У П'ЯТНИЦЮ, 11 КВІТНЯ, ТРЕТЯ СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖУВАЛА ПРАЦЮВАТИ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Перед початком роботи за узгодженим порядком денним було коротко розглянуто деякі регламентно-процедурні питання.
На пропозицію Голови Верховної Ради України Володимира ЛИТВИНА сесія заслухала інформацію Постійної делегації Верховної Ради України про участь у роботі чергової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, що відбулася 31 березня - 4 квітня 2003 року. Доповідав голова Постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ, народний депутат України Борис ОЛІЙНИК. Інформацію було взято до відома.
Далі, відповідно до Постанови Верховної Ради від 20 березня
2003 р., в сесійній залі проходив День Уряду з питань "Про стан дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право приватної власності на землю, сертифікатів на земельну частку (пай) та їх обігу; про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі, використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення".
Але спочатку довідкове повідомлення із інформаційних матеріалів, розповсюджених урядом серед присутніх у залі. "Наша держава, - йдеться в повідомленні, - володіє могутнім природно-ресурсним потенціалом. Земельний фонд України становить 5,7% території Європи. При цьому на загальноєвропейському фоні його вирізняє висока питома вага сільськогосподарських угідь, особливо ріллі, що пов'язано з високою природною якістю українських земель, великою питомою вагою в їх складі чорноземів. Так, сільськогосподарські угіддя України становлять 18,9% загальноєвропейських, а рілля - відповідно 26,9%. У складі земель країни сільськогосподарські угіддя займають 41,8 млн. га, або 69,2% її території, в тому числі 33,2 млн. га ріллі (55%), 7,63 млн. га природних кормових угідь - сіножатей та пасовищ (12,6%). В розрахунку на одного жителя припадає
0,8 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 0,65 га ріллі, тоді як у середньому по Європі ці показники становлять відповідно 0,44 та 0,25 га. Розораність сільськогосподарських угідь є найвищою у світі. Вона досягла 78% в середньому по Україні, в ряді регіонів - близько 90%. До обробітку залучені малопродуктивні угіддя, включаючи водоохоронні зони і схилові землі.
Водночас слід зазначити, що ефективність використання земель в Україні є нижчою, ніж в середньому по Європі. Для підвищення ефективності використання земель в Україні була започаткована земельна реформа".
Слово для доповіді з зазначеного питання мав голова Державного комітету України по земельних ресурсах Анатолій ДАНИЛЕНКО, для співдоповіді - голова парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван ТОМИЧ.
Доповідач і співдоповідач нагадали основні заходи земельної реформи, проаналізували її перебіг, стан правової бази з цієї проблематики, питання, які потребують невідкладного вирішення.
Як відомо, земельну реформу було розпочато відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР "Про земельну реформу" від 18 грудня
1990 р. як складову частину економічної реформи. З 15 березня 1991 року всі землі України було оголошено об'єктом реформування. З введенням в дію в 1992 році Закону України "Про форми власності на землю", Земельного кодексу України від 13 березня 1992 року та Постанови Верховної Ради України "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" розпочалося роздержавлення землі та передача її у колективну власність недержавним підприємствам і громадянам України. Далі Верховною Радою України та Урядом було прийнято низку інших законодавчих актів, спрямованих на прискорення перебудови аграрного сектору економіки. Зокрема, в 1991-1992 роках були прийняті основні інституційні закони ринкової економіки "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства", "Про селянське (фермерське) господарство", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про плату за землю", "Про сільськогосподарську кооперацію" тощо. А в травні 1993-го - Декрет Кабінету Міністрів "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", який було покладено в основу Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".
Остаточно було закріплено й гарантовано право приватної власності на землю Конституцією України, прийнятою у червні 1996 року, а комплексно врегульовано земельні відносини Земельним кодексом, який було ухвалено в жовтні 2001 року. Відповідно до норм, визначених у ньому, близько 11,5 мільйона громадян реалізували своє право на отримання землі у приватну власність. На жаль, державні акти на це право, як зазначалось, оформлено на сьогодні лише 2,9 мільйонам громадян, що становить лише чверть усіх, хто приватизував земельні ділянки. Тобто юридичне забезпечення реформи вкрай недостатнє.
А це спричиняється до безсистемності, численних правопорушень, зловживань, кримінальних злочинів. Поки що масовими лишаються факти неправомірного внесення в списки на отримання паїв посадових осіб райдержадміністрацій, голів сільських і селищних рад, а також членів їх родин і знайомих. Зокрема, притягнуто до адміністративної відповідальності понад 100 державних службовців. Тільки в Міжгірському районі Закарпатської області, де надто гостро стоять питання забезпечення селян земельними паями, внаслідок обмеженості орних земель, до відповідальності за скоєння зазначених дій притягнуто 5 державних службовців. У Київській області за рішенням Печерського районного суду м. Києва притягнуто до відповідальності голову Бородянської районної ради, який незаконно одержав земельний пай.
З початку поточного року викрито 1345 корисливих злочинів, пов'язаних з реформуванням аграрного сектора економіки, з яких 309 розкрадань майна, у тому числі 168 - у великих та особливо великих розмірах, 716 посадових зловживань, 79 злочинів, пов'язаних з розподілом земельних паїв та 33 - з наданням в оренду земель сільгосппідприємств. До кримінальної відповідальності притягується 893 особи, 473 з них це керівники підприємств галузі, серед яких 217 голів сільськогосподарських підприємств та 26 голів сільських, селищних та міських рад.
Тому невипадково наголошувалось на потребі забезпечити охорону прав власності, гарантованих Конституцією України, законодавчо вирішити відповідно до практики країн Європейського союзу питання щодо системи моніторингу цих прав на основі єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна на них у складі державного земельного кадастру.
ДАНИЛЕНКО А. та ТОМИЧ І. відповіли на численні запитання народних депутатів.
В обговоренні доповіді та співдоповіді взяли участь: Олексій КОЗАЧЕНКО - від депутатської групи "Народовладдя"; Сергій МАТВІЄНКОВ - від депутатської групи "Європейський вибір"; Володимир ПУЗАКОВ - від парламентської фракції Комуністичної партії України; Степан ГАВРИШ - від депутатської групи "Демократичні ініціативи"; Олександр БОРЗИХ - від парламентської фракції Аграрної партії України; Юрій КАРМАЗІН - від парламентської фракції блоку партій "Наша Україна"; Валентина СЕМЕНЮК - від парламентської фракції Соціалістичної партії України; Олександр МАСЕНКО - від парламентської фракції КПУ; Іван ЗАЄЦЬ - від парламентської фракції блоку партій "Наша Україна"; Нестор ШУФРИЧ - від парламентської фракції Соціал-демократичної партії України (об'єднаної); Микола МЕЛЬНИК - від парламентської фракції СПУ; Микола ОДАЙНИК - від парламентської фракції блоку партій "Наша Україна"; Геннадій УДОВЕНКО - від парламентської фракції блоку партій "Наша Україна"; Роман ТКАЧ - від парламентської фракції блоку партій "Наша Україна"; Сергій САС - від парламентської фракції блоку партій Юлії Тимошенко; Михайло ПАВЛОВСЬКИЙ - від парламентської фракції "БЮТ"; Анатолій ОРЖАХОВСЬКИЙ - від парламентської фракції КПУ; Рефат ЧУБАРОВ - від парламентської фракції блоку партій "Наша Україна".
Констатувалось, що уряд не в повному обсязі виконав завдання, передбачені Прикінцевими положеннями Земельного кодексу. Це стосується, насамперед, земель наукових установ та навчальних закладів, забезпечення земельними ділянками працівників соціальної сфери та громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Йшлося про недостатній контроль за дотриманням норм Конституції та Земельного кодексу щодо набуття і реалізації прав на землю громадянами та юридичними особами. Кабінетові Міністрів рекомендувалось до 1 січня 2005 року провести інвентаризацію земель та резервного фонду, земель наукових установ і навчальних закладів, а також земель, що перебувають у віданні Державного департаменту виконання покарань.
Висловлюючи рекомендації й поради, промовці наголошували на важливості заходів зі створення сталої системи землекористування; цільового використання коштів від плати за землю для поліпшення роботи органів із земельних ресурсів; створення консультаційних служб на місцях щодо попиту й пропозицій на оренду землі; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Генеральній прокуратурі рекомендувалось посилити нагляд за дотриманням законодавства органами виконавчої влади та місцевого самоврядування під час оформлення прав на землю.
Йшлося також про невідкладність підготовки й ухвалення законів "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про фіксований сільськогосподарський податок", "Про землеустрій", "Про державний земельний кадастр", інших правових актів, які сприяли б врегулюванню земельних відносин.
Учасники дискусії вносили пропозиції й зауваження до проекту Постанови Верховної Ради з питання, що розглядалося.
Заключне слово мав А.ДАНИЛЕНКО. Він звернувся з проханням до народних депутатів прискорити напрацювання правової бази земельних відносин в її повному обсязі.
Наприкінці обговорення виступив віце-прем'єр-міністр з питань агропромислового комплексу Іван КИРИЛЕНКО. Подякувавши присутнім за ділову розмову, він привернув їх увагу до надто тяжкого стану, який нині склався в сільськогосподарській галузі внаслідок несприятливих погодних умов. Віце-прем'єр-міністр закликав парламентарів до тісної співпраці з урядовцями у вирішенні пекучих проблем аграрного сектору економіки.
На надзвичайну важливість розглянутого питання вказав, підводячи підсумки розмови, Перший заступник Голови Верховної Ради України Геннадій ВАСИЛЬЄВ. У відповідному профільному комітеті, в інших комітетах, предмети відання яких також стосуються проблематики АПК, він порадив зосередитись на вирішенні невідкладних питань насамперед у сільськогосподарській галузі.
На цьому ранкове пленарне засідання Верховної Ради завершилось.
У понеділок, 14 квітня, з 15-ї години, в сесійні залі пройдуть парламентські слухання "17 РІЧНИЦЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ. ДОСВІД ПОДОЛАННЯ".
НА ПЛЕНАРНИХ ЗАСІДАННЯХ У ВІВТОРОК, 15 КВІТНЯ, ПРОДОВЖИТЬСЯ РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТІВ У ПЕРШОМУ ЧИТАННІ.