У П’ЯТНИЦЮ, 19 БЕРЕЗНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ПЛЕНАРНИЙ ТИЖДЕНЬ П’ЯТОЇ СЕСIЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ.
На початку ранкового засідання головуючий – перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк поінформував про зміни у складі депутатських фракцій і груп, зокрема, про входження до фракції Блоку Юлії Тимошенко народного депутата Валерія Чичкова.
Відбулося оголошення депутатських запитів та виступи народних депутатів із заявами, повідомленнями, запитами та інформаціями.
У п’ятницю згідно з Регламентом Верховної Ради – день обговорення питань порядку денного. Першим для розгляду було оголошено проект закону про сільськогосподарський перепис. Доповідав Голова Державного комітету статистики Олександр Осауленко. Він поінформував про мету підготовки даного законопроекту – створення необхідних нормативно-правових засад для організації та проведення таких переписів в Україні. Сільськогосподарський перепис, за словами доповідача, - це періодичне широкомасштабне одномоментне на встановлену дату статистичне обстеження, метою якого є збір інформації про стан та структуру сільського господарства. О.Осауленко також додав, що загальні та тематичні сільськогосподарські переписи проводяться сьогодні у більш, ніж 120 країнах світу. Періодичність проведення загальних переписів, як правило, один раз на 10 років, а у розвинутих країнах – 1 раз на 5 років. Координацію проведення таких переписів у світі та розробку їх стандартних програм здійснює продовольча та сільськогосподарська організація ООН – ФАО.
Доповідач поінформував депутатів про те, що Україна поки що не проводила загальних сільськогосподарських переписів. До цього часу переписи були тематичними, тобто присвячені одному або декільком питанням. Останнім таким переписом був перепис поголів’я худоби та птиці станом на 1 січня 2001 року.
О.Осауленко додав, що особливо актуальним є використання переписів сільськогосподарської діяльності господарств населення, які на відміну від сільгосппідприємств не подають статистичну звітність, але у той же час використовують сьогодні вже майже третину сільськогосподарських угідь країни та виробляють понад 60 відсотків валової продукції цієї галузі.
Потреба у прийнятті такого закону зумовлена тим, що для проведення таких обстежень, як сільськогосподарські переписи у частині господарств населення необхідно мати відповідні законодавчі підстави.
Законопроект визначає правові, організаційні та фінансові засади підготовки і проведення сільськогосподарського перепису, відносини його суб’єктів, їх права, обов’язки та відповідальність, гарантії держави щодо захисту конфіденційної інформації, отриманої у процесі проведення перепису тощо.
Прийняття закону дозволить створити необхідні правові основи для організації проведення таких переписів в Україні, що у свою чергу дасть можливість отримати повну та достовірну статистичну інформацію про стан сільського господарства і відповідно покращити обґрунтованість прийнятих на її основі державних управлінських рішень.
О.Осауленко, відповідаючи на запитання народних депутатів, також зазначив, що прийняття закону сприятиме інтеграції України у світове співтовариство і не дозволить випасти з тих процесів, які відбуваються у світі.
Співдоповідач – заступник Голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Павло Сулковський поінформував про рішення профільного Комітету рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу.
Далі народні депутати розглянули два законопроекти про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, поданих відповідно Кабінетом Міністрів та народними депутатами України М.Джемілєвим та Р.Чубаровим. Обидва спрямовані на реалізацію ст.11 Конституції України, згідно з якою держава сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин України. При цьому, як зазначалося у ході обговорення після виступів доповідачів і співдоповідача, урядовий законопроект більш загальний і має декларативний характер. Він не встановлює реального механізму відновлення прав депортованих осіб, не визначає особливого статусу депортованої особи, не передбачає правових наслідків отримання статусу депортованої особи, а також не встановлює чіткого переліку повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно прав осіб, депортованих за національної ознакою.
Другий законопроект, як зазначали доповідачі і ті, хто взяв участь у його обговоренні, хоч і дозволяє створити правові підстави для регулювання та реалізації державної політики у сфері повернення, облаштування і відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, та членів їх сімей і має на меті сприяти процесу їхньої адаптації та інтеграції в українське суспільство, теж має свої недоліки. Зауваження, висловлені до нього, стосувалися більш чіткого переліку повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування стосовно відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою. Проектом не передбачений порядок позбавлення статусу депортованої особи, а також не міститься фінансово-економічне обґрунтування та пропозицій щодо покриття цих витрат. Словом, обидва законопроекти необхідно доопрацьовувати.
Співдоповідав по обох законопроектах Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко. Він поінформував про стан законодавчого забезпечення врегулювання процесу відновлення прав депортованих осіб, який після проведення парламентських слухань у 2000 році з цієї проблематики було оцінено як незадовільний. Г.Удовенко також наголосив на низькій ефективності практичних заходів здійснюваних органами виконавчої влади при вирішенні питань пов’язаних з поверненням депортованих в Україну та їх облаштуванням. З того часу, зазначив Голова парламентського Комітету, нічого не змінилося. Тому розроблені законопроекти дають можливість зрушити з мертвої точки розв’язання цієї болючої для суспільства проблеми, а також сприятимуть відновленню історичної справедливості по відношенню до безвинно постраждалих. Профільний парламентський Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроект, поданий народними депутатами України М.Джемілєвим та Р.Чубаровим, з подальшим врахуванням при доопрацюванні положень законопроекту, поданого Кабінетом Міністрів.
Наступним слухався законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо врегулювання питань майнової застави), внесений народним депутатами України П.Порошенком і Л.Черновецьким. За словами одного з авторів – народного депутата Леоніда Черновецького, законопроектом передбачається внесення змін, відповідно до яких буде скасовано право податкового органу стягувати майно, яке знаходиться у податкові заставі. Проектом пропонується дозволити проводити таке стягнення лише за рішенням суду. Заборона вилучення податкової застави без рішення суду, зазначив Л.Черновецький, дозволить запровадити судове вирішення питань, що виникають у процесі стягнення податковим органом податкового зобов’язання, яке виникає внаслідок несплати платником податків податкового боргу.
Співдоповідав законопроект перший заступник Голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Василь Цушко. Профільний Комітет підтримав законопроект народних депутатів П.Порошенка і Л.Черновецького і рекомендував Верховній Раді прийняти за основу у першому читанні при серйозному доопрацюванні його до другого читання. В.Цушко зауважив, що запропоновані зміни до закону можуть призвести до послаблення контролю з боку податкових органів за повнотою та своєчасністю внесення до державного бюджету сум податків та зборів, що в свою чергу буде сприяти послабленню фінансової дисципліни з боку платників податків щодо сплати податкових зобов’язань перед державним бюджетом. Водночас, проблема існує і її потрібно законодавчо врегулювати.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули п’ять законопроектів про внесення змін до Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, внесені народними депутатами. Усі вони спрямовані на посилення соціального захисту кількох категорій військовослужбовців, які отримують пенсії згідно з цим законом, та підвищення їхнього пенсійного забезпечення. Автори законопроектів у своїх виступах зазначали, що пенсії кільком категоріям військовослужбовців не підвищувалися з часу прийняття закону у 1992 році і необхідно ліквідувати диспропорції у розмірах пенсій військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу внутрішніх справ та деяких інших осіб, а також диспропорції у порівнянні з пенсійним забезпеченням військовослужбовців інших спеціальних служб та органів. Промовці також звертали увагу на недосконалість системи пенсійного забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб, що суттєво обмежує в законі права цієї категорії громадян України.
Співдоповідач з цих законопроектів від Комітету з питань національної безпеки і оборони народний депутат Степан Бульба проаналізував і дав оцінку усім законопроектам, зазначивши, що всі вони слушні і Комітет рекомендував їх авторам об’єднати всі в один законопроект за винятком законопроекту народного депутата М.Круця, який пропонує інший рівень пенсійного забезпечення. Комітет вважає, що запропоновані народним депутатом зміни щодо визначення рівня пенсії не з мінімальної заробітної плати, а у відповідності з розміром прожиткового мінімуму, є передчасними.
Далі народні депутати традиційно по п’ятницях розглядали питання з розділу „Різне”.
На цьому ранкове пленарне засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання п’ятої сесії Верховної Ради України відбудеться у вівторок, 23 березня.