарів продовольчої групи); проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо сплати мита та оподаткування операцій з культурними цінностями); законопроект про поводження з вибуховими матеріалами; про внесення змін до Закону України "Про енергозбереження" (щодо нових напрямів). Спочатку за основу, а потім і в цілому було прийнято закон про внесення змін до Закону України "Про митний тариф України" (щодо митних ставок на сировину шпалерної промисловості).
Наприкінці засідання народні депутати взяли участь в обговоренні питань з пункту „Різне”.
На цьому ранкове пленарне засідання Верховної Ради завершилося.
Чергове пленарне засідання Верховної Ради відбудеться 22-го червня 2004 року.