У ВІВТОРОК, 15 СІЧНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.
Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк, відкривши ранкове засідання, привітав народних депутатів з Новим Роком і Різдвом Христовим.
Хор Апарату Верховної Ради України, якому виповнилося 5 років, привітав народних депутатів колядкою.
Далі Арсеній Яценюк поінформував про засідання Погоджувальної ради і про рішення, ухвалені її членами.
А.Яценюк, говорячи про законотворчу роботу, повідомив, що на розгляді у Верховній Раді знаходиться 631 законопроект, у комітетах на опрацюванні 438 проектів. "Фактично неймовірними темпами збільшується кількість законодавчих ініціатив народних депутатів України. І комітети Верховної Ради України сьогодні перевантажені тими законопроектами, які внесені. І це дуже добре" сказав він.
У зв'язку з цим А.Яценюк наголосив на необхідності тематичного розгляду законопроектів. Він звернувся до керівників комітетів з проханням підготувати тематичний перелік законопроектів щодо розгляду Верховною Радою України найбільш важливих і найбільш суттєвих законопроектів, які регулюють ключові сфери українського життя. Він назвав п'ять ключових комітетів, які можуть підготувати такі тематичні переліки: з питань економічної політики; з питань аграрної політики і земельної реформи, з питань державного будівництва і місцевого самоврядування; з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності; з питань соціальної політики і праці.
Далі головуючий зупинився на блоку питань, пов'язаних із продовженням роботи першої сесії. Він повідомив, що Погоджувальна рада ухвалила рішення, виходячи з того, що кількість питань дуже велика, а готовність їх поки що, м'яко кажучи, половинчаста, народним депутатам пропонується продовжити поточну сесію на один пленарний тиждень, при цьому її сконцентрувати виключно на роботу в комітетах.
А.Яценюк нагадав, що зазначити, що Президентом України внесено як невідкладні 17 законопроектів. Він висловив думку про необхідність розглянути такі ключові законопроекти, як наприклад, законопроект щодо внесення змін до Кодексу про адмінправопорушення в частині посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху і підвищення відповідних розмірів штрафів.
На першій сесії також пропонується розглянути нову редакцію закону про державні закупівлі, внести зміни до Закону "Про Кабінет Міністрів" щодо частини неконституційних положень.
За словами головуючого, також необхідно розглянути законопроект, який стосується питання імперативного мандату та інших ключових питань, в тому числі, і організації влади на місцях, які сьогодні повинні розглядатися Верховною Радою.
Головуючий поінформував про порядок денний засідання.
Народні депутати без голосування підтримали запропонований порядок денний і приступили до роботи. Взявши слово з процедури, вони внесли свої пропозиції до нього.
Голова Верховної Ради України привітав працівників Управління державної служби охорони з 16-річчям з дня заснування служби.
Із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили уповноважені представники депутатських фракцій.
Далі народні депутати розглянули і обговорили проект постанови про внесення зміни до Постанови "Про календарний план проведення першої сесії Верховної Ради України шостого скликання у січні 2008 року".
Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Олександр Єфремов доповів, що внесенням зміни пропонується завершити роботу першої сесії Верховної Ради України 25 січня 2008 року та передбачити 15 січня проведення пленарних засідань, 16 - 17 січня - роботу в комітетах і фракціях, 18 січня - годину запитань до Уряду, пленарне засідання, а тиждень з 21 по 25 січня: 21 - 24 роботу в комітетах і фракціях, 25 січня годину запитань до Уряду, пленарне засідання, закриття сесії.
Народні депутати підтримали Постанову 374-ма голосами "за".
Далі вони розглянули два проекти постанов про проведення парламентських слухань.
Верховна Рада ухвалила рішення про проведення парламентських слухань: "Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої) 6 червня поточного року. Під час обговорення народні депутати внесли пропозицію щодо унормування питання про проведення парламентських слухань в частині формування єдиного графіку і розкладу таких парламентських слухань. Ця пропозиція була внесена до проекту постанови і підтримана народними депутатами.
Далі парламентарії розглянули і ухвалили Постанову про проведення парламентських слухань "Про стан дотримання конституційних гарантій трудових прав громадян" 12 листопада 2008 року.
Після голосування А.Яценюк звернувся до народних депутатів затвердити єдиний графік проведення парламентських слухань на другу сесію.
Наступним народні депутати розглянули проект постанови про присудження щорічної Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам загальноосвітніх, професійно-технічних, дошкільних та позашкільних навчальних закладів за 2007 рік.
Доповідачка секретар Комітету з питань науки і освіти Катерина Самойлик зазначила, що метою цієї постанови є стимулювання активної участі педагогічних працівників у становленні і подальшому розвитку вітчизняної системи освіти, популяризації кращих педагогічних здобутків і професійної майстерності, сприяння зростанню престижності педагогічної професії, прояв уваги вищого законодавчого органу України, Верховної Ради, до вчителя, вихователя, викладача, наставника. "Саме вони є джерелом знань, компетенції, носіями культури, поведінки і навіть батьківських функцій. Тому піднесення ролі і авторитету педагога у суспільстві та заохочення педагогічних працівників до творчої результативної праці завдання загальнодержавного масштабу" наголосила вона.
К.Самойлик поінформувала, що проектом пропонується запровадити присудження 30-ти премій представникам усіх регіонів по одній, а освітянам Дніпропетровської, Донецької та Львівської областей по дві. У наступні роки право на дві премії отримають інші області. Розмір Премії 20 тисяч гривень.
Верховна Рада ухвалила Постанову 402-ма голосами.
Далі народні депутати розглянули і ухвалили низку постанов про призначення позачергових виборів окремих сільських та міських голів.
Перейшовши до питань ратифікації, парламентарії розглянули і обговорили два проекти законів про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб і про спрощення оформлення віз.
Доповідав міністр закордонних справ Володимир Огризко. Він зазначив, що Угода про реадмісію визначає, що на основі взаємності швидкі та ефективні процедури ідентифікації та безпечного організованого повернення осіб, які не виконують умов, передбачених для в'їзду та перебування на території України або однієї з держав членів Європейського союзу, а також передбачає полегшення транзитного перевезення таких осіб до країн їхнього походження.
За словами доповідача, положеннями Угоди встановлюється зобов'язання договірних сторін щодо прийняття без зайвих формальностей власних громадян, які порушили режим перебування на території іншої договірної сторони, а також громадян третіх держав за умови пред'явлення доказів, передбачених цією угодою.
При цьому застосування положень щодо реадмісії треті громадян та усіх без громадянства, з якими Україна не уклала двосторонніх договорів або домовленостей щодо реадмісії, відтерміновуються на два роки з дня набрання чинності цією угодою.
В.Огризко наголосив на тому, що з боку Європейської комісії було передбачено надання відповідної допомоги українській стороні для облаштування тимчасових місць перебування осіб, яких було, яких ця Угода може стосуватися. Йдеться про впровадження технічних програм у рамках європейського інструменту співробітництва заради розвитку. Так само для цього можуть бути використані кошти з програми міграції "Притулок". Загальний бюджет цієї програми на 2007-2013 роки для Євросоюзу визначений майже в 400 мільйонів євро.
Співдоповідач Голова Комітету з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк зазначив, що проблема реадмісії осіб є комплексна проблема, яка здебільшого виникла для країн Європейського Союзу через нелегальну міграцію українських громадян в ці країни. Тому природнім є прагнення Європейського Союзу захистити свій ринок праці.
Що стосується України, то, за словами співдоповідача, ця проблема є проблемою внутрішньої для держави. Вона полягає в тому, що держава повинна забезпечити своїм громадянам гідний рівень роботи і оплати праці цієї роботи. Крім того, держава повинна забезпечити унеможливити нелегальну міграцію осіб третіх громадян, які проникають на нашу територію через ненадійний кордон на Сході і на Півночі нашої країни. Тому це є проблема як для України, так і для Європейського Союзу.
Угода між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб була ухвалена 226-ма голосами "за".
Наступну Угоду між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз Верховна Рада ухвалила 431-им голосом.
У преамбулі Угоди йдеться про перспективу запровадження взаємного безвізового режиму поїздок громадян обох сторін. Угодою передбачені суттєві преференції для українських громадян. Зокрема, передбачається видача п'ятирічних багаторазових віз, які отримуватимуть бізнесмени, журналісти і офіційні особи центральних та місцевих органів влади, постійні члени офіційних делегацій. Однорічні багаторазові візи видаватимуться діячам науки, культури, спортсменам, професійним перевізникам, членам екіпажів поїздів, учасникам обміну між спорідненими містами. Безкоштовні візи отримають учні, студенти, громадяни, які подорожують з гуманітарною метою, інваліди, супроводжуючі їх особи, спортсмени, журналісти, професійні перевізники, члени екіпажів поїздів, пенсіонери, діти віком до 18 років, члени офіційних делегацій тощо.
Терміни розгляду заяв на видачу віз становитимуть до 10 днів у звичайних випадках і до двох днів у термінових випадках. Важливим результатом Угоди є забезпечення того, що процес отримання шенгенських віз буде прозорим. До угоди додана декларація, яка закріплює правову можливість для громадян України отримати вмотивоване рішення в разі відмови від надання візи, а також окрему декларацію щодо забезпечення прозорості та доступності візових процедур для українських громадян.
До Угоди також включено декларацію Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії щодо початку переговорів з Україною стосовно угод про так званий малий прикордонний рух, який передбачає безвізові поїздки для мешканців прикордонних регіонів у визначених межах.
Наприкінці ранкового засідання народні депутати ухвалили Постанову про забезпечення прав громадян України на свободу пересування.
Документом Кабінету Міністрів України рекомендовано забезпечити здійснення моніторингу імплементації Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз державами - членами ЄС та внести на розгляд Спільного комітету експертів, що створюється відповідно до статті 12 Угоди, зведену інформацію про стан її реалізації.
За результатами розгляду Спільним комітетом експертів даних моніторингу уряду рекомендовано внести до Верховної Ради України узгоджені пропозиції органів державної виконавчої влади щодо шляхів забезпечення прав і інтересів громадян України в контексті реалізації вищезгаданої Угоди.
Постанову ухвалено із зміною, яка стосуватиметься не тільки Угоди про спрощення оформлення віз, а й Угоди про реадмісію осіб.
На цьому ранкове засідання завершилося.
Вечірнє засідання розпочалося з розгляду проекту закону про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" (щодо заснування ордена Свободи та медалі "За врятоване життя"). Доповідала заступник Глави Секретаріату Президента України Марина Ставнійчук. Вона повідомила, що поданим законопроектом пропонується розширити систему державних нагород України, встановивши орден "Свободи" для відзначення особливих заслуг громадян в утвердженні суверенітету та незалежності України, консолідації українського суспільства, розвитку демократії, соціально-економічних і політичних реформ, відстоювання конституційних прав і свобод людини і громадянина;
медаль "За врятоване життя" для нагородження громадян за врятування життя людини, активну благодійну, гуманістичну та іншу діяльність у справі охорони здоров'я громадян, запобігання нещасним випадкам з людьми.
У ході обговорення виникла дискусія. Законопроект, внесений Президентом України, підтримували депутати з фракцій коаліції. Зокрема, народний депутата Лілія Григорович закликала колег подумати про тих людей, які, "очевидно, повинні бути пошановані так само, як через нагороди повинна бути пошанована молода Українська держава".
Як аргумент на підтримку заснування ордена Свободи у виступах наводилися приклади того, що й в інших державах існують нагороди зі схожою назвою, якою відзначаються заслуги громадян у розвитку демократичних засад.
Проти заснування нових нагород висловлювалися народні депутати з фракцій Партії регіонів. Вони звертали увагу на те, що до законопроекту не додано описів і зображення до нагород. Зазначалося, що Президент України вніс на розгляд Верховної Ради непідготовлений законопроект.
Представник Блоку Литвина Олег Зарубінський наголосив на тому, що "законопроект елементарно не підготовлений". На його думку подавати такий законопроект можуть тільки фахівці.
У виступах також зверталася увага, що законопроект спрямований на вшанування однієї частини суспільства, що виглядає не зовсім коректно, що "це буде лише політизувати суспільство, це - шлях для легалізації тих негативних моментів в історії, які є".
Підводячи риску під обговоренням, Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк зазначив, що "Мова ж не йде про те, що це комусь окремо взятому орден. Мова йде про те, що це орден для народу України. Мова йде про орден не політикам, а мова йде про ордени українцям". Він запропонував ухвалити законопроект у першому читанні, а народні депутати у ході доопрацювання внесуть свої пропозиції до нього.
Верховна Рада прийняла проект закону про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" (щодо заснування ордена Свободи та медалі "За врятоване життя") у першому читанні 237-ма голосами "за".
Далі народні депутати мали розглянути чотири законопроекти, які стосуються внесення змін до Земельного кодексу в частині купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Головуючий повідомив, що два законопроекти їх автори народні депутати Роман Ткач і Валерій Бевзенко просять зняти з розгляду.
До розгляду було запропоновано два законопроекти, авторами яких є народні депутати Петро Симоненко, Валентин Матвеєв, Олександр Ткаченко і Катерина Ващук.
Першим з них, який доповів народний депутат Олександр Ткаченко, пропонувалося внесенням змін до пунктів 14 і 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України" передбачити продовження терміну заборони внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських товариств до 1 січня 2011 року.
Проектом також пропонується встановити, що купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб, а також купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб запроваджується з 1 січня 2011 року за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва.
Прийняття законопроекту дозволить розробити дієвий механізм продажу та контролю над продажем земельних ділянок, що дозволить попередити можливі зловживання та злочинні дії, які наявні на даний момент. Все це, на думку авторів законопроекту, дозволить "уникнути зубожіння українського народу та скупівлі земель України вітчизняними та іноземними магнатами".
Народний депутат Катерина Ващук поінформувала про свої пропозиції до Перехідних положень Земельного кодексу України. Вона запропонувала заборонити купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності та купівлю-продаж, або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміну цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності громадянам та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ведення особистого селянського господарства, які громадяни отримали із земель сільськогосподарських підприємств та земельних часток(паїв).до 1 січня 2010 року, а також визначити конкретно яким законом визначено порядок обміну земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
За словами К.Ващук, "цей законопроект дасть можливість напрацювати таке як слід законодавство; втілити в життя Земельний кадастр, бо зробити оцінку землі, розмежувати власність земель приватної, державної, комунальної власності за один місяць зробити неможливо. Провести моніторинг земель, узнати скільки вже де її в Україні є. Тільки тоді включати інші моменти".
Вона закликала народних депутатів підтримати обидва законопроекти у першому читанні.
Підсумовуючи обговорення законопроектів, головуючий звернув увагу на те, що законопроекти були внесені 26 і 28 грудня 2007 року. У зв'язку з прийняттям Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", яким продовжено мораторій на купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вони втратили свою актуальність.
За підсумками голосування обидва законопроекти були відхилені.
За скороченою процедурою народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів" (щодо порядку прийняття рішення про реєстрацію обраного народного депутата України). Доповідав автор народний депутат Юрій Ключковський. Він запропонував внесенням змін створити передумови для оперативного розгляду Центральною виборчою комісією питання про заміщення народного депутата України у випадках, коли дострокове припинення повноважень депутата відбувається на безконфліктній основі. Водночас, за словами доповідача, передбачається збереження часового проміжку для забезпечення можливості оскарження рішення про дострокове припинення повноважень у ситуаціях, коли воно може супроводжуватися порушенням прав і таким чином викликати конфлікт.
Зокрема, проектом пропонується внести зміни до статей 99 та 101 Закону України "Про вибори народних депутатів України", встановивши, що:
1) у випадках дострокового припинення повноважень народного депутата України на підставі його особистої заяви, за рішенням суду, що набрало законної сили, та у випадку смерті народного депутата рішення про визнання обраним наступного за черговістю кандидата у депутати Центральна виборча комісія приймає не пізніше наступного дня після отримання відповідних документів, що засвідчують зазначені обставини;
2) рішення про реєстрацію кандидата, визнаного обраним, приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як на другий день після отримання усіх передбачених Законом документів кандидата;
3) тимчасове посвідчення народного депутата України видається особі, зареєстрованій народним депутатом України, не пізніш як на другий день після його реєстрації.
Після короткого обговорення законопроект було відхилено.
Наприкінці вечірнього засідання народні депутати розглянули у другому читанні проект Постанови про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо проведення "години запитань до Уряду").
Проект Постанови не набрав необхідної кількості голосів для прийняття (його підтримали 175 народних депутатів) і був відхилений.
На цьому вечірнє засідання завершилося.
Наступне пленарне засідання відбудеться у п'ятницю, 18 січня.