Відкривши ранкове засідання, Голова Верховної Ради Володимир Литвин оголосив депутатські запити до Президента України, Кабінету Міністрів та органів виконавчої влади. Далі відбувалися виступи уповноважених від депутатських фракцій і груп.
Головуючий поінформував про вихід народного депутата України Валентина Савицького зі складу депутатської групи "Європейський вибір" та про вихід із фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) народного депутата Володимира Нечипорука.
Далі за скороченою процедурою відбувався розгляд законопроектів, внесених до порядку денного. Першим розглядався проект закону про запровадження мораторію на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, внесений Кабінетом Міністрів.
Доповідав з цього питання перший заступник міністра фінансів України Федір Ярошенко Він, зокрема поінформував, чому виникла необхідність у запровадженні такого мораторію.
Ф.Ярошенко зазначив. що потреба виникала у зв'язку із тим, що лотерейний бізнес став одним із найпоширеніших видів діяльності, де широко застосовуються різноманітні схеми ухилення від оподаткування. Замість стабільного джерела поповнення бюджету неконтрольована державою лотерейна діяльність перетворюється в одну з лазівок для відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, та спричиняє ріст рівня розчарування та зневіри людей у такий спосіб заробляння доходу.
За словами першого заступника міністра введення мораторію є одним із засобів посилення державного регулювання лотерейної діяльності.
Одночасно його введення дозволить збільшити доходи бюджету від такої діяльності (за прогнозними оцінками - до 100 млн. грн. на рік). Однак, постає питання захисту від можливих втрат приватних інвестицій, які можуть бути спрямовані в сферу лотерей.
З метою уникнення нанесення державою матеріальної та моральної шкоди суб'єктам господарювання при впровадженні державної монополії на випуск та впровадження лотерей було розроблено цей законопроект.
Передбачається, що до набрання чинності законодавчому акту, яким буде врегульовано впровадження державної монополії на випуск лотерей, діяльність випуску та проведення лотерей здійснюватиметься лише тими суб'єктами підприємницької діяльності, які вже одержали такі ліцензії.
Контроль за дотриманням ними ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей в установленому порядку здійснюватиме Міністерство фінансів України.
Співдоповідач від Комітету з питань економічної політики і управління народним господарством, власності та інвестицій народний депутат Пилип Буждиган, зазначив, що проект розроблений з метою уникнення нанесення державі матеріальної та моральної шкоди суб'єктом господарювання при впровадженні актів законодавства, що встановлює державну монополію на випуск та проведення лотереї.
Він поінформував народних депутатів про те, що профільний Комітет пропонує прийняти законопроект в першому читанні і прийняти за основу.
Проект закону про внесення зміни до ст. 9 закону України "Про ціни і ціноутворення" (щодо компенсації втрат доходів житлово-комунальних підприємств) у сесійній залі представляв голова Державного комітету з питань житлово-комунального господарства Григорій Семчук.
Він зазначив, що порядок запровадження компенсації втрат доходів підприємств житлово-комунального господарства, в разі затвердження тарифів на послуги для населення нижчими від нормативних втрат на їх виробництво спрямоване на підвищення відповідальності органів влади, які затверджують тарифи на житлово-комунальні послуги для населення за діяльність житлово-комунальних підприємств, затвердження тарифів тільки у випадку їх економічного обгрунтування, стабілізацію фінансового стану житлово-комунального підприємства. За його словами, у деяких регіонах ця функція вже запроваджується. Тому й виникає необхідність прийняття відповідного законодавчого акту.
Співдоповідач від Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій народний депутат Анатолій Гіршфельд наголосив: "необхідність законопроекту зрозуміла, оскільки немає нормативно-правових актів, які визначають порядок компенсацій та затрат у випадку прийняття тарифів нижче їх собівартості або нижче нормативно обгрунтованих витрат на цей вид послуги".
Він також поінформував про те, що обговорення законопроекту на засіданні Комітету викликало бурхливу дискусію, думки народних депутатів по окремих моментах розділились. Однак, Комітет прийняв рішення рекомендувати парламенту розглянути проект в першому читанні і прийняти його за основу.
Законопроект про внесення змін до Закону України "Про підприємства в Україні" (щодо управління державними підприємствами) доповідав заступник міністра економіки та з питань Європейської інтеграції Сергій Романюк.
Його розроблено з метою вдосконалення правового регулювання окремих питань діяльності державних підприємств в тому числі казенних. Зокрема, використання прибутку, забезпечення фінансового планування на всіх державних підприємствах, включаючи казенні. Проектом пропонується встановити контроль за виконанням їх фінансових планів.
У проекті запропоновано внести зміни до двох статей 18 та 20 Закону "Про підприємства в Україні". Доповнення ст. 18 нормою згідно з якою "державні підприємства щорічно проводять відрахування від чистого прибутку до Державного бюджету України", становить обов'язкове правило щодо перерахування частини чистого прибутку цих підприємств до бюджету та створить умови для реалізації прав держави, як власника.
Відрахування частини прибутку до Державного бюджету повинні здійснювати і казенні підприємства. В зв'язку з цим для встановлення єдиних підходів у фінансовому плануванні та аналізі фінансово-господарської діяльності пропонується виключити із статті 20 Закону "Про підприємство в Україні" норму, згідно з якою казенні підприємства не складають фінансових планів.
Проектом пропонується також включити норму, яка б передбачала встановлення не лише порядку складання фінансових планів, а й контролю за їх виконанням.
Другий законопроект представляв його автор - народний депутат Віктор Пинзеник. Він, зокрема зазначив, що проект стосується змін до Господарського кодексу. Він передбачає вирішення трьох принципових питань: 1) держава бере на себе зобов'язання затверджувати фінансові плани державних підприємств (куди направляються кошти, отримані від державної власності, має визначати власник); 2)держава, крім стандартних податків, отримує доходи від власності (у фінансовому плані підприємства держава буде визначати суму, яка направляється в бюджет); 3) заборона передачі управління пакетів акцій державних підприємств.
Співдоповідач від Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій народний депутат Володимир Демьохін повідомив, що профільний Комітет розглянув обидва законопроекти і рекомендував парламенту прийняти їх за основу, доопрацювавши їх у другому читанні для внесення узгодженим проектом.
Далі народні депутати розглянули два законопроекти про внесення змін до закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні.
Доповідав перший заступник Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Анатолій Мураховський.
Необхідність розробки цих законопроектів, за його словами, пов'язана з тим, щоб базовий Закон "Про пресу" був прийнятий у 1992 році, і багато його норм потребують сьогодні змін. Кілька разів до цього закону вносилися відповідні зміни, які були направлені на приведення його тексту до Закону про рекламу, до законодавства про вибори, до Закону про судоустрій. Він коротко поінформував про запропоновані зміни. Вони, зокрема стосуються уточнення в частині відповідності лексики і стилю друкованих засобів масової інформації мовним нормам; визначення кола суб'єктів, що мають право виступати засновниками друкованих засобів масової інформації (пропонується вилучити з числа тих суб'єктів, які мають право засновувати друковані ЗМІ, трудові колективи); уточнення засновником виду видання за цільовим призначенням в заяві про державну реєстрацію тощо.
Другим законопроектом пропонується врегулювати прогалини в законодавстві щодо положень Закону України "Про друковані ЗМІ" та Закону України "Про обов'язкові примірники документів". Мова йде про статтю 33 закону, яка передбачає, що контрольні примірники періодичних і таких, які продовжуються, видань відразу після надрукування безоплатно висилаються редакцію засновникові та органу, що реєструє, обов'язковий примірник. Йдеться про те, що формулювання "контрольний примірник" в законі замінюється на "обов'язкові відповідності до закону про обов'язковий примірник".
Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко у своєму виступі висловив сумнів у доцільності прийняття цих законопроектів і запропонував відхилити, а, натомість, разом з практиками, з головними редакторами видань створити законопроект, спрямований на захист журналістів, а не засновників.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули ще один законопроект - про свободу віросповідання та релігійні організації, внесений народним депутатом Лілією Григорович. Автор доповідала про законопроект, порівнюючи його з схожим, внесений урядом, і розглянутим дещо раніше.
На думку Л.Григорович, її законопроект точніший компетентніший у формуванні дефініцій, його суттєвою відмінністю є передача храму - культової споруди релігійним конфесіям, урядовим пропонується передача майна. Л.Григорович запропонувала народним депутатам підтримати її законопроект у першому читанні і висловила готовність відкликати його в разі відкликання урядом свого законопроекту для підготовки узгодженого документу.
Законопроект народного депутата Л.Григорович підтримала і більшість виступаючих в сесійній залі.
Голосування щодо розглянутих та обговорених законопроектів відбудеться у дні прийняття рішень.
З 15-Ї ГОДИНИ В СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ПРОХОДИЛИ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ "ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ: ЗДОБУТКИ, РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ".