У СЕРЕДУ, 24 БЕРЕЗНЯ, П’ЯТА СЕСIЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ четвертого скликання продовжила роботу в пленарному режимi.

На початку ранкового засідання відбулося оголошення депутатських запитів. Із заявами, повідомленнями та пропозиціями виступили уповноважені депутатських фракцій і груп.

Далі народні депутати розглядали питання ратифікації. Першим розглядався проект закону про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення. Відповідно до положень цієї Конвенції, кожна із Договірних Сторін зобов’язується надавати згоду на тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів). За словами доповідача – першого заступника Голови державної митної служби Михайла Іванюка, необхідність приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення обумовлена потребою забезпечення послідовної інтеграції України до світової спільноти та подальшої гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу з метою сприяння розвитку міжнародних торговельних відносин. Приєднання України до Конвенції надасть можливість значно спростити митні формальності при переміщенні через митний кордон окремих категорій товарів за рахунок відмови від оформлення митної декларації та використання уніфікованого міжнародного митного документа, який гарантує сплату ввізних податків і зборів у випадку несанкціонованої реалізації тимчасово ввезених товарів.

Доповідач, відповідаючи на запитання народних депутатів, дав додаткові роз’яснення щодо Конвенції, зауваживши, що її ратифікація не тягне за собою додаткових витрат з державного бюджету і стосується торгового обігу підприємств, міжнародних організацій, які можуть ввозити в Україну товари. Адекватно, вона стосується і українських підприємств, а не громадян.

Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань Європейської інтеграції Сергій Касьянов зазначив, що профільний Комітет рекомендував Верховній Раді ратифікувати Конвенцію, оскільки вона відповідає вимогам чинного законодавства, а також принципам та нормам ГАТ/СОТ.

Застереження до Конвенції висловив у своєму виступі народний депутат Юрій Кармазін. Він, зокрема, піддав сумніву, що товари, які тимчасово ввозитимуться (антикваріат, обладнання і верстати для виготовлення харчових продуктів, електрично-електронне, наукове, хірургічне, стоматологічне обладнання, комп’ютери, офісне обладнання тощо) не залишаться на території України назавжди.

Народний депутат Ігор Осташ, підтримавши ратифікацію Конвенції, висловився за встановлення контролю за тимчасовим ввезенням, „щоб це не перетворилося у величезну чорну діру в українському бюджеті”.

Врешті Конвенція після детального обговорення і висловлених до її тексту зауважень і пропозицій була ратифікована 374-ма голосами.

Далі на прохання народного депутата Бориса Безпалого щодо розгляду наступних питань порядку денного і присутності під час їх розгляду народних депутатів, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин оголосив список відсутніх на засіданні депутатів.

Наступним розглядалося питання ратифікації Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Литовської Республіки про співробітництво і взаємну допомогу в галузі попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

За словами першого заступника Голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Івана Зайця, Угода спрямована на реалізацію завдань щодо попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, зменшення їх наслідків, обмін інформацією про можливе або фактичне виникнення надзвичайної ситуації, обмін аварійно-рятувальними технологіями тощо. Угода передбачає надання допомоги у межах наявних ресурсів для держави, яка надає цю допомогу.

Питання щодо ратифікації Угоди було всебічно обговорено. Народні депутати висловили свої зауваження та пропозиції до неї. У підсумку Угоду було ратифіковано.

Далі головуючий запропонував включити до порядку денного та прийняти рішення щодо проекту постанови про порядок розгляду питань і прийняття Верховною Радою рішень щодо них 24 і 26 березня 2004 року. 237-ма голосами питання було включено до порядку денного. Однак, виступаючи після цього з процедури народні депутати звертали увагу на те, що з таких питань рішення приймаються у вівторок та четвер, а не в середу, пропонувалося прийняти постанову щодо повернення до практики прийняття рішення одразу після розгляду і обговорення питання, а не тільки у два дні – вівторок та четвер, і тоді жодних порушень регламенту не буде.

Відбулася гостра дискусія щодо правомірності розгляду питання і прийняття по ньому рішення. Після обміну думками проект постанови було поставлено на голосування. Вона набрала 188 голосів і була відхилена.

Після цього головуючий поставив на голосування проект постанови, яким пропонується внести зміни до Регламенту Верховної Ради і приймати рішення одразу після обговорення питання у всі дні пленарного тижня. Постанову було прийнято 392-ма голосами.

На вимогу двох фракцій „Наша Україна” і БЮТ у пленарному засіданні було оголошено 30-хвилинну перерву. Після перерви народний депутат Роман Зварич поінформував народних депутатів про принципові вимоги фракцій щодо розгляду питань політичної реформи. Фракції „Наша Україна” і БЮТ висловили побоювання, що питання проведення політичної реформи будуть далі розглядатися всупереч регламентним нормам. Фракції висунули такі вимоги: кожний день, коли розглядатиметься будь-яке питання, яке вимагатиме рішення Верховної Ради, Голова Верховної Ради повинен оголошувати списки відсутніх з будь-яких причин народних депутатів, а їх картки вилучати. Фракції також вимагають, щоб у будь-якому випадку, коли будуть пропонуватися зміни до порядку денного сесії, ці питання обгрунтовувалися. У разі відсутності обгрунтованості питання, яке пропонуватиметься внести позачерговим методом до порядку денного сесії чи засідання, фракції не будуть підтримувати такі ініціативи. Найпринциповішою вимогою двох фракцій є така: перед тим, як розглядати по суті питання про внесення змін до Конституції, необхідно законодавчо врегулювати питання про порядок і процедуру внесення змін до Конституції. На думку опозиційних депутатів, це єдиний спосіб захистити народного депутата від будь-якого зовнішнього тиску.

Р.Зварич звернув увагу на те, що третя вимога – це позиція Парламентської асамблеї Ради Європи про розмежування питання про внесення змін до Конституції від питання про вибори Президента.

На цьому пленарне засідання завершилося.

Наступне засідання п’ятої сесії Верховної Ради відбудеться у четвер. 25 березня.

 
Повернутись до публікацій

Версія для друку