У СЕРЕДУ, 24 ЧЕРВНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши ранкове засідання, поінформував про результати роботи парламенту на пленарних засіданнях 23 червня.
Народні депутати виступили із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Парламентарії включили до порядку денного проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2009 рік" (щодо розмірів прожиткового мінімуму та розміру мінімальної заробітної плати).
Наступним голосуванням народні депутати ухвалили рішення про розгляд питань порядку денного за скороченою процедурою.
Проект закону про промислову безпеку доповів народний депутат Михайло Волинець. Він звернув увагу на те, що багато питань, які торкаються охорони праці, контролю та відповідальності, сьогодні не врегульовані і тому необхідно їх врегулювати у спеціальному законі про промислову безпеку, адже Закон "Про охорону праці" приймався 15 років тому.
М.Волинець повідомив, що поштовхом до підготовки законопроекту стала масштабна аварія на одній із шахт України наприкінці 2007 року, під час якої загинуло понад 100 гірників. Він висловив здивування з приводу того, що цей законопроект досі не розглядався в парламенті і зараз розглядається лише в першому читанні.
Народний депутат повідомив про те, що лише у вугільній галузі протягом останніх 8 років в Україні загинуло 1300 людей. Він наголосив на тому, що найбільший в світі травматизм в вугільній галузі - в Україні. Схожа ситуація, за словами доповідача, у металургії, машинобудуванні, сільському господарстві, на будівництві. "Тому, цим проектом необхідно законодавчо закріпити чітке визначення, термінологію, сферу діяльності, розподіл повноважень, хто проводить і має проводити оцінку стану промислової безпеки, хто здійснює нагляд. А сама промислова безпека - це стан захищеності життя та здоров'я людей, це стан захищеності людей від небезпечних факторів", - сказав він.
Співдоповідач - голова підкомітету Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Валерій Гацько повідомив про рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти законопроект за основу.
Народні депутати підтримали рішення Комітету і ухвалили законопроект у першому читанні ("за" - 377 голосів).
За основу були прийняті законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування дозвільних процедур ("за" - 354 голоси); про внесення змін до деяких законів України з питань діяльності неприбуткових організацій ("за" - 234 голоси).
За результатами голосування парламентарії направили на доопрацювання законопроект про внесення зміни до статті 7 Закону "Про страхування" (щодо обов'язкового страхування туристів).
Верховна Рада відхилила проекти законів: про внесення зміни до деяких законів України (щодо безготівкових розрахунків та використання спеціальних платіжних засобів); про охорону майна та фізичних осіб; про внесення змін до Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" щодо послуг з охорони; про волонтерський рух; про внесення змін до деяких законів України щодо зайнятості громадян, які мають у власності (користуванні) земельну ділянку; про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за невидачу банківського вкладу).
Народні депутати заслухали щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні. У своєму виступі вона зазначила, що основою комплексного дослідження стану дотримання конституційних прав і свобод відповідно до Конституції і законів України стали звернення до Уповноваженого громадян, а також іноземців - осіб без громадянства. Усього з початку діяльності Уповноваженого з прав людини як органу конституційного парламентського контролю звернулось вже понад 950 тисяч осіб. За її словами, у кожному другому зверненні йдеться про порушення громадянських прав, насамперед, про судову тяганину, право на судовий захист, про неналежне виконання судових рішень та умови тримання заарештованих. Кожне третє звернення стосується порушення соціально-економічних прав громадян, зокрема, права на соціальний захист, охорону здоров'я, медичну допомогу, право на житло та землю. У понад 13 відсотків звернень йдеться про порушення особистих прав, зокрема і застосування тортур. Кожне десяте звернення - колективне, під яким стоять десятки і сотні підписів громадян.
Н.Карпачова на підставі результатів моніторингу констатувала наявність ознак загальнодержавної кризи в галузі забезпечення прав і свобод людини. До того ж, за її словами, глобальна фінансово-економічна криза ще більше загострила існуючу ситуацію і звела нанівець усі сподівання на соціальну справедливість.
Уповноважений з прав людини наголосила на різкому зростанні нерівності між бідними і багатими як у середині країни, так і в світі. "Світ чітко розділився на, так званий, золотий мільярд багатих країн та решту країн, у яких за межею бідності проживає понад 5 мільярдів людей. У цьому розподілі Україна опинилася серед країн периферійного капіталізму", - сказала вона. Підтвердженням цього є те, що останнім часом люди частіше повідомляють Уповноваженого про зниження рівня їх життя в умовах системної політико-правової та соціально-економічної кризи, неможливість розв'язання життєво-важливих проблем, окрім того, і через бюрократичне ставлення посадових та службових осіб. Найбільше скарг надходить на дії і бездіяльність судів, органів Міністерства внутрішніх справ, прокуратури, державних адміністрацій та місцевого самоврядування.
Н.Карпачова зазначила, що найгіршою формою порушення прав людини є бідність. На її переконання, "саме бідність є брутальним порушенням прав людини, і через неї унеможливлюється реалізація інших прав і свобод людини". Доповідачка навела висновки експертів, зокрема Інституту демографії і соціальних досліджень України. Згідно з ними у 2008 році 27 відсотків населення країни перебувало у стані бідності, з них близько половини у стані крайньої бідності. Також, за її словами, зросла бідність у багатодітних сім'ях, у родинах безробітних, людей похилого віку та у сільської місцевості. "А якщо застосувати критерії бідності, які встановлені Світовим банком для країн Західної Європи, то до категорії бідних в Україні треба віднести понад 70 відсотків її населення", - сказала вона.
Н.Карпачов наголосила на тому, що в основі проблеми бідності в Україні, де існує розвинуті промисловість, сільське господарство і високий рівень освіченості населення, лежить насамперед "брутальне порушення прав більшості населення на доступ до ресурсів і до національного багатства". За її словами, попри вжиті заходи ситуація з подоланням бідності в Україні свідчить, що передбачене Цілями розвитку тисячоліття ООН для України завдання номер один - зменшення до 2015 року наполовину рівня злиденності та на третину кількості бідного населення - не буде виконано.
Уповноважений з прав людини навела дані, які свідчать про рівень безробіття в країні, заборгованості із заробітних плат, численних порушеннях прав власності громадян, зокрема, прав на володіння земельними ділянками, прав на житло, повернення банківських вкладів.
У щорічній доповіді Уповноважений також приділила увагу питанню трудової міграції. Вже сьомий рік поспіль вона наголошує на нагальній необхідності прийняття Основних засад державної міграційної політики України та створення потужної державної міграційної служби як цивільного самостійного органу державної влади зі спеціальним статусом.
Одне з найгостріших питань, яке останнім часом доводиться вирішувати Уповноваженому, повідомила доповідачка, є захист права на життя українських моряків, які потрапляють у піратський полон. Н.Карпачова поінформувала про вжиті заходи стосовно визволення українських моряків, наголосивши на тому, що тільки силовими методами розв'язати цю проблему неможливо. На її думку, потрібні скоординовані дії усього міжнародного співтовариства щодо розв'язання цих глобальних проблем і Україна як країна, яка має майже сто тисяч моряків, має ініціювати такі дії та брати в них активну участь.
Уповноважений заявила про наявність серйозних проблем у національній судовій системі, якій на її переконання, потрібне комплексне, системне реформування. За її словами, в Україні виконується лише 35 відсотків судових рішень, що є "брутальним порушенням права людини на справедливий суд". "Навіть отримавши рішення суду, люди змушені роками поневірятися коридорами державної виконавчої служби в надії на його виконання. Ситуація з відсутністю коштів в бюджеті не сприймається Європейським судом з прав людини, який вже постановив низку рішень проти України. Суд зазначив, що відсутніх коштів у держави не може виправдовувати невиконання рішень суду", - сказала вона.
Н.Карпачова детально зупинилася на проблемі недозволених методів ведення слідства, зокрема застосування тортур. Вона заявила, що боротьба з цими негативними явищами є одним з пріоритетів діяльності Уповноваженого з прав людини. З метою їх подолання Президентом України за її поданням було ініційовано підписання і ратифікацію Факультативного протоколу ООН до Конвенції проти тортур, який Україна підписала і ратифікувала однією з перших. Доповідач висловила жаль з приводу того, що органами виконавчої влади поки що не створений національний превентивний механізм запобігання катуванням, але перші кроки вже зроблені в цьому напрямку.
Н.Карпачова поінформувала про зроблений у щорічній доповіді аналіз дотримання свободи слова в Україні, аналіз контролю за дотриманням рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, а також проявів прямої і непрямої дискримінації жінок в Україні.
Доповідачка поінформувала про те, що до неї за роки існування інституту Уповноваженого з прав людини надійшло близько 3 тисяч запитів і звернень від народних обранців, у яких порушуються переважно питання захисту прав людини. За кожним таким зверненням відкривається провадження і докладаються спільні зусилля для поновлення порушених прав.
Завершуючи свій виступ, Н.Карпачова презентувала привезену нею із Національного архіву Швеції першу писану Конституцію України, Конституцію гетьмана Пилипа Орлика "Про права і вольності Війська Запорізького" 1710 року.
Уповноважений з прав людини відповіла на запитання народних депутатів.
За результатами заслуховування щорічної доповіді Верховна Рада ухвалила за основу відповідний проект постанови, яким доповідь взято до відома.
Після доповіді Уповноваженого з прав людини народні депутати включили до порядку денного законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків і два проекти Житлового кодексу України. Проекти Житлового кодексу були направлені на доопрацювання.
Головуючий оголосив про закриття пленарного засідання.
Наступне пленарне засідання відбудеться у четвер, 25 червня.