У ВIВТОРОК, 8 ЛИПНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУВАЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМI.
Спершу вiдбувся короткий обмiн думками з деяких питань органiзацiйної роботи, про змiни до Регламенту дiяльностi Верховної Ради України.
Далi сесiя заслухала iнформацiю вiце-прем'єр-мiнiстра Iвана КИРИЛЕНКА про ситуацiю на продовольчому ринку України. Йшлося про заходи, яких вживає уряд, щоб стабiлiзувати обстановку, повернутись до цiн, що були до початку їх ажiотажного сплеску. Зазначалось: в регiони спрямовано значну кiлькiсть борошна, цукру, iнших продовольчих товарiв. Це сприятиме нормалiзацiї обставин. Доповiдач привернув увагу парламентарiїв до пiдготовки й прийняття законiв, якi дадуть можливiсть вигiднiше закупити за кордоном необхiдну кiлькiсть продовольства. I.КИРИЛЕНКО вiдповiв на запитання народних депутатiв.
Iнформацiю було взято до вiдома.
На пропозицiю Голови Верховної Ради Володимира ЛИТВИНА було прийнято постанову "Про деякi питання органiзацiї Верховної Ради України 9 i 11 липня 2003 року". В нiй йдеться про те, щоб, на змiну Календарного плану, 9 липня провести не лише ранкове, а й вечiрнє пленарне засiдання, а 11 липня - ранкове засiдання з розглядом i прийняттям рiшень щодо пiдготовлених i обговорених питань.
Розгляд узгодженого порядку денного було перервано деякими депутатами, що вимагали внесення питань, не пiдготовлених у встановленому порядку. На вимогу двох фракцiй головуючий В.ЛИТВИН оголосив додаткову перерву, запросивши керiвникiв фракцiй зустрiтись для консультацiй.
Пiсля перерви ЛИТВИН В.М. поiнформував присутніх про рiшення, до якого дiйшли учасники зустрiчi. Зокрема, вiн повiдомив, що на початку четвертої сесiї, у вереснi, у Верховнiй Радi має вiдбутися iнформацiя Генерального прокурора України (така пропозицiя висловлювалася деякими народними депутатами пiд час обговорення організаційних та процедурних питань роботи парламенту).
Далi в сесiйнiй залi проходив День Уряду України на тему: "Про хiд виконання заходiв щодо вступу України до СОТ" (див. окреме повiдомлення).
ПІСЛЯ ДНЯ УРЯДУ УКРАЇНИ НА ПЛЕНАРНОМУ ЗАСІДАННІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ У ВІВТОРОК, 8 ЛИПНЯ, БУЛО ПРОДОВЖЕНО РОЗГЛЯД ЗАКОНОПРОЕКТІВ, ЩО ПРОХОДИВ ЗА СКОРОЧЕНОЮ ПРОЦЕДУРОЮ.
У кількох редакціях було представлено проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Від авторських груп слово для доповіді мали народні депутати України Віктор ТЕРЕН, Ярослав ДЖОДЖИК, Павло КАЧУР.
Співдоповідав голова парламентського Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро ЦИБЕНКО. Законодавчі пропозиції стосуються пенсійного забезпечення осіб, які після 1944 року були переселені на територію України. Потреба поліпшити їх захист не викликала сумнівів у будь-кого. Йшлося лише про те, щоб звести розглянуті редакції в один узгоджений законопроект.
З питання стосовно законопроекту про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість" (щодо вдосконалення механізму відшкодування і сплати ПДВ) доповідав голова підкомітету парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Віталій ХОМУТИННИК та народний депутат України Григорій БОНДАРЕНКО.
Проект було оцінено неоднозначно. Багато хто з учасників обговорення висловлював проти нього обгрунтовані заперечення як проти правового акту, що гальмує господарську діяльність.
На цьому ранкове засідання завершилось.
ПІД ЧАС ВЕЧІРНЬОГО ПЛЕНАРНОГО ЗАСІДАННЯ У ВІВТОРОК, 8 ЛИПНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖУВАЛА РОЗГЛЯДАТИ ЗАКОНОПРОЕКТИ ЗА ПРОЦЕДУРОЮ ПЕРШОГО ЧИТАННЯ.
По доповіді народного депутата Анатолія РАХАНСЬКОГО (від авторської групи) та співдоповіді голови парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Геннадія РУДЕНКА було проаналізовано законопроект щодо доповнень до Кодексу України про надра. Законодавча пропозиція поліпшує можливості лікування дітей мінеральною та морською водою.
Народний депутат України Григорій БОНДАРЕНКО (також від авторської групи) представив сесії законопроект змін до деяких законів України щодо сплати податку на додану вартість. Проектом пропонується ввести спеціальний режим оподаткування, зокрема, в галузях сільського та лісового господарства, автомобілебудування. Йдеться про скасування пільг з ПДВ, навіть підвищення його ставок на продукцію згаданих сфер за умови, що нараховані суми залишаються у власності підприємств. Законопроект викликав заперечення як такий, що може спровокувати занепад дрібного підприємництва, потягти за собою різке підвищення цін на товари не лише зазначених галузей, а й усіх секторів економіки, пов'язаних із соціальними потребами суспільства.
Розглядалися проекти законів про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку у Львівській області та про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування. Про них йшлося в доповіді народного депутата України Петра ОЛІЙНИКА та голови підкомітету Володимира СКОМАРОВСЬКОГО (парламентський Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій). Прийняття такого правового акту, як зазначалось, може сприяти: створенню додаткових робочих місць; збільшенню бюджетних надходжень і реальних доходів громадян; технічному переоснащенню в регіоні окремих галузей економіки; нарощенню експортного потенціалу тощо.
Все це було сприйнято належним чином. Але ж висловлювалися й істотні зауваження щодо рівня підготовки самого законопроекту. Його пропонувалось доопрацювати.
Розмова з питання щодо СЕЗ продовжилася під час розгляду законопроектів стосовно внесення змін до Закону України "Про спеціальну економічну зону "Закарпаття"; до статті 12 Закону України "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області". Вони зазнали, переважно, критики й несприйняття. Дехто з учасників обговорення взагалі вважав, що в закони про СЕЗ закладено хибну концептуальну основу, яка породжує або подвійне оподаткування для одних, або безмитний імпорт для інших. Це по-перше. По-друге, наголошувалось, що суть СЕВ у пільгах не для імпорту готових товарів, а для залучення інвестицій на технічно-технологічну перебудову виробництва цих товарів на місцях.
Грунтовно аналізувався проект Закону про державний земельний кадастр (по доповіді народного депутата України Романа ТКАЧА та співдоповіді голови підкомітету парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Володимира ЛЕЩЕНКА). І доповідач та співдоповідач, і учасники обговорення сходились на тому, що документ не позбавлений недоліків та прорахунків. Але його можна взяти за основу і невідкладно "довести до кондиції" як один із конче необхідних інструментів реалізації Земельного кодексу. Адже здійснення відповідних робіт, ведення державного кадастру земель сприятиме позитивним передумовам для підготовки системи гарантування державою прав власності на землю, для удосконалення механізму управління ресурсами та землекористуванням. Однак таку думку підтримували не всі учасники обговорення. Дехто кваліфікував проект як "технологічний засіб" подальшого незаконного привласнення землі.
На цьому вечірнє засідання 8 липня, у вівторок, завершилось.
У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ РОБОТА ТРИВАЄ В СЕРЕДУ,
9 ЛИПНЯ. НАГАДАЄМО, ЩО, ЗГІДНО З ПРИЙНЯТОЮ НАПЕРЕДОДНІ ПОСТАНОВОЮ, НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ПРИЙМАЮТЬ РІШЕННЯ З ОБГОВОРЕНИХ ПИТАНЬ.