У ВIВТОРОК, 8 КВIТНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУВАЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI.
Під час ранкового засідання відбувся День Уряду України з порядком денним: "ПРО СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ ДЕПРЕСИВНИХ РЕГІОНІВ, МІСТ ТА СЕЛИЩ УКРАЇНИ".
Доповідав міністр економіки та з питань Європейської інтеграції Валерій ХОРОШКОВСЬКИЙ. Зазначивши, що процес реформування економічних відносин об'єктивно супроводжується поглибленням диспропорцій у розвитку регіонів, він проаналізував стан та перспективи депресивних регіонів, міст та селищ України.
Констатувалось, зокрема, що міжрегіональна диференціація в перебігу переходу до ринку та з наростанням кризових явищ посилилася як на регіональному, так і на місцевому рівні. Майже дві третини регіонів за показником валової доданої вартості на душу населення не досягають середнього рівня по державі. Це стосується й середньої зарплати, й забезпеченості робочими місцями, й інших показників. Найбільш напруженою залишається ситуація в Чернівецькій, Житомирській, Тернопільській, Сумській, Чернiгiвськiй областях, в регіонах вуглевидобутку, гірничорудної галузі.
Приверталась увага також до складного становища у малих містах і селищах, у сільській місцевості. Зазначалось, наприклад, що із загальної чисельності 353 малих міст (а вони становлять три чверті всіх міст) лише 22 малих міста мають впродовж останніх років позитивну динаміку виробництва.
Рівень зареєстрованого безробіття в них досягає 27 відсотків.
Доповідач нагадав про заходи з боку держави, які мають на меті підтримку депресивних територій, визнавши, однак, що ці заходи вкрай недостатні. На даний час розроблені й виконуються державнi програми по боротьбі з підтопленням, по захисту від паводків, по забезпеченню водою, по вирішенню екологічних проблем тощо. Але цього недостатньо. Потрібна системна загальнодержавна підтримка регіонів. Міністр сказав, що таку мету ставитиме Закон щодо засад стимулювання розвитку регіонів, проект якого нині розробляється.
В.ХОРОШКОВСЬКИЙ відповів на численні запитання народних депутатів, охарактеризував положення проекту зазначеної програми, нагадав, що держбюджетом нинішнього року передбачено більший, ніж був досі, обсяг коштів на підтримку депресивних регіонів, міст і селищ, населених пунктів сільської місцевості.
Співдоповідав голова парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Станіслав ГУРЕНКО. Він зазначив, що в Україні відбувається подальше збільшення кількості депресивних міст та селищ. Загострюється соціально-економічна ситуація в малих містах, які є найчисленнішою групою міст, з якими безпосередньо пов'язане життя 22,4 млн. міських та сільських жителiв. Більшість із них створювалися на основі одного-двох підприємств, у зв'язку з чим склалася вузькоспрямована спеціалізація промислових комплексів. Наповнення місцевих бюджетів, робота соціальних закладів повністю залежать від фінансово-економічного стану містоутворюючих підприємств.
Закриття таких підприємств, яке стало останнім часом масовим, призводить до виснаження місцевих бюджетів, внаслідок чого ці міста опинилися на межі виживання.
Результати аналізу статистичних даних з таких показникiв, як обсяг валової доданої вартості на душу населення, рівень середньомісячної заробітної плати, рівень безробіття населення та обсяг інвестицій в основний каптал на душу населення свідчать про поглиблення диференціації соціально-економічного розвитку регіонів.
Так, у 1998 році співвідношення між мінімальним та максимальним показником валової доданої вартості на душу населення зафіксовано на рівні 3,6 раза. У 2000 це співвідношення становило вже 4,2 раза.
Співвідношення між мінімальним та максимальним рівнем середньомісячної заробітної плати становило у 1998 році 2,4 раза, а в 2002 році вже 2,7 раза. При цьому у 19 регіонах середньомісячна заробітна плата є нижчою від її середнього рівня по країні, а в таких областях, як Тернопільська, Волинська, Хмельницька та Вінницька, вона не перевищує 70 відсотків цього показника.
Співвідношення між мінімальним та максимальним рівнем зареєстрованого рівня безробіття населення збільшилося з 10,3 раза у 1998 році до 13,8 раза у 2002 року. У 5 областях цей показник майже у 1,5 раза перевищив середній по країні.
Надто великим є розрив між мінімальними і максимальними показниками інвестицій в основний капітал на душу населення - 35,1 раза у 1998 році і 53,5 - у 2002 році.
Співдоповідач сказав, що до депресивних територій можна також віднести і населені пункти, розташовані у гірських місцевостях, які мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспорту доступність.
Наслідком такої ситуації стала масова міграція робочого сили та наукових кадрів за кордон. За останнiми оцінками, загальна кількість трудових мігрантів коливається від 2 до 7 мільйонів громадян України.
До цього часу в державі відсутній ефективний механізм стимулювання та підтримки соціально-економічного розвитку регіонів, діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та населення щодо прискорення розвитку регіонів на основі повного використання їх природного, економічного та інтелектуального потенціалу.
В обговоренні доповіді й співдоповіді взяли участь: Анатолій МАТВІЄНКО, Петро ОЛІЙНИК, Микола ШЕРШУН, Олександр МАСЕНКО, Володимир ПУЗАКОВ, Валентин ЗУБОВ, Володимир ДЕМЬОХІН, Валерій КОНОВАЛЮК, Сергiй ДОРОГУНЦОВ, Геннадiй АСТРОВ-ШУМIЛОВ, Юрiй КАРМАЗIН, Михайло ГЛАДIЙ, Леонiд БАЙСАРОВ, Володимир ЄЩЕНКО, Микола НОЩЕНКО, Микола КОЛIСНИК, Василь ХАРА, Петро СИМОНЕНКО, Вiктор ТУРМАНОВ, Олексiй КОРСАКОВ, Валентин САВИЦЬКИЙ, Вiталiй ШИБКО, Георгiй МАНЧУЛЕНКО, Микола РУДЬКОВСЬКИЙ, Анатолiй МОРОЗ, Анатолiй ОРЖАХОВСЬКИЙ, iншi народнi депутати України.
Учасники обговорення сходились на тому, що діяльність Кабінету Міністрів із запобігання та припинення депресивних тенденцій соціально-економічного розвитку регіонів, міст і селищ є недостатньою. Пропонувалось на основі аналізу діяльності спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку (з врахуванням світового та європейського досвіду) сформувати комплекс заходів по економічному та фінансовому стимулюванню розвитку депресивних територій. Йшлося про необхідність передбачити на наступний рік окрему бюджетну програму для них.
Вносилися пропозиції стосовно законодавчого забезпечення щодо розв'язання проблеми. Варто, говорилось, підготувати і внести на розгляд парламенту проект Закону про врегулювання міжбюджетних відносин на рівні села, селища, міста районного значення та району.
Рекомендувалось прискорити роботу в парламентських комітетах над проектом Закону про засади стимулювання розвитку регіонів.
Народні депутати, які взяли участь в обговоренні, вносили пропозиції до проекту постанови з цього питання.
Наприкiнцi мав слово вiце-прем'єр-мiнiстр Дмитро ТАБАЧНИК. Вiн пiдкреслив, що роботi стосовно депресивних територiй слiд надати системностi, в чому допоможе спiльна робота парламентарiв i урядовцiв по пiдготовцi комплексу правових актiв з питань державної пiдтримки пригнiчених регiонiв, мiст, селищ, сiл.
У пiдсумковому виступi С.ГУРЕНКО також йшлося, зокрема, про невiдкладнiсть напрацювання правової бази iз розглянутих питань.
Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН привернув увагу до того, що розглянута проблема пекуча, навiть болюча. Вiн наголосив на необхiдностi зосередити зусилля на концептуальних i всебiчних пiдходах до її вирiшення. Зауважив, зокрема, що наш Держкомстат, не веде, на жаль, навiть облiку динамiки валової доданої вартостi на душу населення, без чого вiдстежувати стан мiжрегiональних вiдносин просто неможливо.
РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ БУДЕ ПРОДОВЖЕНО 9 КВІТНЯ, В СЕРЕДУ. В СЕСІЙНІЙ ЗАЛІ ПРОХОДИТИМУТЬ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "РЕФОРМА ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ, МЕТА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН".