У СЕРЕДУ, 7 КВІТНЯ, П’ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.
На початку ранкового засідання відбулося оголошення депутатських запитів. Із заявами, повідомленнями та пропозиціями виступили уповноважені депутатських фракцій і груп.
Після виступів уповноважених від депутатських фракцій і груп головуючий оголосив про те, що Національна Академія наук України випустила нову версію лазерного диску „Словники України” і, зважаючи на зацікавленість народних депутатів у питаннях розвитку та функціонування української мови, вирішила передати тисячу примірників цього диску для потреб Верховної Ради України. Зразки цих словників Голові Верховної Ради України Володимиру Литвину вручив віце-президент Національної Академії наук України народний депутат України Іван Курас.
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин повідомив про утворення у Верховній Раді депутатського об’єднання „Громадянська позиція”, до складу якого увійшли 26 народних депутатів.
На прохання народного депутата України Леоніда Чернівецького народні депутати спочатку внесли до порядку денного, а потім підтримали Постанову „Про утворення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань додержання вимог чинного законодавства під час розслідування Головним управлінням МВС України в м. Києві кримінальної справи щодо дорожньо-транспортної пригоди 2 листопада 2003 року за участю народного депутата України Л.Черновецького”.
Далі народні депутати розглядали питання ратифікації. Першим розглядався законопроект про ратифікацію Протоколу про затвердження Положення про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав.
Як зазначив доповідач з цього питання перший заступник Голови Служби безпеки України Юрій Землянський, 18 лютого цього року цей законопроект розглядався на засіданні Верховної Ради і був направлений на друге читання.
Його метою є проведення спільних антитерористичних заходів є припинення терористичної діяльності, пов’язаної із захопленням терористами заручників, об’єктів підвищеної технологічної та екологічної небезпеки, приміщень дипломатичних представництв та інших об’єктів, а також затримання терористів, знешкодження терористичних груп і формувань.
Аналіз сучасних тенденцій розвитку тероризму свідчить, що саме зовнішні чинники утворюють реальну загрозу поширення в Україні цього найбільш небезпечного соціально-політичного явища. У зв’язку з цим актуальним є вдосконалення міждержавного механізму взаємодії спецслужб, правоохоронних та інших органів, що займаються боротьбою з тероризмом.
Створена на сьогодні за участю Антитерористичного центру при СБ України внутрішньодержавна система протидії тероризму забезпечує відповідні організаційні та практичні можливості для запобігання та припинення проявів тероризму в Україні. Тому принципово питання про необхідність залучення до таких заходів спеціальних антитерористичних формувань інших держав зараз не стоїть.
Однак, у разі виникнення ситуацій, коли на територію України можуть проникнути групи бойовиків з-за кордону, або за допомогою у припиненні проявів тероризму до нас звернеться інша країна, може виникнути потреба у проведенні спільних антитерористичних заходів, порядок здійснення яких і визначається зазначеним Положенням.
Набуття чинності Протоколу про затвердження Положення про порядок організації та проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав–учасниць Співдружності Незалежних Держав, за словами доповідача, відповідає національним інтересам та зобов’язанням України щодо співпраці з Антитерористичним центром держав-учасниць СНД та іншими міжнародними антитерористичними організаціями, позитивно позначиться на функціонуванні державної антитерористичної системи і буде сприяти вжиттю ефективних заходів щодо запобігання поширення тероризму на території нашої держави.
Доповідач поінформував про внесені у ході доопрацювання зміни.
Співдоповідач від профільного Комітету у закордонних справах перший заступник Голови Комітету Олег Грачев повідомив, що члени Комітету підтримали всі поправки за винятком трьох, внесених народним депутатом Ю.Кармазіним.
Протокол про затвердження Положення про порядок організації і проведення спільних антитерористичних заходів на територіях держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав було ратифіковано 255-ма голосами.
Зацікавлено обговорювався законопроект про ратифікацію Консульської конвенції між Україною та Великою Соціалістичною Народною Лівійською Арабської Джамагирією. Народні депутати у запитаннях до доповідача висловили низку застережень до конвенції і одержали вичерпні відповіді стосовно подальшого розвитку договірної бази українсько-лівійських відносин, розширення прав дипломатичних працівників України, захисту прав українських громадян у Лівії.
У підсумку Конвенцію було ратифіковано 356-ма голосами народних депутатів.
Третій законопроект про ратифікацію Угоди між Україною та Республікою Індія про взаємну охорону секретної інформації також досить жваво дискутувався. Народних депутатів цікавило яким чином Угода сприятиме взаємній охороні секретної інформації насамперед у сфері військо-технічного співробітництва, пропонували приділити більше уваги захисту економічної інформації тощо. Отримавши вичерпні відповіді народні депутати підтримали угоду 367-ма голосами.
Останньою у блоці питань ратифікації розглядалася Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат. Вона також була підтримана парламентом. Народні депутати з розумінням поставилися до виключного екологічного значення Карпат, розташованих у центрі європейського континенту, забезпечення збереження та відтворення унікальних рідкісних і типових природних комплексів та об’єктів Карпат, поліпшення якості життя людей, посилення місцевого економічного розвитку. Рамкову конвенцію було ратифіковано 395-ма голосами.
Після завершення розгляду питань ратифікації головуючий оголосив пропозицію про включення до порядку денного питання про порядок розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України. За постанову проголосували 284 народних депутатів.
Після ще однієї перерви Верховна Рада розглянула три проекти постанов про процедуру внесення змін до Конституції. Автор першої з них народний депутат Микола Катеринчук запропонував за відсутності Закону „Про Регламент Верховної Ради” це питання розглядати у тимчасовому порядку розгляду законопроектів про внесення змін до Конституції. Згідно з запропонованим народним депутатом М.Катеринчуком порядком передбачається постатейний розгляд з відповідним обговоренням. Друге читання законопроекту М.Катеринчук пропонує провести на наступній черговій сесії. Під час другого читання питання голосується постатейно. У разі не набрання 300 голосів це питання не може розглядатися протягом року. Проект постанови М.Катеринчука підтримало 125 депутатів.
Автор ще одного проекту постанови народний депутат Сергій Шевчук пропонував вносити зміни до Конституції з детальним обговоренням поправок та голосуванням іменними бюлетенями у сесійній залі за алфавітом. За постанову проголосувало 149 народних депутатів.
Останнім розглядався проект постанови, внесений народним депутатом Олександром Морозом. Він зазначив, що „головне не процедура голосування, а зміст того, що буде голосуватися”. О.Мороз категорично відкинув пропозицію з проекту, рекомендованого на розгляд Верховної Ради, про те, що не допускаються ніякі доповнення до проекту, а також вилучення. О.Мороз наголосив на тому, що „всі депутати мають голосувати за зміни, які потрібні суспільству, а не нинішній системі влади”. Він також запропонував „не вдаватися до якихось особливих задумок відносно контролю над голосуванням, а проголосувати так, як приймали Конституцію, у сесійному залі картками”. Проект постанови народні депутати підтримали 138 голосами.
Слово для представлення проекту постанови, який внесла Тимчасова спеціальна комісія, було надано її співголові Степану Гавришу. Він запропонував „при максимально широкій демократичній процедурі обговорення законопроекту провести не постатейне, а одне консолідоване голосування, виходячи з того, що голосується законопроект, який попередньо схвалений Верховною Радою, остаточно схвалюється на наступній черговій сесії”.
С.Гавриш вважає, що внесення будь-яких змін до Конституції буде вимагати повернення цього законопроекту на стадію попереднього схвалення, тобто 226-ма голосами. Доповідач також детально поінформував про ті суттєві ризики дискусії навколо того, які саме зміни можуть бути внесені до тексту законопроекту.
За словами доповідача, Тимчасова спеціальна комісія відмовилася від того, щоб обирати суддів кожних 10 років і залишила чинну норму про безстрокове обрання суддів. С.Гавриш також поінформував про низку дискусійних пунктів і запропонував прийняти постанову.
У сесійній залі відбулася дискусія навколо обговорюваного питання, у якій взяли участь переважно представники опозиційних фракцій. Вони звинуватили Тимчасову спеціальну комісію у тому, що вона суперечить Конституції України.
Після обговорення усіх проектів постанов вони були поставлені на голосування. Перші три не набрали необхідної кількості голосів для прийняття. Проект постанови Тимчасової спеціальної комісії було підтримано 267-ма голосами. Документом передбачається, що зміни до Конституції будуть прийматися без постатейного розгляду одразу в цілому.
На цьому пленарне засідання Верховної Ради у середу, 7 квітня, завершилося. З 16-ої години народні депутати працювали у комітетах.
Наступне пленарне засідання п’ятої сесії Верховної Ради України відбудеться 8 квітня.