У часових рамках вечiрнього пленарного засiдання в середу, 2 квiтня, в сесiйнiй залi Верховної Ради України проходили парламентськi слухання на тему: "ФIНАНСИ I БАНКIВСЬКА ДIЯЛЬНIСТЬ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ".
Слухання вiдкрив вступним словом Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН.
Пiдкресливши значення банкiвсько-фiнансової системи в становленнi й розвитку держави та суспiльства, вiн зазначив, що в Українi в цiй галузi на даний час назрiло надто багато проблем i нерозв'язаних питань. Вона, по сутi, зупинилась у своєму розвитку. I серед причин, що зумовили це, застарiлiсть нормативно-правової бази, яка не встигає за життям, вiдстає вiд нього. Звiдси завдання - послiдовно й невпинно вдосконалювати законодавство в галузi фiнансiв i банкiвської дiяльностi, вiдшлiфовувати його до такої мiри, щоб воно сприяло перетворенню системи на справжнiй рушiй суспiльного прогресу …
Доповiдали на слуханнях голова Нацiонального банку України Сергiй ТИГИПКО, державний секретар Мiнiстерства фiнансiв України Федiр ЯРОШЕНКО, голова Комiтету Верховної Ради України з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi Сергiй БУРЯК.
В цiлому вони вiдзначали доволi стабiльний стан української банкiвської системи, яка здобула певну довiру зарубiжних партнерiв, набуває її з боку суб'єктiв господарювання та пересiчних громадян України.
В доповiдях було проаналiзовано дiяльнiсть НБУ з часу його становлення. Охарактеризовано стан депозитного ринку, кредитування реального сектору економiки, формування вiдсоткових ставок за кредитами, в цiлому - розвитку банкiвської системи.
Водночас приверталась увага до того, що навiть за значних темпiв зростання капiталу, в тому числi i за рахунок iнвестицiйних коштiв, його загальний обсяг ще не вiдповiдає рiвню, який здатен захистити систему у разi виникнення зовнiшнiх або внутрiшнiх факторiв дестабiлiзацiї. Це, головним чином, пов'язано з несприятливим iнвестицiйним клiматом та ризиками, оскiльки мають мiсце законодавча незахищенiсть кредиторiв, постiйнi публiчнi звинувачення про високу кримiналiзацiю банкiвської системи.
Недостатнiй рiвень корпоративного управлiння в банках, в т.ч. i державних, вiдсутнiсть прозорої структури власностi, слабка органiзацiя процедур управлiння ще не забезпечують достатньою мiрою захист iнтересiв вкладникiв та кредиторiв.
Незважаючи на те, що обсяги кредитування в останнi роки значно зросли потреби економiки у кредитах, особливо довгострокових, залишаються незадоволеними. Така ситуацiя значною мiрою зумовлена вiдсутнiстю довгострокових ресурсiв, високим рiвнем процентних ставок та вузькiстю асортименту послуг, якi в свою чергу пов'язанi iз незадовiльним станом економiки, вiдсутнiстю платоспроможного позичальника, а також недостатнiм захистом кредиторiв, що спричиняється до високих кредитних ризикiв.
Недостатньо використовуються такi iнструменти поповнення ресурсної бази, як випуск цiнних паперiв, зокрема, iпотечних, використання коштiв небанкiвських фiнансових установ, як пенсiйнi та iнвестицiйнi фонди, страховi компанiї тощо.
Також одним iз факторiв, який впливає на вартiсть кредитних коштiв, є формування кредитних ресурсiв за рахунок депозитiв, залучених у фiзичних осiб, якi є дорогими та переважно короткостроковими. До подальшого зростання вартостi цих ресурсiв може призвести i введення податку на доходи фiзичних осiб вiд депозитiв у банках. Хоча саме цi ресурси є найбiльш стабiльними для довгострокового кредитування суб'єктiв господарювання.
Недостатнє використання безготiвкових розрахункiв у торговельному оборотi, в тому числi повiльнi темпи впровадження Нацiональної системи масових електронних платежiв (НСМЕП), створюють умови до збiльшення питомої ваги готiвки у грошовiй масi i не сприяють збiльшенню ресурсної бази банкiв.
Зазначалось, що для задоволення потреб держави у виготовленнi банкнотного та захищеного паперу, цiнних паперiв та документiв суворого облiку, орденiв, медалей i знакiв України та недопущення масового доступу до елементiв захисту банкнот (орловський офсетний друк та iнтаглiо-друк), що може призвести до пiдробки грошей i, як наслiдок, до пiдриву економiчної безпеки, слiд законодавчо закрiпити право на виробництво цих видiв продукцiї за Нацiональним банком України, як за таким, який має необхiдну матерiально-технiчну базу, сучасне обладнання та висококвалiфiкованих спецiалiстiв. Потребує подальшого вдосконалення банкiвський нагляд, пiдвищення якостi зовнiшнього та внутрiшнього аудиту та забезпечення належної взаємодiї служби банкiвського нагляду з аудиторами банкiв.
Особливої уваги вимагає й практична реалiзацiя законодавства, спрямованого на запобiгання використанню банкiвської системи для легалiзацiї доходiв, отриманих злочинним шляхом.
Перебування України у списку держав, що не беруть участi в мiжнародному спiвробiтництвi з питань протидiї вiдмиванню брудних грошей i фiнансуванню тероризму, гальмує процес iнтеграцiї нашої держави у свiтовий фiнансовий простiр, насамперед до Європейського спiвтовариства.
Пiдкреслювалося, що хоча банкiвська система працює за ринковими принципами, окремi її ланки все ще залишаються монополiзованими, зокрема охороннi послуги. Для полiпшення конкурентного середовища в цьому секторi слiд надати банкам право створювати власнi структурнi пiдроздiли для забезпечення охорони банкiвських установ.
В обговореннi доповiдей взяли участь: народний депутат Володимир ЧЕРНЯК (Фракцiя "Наша Україна"); народний депутат Василь ГУРЕЄВ (фракцiя Партiй ППУ i ТУ); президент Асоцiацiї українських банкiв Олександр СУГОНЯКО; директор Інституту економічного прогнозування НАН України Валерiй ГЕЄЦЬ; голова правлiння холдингової компанії "Артем" Олександр КАЧУРА; народний депутат Вiталiй ХОМУТИННИК (фракцiя "Регiони України"); директор Української фiнансово-банкiвської школи Михайло САВЛУК; народний депутат, заступник голови Комiтету у закордонних справах Сергiй БИЧКОВ (фракцiя ППУ i ТУ); народний депутат Михайло ПАВЛОВСЬКИЙ (фракцiя "Блоку Юлiї ТИМОШЕНКО"); голова правлiння Кредитбанку-Україна Степан КУБIВ; народний депутат Микола МЕЛЬНИК (фракцiя СПУ); голова правлiння АК "Промислово-iнвестицiйний банк" Володимир МАТВIЄНКО; голова правлiння ВАТ "ВАБанк", голова правлiння банку "Укрсоцбанк" Борис ТИМОНЬКIН; народний депутат Володимир ШЕПЕТIН (СДПУ(о)); директор-розпорядник Фонду гарантування вкладiв Валерiй ОГIЄНКО; голова ради АКБ "Електронбанк" Вiктор РИБИНКА; народний депутат, голова пiдкомiтету Комiтету з питань нацiональної безпеки i оборони Володимир СИВКОВИЧ (група "Європейський вибiр") та iншi учасники слухань.
Промовцi привернули увагу до цiлої низки проблем, вирiшення яких сприятиме вдосконаленню роботи фiнансово-банкiвської сфери. Серед них, наприклад, розширення функцiй спостережних рад банкiв та визначення квалiфiкацiйних вимог до них. Полiпшення процедур реорганізації та лiквiдацiї банкiвських установ. Спрощення процедур лiцензування з одночасним посиленням вимог щодо виконання операцiй та визначення пiдстав для вiдкликання банкiвської лiцензiї.
Створення та функцiонування кооперативних банкiв та банкiвських об'єднань. Проведення НБУ гнучкiшої вiдсоткової полiтики пiд час регулювання лiквiдностi банкiвської системи, розподілу продукту Нацiонального банку i спрямування його частин до Фонду гарантування вкладiв фiзичних осіб. Це, як пiдкреслювалось, посилюватиме довiру до системи, а отже, сприятиме тiснiшому зрощенню фiнансового капiталу з виробництвом, суспiльному розвитковi в цiлому.
Йшлося про необхiднiсть прискорити пiдготовку й затвердження Комплексної програми розвитку банкiвської системи України на 2003-2005 роки. Виробити й запровадити механiзм вiдшкодування знецiнених коштiв вкладникам Ощадбанку. Опрацювати питання податкового заохочення банкiв пiд час проведення ними довгострокового кредитування.
З врахуванням цього, йшлося також про необхiднiсть невiдкладного розгляду й прийняття парламентом цiлої низки законопроектiв. Зокрема, про лiзинг, про iпотеку, про строковi фiнансовi iнструменти, про вiдкриття та функцiонування банкiвських рахункiв тощо. А крiм того, наголошувалось на потребi без зволiкань оновити, вдосконалити наявну правову базу з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi.
Учасники дискусiї вносили пропозицiї та зауваження до проектiв Постанови Верховної Ради та Рекомендацiї слухань.
Пiдсумки слухань пiдбив у прикiнцевому словi Перший заступник Голови Верховної Ради України Геннадiй ВАСИЛЬЄВ. Вiн пiдкреслив важливiсть i нагальнiсть розмови, яка вiдбулася, запевнив, що думки, висловленi фахiвцями-фiнансистами, належно прислужаться в законотворчiй роботi - зокрема i в удосконаленнi дiяльностi фiнансово-банкiвської системи - в цiлому. ВАСИЛЬЄВ Г.А. подякував присутнiм за участь у слуханнях.
ПЛЕНАРНI ЗАСIДАННЯ ПРОДОВЖУЮТЬСЯ 3 КВIТНЯ, В ЧЕТВЕР - ДЕНЬ, КОЛИ ЗА ПАРЛАМЕНТСЬКИМ РЕГЛАМЕНТОМ ПРИЙМАЮТЬСЯ РIШЕННЯ З РАНIШЕ ОБГОВОРЕНИХ ПИТАНЬ.