У СЕРЕДУ, 21 ТРАВНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Ранкове пленарне засідання розпочалося з виступів народних депутатів із заявами, повідомленнями, пропозиціями.
Після цього парламентарії розглянули проект закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Данія про реадмісію осіб. Доповідач, заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлісєєв, зазначив, що "реалізація угоди дозволить визначити процедури приймання та передачі осіб, які перебувають на територіях договірних сторін нелегально". Угодою на основі взаємності також визначаються швидкі та ефективні процедури ідентифікації та безпечного і організованого повернення осіб, які не виконують умов, передбачених для в'їзду та перебування на території України або Королівства Данія, а також процедури транзитного перевезення таких осіб до країн їхнього походження. Доповідач також повідомив, що угодою передбачається дворічне відтермінування приймання-передачі громадян третіх осіб та осіб без громадянства.
Ратифікацію угоди підтримав профільний парламентський Комітет з питань європейської інтеграції. Голова Комітету Борис Тарасюк зазначив, що ратифікацією цієї угоди продовжується процес укладення угод про реадмісії з усіма країнами Європейського Союзу після ухвалення такої угоди з ЄС.
Б.Тарасюк, у відповідь на запитання, які пролунали в залі, щодо виконання угод, укладених з Європейським Союзом про спрощення оформлення віз і про реадмісію, поінформував народних депутатів про те, що Комітет з питань європейської інтеграції розглянув це питання і прийняв рішення провести слухання в комітеті з запрошенням всіх причетних урядовців і голів обласних державних адміністрацій прикордонних областей для того, щоб перевірити питання виконання стороною Європейського Союзу зобов'язань за цими угодами.
Народні депутати висловили чимало зауважень під час обговорення законопроекту. Зокрема, деякі промовці висловлювали побоювання з приводу відсутності угод про реадмісію осіб з найближчими сусідами Росією і Білоруссю. Це на, на їхню думку, не дозволяє відправляти в ці країни осіб, які прибули в Україну з третіх країн через їх територію і осідають право. Висловлювалися думки, що ратифікація не відповідає національним інтересам.
За підсумками голосування Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Данія про реадмісію осіб була ратифікована 227-ма голосами "за".
Після цього народні депутати обговорили законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з радіоактивними відходами. Заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Холоша зазначив, що проект розроблений на виконання статті 4 Закону "Про поводження з радіоактивними відходами" та статті 52 Закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку". Цими законами визначено, що фінансування поводження з радіоактивними відходами після того, як вони перейшли у власність держави, здійснюються за рахунок Фонду поводження з радіоактивними відходами. Цей законопроект встановлює принцип формування фонду.
Доповідач нагадав, що зараз збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за розміщення відходів, однак він не справляється за утворення і розміщення радіоактивних відходів, оскільки сфера дії Закону "Про відходи" не поширюється на радіоактивні відходи.
За словами В.Холоші, у проекті реалізовано один із фундаментальних принципів, який застосовується в міжнародній практиці при поводженні з відходами взагалі і радіоактивними відходами зокрема. Це принцип: забруднювач платить. Тобто ті установи, організації та підприємства, що генерують радіоактивні відходи при функціонуванні радіоактивноутворюючих технологій, платять за подальше поводження з радіоактивними відходами.
Верховна Рада ухвалила законопроект за основу 400-ми голосами.
Далі розглядався законопроект про внесення змін до Закону України "Про державну таємницю". Заступник міністра юстиції Інна Ємельянова зазначила, що його розробка була викликана необхідністю приведення чинної редакції Закону "Про державну таємницю" у відповідність до Конституції України у частині надання допуску і доступу до державної таємниці членам уряду, а також керівникам інших центральних органів виконавчої влади.
Змінами передбачається керівникам центральних органів виконавчої влади, які не є членами уряду допуск до державної таємниці надавати за розпорядженням Кабінету Міністрів. Що ж стосується членів уряду, то допуск до державної таємниці пропонується надавати їм так, як це врегульовано сьогодні по відношенню до Президента, Голови Верховної Ради, Прем'єр-міністра, Генерального прокурора та голови Служби безпеки, тобто у зв'язку з призначенням на відповідні посади автоматично їм надається допуск до державної таємниці.
Законопроект спочатку було ухвалено за основу, а потім в цілому з дорученням профільному комітету врахувати висловлені пропозиції при підготовці відповідних законопроектів щодо унормування питань про допуск і позбавлення державної таємниці.
Наприкінці засідання народні депутати обговорили і прийняли за основу законопроект про внесення змін до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо предметної підсудності адміністративних справ місцевим загальним судам як адміністративним судам). Документом передбачається встановити, що місцеві загальні суди як і адміністративні суди матимуть право розглядати усі спори фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них тощо.
Як зазначила один з авторів проекту, народний депутат Олена Шустік, зараз такі спори розглядають окружні адміністративні суди, які переважно знаходяться в обласних центрах. Пенсіонерам, інвалідам та хворим людям доводиться долати сотні кілометрів дороги до суду, щоб захистити свої права. Вона зауважила, що сьогодні діє лише 11 окружних адміністративних судів з 27-ми необхідних. О.Шустік навела дані, згідно з якими в минулому році до кожного окружного адміністративного адміністративного суду лише за півроку діяльності надійшло близько чотирьох тисяч адміністративних позовів, щодо підсудності яких пропонується внести зміни до закону. За її словами, ухвалення закону забезпечить безперешкодний доступ найменш захищених категорій громадян до правосуддя.
Народні депутати переважною кількістю голосів - 413-ть - підтримали ухвалення законопроекту у першому читанні.
На цьому ранкове пленарне засідання завершилось.