У ВIВТОРОК, 16 ВЕРЕСНЯ, ЧЕТВЕРТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖУВАЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI.
За узгодженим порядком денним першим було розглянуто питання: "Iнформацiя Кабiнету Мiнiстрiв України щодо пiдготовки та можливих геополітичних i соцiально-економiчних наслiдкiв для України пiдписання договору мiж Росiйською Федерацiєю, Україною, Республiкою Бiлорусь та Казахстаном про створення єдиного економiчного простору".
Доповiдав перший Вiце-прем'єр-мiнiстр, мiнiстр фiнансiв України Микола АЗАРОВ. Спiвдоповiдали: мiнiстр закордонних справ України Костянтин ГРИЩЕНКО, мiнiстр з питань економiки та євроiнтеграцiї Валерiй ХОРОШКОВСЬКИЙ, перший заступник мiнiстра юстицiї України Василь СУПРУН, голова Комiтету Верховної Ради України з питань європейської iнтеграцiї Борис ТАРАСЮК, член Комiтету Верховної Ради України з питань бюджету Станiслав СТАШЕВСЬКИЙ.
Про сутнiсть договору, як це випливало з доповiдi, пiд єдиним економiчним простором країни-учасницi розумiють економiчний простiр, що поєднує митнi територiї країн-учасниць, на якiй функцiонують механiзми регулювання економiк, заснованих на єдиних принципах, забезпечують вiльний обiг товарiв, послуг, капiталу та робочої сили i на якiй проводиться єдина зовнiшньоторгiвельна та узгоджена тiєю мiрою i в тому обсязi, як це необхiдно для забезпечення рiвноправної конкуренцiї i пiдтримки макроекономiчної стабiльностi, податкова, грошово-кредитна, валютно-фiнансова полiтика.
Метою формування єдиного економiчного простору є створення умов для стабiльного та ефективного розвитку економiк країн-учасниць та пiдвищення рiвня життя населення.
Вiдповiдно до Договору, пiд основним принципом вiльного перемiщення товарiв буде передбачатися усунення вилучення з режиму вiльної торгiвлi та зняття обмежень у спiльнiй торгiвлi на основi унiфiкацiї митних тарифiв, формування загального митного тарифу, встановленого на основi узгодженої сторонами методики, заходiв нетарифного регулювання, застосування iнструментiв регулювання торгiвлi товарами з третiми країнами.
В Договорi також вказано, що органи ЄЕП створюються на основi поєднання мiждержавних елементiв та принципу передачi частини повноважень сторiн єдиному регулюючому органу з поступовим пiдвищенням значення останнього. Для цього сторони засновують єдиний регулюючий орган (Комiсiя), якому вони на пiдставi мiжнародних договорiв делегують частину своїх повноважень. Рiшення даного органу є обов'язковим для виконання усiма країнами-учасницями ЄЕП. В мiру розвитку та поглиблення iнтеграцiйних процесiв повноваження єдиного регулюючого органу вiдповiдно поширюються.
Усi рiшення у Комiсiї приймаються зваженим голосуванням. Кiлькiсть голосiв кожної зi сторiн визначається з врахуванням її економiчного потенцiалу.
Правовою основою формування та дiяльностi єдиного економiчного простору є мiжнароднi договори та рiшення органiв ЄЕП, якi тiсно пов'язанi з нацiональним законодавством країни-учасниць та нормами мiжнародного права.
Крiм того, Договором зазначається, що беручи до уваги рiзношвидкiсний та рiзнорiвневий характер iнтеграцiї, рiшення про завершення роботи над пiдготовкою проектiв мiжнародних договорiв та iнших документів ЄЕП приймаються, коли вiдповiдний проект узгоджений не менш, нiж трьома державами-учасницями ЄЕП, на частку яких припадає не менше двох третин сукупного валового внутрiшнього продукту.
Доповiдач i спiвдоповiдачi, а далi й багато хто з учасникiв обговорення питання привертали увагу до того, що було б великим безглуздям вiдмовлятися вiд такого сектору свiтового ринку, що включає й схiдну iнтеграцiю.
Водночас приверталася увага до того, що Договiр не задовольняє умов рiвного партнерства. Якщо ми й наважимось на приєднання до нього, то лише за умови низки обгрунтованих застережень. Чому? Даним Договором, наприклад, передбачається, що органи ЄЕП створюються на основi поєднання мiждержавних елементiв та принципу передачi частини повноважень сторiн єдиному регулюючому органу з поступовим пiдвищенням значення останнього. В зв'язку з тим, що не визначено, про якi саме повноваження йдеться, то це може суперечити ст.75 та 106 Конституцiї України, вiдповiдно до яких, делегування повноважень Верховної Ради України, Президента України iншому органу або особам не передбачено.
Тому, вiдповiдно до пункту 9 статтi 7 Закону України "Про мiжнароднi договори України", якщо мiжнародний договiр України мiстить положення, що суперечать Конституцiї України, його ратифiкацiя можлива пiсля внесення вiдповiдних змiн до Конституцiї України.
Визначення єдиного економiчного простору, як простору, який поєднує митнi територiї країн-учасниць, на якiй функцiонують механiзми регулювання економiк, якi заснованi на єдиних принципах, забезпечують вiльний обiг товарiв, послуг, капiталу та робочої сили i проводиться єдина зовнiшньоторговельна полiтика бiльше пiдпадає пiд формулювання митного союзу. Утворення митного союзу буде перешкоджати вступовi України, як частки ЄЕП, до Європейського Союзу або Свiтової органiзацiї торгiвлi.
Вступ до цих органiзацiй може розглядатися лише в рамках всiх країн, якi утворюють ЄЕП.
В зв'язку з цим, говорилось, вищевказане може суперечити Стратегiї iнтеграцiї України до Європейського Союзу, яка затверджена Указами Президента України вiд 11 червня 1998 року за № 615 та вiд 14 вересня 2000 року за № 1072, та статтi 4 Договору про партнерство та спiвробiтництво мiж Європейським спiвтовариством та Україною, яка передбачає створення зони вiльної торгiвлi мiж Україною та Європейським Союзом.
Крiм того, встановлення єдиної зовнiшньоторговельної, податкової, грошово-кредитної та валютно-фiнансової полiтики передбачає узгодження митних тарифних ставок при перетинi кордону країн, якi уклали Договiр про створення ЄЕП. Узгодження даних ставок може не вiдповiдати тарифним ставкам, якi узгодженi в процесi двостороннiх переговорiв з країнами - членами СОТ та закрiпленi у вiдповiдних протоколах. Це, в свою чергу, може призвести до перегляду тарифних ставок, якi закрiпленi в даних протоколах або навiть до їх денонсування.
оговором зазначається, що, беручи до уваги рiзношвидкiсний та рiзнорiвневий характер iнтеграцiї, рiшення про завершення роботи над пiдготовкою проектiв мiжнародних договорiв та iнших документiв ЄЕП приймаються, коли вiдповiдний проект узгоджений не менш, нiж трьома державами-учасницями ЄЕП, на частку яких припадає не менше двох третин сукупного валового внутрiшнього продукту. Тобто, кiлькiсть голосiв кожної з сторiн визначається з урахуванням її економiчного потенцiалу. Оскiльки ВВП України становить близько 50 млрд. дол. США, то це надає їй близько 10% голосiв, ВВП Росiї становить близько 427 млрд. дол. США, що надає їй майже 80% голосiв. Тобто, виходячи з вищевказаного, вiдповiднi мiжнароднi договори можуть прийматися без згоди України.
В обговореннi доповiдi та спiвдоповiдей взяли участь: Володимир ПЄХОТА, Григорiй ДАШУТIН, Вiктор ЮЩЕНКО, Леонiд КРАВЧУК, Юлiя ТИМОШЕНКО, Станiслав НIКОЛАЄНКО, Валерiй ПУСТОВОЙТЕНКО, Катерина ВАЩУК, Богдан ГУБСЬКИЙ, Петро СИМОНЕНКО, Iван ЗАЄЦЬ, Анатолiй МАТВIЄНКО, iншi народнi депутати України.
У перебiгу обговорення пiдкреслювалася потреба зваженого пiдходу до цього мiжнародного документа. Потрiбнi докладнi обгрунтування, насамперед, в економiчному, соцiальному, полiтичному аспектах Договору. I навряд чи тут виправданi полярнi оцiнки. Треба йти шляхом компромiсу, орiєнтуючись на головний прiоритет --нацiональнi iнтереси України.
Розглядалися кiлька проектiв постанов iз обговорюваного питання.
Заключне слово мав Микола АЗАРОВ, який дав додатковi пояснення з деяких концептуальних положень Договору.
Голосувався проект Постанови, де пропонувалося невiдкладно, тобто не чекаючи дня прийняття рiшень, проголосувати проекти постанов щодо Договору про ЄЕП. Пропозицiю не було пiдтримано. На цьому розгляд питання було завершено.
Далi продовжувалась робота над законопроектами. По доповiдi заступника державного секретаря Мiнiстерства економiки та з питань євпропейської iнтеграцiї Володимира БЕЗРУЧЕНКА та спiвдоповiдi голови пiдкомiтету парламентського Комiтету з питань економiчної полiтики, управлiння народним господарством, власностi та iнвестицiй Володимира СКОМАРОВСЬКОГО було проаналізовано урядовий проект Закону про мiжнародну технiчну допомогу. Сутнiсть законопроекту в тому, що мiжнародна технiчна допомога (на пiдставi вiдомостей про проект (програму), що мiстяться в Державному реєстрi проектiв (програм) мiжнародної технiчної допомоги, звiльняється вiд оподаткування, митних зборiв та будь-яких iнших зборiв згiдно з законами України та її мiжнародними договорами. У разi нецiльового використання технiчної допомоги вона пiдлягає оподаткуванню згiдно з нормами чинного законодавства.
В цiлому пiдтримуючи законопроект, учасники обговорення привернули увагу до його прорахункiв, радили вiдповiдному комiтетовi iстотно доопрацювати проект.
Метою проекту Закону про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо охорони iнтелектуальної власностi є узгодження низки чинних законодавчих актiв з прийнятим у липнi 2001 року (в новiй редакцiї) Законом України "Про авторське право i сумiжнi права". Законопроект охарактеризували голова Державного департаменту iнтелектуальної власностi Микола ПАЛАДIЙ та голова пiдкомiтету парламентського Комiтету з питань науки i освiти Михайло РАДIОНОВ. Проект в основному пiдтримали учасники обговорення, висловивши водночас пропозицiї й зауваження, спрямованi на його удосконалення. Рекомендувалось прийняти законопроект у першому читаннi.
На цьому ранкове пленарне засiдання завершилося.
ПIД ЧАС ВЕЧIРНЬОГО ЗАСIДАННЯ У ВIВТОРОК, 16 ВЕРЕСНЯ, НАРОДНI ДЕПУТАТИ УКРАЇНИ ПРОДОВЖУВАЛИ РОБОТУ НАД ЗАКОНОПРОЕКТАМИ.
За скороченою процедурою було проаналiзовано й рекомендовано на голосування в день прийняття рiшень законопроекти щодо внесення змiн до чинних законiв:
- "Про освiту" (стосовно приведення у вiдповiднiсть до Закону України "Про вищу освiту"). Доповiдав тимчасово виконуючий обов'язки мiнiстра освiти i науки України Вiталiй ЖУРАВСЬКИЙ, спiвдоповiдав голова парламентського Комiтету з питань науки i освiти Станiслав НIКОЛАЄНКО;
- до деяких законодавчих актiв України щодо стягнення державного мита. Доповiдав заступник мiнiстра юстицiї Олександр ПАСЕНЮК, спiвдоповiдав голова парламентського Комiтету з питань правової полiтики Василь ОНОПЕНКО;
- до деяких законiв України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про статус депутатiв мiсцевих рад". Доповiдав Олександр ПАСЕНЮК, спiвдоповiдав секретар парламентського Комiтету з питань державного будiвництва та мiсцевого самоврядування Борис БЕСПАЛИЙ.
По доповiдi О.ПАСЕНЮКА та спiвдоповiдi голови пiдкомiтету парламентського Комiтету з питань правової полiтики Юрiя КАРМАЗIНА було запропоновано прийняти як закон - проект Закону про внесення змiн та визнання такими, що втратили чиннiсть, деяких законодавчих актiв України у зв'язку з прийняттям Конституцiї України.
Пропонувалось повернути на доопрацювання, навiть вiдхилити два урядовi проекти Закону про внесення змiн та визнання такими, що втратили чиннiсть, деяких законiв та iнших правових актiв Верховної Ради України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про статус народного депутата України" (по доповiдi ПАСЕНЮКА О. та спiвдоповiдi першого заступника голови парламентського Комiтету з питань Регламенту, депутатської етики та органiзацiї роботи Верховної Ради України Сергiя САСА.
По доповiдях народних депутатiв України Валентини СЕМЕНЮК (вiд авторської групи), Анатолiя ДОМАНСЬКОГО сесiя розглянула законопроекти стосовно внесення змiн до статтi 7 Закону України "Про передачу об'єктiв права державної та комунальної власностi (щодо об'єктiв вiйськових мiстечок). Доповiдав також перший заступник мiнiстра оборони України Олександр ОЛIЙНИК. Спiвдоповiдав заступник голови парламентського Комiтету з питань економiчної полiтики, управлiння народним господарством, власностi та iнвестицiй Володимир Матвеєв. В цiлому сутнiсть законопроектів полягає в тому, що з державної у комунальну власнiсть мають безоплатно передаватись вiйськовi мiстечка (майновi комплекси), iнше нерухоме i рухоме майно (крiм усiх видiв озброєння, бойової технiки та боєприпасiв), яке вивiльняється в процесi реформування Збройних Сил України i не планується до використання за призначенням.
Йшлося про спорідненість запропонованих проектiв, необхiднiсть пiдготувати до остаточного прийняття узагальнений проект.
На цьому вечiрнє засiдання завершилось.
РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI БУДЕ ПРОДОВЖЕНО 17 ВЕРЕСНЯ, В СЕРЕДУ.