У ВІВТОРОК, 10 ВЕРЕСНЯ, ДРУГА СЕСІЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕТВЕРТОГО СКЛИКАННЯ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Відкривши ранкове засідання, Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН повідомив, що в ньому беруть участь Президент України Леонід КУЧМА, члени Уряду на чолі з Прем'єр-міністром України Анатолієм КІНАХОМ, представники Конституційного Суду України, інших вищих органів судової влади, члени делегації Уповноваженого з прав людини в Російській Федерації, що перебувають в Україні з діловим візитом.
Відповідно до вимог Конституції України відбулася церемонія складення присяги новообраним членом Конституційного Суду України Павлом ТКАЧУКОМ.
Народні депутати ухвалили Постанову про розклад засідань Верховної Ради України на 10-13 вересня 2002 року.
Далі, згідно з узгодженим порядком денним та відповідною постановою, проходив День Уряду України з питання "Про заходи Кабінету Міністрів України щодо реалізації Стратегії подолання бідності в України".
Доповідав і відповів на запитання міністр праці та соціальної політики Іван САХАНЬ. Співдоповідали: голова парламентського Комітету з питань соціальної політики та праці Василь ХАРА і голова парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро ЦИБЕНКО.
Констатувалося, що з метою формування системи соціального захисту населення, зменшення масштабів бідності та ліквідації її найгостріших проявів Указом Президента України від 15 серпня 2001 року було схвалено Стратегію подолання бідності, а Урядом розроблено Комплексну програму забезпечення реалізації цієї Стратегії (схвалено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2001 року). Програма містить заходи, спрямовані на забезпечення продуктивної зайнятості, підвищення рівня життя громадян, посилення їх соціального захисту, виконання основних показників рівня життя.
У перебігу розгляду питання відзначалися деякі зрушення в реалізації Програми. Але в основному увага приверталася до невирішених проблем. Адже рівень бідності (дохідність на душу населення нижча 175 грн. на місяць) залишається високою - 27,2 відсотка, тобто понад 13 мільйонів громадян. Причому більше половини з них (майже 55 відсотків) становлять особи, чиї сукупні витрати нижчі 140 грн. Найскладніша ситуація у Закарпатті, в Кримській Автономній Республіці, Хмельницькій, Херсонській, Миколаївській, Волинській, Луганській областях. Особливо потерпають люди літнього віку. Адже пенсійні виплати, інші види соціальної допомоги малі. Середня пенсія становить лише половину прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
Гостро йшлося про стан зайнятості. Адже безробіття - одна з визначальних причин бідності. А воно сягає в нас близько 2,5 мільйона працездатних осіб. Особливо критичний стан у Кіровоградській, Сумській, Тернопільській, Чернівецькій областях.
Зазначалося, що з бідністю пов'язана й тенденція скорочення чисельності населення в цілому. З 51,7 мільйона осіб у 1989 році воно зменшилось станом на липень нинішнього року до 48,4 мільйона.
Висновок був однозначний: хід реалізації Стратегії подолання бідності не забезпечує дотримання чинного законодавства і Конституції України стосовно права кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї.
Пропонувалося визнати роботу Уряду по здійсненню заходів щодо подолання бідності недостатньою. Народні депутати грунтовно аналізували проект Постанови з розглянутого питання. Було внесено пропозицію істотно доопрацювати його, намітивши кардинальні заходи реалізації Стратегії. В обговоренні питання взяли участь Володимир ДЕМЬОХІН, Тамара ПРОШКУРАТОВА, Олександр СТОЯН, Леонід ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ, Анатолій МОРОЗ, Василь КАЛІНЧУК, Володимир ГОШОВСЬКИЙ, Петро СИМОНЕНКО, Геннадій УДОВЕНКО, Віктор ТАРАН, Олександр МОРОЗ, Микола ПОЛІЩУК та інші народні депутати.
Заключне слово мав І.САХАНЬ. Він констатував, що й сам Уряд глибоко незадоволений зробленим стосовно подолання бідності, закликав парламентаріїв до спільної роботи над вирішенням гострих соціальних проблем.
Другим питанням Дня Уряду була "Інформація Кабінету Міністрів України про здійснення державної політики щодо виконання законів України "Про природно-заповідний фонд України" і "Про охорону культурної спадщини" та про дотримання посадовими особами вимог чинного законодавства стосовно Національного заповідника "Хортиця" й інших історико-культурних заповідників і об'єктів природно - заповідного фонду".
Доповідали і відповіли на запитання з цього питання міністр екології та природних ресурсів України Сергій КУРИКІН, міністр культури і мистецтв Юрій БОГУЦЬКИЙ. Співдоповідали: перший заступник голови парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Іван ЗАЄЦЬ; голова парламентського Комітету з питань культури і духовності Леонід (Лесь) ТАНЮК; голова Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації Валентина СЕМЕНЮК.
У доповідях та співдоповідях, у виступах народних депутатів зазначалося: поки що не в належному обсязі забезпечується реалізація Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні, схваленої Постановою Верховної Ради України від 24 вересня 1994 року, а також - Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, затвердженої відповідним Законом України.
Те ж саме стосується заходів щодо виконання вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини".
Йшлося про те, що, окрім нестачі фінансових засобів на вирішення проблем зазначених галузей, мають місце байдужість, а то й зневага до них з боку місцевих владних органів. Йшлося, наприклад, про те, що нерідко трапляються спроби приватизації земель історико-культурних заповідників, з порушенням норм законодавства здійснюється будівництво на їх території (зокрема, в охоронній зоні ансамблю споруд Софійського собору Національного заповідника "Софія Київська" і Києво-Печерської Лаври), проводяться несанкціоновані археологічні розкопки, зареєстровано численні випадки розкрадання і продажу культурних і духовних цінностей, руйнування пам'яток культурної спадщини тощо. Відповідні центральні органи виконавчої влади фактично самоусунулися від виконання своїх повноважень щодо охорони культурної спадщини, необхідне фінансування не здійснюється, прокуратура на наявні порушення не реагує, а місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування зайняли позицію бездієвих спостерігачів. В результаті діючі нормативно-правові акти не виконуються, вимоги чинного законодавства стосовно історико-культурних заповідників, в тому числі Національного заповідника "Хортиця", інших об'єктів культурної спадщини, відповідними посадовими особами не дотримуються.
Підкреслювалося: усій цій роботі бракує системності, цілеспрямованості, повнішої законодавчої бази. Треба значно посилити увагу до заповідно-природної галузі та пам'яткоохоронних заходів, наголошувалося у виступах народних депутатів. Адже із загальної кількості пам'яток, наявності серед них шедеврів світового значення Україна гідна того, щоб зайняти чільне місце серед держав з багатою природно-заповідною, історико-культурною спадщиною.
У дискусії з обговорюваного питання взяли участь: Левко ЛУК'ЯНЕНКО, Іван КУРАС, Петро ТОЛОЧКО, Кирило ПОЛІЩУК, Микола ШЕРШУН, Геннадій УДОВЕНКО, Павло МОВЧАН, Станіслав НІКОЛАЄНКО, інші народні депутати.
Було внесено чимало слушних пропозицій до проектів постанови з цього питання. Документ буде доопрацьовано у відповідних комітетах і запропоновано для затвердження в день прийняття рішень. Справи щодо ситуації, яка склалася навколо заповідників "Асканія Нова" та "Хортиця" пропонувалося передати на розгляд Генеральної прокуратури.
Підсумки Дня Уряду підбив Голова Верховної Ради України Володимир ЛИТВИН. Він наголосив на потребі посилення спільних з Урядом дій з метою поліпшення стану справ у галузях, про які йшлося. Цьому має сприяти підготовка дієвих законодавчих документів, сказав В.ЛИТВИН.
ДЕНЬ УРЯДУ ПРОЙШОВ У РАМКАХ РАНКОВОГО ЗАСІДАННЯ.
З 16-Ї ГОДИНИ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ПРОДОВЖИЛИ РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ. ВІДПОВІДНО ДО УЗГОДЖЕНОГО ПОРЯДКУ ДЕННОГО ТРИВАВ РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТІВ У ПЕРШОМУ ЧИТАННІ.
* * *
НА ВЕЧІРНЬОМУ ЗАСІДАННІ У ВІВТОРОК, 10 ВЕРЕСНЯ, НАРОДНІ ДЕПУТАТИ РОЗГЛЯДАЛИ ЗАКОНОПРОЕКТИ ЗА ПРОЦЕДУРОЮ ПЕРШОГО ЧИТАННЯ.
По доповіді міністра економіки та з питань європейської інтеграції України Олександра ШЛАПАКА та співдоповіді заступника голови парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимира МАТВЄЄВА аналізувався урядовий проект Закону про кооперацію. Його призначення, як зазначалося, унормувати за стандартами країн Європи, роботу виробничих, споживчих, а насамперед - обслуговуючих кооперативів. Він має стати базовим законом кооперативного руху. Рішення профільного комітету щодо прийнятності проекту підтримала більшість учасників обговорення. Висловлювалися пропозиції, спрямовані на його вдосконалення. Зокрема, щодо стимулювання діяльності кооперативів як необхідної ланки господарської інфраструктури. Законопроект пропонуватиметься для прийняття в першому читанні.
Суміжно було розглянуто нову редакцію законопроекту щодо змін і доповнень до Закону України "Про споживчу кооперацію". Доповідав голова правління "Укоопспілки" Станіслав БАБЕНКО. Співдоповідав заступник голови парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир МАТВЄЄВ. Пропоновані зміни і доповнення мають на меті узгодити чинний закон із базовим, проект якого було розглянуто перед цим. Прийняття обох названих правових актів сприятиме, як зазначалось, зміцненню позицій України в Міжнародному кооперативному альянсі. Лунали, однак, і інші думки. Зокрема, щодо загрози монополізації "Укоопспілки", яка, мовляв, має місце на практиці, і, на жаль, не регулюється законодавчо. Більше того, дехто з промовців пропонував відкласти розгляд обох цих законів до прийняття в повному обсязі Цивільного кодексу.
Грунтовна розмова відбулася з питання стосовно законопроекту змін до деяких законів України щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку (по доповіді міністра економіки та з питань європейської інтеграції України Олександра ШЛАПАКА і співдоповіді заступника голови парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимира МАКЕЄНКА). Зміни та доповнення спрямовані на впорядкування механізму оподаткування ВЕЗ. Зокрема, скасування невиправданих пільг, за рахунок яких майже на 70 мільйонів гривень можуть зрости надходження до державного бюджету.
Обговорення законопроекту переросло в грунтовну дискусію щодо доцільності ВЕЗ в цілому, перегляду концепції чинного законодавства про них. Такі мотиви зумовлені тим, що у вільних економічних зонах намітилася тенденція зростаючого використання ввізних матеріалів і сировини, а це не сприяє розвиткові вітчизняного виробництва. Власне, зазначеною обставиною дехто з промовців обумовлював і пропозицію щодо невідкладного прийняття поданого проекту як закону.
З питання стосовно змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" щодо працівників льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації доповідав голова правління Пенсійного фонду Борис ЗАЙЧУК, співдоповідав голова парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро ЦИБЕНКО. Було підтримано пропозицію щодо прийняття законопроекту в першому читанні умови певного його доопрацювання.
Вечірнє засідання вів Перший заступник Голови Верховної Ради України Геннадій ВАСИЛЬЄВ.
РОБОТА В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ ПРОДОВЖИТЬСЯ 11 ВЕРЕСНЯ, В СЕРЕДУ.