У ВІВТОРОК, 2 ЧЕРВНЯ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на початку ранкового засідання поінформував про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 19-22 травня.
Із заявами, повідомленнями, пропозиціями виступили представники депутатських фракцій.
Перед початком розгляду питань порядку денного народні депутати прийняли рішення про розгляд законопроектів у першому читанні за скороченою процедурою.
Парламентарії розглянули проект закону про внесення змін до деяких кодексів України (щодо спільної власності на землю). Доповідав заступник міністра охорони навколишнього природного середовища Микола Мовчан. Він зазначив, що цим проектом пропонується збільшити коло суб'єктів права суспільної власності, включивши їх до складу не тільки громадян, а й юридичних осіб, держави та територіальні громади; врегулювати порядок поділу земельної ділянки, що перебуває у суспільній частковій власності, а також віднести земельну ділянку, набуту у власність внаслідок безоплатної передачі із земель власності до особистої приватної власності одного з подружжя.
За словами доповідача, прийняття закону удосконалить реалізацію гарантованого Конституцією України права власності громадян в умовах динамічного розвитку земельних відносин в Україні. М.Мовчан також зазначив, що введення в дію цього закону забезпечить вирішення питань, що виникають при поділі земельної ділянки, що перебуває у суспільній частковій власності, усуне правові обмеження у реалізації права суспільної власності на землю у вирішенні суперечливих питань щодо права власності на земельну ділянку, яка отримана шляхом безоплатної приватизації одного з подружжя.
Профільний Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував парламенту прийняти законопроект у першому читанні. Про це повідомив голова підкомітету Валерій Бевзенко. Він також поінформував про зауваження, висловлені членами Комітету до деяких положень.
Законопроект був прийнятий за основу 339-ма голосами.
Парламентарії далі розглянули ще один законопроект, який стосувався сфери земельного законодавства - про внесення зміни до статті 176 Земельного кодексу України. Як повідомив доповідач, заступник міністра охорони навколишнього природного середовища М.Мовчан, проектом пропонувалося уточнити зміст державного акту на межі адміністративно-територіального утворення, визначити документи, які додаються до державного акту, порядок його підписання і видачі, порядок визначення форм державного акту.
За результатами обговорення законопроект був ухвалений у першому читанні 323-ма голосами.
Верховна Рада ухвалила за основу і в цілому як закони проекти законів: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо Державної спеціальної служби транспорту, про внесення зміни до статті 14 Закону "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України".
За основу були прийняті законопроекти: про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб, що тримаються під вартою, та засуджених осіб на безперешкодне листування з адвокатом; про внесення змін до деяких законів України (щодо розвитку трудової діяльності засуджених); про внесення змін до деяких законів України (щодо державної системи цивільного захисту); про внесення змін до статті 28 Закону "Про правові засади цивільного захисту" (щодо державного нагляду за безпечним веденням робіт); про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань мисливського господарства та полювання, охорони, використання і відтворення тваринного світу; про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (щодо посилення заходів по боротьбі з браконьєрством); про надання послуг, які сприяють виїзду фізичних осіб за кордон з території України або їх тимчасовому перебуванню за кордоном ("Про недержавні еміграційні послуги"); про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері поводження з відходами; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прибережних захисних смуг.
Проект закону про внесення змін до Закону "Про громадянство України" (щодо усунення колізій, які дозволяють подвійне громадянство) доповів голова Комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Олег Зарубінський. Він зазначив, що існуюча сьогодні низка колізій Закону "Про громадянство України" практично дозволяє порушувати Конституцію та набувати подвійного громадянства і, водночас не нести за це відповідальності.
О.Зарубінський зауважив, що несприйняття подвійного громадянства для України базується на тому, що здійснення у повному обсязі подвійних, тобто однієї та іншої держави прав і обов'язків неможливе, оскільки вони нерідко суперечать одна другій. Таким чином, особа з подвійним громадянством завжди стоїть перед необхідністю визначитись: обов'язки якої держави необхідно виконувати, а якої не виконувати? За словами доповідача, як правило, в цій ситуації вони звертаються за нібито захистом своїх прав до однієї держави, нехтуючи при цьому обов'язки іншої. А невиконання однією особою своїх обов'язків ставить під сумнів повноцінну реалізацію та захист прав і свобод інших - тих, хто має одне громадянство, тобто переважної більшості населення України.
Голова Комітету наголосив на тому, що проблема подвійного громадянства, а тим більше в обхід законодавства, особливо актуальна для держав, які лише проходять період становлення, таких як Україна. "Біпатризм демобілізує суспільство, гальмує процес формування спільних цінностей, пріоритетів розвитку, єдності народу", - сказав він.
О.Зарубінський зазначив, що його законопроектом пропонується внести конкретні речі, які не дозволять зловживати юридичними колізіями і набувати два громадянства.
Народні депутати під час обговорення підтримали законопроект. За результатами голосування він був прийнятий за основу ("за" - 233 голоси).
Відбулася дискусія навколо ще двох законопроектів, які стосувалися питання подвійного громадянства. Автор першого проекту внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за приховування факту перебування у громадянстві іншої держави або набуття такого громадянства), народний депутат Віктор Швець, запропонував встановити кримінальну або адміністративну відповідальність за те, що особа, яка має подвійне громадянство або множинне громадянство, в установлені законом терміни не повідомила відповідні державні органи про наявність такого подвійного громадянства.
Автор іншого проекту - про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо декларації про іноземне громадянство), народний депутат Володимир Яворівський, вніс пропозицію, щоб громадяни писали декларацію про те, що вони не мають іншого громадянства. За його словами, це вже буде їх зобов'язувати до певної відповідальності.
Перший заступник голови Комітету з питань прав людини національних меншин і міжнаціональних відносин Віктор Терен, доповідаючи про рішення Комітету, підкреслив, що вони не впливають на набуття громадянства, а дають можливість державі знати, скільки в неї громадян мають подвійне громадянство. Профільний Комітет рекомендував Верховній Раді підтримати законопроект народного депутата В.Яворівського, який, на думку членів Комітету, більш чітко виписує механізм повідомлення громадянами України про набуття громадянства іншої країни.
Перед прийняття рішення щодо обох проектів головуючий нагадав, що Конституція України вимагає одного громадянства. За його словами, мова йде, насамперед, про керівників, про політиків, які тимчасово перебувають і живуть на дві країни.
В.Литвин поставив на голосування відповідно до Регламенту перший законопроект народного депутата В.Швеця. Парламентарії підтримали його 235-ма голосами.
Під час дискусії народні депутати з'ясовували, чи є інший проект, народного депутата В.Яворівського, альтернативним? Вони прийшли до висновку , що проекти були альтернативними, і запропонували об'єднати їх під час підготовки до другого читання.
Головуючий сказав, що, оскільки Верховна Рада підтримала перший проект закону, другий не може бути поставлений на голосування, інакше до другого читання не буде підготовлено жодного законопроекту.
В.Литвин запропонував дати протокольне доручення профільному комітетові при підготовці до другого читання ухваленого проекту розглянути і врахувати пропозиції з проекту народного депутата В.Яворівського.
За наслідками розгляду відхилені були законопроекти: про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення у відповідність до Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"); про внесення змін до Закону "Про науково-технічну інформацію"; про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності політичної партії.
На вечірньому засіданні народні депутати продовжили розгляд законопроектів у першому читанні. За основу були прийняті законопроекти: про внесення змін до Закону "Про вищу освіту" (щодо студентського самоврядування); про внесення змін до Закону "Про вибори Президента України" (щодо обмеження у проведенні передвиборної агітації).
Включивши до порядку денного, народні депутати розглянули законопроект про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо відшкодування моральної шкоди. Голова підкомітету з питань цивільного законодавства Комітету з питань правової політики Володимир Пилипенко доповів про рішення Комітету рекомендувати парламенту прийняти проект за основу. Законопроектом передбачається удосконалити цивільно-правову відповідальність за завдання моральної шкоди шляхом поширення завідомо неправдивих відомостей стосовно фізичної або юридичної особи. При визначенні розміру грошового відшкодування пропонується акцентувати увагу на характері та способі поширення завідомо неправдивих відомостей, брати до уваги статус постраждалої фізичної або юридичної особи та майновий стан особи, яка нанесла таку шкоду.
Парламентарії підтримали проект, прийнявши його за основу 337-ма голосами.
Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання доповіла голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська. За її словами, проектом пропонується надати право державному реєстратору проводити спрощену процедуру державної реєстрації припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця на підставі судових рішень щодо їх припинення, що не пов'язано із банкрутством та на підставі власних рішень суб'єктів господарювання щодо їх припинення шляхом ліквідації у разі, якщо протягом визначеного часу зазначені суб'єкти господарювання не надали до державного реєстратора документи, перелік яких встановлений чинним законодавством.
Також передбачається завершити процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які зареєстровані до 1 липня 2004 року та до цього часу не подали державному реєстратору про себе відомості, для їх включення до Єдиного державного реєстру.
Законопроект було прийнято за основу 379-ма голосами.
Верховна Рада ухвалила Постанову про підготовку та відзначення 75-річчя стаханівського руху.
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння здійсненню підприємницької діяльності. За результатами розгляду проект був прийнятий за основу 290-ма голосами "за".
Наступне пленарне засідання відбудеться у середу, 3 червня.