У ВІВТОРОК, 3 ЧЕРВНЯ, ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ПРОДОВЖИЛА РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

Відповідно до регламентних норм, ранкове засідання почалось з оголошення запитів. Далі мали слово уповноважені парламентських фракцій і груп. В ході обміну думками порушувались нагальні проблеми суспільного життя.

Йшлося, зокрема, про значення для перебудовних процесів нещодавно проведеного Народно-демократичною партією Форуму народної демократії. Про заходи, які слід вжити урядові з метою відшкодування громадянам втрат, завданих злочинною діяльністю трастів. Про можливості пом'якшити наслідки неврожаю, що загрожує через жорсткі погодні умови зимово-весняного періоду поточного року. Про необхідність посилення законодавчої бази захисту української мови.

Підкреслювались завдання, пов'язані з перебудовою пенсійної системи, підготовкою до проведення політичної реформи. Йшлося й про інші важливі проблеми життя країни.

Згідно з нормою Конституції України щодо регулярних звітів про доходи і видатки Державного бюджету України (стаття 95 і 98) було заслухано Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік". Доповідав і відповів на запитання перший Віце-прем'єр-міністр, міністр фінансів України Микола АЗАРОВ. Зі співдоповідями виступили та відповіли на запитання: голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Петро ПОРОШЕНКО, голова Рахункової палати України Валентин СИМОНЕНКО. Відбулась грунтовна дискусія з цього питання.

Констатувалось у цілому, що Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів України не забезпечили належно виконання Закону про держбюджет - 2002. Замість запланованих доходів до загального фонду в сумі 36 млрд. 880,5 млн. грн. надійшло 34 млрд. 687,3 млн. грн. Доходну частину бюджету вдалось поповнити лише завдяки перевиконанню спеціального фонду за рахунок додатково отриманих власних надходжень бюджетних установ. Таким шляхом досягнуто й певне перевиконання (за рахунок видаткової частини спеціального фонду) видатків загального фонду. Втрати з погашення державного боргу, які, відповідно до закону, мають здійснюватися за рахунок коштів, отриманих на фінансування держбюджету, проведено в сумі 5 млрд. 191,8 млн. грн., або на 93,1 відсотка.

Як зазначалось, головною причиною невиконання дохідної частини загального фонду є незадовільне адміністрування доходів. Податковий борг за минулий рік зріс на 7,9 млрд. грн. і досяг 14,2 млрд. грн., що становить п'яту частину загальної суми доходів зведеного бюджету.

Підкреслювалося, що ми істотно відстаємо від сусідніх країн за зростанням валового внутрішнього продукту. Що існуюча система пільгового оподаткування призвела до втрат доходів тільки за дев'ятьма видами платежів, облік яких веде ДПАУ, в сумі 56,3 млрд. грн., у т.ч. прямі витрати - 31,9 млрд. грн. Незадовільно здійснювалися приватизаційні процеси, внаслідок чого недоотримано майже 2,7 млрд. грн. Тим самим, в цілому підкреслювали промовці, не виконано Закон України "Про Державний бюджет України на 2002 рік", не виконуються багато які вимоги Бюджетного кодексу.

Аналізувалися також причини уповільнення темпів економічного розвитку, що неминуче позначилося на бюджеті. Прогноз макроекономічних показників, за яким складався і затверджувався бюджет, не підтвердився.

Само собою зрозуміло, що невиконання держбюджету негативно позначилося на здійсненні першочергових завдань у соціальній сфері, зокрема, в галузі освіти, охорони здоров'я, соціальних компенсацій. В цілому мало сприяло зниженню рівня бідності, підвищенню якості життя громадян.

Всупереч Бюджетному кодексові Мінфін і Державне казначейство виконання держбюджету за видатками та управління коштами продовжували вести в режимі "ручного управління".

Так само грунтовно було проаналізовано виконання спеціального фонду держбюджету. Приверталася увага до того, що продовжується практика нецільового та неефективного витрачання бюджетних коштів. Допускаються грубі правопорушення. Залишаються незадовільним рівень управління коштами та платіжна дисципліна, стан бухгалтерського обліку і звітності.

У перебігу дискусії йшлося також про гострі проблеми фінансування держбюджету, причини державного боргу, завдання міжбюджетних відносин та виконання місцевих бюджетів.

Виходячи з прорахунків, допущених у перебігу виконання Держбюджету-2002, народні депутати вносили пропозиції, спрямовані на досконаліше формування Основних напрямів бюджетної політики на 2004-й та наступні роки. Йшлося, зокрема, про те, щоб пільги з оподаткування для галузей економіки та окремих господарських об'єктів надавались тільки на відповідний бюджетний рік під час розгляду і затвердження закону про державний бюджет. Зазначалось, крім того, що доцільно встановити порядок, за яким уряд мав би право на підвищення оплати праці в бюджетній сфері лише відповідно до затверджених Верховною Радою України Основних напрямів бюджетної політики, Закону про держбюджет на відповідний рік.

Вносились і інші пропозиції та зауваження до проекту постанови щодо звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік".

Голова Фонду державного майна України Михайло ЧЕЧЕТОВ у доповіді та заступник голови парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Володимир МАТВЕЄВ - у співдоповіді охарактеризували урядовий проект Закону про повернення приватизованого майна в державну та комунальну власність.

Як пропонується в проекті, повернення у власність держави або територіальних громад майна, набутого юридичними та фізичними особами шляхом приватизації - реприватизація, - можлива у разі визнання недійсними або розірвання відповідних договорів за рішенням суду. Вона здійснюється шляхом примусового відчуження об'єктів на користь держави або територіальної громади. Законопроект визначає вичерпний перелік способів повернення приватизованого майна. До них віднесено, зокрема:

- розірвання за рішенням суду договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації у зв'язку з невиконанням іншою стороною зобов'язань, передбачених договором;

- визнання договорів купівлі-продажу майна, укладених у процесі приватизації, недійсними.

Дія такого правового акту не поширюється на реприватизацію об'єктів недержавного житлового та земельного фондів, крім земельних ділянок, на яких розташовано об'єкти реприватизації.

Рішення про реприватизацію приймається державним органом приватизації на підставі відповідного рішення суду. Передача об'єкта у власність держави чи комунальну власність оформляється актом приймання-передачі, форма якого визначається Фондом державного майна України.

Вартість об'єкта реприватизації визначається шляхом проведення незалежної оцінки, яка здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Реприватизація проводиться за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.
В цілому зазначалось, що прийняття такого документа дасть змогу визначити на законодавчому рівні засади повернення приватизованого майна у державну або комунальну власність.
До проекту висловлювалося чимало зауважень. Водночас зазначалось, що він прийнятний для першого читання, що такий закон треба було ухвалити далеко раніше.

По доповіді М.ЧЕЧЕТОВА та співдоповіді В.МАТВЕЄВА було розглянуто проект Закону про Державну програму приватизації. Законопроектом пропонується затвердити Державну програму приватизації на 2003-2008 роки та внести зміни до низки чинних законів з роздержавлення майна та його оцінки з урахуванням положень Програми. Це стосується законів "Про заставу", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", "Про приватизацію державного майна".

Пріоритетами приватизації відповідно до Програми є: забезпечення інноваційного оновлення підприємств; залучення покупців, які мають довготермінові інтереси у розвитку підприємств та відповідають кваліфікаційним вимогам, що встановлюються ФДМУ; підвищення довіри покупців до процесу приватизації; максимальна відкритість та прозорість усіх процедур приватизації.

Програмою передбачено, що до процесу роздержавлення залучатимуться великі підприємства, технологічні комплекси (вертикально інтегровані структури, господарські об'єднання), які потребують тривалого терміну для процедури продажу.

Проект Програми було сприйнято неоднозначно. Дехто з промовців підтримував його. Але багато хто різко критикував, насамперед за включення до числа можливих для роздержавлення великих технологічних комплексів, наприклад, транспортної, паливно-енергетичної, хлібозаготівельної галузей. Окремі промовці взагалі вважали, що цим актом благословляється, як було сказано, остаточне розграбування державної власності.

Рішення щодо проекту прийматиметься в день голосування.

На цьому ранкове засідання завершилось.

 


На вечірньому засіданні у вівторок, 3 червня, продовжувався розгляд законопроектів з питань приватизації.

Кілька варіантів проекту Закону щодо внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" представили від авторських груп народні депутати Володимир СКОМАРОВСЬКИЙ, Ігор УМАНСЬКИЙ, Михайло КОСІВ, Валентина СЕМЕНЮК, Юрій КАРМАЗІН. Рішення Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій доповів заступник голови Комітету Володимир МАТВЕЄВ. Висновок парламентських фахівців однозначний - взяти за основу для підготовки до повторного розгляду в першому читанні урядовий проект. І на його базі, з врахуванням положень інших редакцій та висловлених під час обговорення пропозицій і зауважень, внести єдину узгоджену редакцію.

Вдосконалення законодавства з роздержавлення в аспекті боротьби з надзвичайними ситуаціями та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - мета законопроекту щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань приватизації державного майна. Законодавча пропозиція спрямована на збереження існуючого фонду захисних споруд цивільної оборони, утримання їх як держмайна у разі банкрутства або ліквідації підприємства, на базі якого перебував такий фонд. Це ж стосується території, землі, де їх зведено.
Учасники обговорення в основному підтримували законопроект, поданий Кабінетом Міністрів України. Проект схвалено парламентським Комітетом з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. В ньому пропонується підвищити адміністративну відповідальність посадових осіб за порушення вимог приватизації.

Розмова на тему роздержавлення майна продовжилась під час обговорення ще одного законопроекту стосовно змін до чинних законів з питань приватизації.

За скороченою процедурою сесія розглянула і рекомендувала на прийняття рішень у день голосування законопроекти:
· щодо внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (стосовно регулювання діяльності небанківських установ, корпоративного управління, вдосконалення обігу векселів);
· щодо внесення змін до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (стосовно заставних цінних паперів);

Було підтримано пропозицію голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації про необхідність заслухати звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

По доповіді народного депутата Леоніда БАЙСАРОВА та співдоповіді голови підкомітету парламентського Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Віктора ТУРМАНОВА було проаналізовано проект Закону про фінансове оздоровлення підприємств вугільної галузі.

Законопроектом пропонується реорганізувати такі підприємства у відкриті акціонерні товариства, де весь пакет акцій належить державі. Крім того, провести додаткову емісію та розміщення акцій зазначених підприємств, а головне - реструктуризувати наявну в них заборгованість.
Відбулося грунтовне обговорення проекту. Думка про нього була неоднозначною. Рішення прийматиметься в установленому порядку.

РОБОТУ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ БУДЕ ПРОДОВЖЕНО 4 ТРАВНЯ, В СЕРЕДУ

 
Повернутись до публікацій

Версія для друку