У П’ЯТНИЦЮ, 26 БЕРЕЗНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ П’ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання головуючий – перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк поінформував про обрання народного депутата Ігоря Шурму уповноваженим представником фракції СДПУ(о).
Відбулося оголошення депутатських запитів та виступи народних депутатів із заявами, повідомленнями, запитами та інформаціями.
Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Валентин Матвєєв поінформував народних депутатів про звернення до нього більше 10 народних депутатів із заявами про збій у системі коли під час голосування по закону про вибори народних депутатів у них не спрацювали картки. В.Матвєєв звернувся до керівництва парламенту з вимогою провести розслідування цього інциденту із залученням розробників системи та фахівців-експертів комп’ютерної галузі.
Після виступів народних депутатів із заявами, повідомленнями тощо головуючий поінформував народних депутатів про неготовність постанови про прийняття рішень одразу після обговорення питань, а вона набирає чинності у день оприлюднення, а отже Верховна Рада у п’ятницю працюватиме за попереднім режимом, тобто тільки обговорюватиме законопроекти.
Далі для включення до порядку денного було поставлено проект постанови про порядок опрацювання і розгляду у другому читанні законопроекту „Про вибори депутатів Верховної Ради Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Постанову було включено до порядку денного для розгляду.
Доповідав співголова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України Степан Гавриш. Він поінформував про те, що постановою пропонується внесення пропозицій від народних депутатів до законопроекту до Тимчасової спеціально комісії закінчити до 14 години у п’ятницю. За словами С.Гавриша, вже подано близько 400 поправок. Він також зазначив, що комісія має доопрацювати законопроект до 29 березня з тим, щоб 6 квітня розглянути законопроект у другому читанні і прийняти рішення.
Головуючий оголосив про внесення народними депутатами Р.Зваричем і В.Пинзеником постанови про неприйнятність проекту постанови про порядок опрацювання і розгляду у другому читанні законопроекту „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. За словами народного депутата Романа Зварила, він і його колега внесли постанову у зв’язку з грубим порушенням Регламенту Верховної Ради і Конституції України щодо права народних депутатів законодавчої ініціативи.
Обидві постанови було обговорено, після чого поставлено на голосування. Постанова про неприйнятність була відхилена, а за постанову про порядок опрацювання проголосували 274 народних депутатів.
Далі народні депутати згідно з порядком денним розглядали законопроект про Фонд державного майна України. Доповідав Голова Фонду державного майна Михайло Чечетов. Він зазначив, що прийняття спеціального закону про Фонд державного майна зумовлено необхідністю законодавчого врегулювання його статусу з метою забезпечення належного правового врегулювання процесу приватизації та управління державною власністю, зокрема корпоративними правами. М.Чечетов окремо зупинився на основних нерозв’язаних проблемах у процесі приватизації, які прийняття законопроекту дозволить урегулювати. Це – регламентація діяльності Фонду тимчасовим положенням. Починаючи з 1992 року; фрагментарність функцій та повноважень Фонду, які відображені у понад 20 законах; невизначеність правових механізмів ефективного управління об’єктами права державної власності та забезпечення єдиного підходу до питань, пов’язаних з обліком, оцінкою та реалізацією державного майна тощо.
Законопроект передбачає підзвітність і підконтрольність Фонду державного майна Верховній Раді та підпорядкування Кабінету Міністрів. Документ також конкретизує та чітко визначає функції Фонду у сферах державної економічної політики та державного управління, приватизації державного майна, оренди та концесії державного майна, управління об’єктами права державної власності.
Завершуючи свій виступ, Михайло Чечетов наголосив, що прийняття закону про Фонд державного майна створить досконалу та ґрунтовну законодавчу базу для визначення правових механізмів здійснення фондом функцій щодо захисту майнових прав держави та склад необхідних для цього повноважень і сприятиме вдосконаленню державної політики у сфері реформування відносин власності.
Доповідач відповів на запитання народних депутатів, які стосувалися балансу стосунків між фондом і українським парламентом, діяльності регіональних фондів державного майна, оновлення їх діяльності, посилення відповідальності за попередні прорахунки в питаннях управління майном, розподілу процесів проведення приватизації і управління державною власністю між двома органами.
Профільний парламентський Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій після всебічного фахового розгляду рекомендував Верховній Раді прийняти законопроект про Фонд державного майна за основу.
Голова Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Валентина Семенюк, яка взяла участь у обговоренні, звернула увагу на те, що оскільки в державі немає закону про Фонд державного майна і закону про управління об’єктами державної власності, то фактично ніхто не управляє державним сектором економіки. Вона підтримала прийняття закону, тому що „невизначеність дає можливість управляти телефонним правом”.
Наступний законопроект про організацію формування та обігу кредитних історій доповідав заступник Голови Національного банку України Олександр Шлапак. Він зазначив, що законопроект спрямований на стимулювання та створення умов для юридичних і фізичних осіб формувати свої кредитні історії, що дозволить значно розширити кредитування економіки в цілому і, в першу чергу, надасть імпульс розвитку споживчого, іпотечного кредитування, а також кредитування малого бізнесу. За словами доповідача основними принципами формування та доступу до інформації, яка складає кредитну історію, є: добровільність формування кредитної історії; забезпечення конституційних прав та свобод суб’єктів кредитних історій; адекватність обсягів інформації цілям, для яких вони збираються; повнота, всебічність, об’єктивність та достовірність інформації; строковість зберігання інформації; конфіденційність інформації та її розкриття за згодою суб’єкта кредитної історії; незалежність бюро кредитних історій.
О.Шлапак також зазначив, що в багатьох країнах світу розвиток кредитного та товарного ринків стимулював виникнення спеціалізованих структур (інформаційних посередників), основне завдання яких є акумулювання та надання інформації щодо виконання позичальниками своїх фінансових зобов’язань та кредитних ризиків.
О.Шлапак наголосив на тому, що розширення можливостей отримання кредитів фізичними особами, суб’єктами малого бізнесу є важливим фактором, який впливає на розвиток тих галузей економіки, що пов’язані із задоволенням потреб та обслуговування населення. Відсутність у кредиторів інформації щодо кредитної історії потенційного позичальника веде до ускладнення процедури оформлення кредитів, подорожчання плати за кредит і, відповідно, негативно впливає на розвиток економіки.
Відсутність в Україні на сьогодні системи накопичення, зберігання та розкриття кредитних історій, зростання обсягу кредитних послуг невідворотно веде до накопичення безнадійних боргів, що вимагає від кредитних організацій створення резервів під надані кредити і негативно впливає на вартість кредитів. Тобто за недобросовісних позичальників розраховуються добросовісні платники.
Тому законопроект покликаний започаткувати цивілізовані кредитні стосунки в державі, які в кінцевому підсумку дадуть новий поштовх до розширення доступу громадян України, підприємницьких структур до кредитних ресурсів.
Законопроект, як і попередній, було всебічно обговорено. Народних депутатів цікавило питання: чи не обмежить закон рівний доступ до кредитних ресурсів всіх громадян та структур, а не вибраних за якимись привілеями, чи допоможе закон сформуватися середньому класу в державі, як основі суспільства, що витягне економіку України з прірви, а також питання гарантій позичальникам з боку структур, що надаватимуть кредити та ін.
Співдоповідач від профільного Комітету з питань фінансів, банківської діяльності перший заступник Голови Комітету Віктор Капустін зазначив, що Комітет після гострої дискусії і висловлених до законопроекту застережень щодо питань безпеки інформації, її надання, створення кредитного бюро та його статутного капіталу, рекомендував парламенту прийняти проект у першому читанні.
Цього дня, напередодні Міжнародного дня театрів, народні депутати також розглянули законопроект про театри і театральну справу. Доповідала автор Валерія Заклунна-Мироненко. Вона поінформувала про роботу над законопроектом, точніше кількох його варіантів з участю фахівців театральної справи, головних режисерів українських театрів. В.Заклунна-Мироненко зазначила, що проект створювався з метою урегулювати всі взаємовідносини у театральній справі, визначити види театрів, їх правовий статус, порядок створення, фінансування, оподаткування, а також захистити театр.
Прийняття такого спеціального закону підтримав і співдоповідач – Голова Комітету з питань культури і духовності Лесь Танюк. Він, зокрема, зазначив, що жодного театру в Україні останнім часом не закрито, всі вони функціонують. До того ж виникло 120 нових театрів і студій, нові приватні організації. За цей час змінився статус академічних театрів. І все це потребує законодавчого упорядкування.
Підтримали прийняття вкрай необхідного закону для розвитку духовності і більшість народних депутатів, які взяли участь в його обговоренні.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули питання з розділу „Різне”.
На цьому пленарне засідання Верховної ради завершилося.
29 березня – 2 квітня народні депутати працюватимуть у виборчих округах.
Наступне чергове пленарне засідання п’ятої сесії Верховної Ради України відбудеться 6 квітня.