У ВIВТОРОК, 20 КВІТНЯ, П’ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.
На початку ранкового засідання Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував про вихід народного депутата України Володимира Сівковича зі складу депутатської фракції „Регіони України”, народного депутата України Сергія Бичкова зі складу депутатської фракції політичних партій „Промисловців і підприємців” та „Трудова Україна”.
На вимогу двох фракцій „Наша Україна” і БЮТ у засіданні було оголошено півгодинну перерву. Після перерви народний депутат України Сергій Соболєв виступив з інформацією щодо подій навколо виборів міського голови у місті Мукачевому 18 квітня. Він навів дані, які засвідчили перемогу кандидата від блоку „Наша Україна” Віктора Балоги. С.Соболєв також поінформував про вимоги двох фракцій до Президента України „виконати свій обов’язок захисту Конституції, забезпечити чесне підведення підсумків виборів”, а також вимоги щодо відставки голови закарпатської облдержадміністрації Івана Різака, Голови Адміністрації Президента України Віктора Медведчука та міністра внутрішніх справ Миколи Білоконя.
Після реплік та виступів з мотивів, в яких були висловлені позиції та точки зору різних політичних сил до подій у Мукачевому та прийняття постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Івана Четверикова у засіданні було оголошено ще перерву, під час якої у кабінеті голови Верховної Ради України відбулося засідання Погоджувальної ради за участю керівників депутатських фракцій і груп.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин поінформував народних депутатів про рішення Погоджувальної ради: після 16-ої години заслухати на засіданні Верховної Ради інформацію міністра внутрішніх справ, голови Служби безпеки про події, які відбулися у Мукачевому, а наступного дня заслухати інформацію керівника робочої групи заступника Голови Верховної Ради України Олександра Зінченка, уповноваженого з прав людини, голову Служби безпеки, Генерального прокурора України і міністра внутрішніх справ.
Далі до розгляду було оголошено проект закону про ратифікацію Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон. Доповідав міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко. Він зазначив, що делімітація сухопутної ділянки українсько-російського державного кордону загальною протяжністю 1971 кілометр розпочалася у 1998 році і тривала понад п’ять років. За цей час проведено більш ніж 40 раундів переговорів делегацій, чисельні консультації різного рівня, в ході яких вдалося розв’язати надзвичайно складні питання, зокрема проходження кордону між населеними пунктами, його перетин залізницею та іншими господарськими спорудами, належність прикордонних земель та інше. При цьому максимальна увага надавалася урахуванню проблем прикордонного населення, збереженню їхніх родинних зв’язків, сприянню професійної діяльності громадян.
За результатами делімітації 28 січня 2003 року у Києві Президентами України і Російської Федерації був підписаний договір між Україною і Російської Федерацією про українсько-російський державний кордон. Разом з договором було також підписано альбом карт державного кордону та його текстуальний опис, який є невід’ємною частиною договору.
Міністр закордонних справ зазначив, що проект договору погоджено з усіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади України. Він відповідає законодавству України, а набуття чинності договором та його практична реалізація дозволить остаточно закріпити проходження сухопутної ділянки українсько-російського державного кордону і сприятиме подальшому зміцненню добросусідських відносин між Україною і Російською Федерацією.
Відповідаючи на запитання народних депутатів, Костянтин Грищенко детально пояснив ті проблемні неузгоджені питання, які мали місце в процесі підготовки договору до ратифікації. Міністр заспокоїв депутатів тим, що така сама процедура відбувалася під час ратифікації договорів з Республікою Білорусь і з Республікою Молдова.
Більшість народних депутатів, які взяли участь в обговоренні питання, висловили свої застереження до договору, поінформували про позиції депутатських фракцій і груп, які в основному підтримали ратифікацію договору. Зокрема, представник фракції НДП у парламенті народний депутат Сергій Шевчук зазначив, що ратифікація договору дозволить припинити потік емігрантів як з самої Російської Федерації, так і з інших країн, припинити незаконні шляхи поширення наркотиків і зброї зі Сходу. Крім цього ратифікація договору є умова плідної співпраці з країнами Євросоюзу. Запропонувавши ратифікувати договір, С.Шевчук попросив колег „добре подумати перш ніж натиснути кнопку „за” за два наступних проекти (про ратифікацію Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використання Азовського моря і Керченської протоки і про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору).
Після закінчення обговорення для прийняття рішення першими були оголошені два проекти постанов про неприйнятність, внесених відповідно народними депутатами О.Тягнибоком і Ю.Кармазіним. Однак, вони не набрали необхідної кількості голосів (за першу – 48 голосів „за” і 33 голоси „за” за другу).
Договір між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон було ратифіковано 352-ма голосами.
Далі розглядався законопроект про ратифікацію Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки.
Основними положеннями цього договору, поінформував міністр закордонних справ К.Грищенко, є домовленість, що Азовське море розмежовується лінією державного кордону, і його акваторія ділиться на внутрішні води України як невід’ємну частину території України і внутрішні води Росії як таку ж невід’ємну частину території Російської Федерації. Стосовно Керченської протоки договір встановлює, що врегулювання питань, які належать до акваторії Керченської протоки здійснюється за згодою між сторонами. Міністр також повідомив, що зараз продовжується активний переговорний процес стосовно погодження координат ліній державного кордону в Азовському морі і в Керченській протоці. При цьому позиція України полягає в тому, що в Керченській протоці лінія кордону була встановлена ще в радянські часи, і тепер вона має бути просто підтверджена.
К.Грищенко, відповідаючи на запитання народних депутатів, акцентував увагу на принциповій важливості Договору, яка полягає у тому, що російська сторона вперше визнала, що розмежувальна лінія в Азовському морі має бути проведена (до цього російська сторона на всіх етапах переговорного процесу відстоювала позицію, що Азовське море ніколи не ділилось, ніколи в ньому не було кордону, і наполягала на тому, щоб визнати це море як спільне без проведення лінії розмежування).
Міністр також зазначив, що ратифікація Договору сприятиме спільному розв’язанню проблем навколишнього середовища, збереженню рибних запасів тощо.
Обговорення законопроекту проходило у принциповій атмосфері. Представники опозиційних фракцій у своїх виступах застерігали від ратифікації, вбачаючи у цьому загрозу національній безпеці і суверенітету України. Представники більшості та фракції КПУ підтримували ратифікацію, яка на їхню думку зніме всі протиріччя і сприятиме налагодженню у цьому регіоні широкого співробітництва і взаємодопомоги України та Росії у вирішенні всіх проблемних питань.
Після закінчення обговорення на голосування було поставлено два проекти постанов про неприйнятність, внесені народними депутатами А.Шкілем; М.Рудьковським і О.Баранівським. Автори постанов мотивували законодавчу ініціативу загрозою суверенітету та територіальній цілісності України, звинуватили уряд у зраді національних інтересів. Постанови набрали відповідно 118 і 117 голосів і були відхилені.
Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки було ратифіковано 274-ма голосами.
Останнім у цьому блоці розглядався законопроект про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору. Доповідав перший віце-прем’єр-міністр України, міністр фінансів Микола Азаров. За його словами, головною метою ратифікації Угоди є підвищення конкурентноздатності української економіки, продиктоване необхідністю пошуку шляхів і механізмів поліпшення умов міжнародної торгівлі для вітчизняних виробників, а також поглиблення взаємовигідного економічного співробітництва з найближчими сусідами у зовнішньоторговельній сфері, транспортуванні енергоносіїв та сприяння ефективному і безпечному функціонуванню трансконтинентальних транспортних коридорів та інших напрямків, які мають стратегічне значення для України.
М.Азаров зазначив, що членство України в Єдиному економічному просторі відповідає національним інтересам України, яке не може „ні політично, ні економічно ущемити її національний суверенітет як у короткотерміновій, так і у довготерміновій перспективі”. Підписання угоди дозволить українським підприємствам активніше просувати свою продукцію на зростаючі ринки Росії, Казахстану, Білорусії завдяки ліквідації багатьох митних і податкових бар’єрів, дискримінаційних цін і тарифів.
Перший віце-прем’єр-міністр детально зупинився на економічних перспективах участі України в ЄЕП. Вступ до ЄЕП сприятиме формуванню та закріпленню позитивних явищ, досягнутих в останні роки в економіці України, насамперед завдяки подальшій лібералізації зовнішньої торгівлі. Зокрема, учасники ЄЕП планують провести уніфікацію цін на енергоносії, а також транспортні тарифи, що дозволить суттєво знизити виробничі затрати українських підприємств і призведе до підвищення конкурентноздатності українських товарів на зовнішніх ринках. Участь України в ЄЕП, за словами М.Азарова, дозволить збільшити експорт української продукції на ринки країн, що приєдналися до єдиного економічного простору, та призведе до скорочення витрат на антидемпінгові розслідування, зняття квот та скорочення тарифних бар’єрів для експорту української продукції. Вступ України до ЄЕП, зазначив перший віце-прем’єр-міністр, має призвести до зняття митних тарифів і відміни експортного ПДВ з боку країн-учасниць щодо імпорту енергоносіїв. Тільки прямий економічний виграш України, який уряд планує отримати вже в наступному році, становитиме до одного мільярда доларів на рік.
Народні депутати цікавилися у першого віце-прем’єр-міністра чи достатньо прораховані наведені ним розрахунки економічної вигоди України від вступу до ЄЕП, чи враховані всі застереження до Угоди, зроблені Президентом України під час підписання Угоди, на яких показниках будуть формуватися ціни на первинні природні ресурси.
Співдоповідав голова парламентського Комітету у закордонних справах Станіслав Сташевський. Він поінформував про рішення Комітету схвалити Угоду із застереженнями наступного змісту: „Україна братиме у формуванні і функціонуванні Єдиного економічного простору у межах, що не суперечать Конституції за законодавству України відповідно до принципів неподільності суверенітету та суверенної рівності, засад формування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, стратегічного курсу України на європейську інтеграцію, завдань самостійного вступу України до Світової організації торгівлі і міжнародних зобов’язань України”. При цьому „Україна зберігає за собою право зупиняти стосовно себе будь-яке рішення єдиного регулюючого органу Єдиного економічного простору, яке суперечить її національним інтересам, і відповідно передавати його на перегляд до глав держав, які приймають їх консенсусом”.
Позиції політичних сил у парламенті озвучили їх представники. Так, лідер депутатської фракції БЮТ народний депутат Юлія Тимошенко у своєму виступі зазначила, що Єдиний економічний простір нічого спільного з економікою не має. Мова йде про те, що в ЄЕП всі питання буде вирішувати наднаціональний орган, в якому Україна матиме при прийнятті рішень від восьми до десяти відсотків. Це означає, що ніякого впливу Україна у цьому наднаціональному органі не матиме. Всі питання, за словами Ю.Тимошенко, політичні і економічні на території України будуть вирішуватися Російською Федерацією, яка матиме більш ніж 80 відсотків при прийнятті остаточних рішень.
Представник фракції НДП народний депутат Сергій Шевчук, доповідаючи позицію НДП, зазначив, що Угода не відповідає Конституції України. Він назвав „зону вільної торгівлі „приманкою”, адже тарифи на основні енергоносії Росія не збиралася і не збирається змінювати”.
За ратифікацію Угоди висловилися представники фракції КПУ, які вважають вступ України до ЄЕП вагомим внеском у побудову процвітаючої України.
Обговорення питання тривало понад півтори години. Перед прийняттям рішення народним депутатам було запропоновано визначитися щодо семи проектів постанов про неприйнятність законопроекту про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору. Їх автори поінформували про свої позиції. У підсумку жодна з постанов не набрала необхідної кількості голосів для прийняття.
Після цього чотири альтернативні законопроекти представили їх автори – народні депутати Юрій Костенко, Олександр Мороз, Юрій Ключковський, Микола Рудьковський. Останній зняв свій законопроект з розгляду.
У ході голосування урядовий законопроект набрав 265 голосів „за” і Угоду про формування Єдиного економічного простору було ратифіковано.
На цьому ранкове засідання завершилося.
На вечірньому засіданні згідно з досягнутими домовленостями на Погоджувальній раді народні депутати заслухали інформації від міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки про події, які мали місце у місті Мукачевому напередодні увечері і вночі у міськвиконкомі.
Головуючий поінформував про телефонні розмови з міністром внутрішніх справ та головою Служби безпеки. Міністр внутрішніх справ не зміг доповідати, оскільки перебуває на лікарняному, а голова Служби безпеки у цей час зустрічався з іноземною делегацією, на якій підписувалися документи. Тому з інформацію від цих відомств виступили перші заступники. Перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Гусаров і заступник голови Служби безпеки Ігор Дріжчаний докладно поінформували народних депутатів про перебіг подій, що відбулися напередодні увечері та вночі у міськвиконкомі міста Мукачевого. Доповідачі також дали оцінку дій представників правоохоронних органів по забезпеченню порядку. Однак, їхня інформація, на думку народних депутатів, була неповною і викликала невдоволення насамперед у представників фракції „Наша Україна”, інших опозиційних фракцій особливо в частині дій правоохоронців по відношенню до народних депутатів України. Навіть повідомлення про порушення трьох кримінальних справ за фактами побиття народних депутатів, розгляд дій працівників міліції та запевнення щодо оцінок цим подіям не вгамували пристрасті, що вирували у сесійній залі.
Головуючий, заспокоюючи колег, зазначив, що є потреба керівникам правоохоронних органів підготуватися більш ретельно, щоб наступного дня вони дати більш повну і вичерпну інформацію, а також компетентно відповіли на всі запитання. В.Литвин також нагадав, що у середу Верховна Рада окрім міністра внутрішніх справ та голови Служби безпеки заслухає також Генерального прокуратора України, уповноваженого з прав людини, а також робочу групу Верховної Ради щодо подій у місті Мукачевому.
Після закінчення обговорення інформацій про події у місті Мукачевому народні депутати продовжили розгляд питань ратифікації. Зокрема, 346-ма голосами було ратифіковано Угоду між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про морське торговельне судноплавство та Протокол між Кабінетом Міністрів та Урядом Турецької Республіки про внесення змін та доповнень до цієї Угоди.
З другої спроби (спочатку постанова була відхилена) народні депутати підтримали Постанову про „День Уряду України” у червні 2004 року (щодо стану і формування цін та тарифів у житлово-комунальній сфері).
Далі приймалися рішення з обговорених питань. За основу було прийнято постанову про внесення змін до ст.3.3.4 Регламенту Верховної Ради України (щодо процедури запису на виступ). Згідно з постановою запис на виступ з трибуни здійснюється за особистою письмовою заявою народного депутата на ім’я головуючого на засіданні. У заяві вказується від якої депутатської фракції або комітету уповноважений виступити народний депутат чи він виступає особисто. Черга на виступ з питання „Різне” формується за допомогою електронної системи із застосуванням генератора випадкових чисел без урахування належності народних депутатів до депутатських фракцій.
Постановою передбачено, що черговість на виступ з місця з будь-якого питання порядку денного пленарного засідання формується за допомогою електронної системи із урахуванням належності народних депутатів до фракцій.
У списку бажаючих виступити прізвище одного і того ж народного депутата з кожного виду запису на виступ може міститися лише один раз.
Без запису, за усним зверненням перед оголошенням припинення обговорення надається слово: - з мотивів голосування; для оголошення процедурного питання; для зауваження головуючому; для репліки; щодо внесеної письмово окремої думки народного депутата. Передбачається, що постанова сприятиме вдосконаленню процедури запису на виступ народних депутатів на пленарних засіданнях.
За основу парламент прийняв законопроект про організацію формування та обігу кредитних історій. У цілому прийнято закон про театри і театральну справу.
Два наступні законопроекти – про введення мораторію на примусове стягнення та арешт коштів підприємств паливно-енергетичного комплексу та про погашення заборгованості за енергоносії були відхилені.
Натомість наступні три постанови – про Рекомендації парламентських слухань на тему „Онкологічні захворювання в Україні. Проблема та шляхи її подолання”; „Духовна криза суспільства і шляхи її подолання”; „Про підсумки проведення в Україні у 2003 році Року людей з інвалідністю щодо забезпечення соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів” були прийняті.
Далі розглядалися питання за процедурою другого читання. Спочатку народні депутати прийняли у другому читанні законопроекти: про внесення змін до розділу XI Митного тарифу України (щодо мита на продукцію текстильної та швейної галузей) і про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини. На повторне друге читання було відправлено законопроект про молоко та молочні продукти, а законопроект про м’ясо та м’ясні продукти було відхилено.
Підтримали народні депутати наступний законопроект порядку денного – про внесення змін до деяких законів України (щодо надання земельних ділянок працівникам культури, освіти та охорони здоров’я, що проживають у сільській місцевості). У другому читанні, а потім і в цілому було прийнято закон про внесення змін до Закону України „Про мисливське господарство і полювання” (щодо строків полювання).
Ще два законопроекти – про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу і про внесення змін до Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” народні депутати відхилили.
На цьому вечірнє засідання Верховної Ради завершилося.
Наступне пленарне засідання відбудеться у середу, 21 квітня.