У СЕРЕДУ, 6 ЧЕРВНЯ, ВІДБУЛОСЯ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ ТРЕТЬОЇ СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ П'ЯТОГО СКЛИКАННЯ.
Голова Верховної Ради Олександр Мороз на початку засідання привітав всіх журналістів з професійним святом і побажав їм успіхів, творчості, об'єктивності і всього, що чекає від них суспільство і на що вони здатні.
Далі із заявами, повідомленнями, внесенням пропозицій виступили народні депутати.
Підбиваючи підсумки, Голова Верховної Ради України Олександр Мороз ще раз торкнувся указів Президента України. Він, зокрема, нагадав, що Указ №497 стосується винятково призначення дострокових виборів на 30 вересня. Він містить організаційні завдання, які Президент дав Центральній виборчій комісії та Кабінету Міністрів.
О.Мороз сказав, що цей Указ видано на підставі політичних домовленостей, а не Конституції чи законів України. За його словами, політичні домовленості зводилися до того, що Президент видасть Указ на основі Конституції України. І лише за згаданої умови цей Указ є обов'язковим до виконання на території України.
О.Мороз зазначив, що системний аналіз конституційних приписів щодо умов і порядку призначення Президентом України та проведення дострокових виборів до парламенту дає підстави дійти до такого висновку: "Процесу позачергових виборів до парламенту, вимога, щодо якого визначено частиною другою статті 77 Конституції України, на що посилається Президент, обов'язково має передувати дострокове припинення Президентом повноважень Верховної Ради України відповідного скликання. При чому виключно за наявності випадків передбачених самою Конституцією України".
О.Мороз сказав, що існує ціла низка правових неузгодженостей, які не дають ніякої підстави робити висновки про нелегітимність парламенту.
Після цього до розгляду було оголошено проект закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо соціальної реклами). Представив законопроект секретар Комітету з питань свободи слова та інформації Леонід Мордовець. Він зазначив, що проектом пропонується встановити обов'язок для засобів масової інформації, розповсюджувачів реклами, діяльність яких не фінансується з державного або місцевих бюджетів, розміщувати соціальну рекламу органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій безкоштовно, в обсязі не менше чотирьох відсотків ефірного часу друкованої площі відведених для реклами. Також, відповідно до положень законопроекту, розповсюджувачі реклами в засобах масової інформації зобов'язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, замовниками якої є заклади освіти, охорони здоров'я, що утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, а також благодійні організації.
Однак, за словами депутата, законопроект вступає у протиріччя із Господарським кодексом України. Зокрема мова йде про те, що порушуються засади підприємницької діяльності, інші норми цього кодексу.
Також виникають питання, пов'язані із застосуванням цього законопроекту. Зокрема, не зазначено час поширення такої реклами, тобто соціальну рекламу можна розміщувати наприклад з 24-ї по 5-ту годину ранку, всі чотири відсотки, коли вона не виконуватиме свого навантаження.
Незрозумілим із тексту, зазначив доповідач, є і положення пункту 2 законопроекту, а саме, чи входять ці чотири відсотки розміщення соціальної реклами, замовниками якої є заклади освіти і охорони здоров'я, що утримуються за рахунок державного бюджету, а також благодійні організації.
Вводячи певні зобов'язання, законопроект не передбачає відповідальності за їх порушення. За словами доповідача, проект передбачає зобов'язання лише для друкованих та електронних засобів масової інформації, залишаючи поза увагою інші засоби поширення реклами, зокрема зовнішню рекламу, що має ознаки протекціонізму.
Профільний Комітет з питань свободи слова та інформації рекомендував парламенту відхилити проект.
Народні депутати у ході обговорення відзначали, що це актуальна проблема. За їхніми словами, ідея запровадження соціальної реклами має право на існування. Але її необхідно узаконити у законопроекті щодо внесення змін до Закону "Про рекламу", передбачивши там і норми, які стосуються соціальної реклами.
Інші промовці підтримали прийняття законопроекту, наголошуючи на тому, що соціальна реклама має впливати на моральність суспільства.
За підсумками голосування законопроект про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо соціальної реклами) було відхилено.
Далі народні депутати обговорили проект закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Ним пропонувалося уточнити повноваження органу ліцензування, дозволивши йому здійснювати попередню, перед видачею ліцензії, перевірку суб'єкта господарювання на відповідність ліцензійним вимогам, якщо це передбачено спеціальним законом, що регулює відносини у певній сфері господарської діяльності. Це зумовлено тим, що перевізник, який має намір здійснювати господарську діяльність у сфері автомобільного транспорту, повинен підтвердити свою відповідність щодо матеріально-технічних умов зберігання, експлуатації транспортних засобів, кваліфікації персоналу, що забезпечує організацію та безпеку перевезень з метою надання високоякісних послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Профільний Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва рекомендував народним депутатам підтримати проект.
Законопроект було прийнято за основу 255-ма голосами.
Включивши до порядку денного засідання, народні депутати розглянули проект закону про внесення змін до статей 155, 156 Кримінального Кодексу України (щодо розбещення неповнолітніх). Як пояснив один з авторів народний депутат Володимир Малишев, метою змін до статей 155, 156 Кримінального кодексу України щодо розбещення неповнолітніх є забезпечення найкращого інтересу дитини та вдосконалення чинного законодавства України, що стосується криміналізації діянь проти дитини через уточнення кола осіб, які є суб'єктами відповідних злочинів, що у подальшому допоможе більш повно і ефективно захищати та відновлювати права дітей порушені під час вчинення злочину. Проектом пропонується в частинах других статей 155 та 156 Кримінального кодексу України замість поняття "кваліфікуючі ознаки вчинення батьком, матір'ю, особою, що їх замінює" передбачити поняття "кваліфікаційну ознаку вчинення батьком, матір'ю, опікуном чи піклувальником, іншим членом сім'ї, а також працівником виховної, освітньої, лікувальної або іншої установи, зобов'язаним здійснювати виховання потерпілого або піклуватися про нього".
Прийняття законопроекту, зазначив В.Малишев, буде сприяти поліпшення умов розвитку дітей, підвищенню кримінально-правої охорони сім'ї та дітей від суспільно-небезпечних посягань.
Народні депутати погодилися з авторами проекту і підтримали його прийняття в першому читанні.
За основу було прийнято наступний законопроект про внесення змін до статей 304 та 323 Кримінального Кодексу України (щодо посилення відповідальності за злочини проти сім'ї та дітей). Зміни до статті 304 "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність" та до статті 323 "Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу передбачають нові кваліфікуючі ознаки відповідних складів злочинів та уточнюють коло спеціальних суб'єктів злочину.
Необхідність внесення таких змін до Кримінального кодексу пов'язана з тим, що втягнення батьками своєї дитини до злочинної діяльності, спонукання дітей до застосування допінгу, як з корисливою метою, наприклад, отримання прибутку, так і без таких намірів є зловживанням суспільною довірою та порушенням обов'язків батьків. В такому випадку під загрозою перебуває здоров'я, честь, гідність та благополуччя дитини, що не повинно залишатися безкарним.
Наприкінці засідання народні депутати включили до порядку денного проект закону про внесення змін до деяких законів України.
Після цього головуючий запропонував включити до порядку денного проект постанови про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо процедури складання депутатом своїх повноважень.
О.Мороз мотивував пропозицію тим, що процедура припинення депутатських повноважень повинна проходити через сесійний зал.
Однак представник фракції Партії регіонів поінформував, що фракція не буде голосувати, оскільки це питання не розглядалося на засіданні фракції.
На цьому пленарне засідання завершилося.
Наступне засідання Верховної Ради відбудеться у четвер, 7 червня.