У СЕРЕДУ, 4 ЧЕРВНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Ранкове пленарне засідання розпочалося з виступів народних депутатів із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Після закінчення виступів Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк поінформував народних депутатів про проведене службове розслідування про збій в електронній системі голосування "Рада", який стався на минулому засіданні. Основною причиною ситуації, що виникла під час голосування, А.Яценюк назвав людський фактор. Він зазначив: "немає жодних технічних проблем, а причина була в тому, що в силу порушення технологічної інструкції система не була перезавантажена і не дала можливості активувати нових одинадцять карток народних депутатів, записати їх до відповідних фракцій і вивести результати голосування".
Далі парламентарії за скороченою процедурою розглянули законопроекти, які стосувалися ратифікації та денонсації кількох міжнародних угод.
Після короткого обговорення народні депутати надали згоду Верховній Раді України на ратифікацію Протоколу між Україною та Чеською Республікою про внесення змін до Договору між Україною та Чеської Республікою про правову допомогу у цивільних справах; Договору між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльність Постійного представництва ЄБРР в Україні; Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про загальні умови технічного та фінансового співробітництва; Угоди між Кабінетом Міністрів та Урядом Латвійської Республіки про співробітництво в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації наслідків; Угоди між Литовською Республікою та Кабінетом Міністрів України про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво.
Верховна Рада відхилила денонсацію Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна.
Народні депутати ухвалили протокольне доручення Кабінету Міністрів в найкоротші терміни внести на розгляд Верховної Ради проект Угоди між Україною та Республікою Кіпр про усунення подвійного оподаткування.
Далі народні депутати обговорили проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (стосовно погодинної оплати праці). Автор законопроекту народний депутат Олег Зарубінський аргументував прийняття такого закону необхідністю законодавчого закріплення зобов'язання роботодавця оплачувати найману працю не нижче мінімального рівня за кожну відпрацьовану годину. При цьому законопроектом не пропонується ліквідувати помісячну оплату. О.Зарубінський повідомив про запровадження нової норми, яка існує в демократичних країнах і якою пропонується визначити конкретний розмір погодинної ставки з урахування індексації рівня доходів на кожний наступний рік у законі про Державний бюджет України.
Комітет з питань соціальної політики підтримав прийняття законодавчої пропозиції, спрямованої на створення законодавчих умов для запровадження розміру мінімальної заробітної плати.
Народні депутати в ході обговорення підтримали запровадження нового соціального стандарту. Зауваження стосувалися того, що "недобросовісні роботодавці зможуть використати норми закону у своїх корисних цілях".
Промовці пропонували врахувати пропозиції законопроекту у проекті нового Трудового кодексу, який вже прийнятий у першому читанні.
За підсумками голосування законопроект був відхилений.
Після перерви у засіданні Голова Комітету з питань правосуддя Сергій Ківалов доповів з приводу рішення, ухваленого Комітетом, щодо розгляду питання про складення присяги членами Вищої ради юстиції О.Волковим і А.Бойком. За його словами, "Комітет вважає неможливим без порушення вимог частини другої статті 6 Конституції України, статті 17 Закону України "Про Вищу раду юстиції", частини п'ятої статті 212 Тимчасового регламенту Верховної Ради України ініціювати питання про дату, час, процедуру складання присяги членами Вищої ради юстиції".
Пояснення щодо складення присяги членами Вищої ради юстиції дали Голова Верховного суду України Василь Онопенко і Голова Вищої ради юстиції Лідія Ізовітова.
В.Онопенко зазначив, що терміни складення присяги дійсно спливли, зокрема у О.Волкова, але в цьому його вини немає, оскільки він не відповідає за те, що парламент не працював в нормальному режимі і це питання не вносилося на розгляд Верховної Ради.
У ситуації з іншим членом Вищої ради юстиції А.Бойком йшлося про судову справу, що закінчилася в травні рішенням Вищого адміністративного суду, який поновив його на посаді.
Л.Ізовітова звернулася до народних депутатів з проханням до вирішення питань в судовому порядку не розглядати питання про приведення до присяги членів Вищої ради юстиції тому що, якщо для колишніх членів Вищої ради юстиції будуть позитивні рішення, то чинний закон не передбачає, як же позбавити повноважень тих членів Вищої ради юстиції, які сьогодні можуть присягнути.
Голова Верховної Ради України, підводячи підсумки обговорення, звернувся до народних депутатів з проханням зібрати 50 підписів і звернутися до Конституційного Суду України дати тлумачення статті 17 Закону України "Про Вищу раду юстиції" (щодо двохмісячного терміну приведення до присяги). А.Яценюк назвав це єдиним законним і правильним шляхом, щоб зняти будь-які запитання.
Після цього народні депутати обговорили законопроект про встановлення мінімальної частки заробітної плати у структурі собівартості продукції. Автор народний депутат Катерина Ващук запропонувала законодавчо визначити мінімальну частку заробітної плати у структурі собівартості продукції на рівні не нижчому за 30 відсотків.
К.Ващук навела дані, згідно з якими частка заробітної плати в українській промисловості не перевищує 12 відсотків, в той час, як у економічно розвинутих країнах вона становить 35-40 відсотків. Вона зауважила, що через таку малу частку заробітної плати у структурі собівартості продукції виникли всі проблеми з робочою силою в Україні, відбувається великий відтік робочої сили за кордон.
К.Ващук наголосила, що велика різниця в заробітній платі, яка існує, приводить до того, що дуже багато людей живуть на межі бідності або за нею. Через цю причину не збільшуються можливості внутрішнього ринку, купівельна спроможність громадян, і це не є стимулом для виробництва і ширшого насичення внутрішнього ринку вітчизняними товарами.
Народні депутати назвали ідею цього закону "абсолютно прогресивною". Вони погоджувалися з тим, що у вартості виробленої продукції відсоток заробітної плати мусить бути, бо це теж найдорожчий своєрідний товар. Водночас, вони зверталися до автора з проханням надати чітке фінансово-економічне обґрунтування законопроекту, оскільки це зачіпає велике коло питань, зокрема, відрахування до Пенсійного та інших фондів. У виступах також зазначалося, що єдиним механізмом, яким держава має регулювати питання збільшення заробітної плати є підняття мінімальної заробітної плати, введення Єдиної тарифної сітки в повному обсязі.
За підсумками голосування законопроект був відхилений.
Наступний законопроект стосувався внесення змін до деяких законів України (щодо запровадження мінімальної погодинної оплати). Автор народний депутат Валерій Коновалюк зазначив, що назріла нагальна потреба упорядкувати процес реформування оплати праці, який передбачає наближення до світових соціальних стандартів, зокрема ввести в законодавче поле таке поняття як "погодинна мінімальна заробітна плата" та передбачити певні гарантії для працівників, які працюють за погодинною системою оплати праці. Він наголосив на тому, що зростання рівня соціальних гарантій залишається важливою умовою підвищення рівня життя людей, а орієнтація України на європейську інтеграцію потребує досягнення європейського рівня соціальних стандартів.
Проект підтримав Комітет з питань соціальної політики та праці, який наголосив на необхідності врегулювання питання встановлення мінімальної погодинної оплати праці.
Народні депутати, як і під час обговорення двох попередніх законопроектів, якими пропонувалося запровадити мінімальну погодинну оплату праці, висловилися на підтримку законодавчої ініціативи. Деякі промовці висловили переконання у тому, що такий стандарт буде запроваджений, але дещо пізніше. Зазначалося, що робити це потрібно виважено і це має відповідати сучасному рівню мінімальних зарплат.
Верховна Рада відхилила цей законопроект. За його підтримку проголосувало 194 народних депутати.
Наприкінці пленарного засідання народні депутати заслухали інформацію уряду про валютно-курсову політику та стан макроекономічної дисципліни, яку доповіли міністр фінансів Віктор Пинзеник і міністр економіки Богдан Данилишин.
В.Пинзеник, зокрема зазначив, що питання обмінного курсу національної валюти це не питання компетенції уряду, а питання компетенції Національного банку України.
Міністр фінансів докладно охарактеризував ситуацію, яка склалася, і відповів на запитання.
Міністр економіки, даючи оцінку основним макроекономічним тенденціям, які мають місце, констатував, що економіка України витримала режим чергового підвищення ціни на газ, нафту, інші сировинні ресурси і продемонструвала значний запас міцності. Б.Данилишин повідомив, що реальне зростання валового внутрішнього продукту за підсумками січня-квітня цього року становить 6,2 відсотка, приріст обсягів промислового виробництва - майже 8 відсотків.
Міністр економіки також зазначив, що в середньостроковій перспективі укріплення гривні зменшить готівковий обіг іноземної валюти та рівень депозитів в іноземній валюті в банківській системі України, тобто відбудеться деяка дедоларизація економіки, посилення якої зараз спостерігається.
Б.Данилишин повідомив, що уряд розробив прогнози економічного і соціального розвитку України на 2009 рік та основні макропоказники на наступні роки, якими також будуть уточнені і макропоказники 2008 року.
За його словами, уряд очікує на суттєве уповільнення інфляційної динаміки в травні, цей показник є набагато менший ніж показники червня, липня і серпня минулого року. Б.Данилишин зазначив, що ці показники будуть стимулювати розвиток виробництва.
На цьому пленарне засідання завершилося.