У ВІВТОРОК, 12 ЛЮТОГО, ВІДБУЛОСЯ ВЕЧІРНЄ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ДРУГОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ.
Вечірнє засідання розпочалося о 17-ій годині.
Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк на початку поінформував народних депутатів про засідання голів фракцій, на якому було ухвалено проект порядку денного. Ним пропонувалося до розгляду кілька питань: проект календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України, проект порядку денного другої сесії (голови фракцій не прийшли до згоди щодо прийняття за основу, але погодилися, що для того, щоб його прийняти за основу і в цілому, розглянути його і внести на наступне пленарне засідання узгоджений проект). Далі згідно з проектом порядку денного передбачалося розглянути за скороченою процедурою законопроект внесений Президентом України щодо внесення змін до статті 5 Закону України "Про прожитковий мінімум" (щодо оприлюднення розрахунків). Також народним депутатам було запропоновано розглянути у другому читанні проект закону про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо встановлення працівникам сімейної медицини додаткової відпустки), проект закону про внесення змін до Господарсько-процесуального кодексу України у другому читанні.
Проектом порядку денного передбачалося розглянути далі проект закону про внесення змін до Закону України "Про закупівлі товарів робіт і послуг за державні кошти" і завершити засідання розглядом і ухваленням рішення щодо законопроекту про чисельність Збройних Сил України на 2008 рік.
А.Яценюк повідомив, що до проекту не включено таких законопроектів як про Кабінет Міністрів, про імперативний мандат тощо.
За його словами, "це пов'язано з тим, що треба спробувати відновити довіру, яка, на превеликий жаль, цілком і повністю відсутня в цій сесійній залі".
Після цього народні депутати ухвалили порядок денний 366-ма голосами "за" і приступили до розгляду питань.
Проект календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України доповів Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Олександр Єфремов. Він повідомив, що проектом пропонується розпочати пленарні засідання Верховної Ради 5 лютого, а закінчити роботу планується на 18 липня. За цей час передбачено для роботи в пленарному режимі одинадцять тижнів, сім тижнів для роботи в комітетах і фракціях, шість тижнів для роботи народних депутатів з виборцями та провести одинадцять годин запитань до уряду у Верховній Раді України.
О.Єфремов повідомив про деякі зміни у проекті, зокрема, тиждень з 5-го по 8-е травня пропонувався провести в пленарному режимі. На засіданні комітету було прийнято рішення цей тиждень працювати в комітетах і фракціях, а потім два наступних тижні з 12 по 16 і з 19 по 23 травня провести в пленарному режимі.
У проекті зроблено зміну замість закриття сесії оголосити про час закриття сесії, оскільки після закриття сесії 11 липня є ще тиждень для роботи з виборцями.
Календарний план проведення другої сесії було ухвалено 427-ма голосами.
Далі головуючий нагадав, до порядку денного внесено проект порядку денного другої сесії. А.Яценюк звернувся до голів фракцій і керівників комітетів внести на розгляд Верховної Ради остаточно узгоджений перелік всіх законопроектів, які будуть розглядатися протягом поточної сесії Верховної Ради України, щоб відразу проголосувати його в цілому.
На пропозицію головуючого народні депутати голосуванням підтвердили, що розгляд всіх наступних питань відбуватиметься за скороченою процедурою.
Наступний законопроект про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо встановлення працівникам сімейної медицини додаткової відпустки) доповіла Голова Комітету з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтеєва. Вона зазначила, що законопроектом пропонується надавати медичним сестрам загальної практики сімейної медицини, завідувачам відділень сімейної медицини, виїзним бригадам, які працюють більше трьох років, право на додаткову оплачувану щорічну відпустку на 3 дні.
Т.Бахтеєва нагадала, що такі категорії медичних працівників, як дільничні лікарі, у тому числі сімейні, а також спеціалісти відділень швидкої допомоги і невідкладної допомоги, санітарної авіації і екстреної консультаційної допомоги вже користуються правом на трьохденну додаткову відпустку.
За словами доповідачки, на початок року в Україні нараховується більше 9 тисяч сімейних медсестер, у тому числі 6,5 тисяч працюють у сільській місцевості. Додаткова ж потреба у медсестрах сімейної медицини сьогодні складає 11 тисяч.
Т.Бахтеєва також повідомила, що законопроектом право на додаткову трьохденну відпустку пропонується надати завідувачам відділеннями сімейної медицини, які виконують обов'язки, аналогічні завідувачам терапевтичними і педіатричними відділеннями.
Голова Комітету наголосила насамкінець, що реалізація цього закону дозволить відновити раніше діючу норму про додаткові відпустки, не передбачену у чинному законодавстві, а також підвищить соціальний захист медичних працівників, особливо тих, які працюють у сільській місцевості.
Народні депутати у своїх виступах підтримали прийняття цього законопроекту. На тому, що його потрібно ухвалювати, наполягали як представники фракцій коаліції, так і з фракцій меншості.
У підсумку закон про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (щодо встановлення працівникам сімейної медицини додаткової відпустки) було прийнято 439-ма голосами.
Далі за скороченою процедурою розглядався проект закону про внесення змін до статті 5-ї Закону України "Про прожитковий мінімум" (щодо оприлюднення розрахунків). Доповідав Перший заступник голови Секретаріату Президента України Олександр Шлапак. Він зазначив, що ідея звернутися до парламенту з проханням підтримати зміни до закону, відповідно до яких щомісяця після того, як стають зрозумілими показники інфляції відповідне міністерство, зокрема, Міністерство праці і соціальної політики публікує розрахунок прожиткового мінімуму, а також направляє їх у Верховну Раду, Президентові, Кабінету Міністрів, а також партнерам по соціальному діалогу, народилася після того, коли на неодноразове звернення Президента України ні Кабінет Міністрів, ні відповідні міністерства і відомства не реагували на такі звернення і не надавали інформації щодо того, який прожитковий мінімум сьогодні є не по запису в Державному бюджеті, а по факту відповідно до тих інфляційних процесів, що мають місце.
О.Шлапак наголосив на тому, що затверджений прожитковий мінімум в Державному бюджеті часто не відповідає реальним економічним тенденціям, які мають місце в державі, особливо протягом останніх років, коли спостерігається прискорена інфляція, люди не отримують відповідних виплат у вигляді пенсій, соціальних допомог, на які повинні розраховувати відповідно до закону.
Співдоповідач голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Олександр Стоян у своєму виступі нагадав, що прожитковий мінімум це державний соціальний стандарт. За його словами, на ньому зав'язана мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія, виплати сім'ям з дітьми і багато чого іншого. Він також є і в основі розряду у виробничій сфері і в основі тарифної сітки. О.Стоян сказав, що ця норма була вилучена в 2005 році урядом Тимошенко. І ручне управління прожиткового мінімуму привело до того, що, на думку Федерації профспілок України, показники прожиткового мінімуму були занижені на 1520 відсотків, а це означає, що недополучали мінімальну заробітну плату на 50100 гривень, мінімальну пенсію 3070 гривень. Тому, зазначив співдоповідач, саме повернення до того, щоб щомісячно оприлюднювати цей показник - розрахований прожитковий мінімум і на ньому обраховувати нову пенсію, нову мінімальну заробітну, буде мати позитивне значення.
Народні депутати у своїх виступах підтримали ухвалення законопроекту. При цьому промовці висловили кілька зауважень, які стосувалися, зокрема, переходу на соціальний стандарт споживання, який би включав і продовольство, і комунальні послуги, і можливості людини на освіту, на охорону здоров'я, тощо замість прожиткового мінімуму.
Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про прожитковий мінімум" (щодо оприлюднення розрахунків) у першому, другому читаннях і в цілому 442-ма голосами.
Наступним у другому читанні розглядався проект закону про внесення змін до Господарсько-процесуального кодексу України. Доповідав член Комітету з питань правосуддя Дмитро Притика.
Він зазначив, що запропоновані зміни до Господарсько-процесуального кодексу сприятимуть усуненню істотних відмінностей правового регулювання порядку касаційного оскарження судових рішень господарських судів та їх оскарження до Верховного суду України в зв'язку з винятковими обставинами після касаційного перегляду цих рішень. За його словами, зараз лише Господарсько-процесуальний кодекс містить норму, згідно з якою рішення місцевого господарського суду може бути оскаржене в касаційному порядку, не будучи переглянутим в апеляційному суді тобто стрибкова касація.
Доповідач повідомив, що при підготовці законопроекту до другого читання пропозиції та поправки суб'єктів права законодавчої ініціативи, які внесені до порівняльної таблиці, комітетом враховані повністю, або враховані частково, чи редакційно за винятком окремих пропозицій, внесених депутатами Г.Смітюхом, ОЛяшком та Ю.Кармазіним. Д.Притика сказав, що народні депутати Г.Смітюх і О.Ляшко пропонують залишити старий порядок касаційного оскарження судових рішень, тобто без обов'язкового апеляційного перегляду рішень місцевих судів, що негативно вплине і впливає сьогодні на якість та ефективність правосуддя.
Перервавши розгляд питання, народні депутати на пропозицію головуючого ухвалили рішення про продовження засідання до завершення розгляду всіх питань, передбачених порядком денним.
Далі розглядалися поправки до законопроекту. Частину з них народні депутати зняли, декілька за наполяганням авторів були поставлені на голосування.
На пропозицію народного депутата Ю.Ключковського були переголосовані три поправки, враховані Комітетом, на яких він наполягав. Всі три поправки за підсумками голосування були відхилені.
Законопроект про внесення змін до Господарсько-процесуального кодексу України було відправлено на повторне друге читання.
Наступний проект закону про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" доповів народний депутат Андрій Кожем'якін. Він повідомив, що законопроект є результатом спільної роботи, який забезпечує консенсус між політичними елітами країни та максимально враховує пропозиції місцевого самоврядування щодо полегшення процесу, здійснення процедур державних закупівель та місцях.
Доповідач зупинився на основних положеннях законопроекту. Він зазначив, що проектом передбачається збільшити мінімальні вартості межі предмету закупівлі для застосовування процедур державних закупівель, запровадити безоплатну публікацію та оприлюднення оголошень про закупівлю, ввести обмеження щодо входження до складу тендерних комітетів депутатів сільських, селищних, міських, районних, у містах районних, обласних київських та севастопольських міських рад, а також запровадити порядок здійснення процедур державних закупівель на засадах міжвідомчої координації за кошти місцевих бюджетів.
А.Кожем'якін наголосив на нагальності та серйозності питання, що розглядається і попросив народних депутатів підтримати законопроект у першому читанні.
Виступи на підтримку законопроекту були короткі. Документ підтримали кілька народних депутатів.
Під час обговорення законопроекту народний депутат Катерина Ващук повідомила, що фракція Блоку Литвина визначиться як голосувати за цей законопроект за умови, що під час його доопрацюванню будуть враховані пропозиції фракцій щодо ліквідації тендерної палати і Міжвідомчої комісії з питань закупівель за державні кошти.
Представники фракції "Наша Україна-Народна самооборона" висловилися проти прийняття законопроекту і пропонували відправити його на повторне перше читання.
Представники фракції БЮТ відзначали його недосконалість, висловлювали до нього зауваження, які загалом можна було виправити під час підготовки до другого читання.
Представники фракції Партії регіонів підтримали пропозицію фракції Блок Литвина щодо ліквідації Тендерної палати і Міжвідомчої комісії з питань закупівель за державні кошти.
За підсумками голосування проекту закону про внесення змін до Закону України "Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти" було прийнято у першому читанні за основу 282-ма голосами.
Наприкінці засідання народні депутати розглянули проект закону про чисельність Збройних Сил України на 2008 рік. Його доповів Начальник Генерального Штабу Збройних Сил України Сергій Кириченко.
Він зазначив, що проектом передбачено встановити чисельність Збройних сил України на кінець 2008 року у кількості 191 тисяча, в тому числі 148 тисяч військовослужбовців. За його словами, скорочення чисельності Збройних Сил у 2008 році буде складати 9 тисяч чоловік, у тому числі одна тисяча військовослужбовців і вісім тисяч працівників Збройних сил України. Доповідач повідомив, що ці показники чисельності відрізняються від показників Державної програми розвитку Збройних сил України на 2006-2011 роки.
С.Кириченко сказав, що потреба скасувати темпи скорочення чисельності Збройних сил в основному пов'язана з недофінансуванням заходів державної програми протягом перших двох років її виконання і недофінансування у межах 5 мільярдів гривень. Це не дозволило провести утилізацію 101 тисячі тонн ракет і боєприпасів, розформувати 14 арсеналів баз і складів, впровадити у планові терміни автоматизовану систему управління Збройних сил, звільнити Збройні сили від виконання невластивих функцій охорони, оборони і передати ті функції цивільним структурам.
Ці причини, наголосив доповідач, обмежують можливості щодо виходу на показники чисельності, які визначені Державною програмою, вимагають додатково утримати у складі Збройних Сил значну кількість особового складу.
С.Кириченко повідомив, що скорочення не буде торкатись бойового складу Збройних сил, навпаки, передбачене часткове збільшення чисельності окремих бойових частин і формування бойового реактивного артилерійського полка у складі об'єднаних сил швидкого реагування в Сумах.
Таким чином у 2008 році планується провести скорочення штатної чисельності за рахунок розформування 14 баз, заміни обслуговуючого персоналу квартирно-експлуатаційної служб Збройних сил України на послуги з квартирно-експлуатаційного обслуговування фондів військових містечок суб'єктами господарювання, заміни штатних підрозділів воєнізованої сторожової охорони військових варт на послуги Державної служби охорони, оптимізація структури і чисельності командувань сухопутних військ, повітряних сил, сил підтримки і військових комісаріатів.
Доповідач зазначив, що проведення заходів реформування Збройних Сил у 2008 році планується здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету. За розрахунками для їх виконання необхідно 718 мільйонів гривень. "Затверджений Державний бюджет не повною мірою забезпечує виконання цих заходів і повне задоволення цієї потреби, передбачається, що відбудеться після перегляду Державного бюджету на 2008 рік" завершив С.Кириченко.
Голова профільного Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко у своєму виступі назвав роботу над законопроект "добрим прикладом співпраці між Президентом як Верховним головнокомандувачем Збройних сил України і Верховною Радою".
Він висловив жаль з приводу того, що під час прийняття закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік" у ньому були скасовані соціальні гарантії військовослужбовцям, які будуть звільнені.
На відновленні соціальних гарантій наполягали у своїх виступах і народні депутати.
Верховна Рада ухвалила Закон України "Про чисельність Збройних Сил України на 2008 рік" у першому читанні і в цілому 243-ма голосами.
Наприкінці засідання на пропозицію головуючого відбулося голосування щодо включення до порядку денного кількох законопроектів: про Кабінет Міністрів, внесення змін до Конституції України в частині недоторканності, внесення змін до Господарсько-процесуального кодексу. Голосування не було результативним.
Народні депутати висловилися за внесення до порядку денного тих законопроектів, розгляд яких, на їхню думку, є невідкладним, зокрема законопроектів, внесених Президентом України.
Головуючий поставив на голосування пропозицію про розгляд в першу чергу на наступному пленарному засіданні Закону України "Про внесення змін до Господарсько-процесуального кодексу". Народні депутати не підтримали його пропозицію.
На цьому пленарне засідання завершилося.