У П'ЯТНИЦЮ, 6 ЧЕРВНЯ, ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРГОВИЙ ТИЖДЕНЬ РОБОТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ В ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ.

На пропозицію головуючого народні депутати привітали оплесками присутніх у сесійній залі працівників ЗМІ з Днем журналіста України.

Відбувся розгляд депутатських запитів до вищих посадових осіб держави.
За дорученням трьох фракцій мав слово народний депутат України Іван БОКИЙ. Він оприлюднив заяву стосовно ситуації в одному з виборчих округів Чернігівщини, де допущено порушення правопорядку та виборчого законодавства.

Далі сесія працювала відповідно до узгодженого порядку денного.
Першим розглядалося питання щодо Основних напрямів бюджетної політики на 2004 рік. Доповідав перший Віце-прем'єр-міністр, міністр фінансів України Микола АЗАРОВ.

Співдоповідав голова парламентського Комітету з питань бюджету Петро ПОРОШЕНКО. В перебігу відповідей на запитання та обговорення питання зазначалось, що корисним було б у бюджетному процесі не тільки щорічне, а й середньотермінове прогнозування. Це дало б можливість, говорили промовці, успішніше фінансувати деякі пріоритетні завдання. Наприклад, здійснення пенсійної реформи. Підкреслювалась також потреба швидше йти до повної прозорості й відкритості бюджетного процесу, що сприятиме повнішому здійсненню всіх його складових, у тому числі такої, зокрема, як повернення внутрішнього і зовнішнього боргу.

Що стосується підвищення соціальної спрямованості загальнодержавного кошторису, то тут підкреслювалось: у заходах з подолання бідності та підвищення добробуту громадян треба взяти як базовий критерій не мінімальну заробітну плату, а розмір прожиткового мінімуму. Стосовно зарплати нагадувалось, що в Бюджетній резолюції - 2004 має бути зафіксовано її мінімальний рівень - 237 грн., а також професійно-тарифне її впорядкування.

Гостро говорили окремі промовці про необхідність "призупинити дію пилососа", тобто пільгового механізму вільних економічних зон, які по суті, не нарощують бюджетні потужності, а проїдають або розбазарюють їх.

Вносились пропозиції і зауваження, спрямовані на залучення до формування бюджету усіх галузей господарського комплексу. Проект Бюджетної резолюції, як зазначалось, поки що грішить декларативністю, недостатньою зваженістю й збалансуванням доходної та витратної частин. У проекті замало конкретики, чіткості. Особливо стосовно детінізації економіки, шляхів залучення бюджетних коштів, динаміки зменшення боргу, досконалішого механізму формування місцевих бюджетів.
Розгляд питання буде продовжено на подальших засіданнях.

По доповіді міністра юстиції України Олександра ЛАВРИНОВИЧА та співдоповіді голови парламентського Комітету з питань правової політики Василя ОНОПЕНКА народні депутати розглянули урядовий проект Цивільного процесуального кодексу України. Законопроект внесено у зв'язку з прийняттям останнім часом низки нових законодавчих актів у цій галузі. Зокрема, таких, як Закон України "Про судоустрій", Цивільний та Сімейний кодекси України. Проект спрямований на поліпшення цивільного судового процесу, способами якого визначено судові накази та розгляд у позовному або окремому провадженні цивільних справ.

Згідно із законопроектом, в порядку цивільного судочинства суди розглядатимуть такі справи:
- про захист порушених або оспорюваних прав;
- наказного провадження;
- про оскарження рішень третейських судів і про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів;
- про визнання і виконання рішень іноземних судів.

Пропонується, щоб до процесуальних строків, які обчислюються днями, не включались неробочі дні.

Судові виклики здійснюватимуться за допомогою повісток про виклик, а судові повідомлення - повісток-повідомлень.

Відповідач, місце проживання або місцезнаходження якого позивачу невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі. Друкований орган, у якому будуть вміщуватися оголошення про виклик відповідача протягом наступного року, визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проект визначає канцелярські витрати, які відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Передбачається, що до них відноситиметься плата осіб за видачу їм судових рішень, ухвал, виконавчих листів та посвідчення копій цих документів.

Провадження справ у суді першої інстанції поділятиметься на:
- наказне провадження;
- позовне провадження;
- окреме провадження.

Наказне провадження передбачає видачу наказу, який є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошової суми або витребування рухомого майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Судовий наказ видається, наприклад, у випадку заявленої вимоги про стягнення аліментів на утримання малолітніх або неповнолітніх дітей. Він має силу виконавчого документу і виконується за правилами, встановленими для виконання судових рішень.

У випадку позовного провадження позовна заява подається не інакше як через канцелярію суду, де вона реєструється, оформляється і передається судді в порядку черговості.

Для забезпечення позову суд може вимагати від позивача внесення застави. Вона необхідна для того, щоб запобігти будь-яким зловживанням при забезпеченні позову. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим від розміру ціни позову.

Пропонується, щоб справи розглядались судами у строк до двох місяців з дня надходження заяви до суду.

Проект визначає, що суд, у разі неявки в судове засідання відповідача, може ухвалити заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Визначається проектом перелік справ, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Наприклад, про усиновлення, про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
Перегляд судових рішень буде здійснюватися в:
- апеляційному провадженні (апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано протягом одного місяця з наступного дня після проголошення рішення);
- касаційному провадженні (касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня проголошення рішення або ухвали суду апеляційної інстанції або протягом трьох місяців з дня проголошення рішення, ухвали суду першої інстанції, якщо вони не були оскарженні в апеляційному порядку).

Одночасно Верховний Суд України матиме право переглядати судові рішення в порядку повторної касації. Проект визначає вичерпний перелік підстав для повторного касаційного оскарження судових рішень, ухвал. Такими підставами, наприклад, є: невідповідність рішенням Верховного Суду України, неправильне застосування судом норм міжнародних договорів України.

Окремий розділ проекту присвяченого провадженню у справах за участю іноземних осіб.
Як зазначалось, прийняття кодексу дасть змогу забезпечити своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ у судах, сприятиме захисту прав та свобод фізичних і юридичних осіб.

Положення проекту про внесення заявником (позивачем) застави, у випадку забезпечення позову, відповідає положенням Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ст. 50), що сприятиме вступу України до Світової організації торгівлі.

Вносились і побажання та поряди щодо вдосконалення кодексу. Вони стосувалися, зокрема, щодо правомірності вироків, якщо суд діє не в повному складі, механізму нотаріального оформлення документів, процедури стягнення судових штрафів тощо.
Пропонувалося прийняти проект кодексу в першому чинні.

Регулюванню правовідносин, пов'язаних з оформленням, видачею, погашенням простих і складських свідоцтв (йдеться про зберігання товарів на складах) присвячено проект Закону про прості і подвійні складські свідоцтва. Його було розглянуто й рекомендовано для прийняття рішення щодо подальшої роботи з ним по доповіді державного секретаря Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Володимира ПЕРШИНА і голови підкомітету парламентського Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій Анатолія ГІРШФЕЛЬДА.

Законопроектом регулюються правовідносини, пов'язані з оформленням, видачею, погашенням простих і подвійних складських свідоцтв. Він спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів під час зберігання товарів.

Відповідно до законопроекту, складське свідоцтво - це документ, що посвідчує зобов'язання складу зберігати товар та видати його на вимогу володільця складського свідоцтва. Такі свідоцтва бувають двох видів - прості і подвійні. Визначається порядок їх реєстрації. Просте свідоцтво видається на пред'явника. Подвійне складається з двох частин - складського та заставного свідоцтва, які можуть бути відокремлені одне від одного. Самі бланки свідоцтв віднесено до документів суворого обліку.

Проект було сприйнято неоднозначно. Одні вважали його прийняття невідкладним з огляду на завдання із законодавчої євроінтеграції. Інші розцінили законопроект (за рівнем його значущості), як засіб відволікання уваги парламенту від питань, що належать до невідкладних.

Наприкінці ранкового засідання відбувся обмін думками за пунктом порядку денного - "Різне".
10 червня, у вівторок, в сесійній залі Верховної Ради України - ДЕНЬ УРЯДУ УКРАЇНИ з порядком денним:

1. Особливості правового режиму та ефективність функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні.

2. Про хід виконання Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російської Федерацією від 31 травня 1997 року.

* * *


11-13 червня робота - в комітетах і фракціях.


* * *


У ПЛЕНАРНОМУ РЕЖИМІ ЗАКОНОТВОРЧА РОБОТА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ПРОДОВЖИТЬСЯ 17 ЧЕРВНЯ, У ВІВТОРОК.

  
Повернутись до публікацій

Версія для друку